Постанова від 08 жовтня 2026 р. у справі №295/11379/26 — Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/11379/26

Категорія 156

3/295/2740/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.10.2026 року м. Житомир

Суддя Богунського районного суду м. Житомира Костенко С.М. розглянув матеріали, які надійшли з відділу АП Управління патрульної поліції у Житомирській області ДПП, про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.130 ч.1 КУпАП, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , особи з інвалідністю III групи, і.к. НОМЕР_1 , -

в с т а н о в и в :

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, 17.06.2026 о 21 год. 00 хв. за адресою: м. Житомир, вул. Миру, 94, водій ОСОБА_1 керував т/з Ford д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, почервоніння шкіряного покриву обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки та у закладі охорони здоров`я відмовився.

В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що 17.06.2026 керував т/з Ford, близько 20 год. 30 хв. під`їхав до магазину по вул. Миру, припаркувався, вийшов з т/з та у нього виник конфлікт з групою молодих людей, які перебували на проїжджій частині. Він пішов до магазину, де випив коньяку та знову вийшорв на вулицю. Де продовжився обоюдний конфлікт з вказаними молодими чоловіками, у зв`язку з чим було викликано поліцію. Під час з`ясування обставин конфлітку, наряд поліції викликав ще інший наряд поліції. Після приїзду другого наряду, йому запропонували надати посвідчення водія, документи на т/з. На його запитання, чому у пішохода просять ці документи, працівники поліції почали наголошувати, що свідки бачили його за кермом т/з з ознаками алкогольного сп`яніння. Однак, жоден зі свідків, на запитання поліцейських чи були у нього ознаки сп`янівння, категорично заперечили. У зв`язку з неправомірними діями поліцейських звертався на гарячу лінію 102. Ствердив, що поліцейські його не зупиняли, порушень ПДР не вчиняв.

Опитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 пояснив, що до події ОСОБА_1 не знав, ввечері близько 20 год. перебував на вул. Миру, разом з другом вийшли з магазину, та йшли по краю проїзної частини дороги, навпроти них рухався т/з Ford під керуванням ОСОБА_1 , який подав їм звуковий сигнал, оскільки обурився через те, що вони йшли по дорозі. ОСОБА_1 припаркувався, вийшов з т/з та між ними розпочався, обоюдний конфлікт, у зв`язку з чим ними було викликано поліцію. Поліцейські, які прибули за викликом, жодних дій для з`ясування обставин, у зв`язку з чим їх викликали, не здійснили, а викликали інший патруль. Потім їм було запропоновано дати пояснення, які писали під диктоку поліцейського. Не пам`ятає чи відходив кудись ОСОБА_3 . Також не бачив, чи ОСОБА_1 пропонували пройти медичний огляд на стан сп`яніння. На прохання поліцейських написав в поясненнях, що після зупинки т/з ОСОБА_1 не вживав алкоголь в його присутності. Запаху алкоголю від нього не відчував та повідомив про це поліцейським, також не був свідком того, що ОСОБА_3 відмовлявся пройти медичний огляд.

Опитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 надав аналогічні пояснення, зазначивши, що поліцію викликали не через те, що ОСОБА_3 керував т/з, а через конфлікт. Не чув від ОСОБА_1 запаху алкоголю. Пояснення писав під диктовку працівників поліції, на їх прохання написав, що ОСОБА_5 при ньому від моменту зупинки до приїзду поліцейських алкоголь не вживав. Також не був свідком того, чи пропонували ОСОБА_3 пройти медичний огляд.

Заслухавши пояснення учасників, думку захисників, дослідивши матеріали справи, відеозапис, додатково надані документи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами тощо.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріпленні положення, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

У справі «Barbera, Messeguand Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Одночасно, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. The United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть "випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту".

Щодо обґрунтованості поширення на вказану категорію справ гарантій Конвенції необхідно зазначити таке.

Якість складання протоколу є дуже важливою стадією оформлення справи про адміністративне правопорушення, й фактично є «обвинуваченням» держави щодо особи, що потребує належного до цього ставлення.

Відповідно звернуто увагу уповноважених осіб на необхідності дотримання правил та процедур під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, прав та гарантій особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, належному фіксуванні доказів вчинення правопорушення та їх зберіганні тощо.

