Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №272/1214/26 — Андрушівський районний суд Житомирської області

Справа №: 272/1214/26

Провадження № 3/272/326/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року

Суддя Андрушівського районного суду Житомирської області Волков І.М. розглянувши матеріали справи, які надійшли з відділення поліції № 1 Бердичівського РВП ГУНП у Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово непрацюючої , -

за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА № 196565 від 01.09.2026 року, ОСОБА_1 , 28.08.2026 року о 20 год. 11 хв. в АДРЕСА_1 перебуваючи на дорозі виражався нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою та безпідставно чіплявся до ОСОБА_2 , чим порушив громадський порядок .

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав та пояснив, що спілкувався з ОСОБА_2 лише по телефону, на вулиці не висловлювався у її адресу нецензурною лайкою.

Захисник Яремчук О.В. просив закрити провадження у зв`язку з тим, що протокол про адміністратвне правпорушення серії ВБА №196565 від 01.09.2026 складений з порушенням чинного законодавства, оскільки був складений у відсутність ОСОБА_1 , не було роз`яснено йому прав та обов`язків, передбаченими ст. 55,56,59,63 Конституції України та ст.268 КУпАП, а також у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністратвиного правопорушення

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення учасників по справі, суд дійшов наступних висновків:

У відповідності до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку встановлених законом, особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 62 Конституції України принцип презумпції невинуватості, передбачає, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи, мають тлумачитись на її користь.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, за таких обставин, як відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

При цьому, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Відповідно до ч.2 ст.254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності (ст.254 КУпАП).

Згідно ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Аналогічні положення викладені в ІІ Розділі Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС № 1395 від 07.11.2015.

У статті 259 КУпАП передбачено, що в разі неможливості скласти протокол про адміністративне правопорушення на місці його вчинення, порушника може бути доставлено у відповідний правоохоронний орган.

З положень КУпАП та Інструкції вбачається, що протокол про адміністративне правопорушення складається в присутності правопорушника, якому мають бути роз`яснені права, відібрані пояснення, ознайомлено з протоколом та вручено його копію.

Судом встановлено, що в протоколі про адміністративне правопорушення в графах "Підпис особи, якій роз"яснено права та обов"язки, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП та яка ознайомлена з місцем і часом розгляду справи", "Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності по суті порушення" та "Підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (зі змістом протоколу ознайомлений (а), копію протоколу отримав (ла), внесені про мене дані правильні) зазначено "відмовився".

Як вабачається з відеозапису з нагрудної камери праціника поліції протокол у присутності ОСОБА_1 не складався. При цьому працівник поліції сказав ОСОБА_3 , що останнього викличуть до суду на розгляд справи.

У матеріалах справи не містяться жодних доказів про запрошення ОСОБА_3 до ВП №1 Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області для складання адміністративних матеріалів за вчиненні ним адміністративне правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП.

Повідомлення про запрошення для складання протоколу не містить відомостей про роз`яснення ОСОБА_1 прав, передбачених ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП.

Після складання протоколу, його копія не вручена ОСОБА_1 і не надіслана йому поштою, оскільки відповідні відомості у протоколі відсутні, а доказів направлення копії протоколу, не надано.

За наведених обставин, працівником поліції при складанні 01.09.2026 протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , порушено право на захист особи, оскільки права передбачені ст.63 Конституцією України та ст.268 КУпАП не роз`яснені, протокол складено у відсутності особи, із змістом протоколу та матеріалами не ознайомлено, копію протоколу не вручена.

З огляду на допущені порушення КУпАП при складанні протоколу про адмінстративне правопорушення щодо ОСОБА_3 , надані до протоколу документи є недопустимими доказами, а тому до уваги не беруться.

Відповідно до ст.62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Державні органи не мають права перекладати обов`язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинуватості, закріпленому в ст.62 Конституції України.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія, викладена у протоколі про адміністративне правопорушення, має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду.

У той же час, у справі "Barbera, MesseguandJabardo v. Spain" від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Крім того, склад правопорушення це наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу загалом.

