Вирок від 07 жовтня 2026 р. у справі №278/4385/26 — Житомирський районний суд Житомирської області

Суд: Житомирський районний суд Житомирської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Умисне знищення або пошкодження майна

Дата: 07 жовтня 2026 р.

Справа: №278/4385/26

Суддя: Дубовік О. М.

Справа №278/4385/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2026 року м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Житомир кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12026060610000410 від 15.06.2026 року, по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Великі Коровинці Чуднівського району, Житомирської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , працевлаштованого, який має інвалідність ІІІ-ї групи, розлученого, має на утриманні одну неповнолітню дитину – ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше несудимого, -

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 162, ч. 1 ст. 296, ч. 2 ст. 194 КК України,

В С Т А Н О В И В:

14.06.2026 близько 23 години ОСОБА_4 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння по вул. Молодіжній у с. Слобода-Селець Станишівської територіальної громади Житомирського району Житомирської області, діючи умисно, вирішив незаконно проникнути на територію домоволодіння, власником якого є ОСОБА_7 .

Реалізуючи свій умисел, ОСОБА_4 підійшов до домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 , яке було огороджене по всьому периметру парканом, та, усвідомлюючи протиправність своїх дій і порушуючи гарантовану статтею 30 Конституції України недоторканність житла та іншого володіння особи, шляхом пошкодження металевої защіпки дерев`яної хвіртки, всупереч волі власника, незаконно проник на територію зазначеного домоволодіння.

Перебуваючи на території цього домоволодіння, у ОСОБА_4 виник умисел на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства. Реалізуючи його, обвинувачений, демонструючи зневагу до загальноприйнятих правил поведінки, діючи з особливою зухвалістю, погрожував фізичною розправою власнику домоволодіння ОСОБА_7 та присутнім громадянам, висловлювався нецензурною лайкою, а також із застосуванням фізичної сили розбив скло у вікні житлового будинку, чим заподіяв ОСОБА_7 матеріальну шкоду на суму 8 370 грн.

Після цього, у проміжок часу між 23 год 00 хв та 23 год 40 хв 14.06.2026, у ОСОБА_4 , який продовжував незаконно перебувати на території вказаного домоволодіння, виник окремий умисел на умисне пошкодження чужого майна шляхом підпалу.

Реалізуючи зазначений умисел, ОСОБА_4 підійшов до мотоцикла марки «SPARK», модель «SP250R-32», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який знаходився біля житлового будинку та належав ОСОБА_8 , і за допомогою заздалегідь заготовленої запальнички здійснив його підпал. Унаслідок пожежі мотоцикл вартістю 46 296 грн 57 коп. було знищено. Вогнем також пошкоджено огорожу подвір`я, обрамлення вікна, перекриття площею 1 кв. м, кухонний стіл, речі домашнього вжитку та люстру у будинку, власником якого є ОСОБА_7 .

У результаті цих дій потерпілим ОСОБА_8 та ОСОБА_7 було заподіяно матеріальну шкоду на загальну суму 54 666 грн 57 коп.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 162, ч. 1 ст. 296, ч. 2 ст. 194 КК України.

У судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 162, ч. 1 ст. 296, ч. 2 ст. 194 КК України визнав повністю; фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті, не оспорював, підтвердив час, місце та спосіб вчинення інкримінованих йому дій. У вчиненому щиро розкаявся, зазначив, що усвідомив протиправність своєї поведінки та зробив належні висновки. Повідомив, що завдану потерпілим майнову шкоду відшкодував у повному обсязі.

Потерпілі ОСОБА_7 та ОСОБА_8 подали до суду письмові заяви, у яких зазначили, що матеріальних претензій до ОСОБА_4 не мають, завдана їм шкода відшкодована у повному обсязі, та просили призначити обвинуваченому покарання у мінімальному розмірі. Крім того, потерпілий ОСОБА_7 прямо зазначив, що не заперечує проти застосування до ОСОБА_4 звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 просила визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, призначити остаточне покарання у виді 3 років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 рік 6 місяців.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_5 просила врахувати обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченого, та звільнити його від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю один рік.

Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники судового провадження не оспорювали фактичні обставини кримінального провадження, суд, переконавшись у правильному розумінні ними змісту цих обставин, добровільності їх позиції та роз`яснивши, що у такому разі вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини в апеляційному порядку, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого.

Оцінюючи встановлені обставини в їх сукупності, суддя приходить висновку, що вина ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень доведена поза розумним сумнівом, а його дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 162, ч. 1 ст. 296 та ч. 2 ст. 194 КК України.