У справах проти України ЄСПЛ розглядав питання про віднесення правопорушень, передбачених КпАП, до «кримінального аспекту» в розумінні Конвенції, що, з огляду на суворість передбаченого покарання правопорушення, не є незначним та такі адміністративні провадженні слід вважати по суті кримінальними і такими, що вимагають застосування всіх гарантій статті 6 Конвенції.

Одночасно практика Європейського суду з прав людини щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення зосереджена навколо фундаментальних засад здійснення правосуддя у справах про адміністративні правопорушення, зокрема, забезпеченні дотримання положень Конвенції в частині реалізації статті 6, яка гарантує кожному право на справедливий суд.

Згідно правових висновків Верховного Суду, висловлених при розгляді справ на неправомірні дії поліцейського, поліцейськиі не мають права без задокументованих доказів вчинення водієм порушень ПДР України зупиняти автомобіль, перевіряти документи та, як наслідок, вимагати проходження перевірки на стан сп`яніння (рішення від 15.03.2019 справа 686/11314/17; від 23.10.2019 справа № 357/10134/17).

Як вбачається з дослідженого в судовому засіданні відеозапису, ОСОБА_1 перебуває на вул. Миру з групою молодих людей та поліцейськими. ОСОБА_1 та молоді люди повідомляють, що між ними виник словесний конфлікт, у зв`язку з чим і було викликано наряд поліції. Однак з невідомих причин, працівники поліції не з`ясовують як і за яких обставин виник конфлікт, чи пов`язаний він із керуванням т/з, а висловлюють вимогу ОСОБА_3 надати посвідчення водія і технічний паспорт на т/з. ОСОБА_3 повідомляє, що він є пішоходом, що т/з не керує. Однак, зазначені обставини залишаються поза увагою і складається протокол про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП.

У дослідженому відеозаписі також відсутні докази того, що ОСОБА_1 керував т/з, порушив ПДР та був зупинений працівниками поліції. Отже вимога проходити огляд на стан сп`яніння, без документування вчинення водієм порушень ПДР, є перевищенням дій поліцейських.

Крім того, допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , які були безпосередніми учасниками конфлікту, з їх інціативи було викликано поліцію, ствердно підтвердили, що виклик поліції здійснено через конфлікт, який виник між ними та ОСОБА_1 і він не був пов`язаний з керуванням т/з або порушенням ПДР. Також свідки пояснили, що запаху алкоголю від ОСОБА_1 не було. Крім того, пояснили, що пояснення писали під диктоку працівників поліції і зазначили в них ті обставини, якимх не було.

Відповідно до вимог ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп`яніння від 09.11.2015 № 1452/735, а також "Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведеня огляду з метою виявлення стані сп`яніння ...", затвердженого постановою КМУ 17.12.2008 № 1103 у разі відмови водія від проходження огляду на стан сп`яніння, поліцейський у присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушеня, у якому зазначає ознаки сп`яіння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, в порушення вимог ч.6 ст. 266 КУпАП, не залучено участь двох свідків. А допитані судом свідки зазначили, що вони не були очевидцями чи пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння.

Отже, суду не надано і не здобуто під час судового розгляду доказів про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, порушив ПДР та був зупинений працівниками поліції, а тому вимога проходити огляд на стан сп`яніння у пішохода, є неправомірною. Крім того, встановлено порушення вимог ст. 266 КУпАП.

Знайшли своє підтвердження доводи ОСОБА_1 , що 17.06.2026 він звертався на гарячу лінію 102 з приводу неправомірних дій працівників поліції, які у нього як пішохода безпідставно вимагали документи на т/з та пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, оскільки жодних порушень не допускав.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї грунтується на конституційних принципах, в тому числі, і закріпленої в ст. 62 Конституції України презумпції невинності.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно с п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю у діях особи складу адміністративного правопорушення.

З огляду на наведені обставини, матеріали справи відносно ОСОБА_1 не містять безумовних та беззаперечних доказів на підтвердження вчинення останнім інкримінованого адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП, що виключає провадження у справі та підлягає закриттю.

Керуючись ст. 247,283, 284, КУпАП суд, -

п о с т а н о в и в :

Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст. 130 ч.1 КУпАП - закрити за відсутністю складу правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом 10 днів з дня її прийняття.

Суддя С.М.Костенко