Об`єктом правопорушення, передбаченогост. 173 КУпАП, є суспільні відносини у сфері забезпечення громадського порядку.

Для визначення поняття громадський порядок суддя виходить із загальноприйнятого тлумачення цього поняття та встановленої судової практики про те, що громадський порядок це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ, організацій. Підтримання громадського порядку є одним із важливих чинників захисту честі, гідності, здоров`я, безпеки громадян, їх спокійного відпочинку та безперешкодної праці, втілення інших природних, соціальних і культурних прав членів людської спільноти.

Посягання на ці відносини здійснюються в активній формі, безпричинно, в основному з ініціативи правопорушника або через використання незначного приводу, як правило, відбуваються в публічних (громадських, людних) місцях, супроводжуються ненормативною (брутальною, нецензурною) лексикою.

Суб`єктивна сторона цього правопорушення характеризується наявністю вини. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення буде порушено громадський порядок і прагне саме до цього.

Приймаючи до уваги те, що правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП, встановлює відповідальність за вчинення хуліганських дій, в протоколі про адміністративне правопорушення повинні бути конкретизовані мотиви, якими керувався правопорушник під час вчинення правопорушення, спосіб вчинення правопорушення та вказано, що дії правопорушника носили навмисний характер і були спрямовані на порушення громадського порядку і спокою громадян.

При цьому у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 288/1158/16-к роз`яснено, що обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони хуліганства є мотив явної неповаги до суспільства. Домінування у свідомості винного такого внутрішнього спонукання і відсутність особистого мотиву посягання на потерпілого є головним критерієм відмежування хуліганства від інших незаконних дій проти особи. При цьому хуліганські дії не зумовлені особистими мотивами й конкретною метою, а за своїми внутрішніми чинниками фокусуються в напрямку тотального негативізму й ворожого ставлення до суспільства.

Верховний Суд дійшов висновку, що за відсутності відповідного мотиву, коли застосування насильства зумовлене неприязними стосунками з потерпілим і прагненням завдати шкоди конкретній особі з особистих спонукань, сам собою факт вчинення протиправних дій у громадському місці в присутності сторонніх осіб не дає достатніх підстав для кваліфікації їх як хуліганства.

В порушення вказаних вимог чинного законодавства в протоколі про адміністративне правопорушення від 01.09.2026 серії ВБА № 196565 відносно ОСОБА_3 не зазначено вказаних вище обставин, що свідчить про відсутність об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченогост. 173 КУпАПв діях ОСОБА_3 ..

Звертаю увагу, що у матеріалах провадження немає даних, які б характеризували об`єктивну і суб`єктивну сторони вказаного адміністративного правопорушення, тобто того, що ОСОБА_1 своїми умисними діями порушив громадський порядок та спокій громадян чи намагався це зробити у громадському місці саме з хуліганських спонукань.

Натомість, встановлено, що між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 тривалий час існують неприязні стосунки, що виникли ще за довго до описаного в протоколі правопорушення.

Висловлювання образливих слів під час сварки або конфлікту та інші дії описані у протоколі, утворюють дрібне хуліганство лише за умови наявності хуліганського мотиву, тобто внутрішнього спонукання особи порушити не тільки громадський порядок, але й проявити неповагу до суспільства чи окремої особи без вагомих на те причин, що в даному випадку відсутнє.

Враховуючи вказані обставини, а саме з огляду на допущені істотні порушення КУпАП при складанні протоколу про адмінстративне правопорушення щодо ОСОБА_3 , відсутність у протоколі даних, які б характеризували об`єктивну і суб`єктивну сторони вказаного адміністративного правопорушення, суд дійшов висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року №23-р 2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правовій презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинності.

Оскільки суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, тому адміністративна справа стосовно неї підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. ст. 7,33, 173, 247, 251,283, 284, 289, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження у справі № 272/1214/26 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП, у зв`язку з відсутністю у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Андрушівський районний суд Житомирської області на протязі десяти днів з дня її винесення, шляхом подачі апеляційної скарги.

Суддя:І. М. Волков