Вирішуючи питання про призначення покарання, суддя виходить із положень ст.ст. 50, 65 КК України та враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, конкретні обставини їх вчинення, дані про особу обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Суддя враховує, що ОСОБА_4 раніше не судимий, має на утриманні неповнолітню дитину, є особою з інвалідністю III групи, вину визнав повністю та добровільно відшкодував потерпілим заподіяну шкоду.

Крім того, судом досліджено характеристику з місця роботи, службову характеристику військової частини НОМЕР_2 та повідомлення про прийняття працівника на роботу, відповідно до яких обвинувачений позитивно характеризується за місцем роботи, є сумлінним та відповідальним працівником, раніше проходив військову службу, брав участь у бойових діях, неодноразово заохочувався командуванням та був звільнений з військової служби за станом здоров`я.

Зазначені обставини суддя враховує при призначенні обвинуваченому покарання. Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_4 , відповідно до ст. 66 КК України суддя визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень та добровільне відшкодування завданої шкоди потерпілим. Обставиною, що обтяжує покарання відповідно до ст. 67 КК України, є вчинення кримінальних правопорушень у стані алкогольного сп`яніння.

При призначенні покарання суддя також враховує позицію потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які у поданих до суду заявах зазначили, що матеріальних претензій до обвинуваченого не мають, шкода їм відшкодована у повному обсязі, та просили призначити ОСОБА_4 мінімальне покарання. Потерпілий ОСОБА_7 також не заперечував проти застосування до обвинуваченого положень ст. 75 КК України.

За таких обставин, враховуючи характер і ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, дані про особу обвинуваченого та позицію потерпілих, суддя вважає за необхідне призначити покарання за кожне кримінальне правопорушення окремо, а остаточне покарання за їх сукупністю визначити відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворих покарань більш суворим.

Враховуючи особу обвинуваченого, його ставлення до вчиненого, наявність кількох обставин, що пом`якшують покарання, повне відшкодування шкоди та думку потерпілих, суддя доходить висновку про можливість виправлення ОСОБА_4 без реального відбування покарання та вважає можливим звільнити його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, поклавши обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.

Цивільні позови у кримінальному провадженні потерпілими ОСОБА_8 та ОСОБА_7 не заявлялись, оскільки заподіяна їм майнова шкода відшкодована у повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України процесуальні витрати, пов`язані із залученням експертів, підтверджені довідками Житомирського НДЕКЦ МВС України: за проведення судової пожежно-технічної експертизи - 15403 грн 52 коп, експертизи матеріалів, речовин та виробів - 6 739 грн 04 коп, судової транспортно-товарознавчої експертизи - 3850 грн 88 коп, а всього - 25 993 грн 44 коп, підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України з урахуванням їх характеру, належності та місця зберігання. Питання скасування арешту майна вирішується відповідно до ст. 174 КПК України.

Керуючись ст.ст. 100, 124, 349, 368, 370, 373, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 162, ч. 1 ст. 296, ч. 2 ст. 194 КК України, та призначити йому покарання:

-за ч. 1 ст. 162 КК України – у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн;

-за ч. 1 ст. 296 КК України – у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн;

- за ч. 2 ст. 194 КК України – у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворих покарань більш суворим остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати, пов`язані із залученням експертів, у загальному розмірі 25993 (двадцять п`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто три) грн 44 коп.

Цивільні позови у кримінальному провадженні не заявлені.

Речові докази:

- недопалок коричневого кольору, недопалок білого кольору, обвуглені рештки дроту електроживлення мотоцикла, обвуглений пластик корпусу мотоцикла, частину обвугленого рештку елемента мотоцикла, шматок мотузки зі слідами кіптяви, які зберігаються у камері речових доказів ВП № 1 Житомирського РУП № 1 ГУНП в Житомирській області, – знищити після набрання вироком законної сили;

- мобільний телефон марки «Samsung» у чорному корпусі, який перебуває на зберіганні у ОСОБА_4 , – залишити йому за належністю.

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 17.06.2026 у справі № 295/3902/26, на штани джинсові зеленого кольору, футболку чорного кольору та кросівки коричневого кольору з червоними шнурками; зазначені речі, що зберігаються у камері речових доказів ВП № 1 Житомирського РУП № 1 ГУНП в Житомирській області, повернути ОСОБА_4 .

Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Житомирський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з урахуванням обмежень, передбачених ч. 2 ст. 394 КПК України.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Головуюча суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua