Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №279/3802/26 — Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/3802/26

Провадження 2-а/279/38/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2026 року місто Коростень

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі головуючого судді Пацко О.О., за участі секретаря судового засідання Зубкової І.М., розглянувши в м.Коростень адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Бовсунівський Олександр Володимирович до Управління патрульної поліції в Житомирській області про скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В :

До Коростенського міськрайонного суду Жимтомирської області надійшов адміністративний позов, у якому позивач адвокат Бовсунівський О.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , просить визнати дії відповідача протиправними та скасувати постанову ДПО18 №710419 від 205.2026 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 28 травня 2026 року поліцейським батальйону УПП в Житомирській області Сербіним В.О. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДІЮ 18 №710419 про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122, ч.5 ст.121 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. Відповідно до змісту постанови, ОСОБА_1 28.05.2026 року о 20 год. 03 хв. на автодорозі в М-07 161 км. керуючи транспортним засобом не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при зупинці та не був пристебнутий ременем безпеки, хоча ТЗ обладнаний засобами пасивної безпеки, чим порушив правила дорожнього руху.

Зазначив, що 28.05.2026 року у вказаний час ОСОБА_2 дійсно рухався по вказаній автодорозі. На стаціонарному блокпосту, що в с. Клочеве Коростенського району, він зупинився на вимогу військовослужбовців Прикордонної служби України. При цьому відеозапис долучений до матеріалів справи підтверджує те, що він вмикав при цьому світловий покажчик повороту. В подальшому, коли він рушив, то через деякий час його наздогнали працівники патрульної поліції на службовому автомобілі і подали сигнал про зупинку. Виконуючи їх вимоги, ОСОБА_1 знову ж таки увімкнув покажчик правого повороту, що підтверджується відеозаписом реєстратора та зупинився на узбіччі, після чого відстебнув ремінь безпеки тачекав коли до нього підійдуть поліцейські. Останні коли підійшли, почали казати про нібито порушення з його боку, а саме не включення покажчика повороту при зупинці, а також те, що він не пристібнутий ременем безпеки. Котовський О.С. на їхні зауваження пояснив те, що жодних порушень не допускав та попросив надати докази порушень з його боку, адже вони доганяли його ззаду і ременя безпеки бачити фізично не могли. Крім того звук працюючого покажчика повороту чітко чутно на відеозапису з реєстратора який встановлений в його автомобілі.

Справу рохглянуто в порядку спрощенного позовного провадження без виклику сторін.

09.07.2026 року на адресу суду надійшов відзив на позов, в якому відповідач проти позову заперечив, посилаючись на його необґрунтованість. Одночасно з відзивом відповідач надав оптичний диск із відеозаписом із портативного відеореєстратора поліцейського.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Згідно частини 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі,вмежах повноважень та у спосіб,щопередбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливуузв`язку із адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах та впорядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадитьсявмежах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху.

З матеріалів справи вбачається, що 28.05.2026 року сержант поліції Сербін В.О. виніс постанову серії ДПО18 710419, якою ОСОБА_1 , було притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 510 гривень за ч.2 ст.122, ч.5 ст.121 КУпАП.

Відповідно до тексту оскаржуваної постанови, 28 травня 2026 року за адресою: автодорога М-07 Київ-Ковель-Ягодин, 161 км., водій - ОСОБА_1 , керував т/з Renault Kadjar (номерний знак НОМЕР_1 ) обладнаним засобами пасивної безпеки та був непристебнутий ременем безпеки чим порушив п. 9.2 «б» 2.3 «в» ПДР України, та не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 121 КУпАП, ч.2 ст. 122 КУпАП.

Відеофіксація проводилась на портативний відеореєстратор (п/в) Моторола VB-400 475843.

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Перелік справ про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, встановлено у частині першій статті 222 КУпАП.

За змістом цієї статті органи Національної поліції розглядають, зокрема, справи про адміністративні правопорушення, які виникають внаслідок порушення правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту. До переліку таких адміністративних правопорушень включено, зокрема, правопорушення, відповідальність за які встановлена статтею 126 КУпАП.

Згідно з частиною другою статті 222 КУпАП, від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Частиною ч.2 ст.122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.

Згідно п. 2.3 (в) ПДР України, крім іншого, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів.

Частина 5 ст. 121 КпАП зазначає, порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280 КУпАП встановлює, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Пунктом 11 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Положеннями п.8 ч.1 ст.23 вказаного Закону зазначено, що у випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Процедуру оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов`язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція, матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, визначає Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом МВС України від 07 листопада 2015 року №1395.

Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст.283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Як роз`яснено у постанові Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», з подальшими змінами та доповненнями, зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилається правопорушник, чи висловлених останнім доводів (абз.4 п.24 постанови).

Поряд з цим, у порушення статті 77 КАС України, доказів того, що позивач керуючи автомобілем 28.05.2026 року о 20 год. 03 хв. на автодорозі в М-07 161 км. не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при зупинці та не був пристебнутий ременем безпеки, стороною відповідача суду не надано, з відео неможливо встановити факт вчинення даного адміністративного правопорушення.

Візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку.

Водночас суд зауважує, що надані позивачем відеоматеріали, не спростовують твердження про те що водій не користувався ременем безпеки при керуванні транспотним засобом та не подав світлові покажчики повротів, оскільки з їх перегляду також не вбачається за можливе встановити поведінку водія щодо дотримання ним правил дорожнього руху.

При тому, ч. 3 ст. 283 КУпАП чітко передбачено імперативний обов`язок відповідача щодо зазначення технічного засобу, яким здійснено фото або відеозапис у постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Відповідно до ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Відповідно до статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність скасування оскаржуваної постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч. 5 ст. 139 КАС України, якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись статтями 2, 6, 9, 72-78, 90, 134, 139, 241-246, 255, 257, 269, 286, 295 КАС України, суд,

УХВАЛИВ :

Позов задоволити.

Визнати протиправною та скасувати постанову від 13.05.2026 року серія ДПО № 710419 від 28.05.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП, ч.5 ст. 121 у вигляді штраву в розмірі 510 гривень, провадження у справі закрити.

Судові витрати по справі віднести за рахунок держави.

Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

Суддя О.О.Пацко