Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №162/763/26 — Любешівський районний суд Волинської області

Справа № 162/763/26

Провадження № 2/162/578/2026

ЛЮБЕШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 року селище Любешів

Любешівський районний суд Волинської області у складі

головуючого судді Цибень О.В,

з участю секретаря судового засідання Будько І.М.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

ВСТАНОВИВ:

Через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС 31.08.2026 до Любешівського районного суду Волинської області надійшов вказаний позов.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 02.02.2026 між ТОВ «Бізнес позика» та відповідачем укладено Договір № 569052-КС-002 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію». ТОВ «Бізнес позика» 02.02.2026 направило ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір № 569052-КС-002 про надання кредиту. 02.02.2026 ОСОБА_1 прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договору № 569052КС-002 про надання кредиту на умовах, визначених офертою. Зі своєї сторони ТОВ «Бізнес позика» направило ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор «UA-2188» на номер телефону НОМЕР_1 , котрий боржником було введено/відправлено. Відповідно до п. 1 Договору кредиту ТОВ «Бізнес позика» надає позичальнику кошти у розмірі 20 000 гривень на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правилами про надання грошових коштів у кредит. Згідно з умовами договору плата за користування кредитом є фіксованою та ставить 1% за кожен день користування кредитом. ТОВ «Бізнес позика» свої зобов`язання за договором кредиту виконало та надало позичальнику кошти у розмірі 20 000 гривень шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_2 (котру Позичальник вказав при заповненні анкетних даних в особистому кабінеті). Також 06.02.2026 між сторонами укладено додаткову угоду № 1, відповідно до умов якої позичальнику надано додатково кредит в сумі 20000 грн; 12.02.2026 - додаткову угоду № 2, відповідно до умов якої позичальнику надано додатково кредит в сумі 10000 грн. До теперішнього часу Боржник свої зобов`язання за Кредитним договором № 569052-КС-002 про надання кредиту належним чином не виконав, а лише часткового сплатив кошти на загальну суму 6500 грн, чим вчинив конклюдентні дії щодо визнання договору і, відповідно, щодо правомірності вимог позивача за договором про надання кредиту. Зважаючи, що ОСОБА_1 належним чином не виконує свої зобов`язання за кредитним договором, у неї станом на 06.08.2026 утворилась заборгованість за Договором № 569052-КС-002 про надання кредиту у розмірі 161200 гривень, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 50000 гривень; суми прострочених платежів по процентах - 77000 гривень; суми заборгованості по відсотках відповідно до ст.625 ЦК України - 25000 гривень; суми прострочених платежів за комісією - 9200 гривень. На підставі викладеного представник позивача просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес позика» вищевказану заборгованість та понесені судові витрати.

Ухвалою судді від 02.09.2026 постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та запропоновано відповідачу подати відзив на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання вказаної ухвали.

Представник відповідача - Шокуров Ю.Л. подав до суду відзив, у якому просив позовні вимоги задовольнити частково, стягнувши з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес позика» борг в розмірі суми прострочених платежів по тілу кредиту - 50 000 грн; суми прострочених платежів по процентах - 77 000 грн. Відповідачка не заперечує того, що 02.02.2026 між ТОВ «Бізнес позика» та нею було укладено Договір № 569052-КС-002 про надання кредиту, 06.02.2026 - Додаткову угоду №1 та 12.02.2026 - Додаткову угоду № 2 до нього шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Також не заперечується факт отримання коштів у загальній сумі 50000 грн. Станом на дату звернення до суду Відповідачка свої зобов`язання за Кредитним договором № 569052-КС-002 про надання кредиту належним чином не виконувала, а лише часткового сплатила кошти на загальну суму 6500 грн, з яких 5 700 грн було зараховано в рахунок погашення заборгованості за відсотками, 800 грн - на погашення заборгованості по комісії. Водночас вважає, що позовні вимоги щодо стягнення суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ - 25 000 грн не підлягає задоволенню, оскільки у період дії в Україні воєнного стану позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) таких нарахувань. Також, не підлягають стягненню суми прострочених платежів за комісією - 9 200 грн, бо положення спірного кредитного договору про сплату позичальником на користь банку комісій у вигляді винагороди за видачу кредиту є нікчемною, оскільки вказаний платіж є платою, встановлення якої було заборонено частиною трерьою статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність», частиною четвертою статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» і пунктом 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, а встановлення всупереч вимогам нормативно-правових актів цих невиправданих платежів спрямоване на незаконне заволодіння грошовими коштами фізичної особи споживача, як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, отже такі умови договору порушують публічний порядок. Всупереч положенням договору про надання правничої допомоги від 15 травня 2026 року, укладений між ТОВ «Бізнес Позика» та АО «Правовий Баланс», позивач не надав детальний розпис наданих послуг, тому не виконав покладений на нього обов`язок, передбачений частиною восьмою статті 141 ЦПК України. Також не надано детального розрахунку вартості фактично наданих послуг з правничої допомоги, пов`язаних саме з розглядом даної справи. Отже, відсутність документального підтвердження надання правничої допомоги є підставою для відмови у задоволенні вимог заяви про розподіл судових витрат у зв`язку з недоведеністю їх наявності. Просив судові засідання проводити у відсутність представника відповідачки.

Представник позивача у відповіді на відзив, крім викладеного у позовній заяві, зазначила, що на підтвердження того, що у Відповідача відсутня заборгованість за Кредитним договором, та що Відповідач належним чином виконував кредитний договір (здійснював всі платежі у відповідності до встановленого у кредитному договорі графіку платежів), сторона Відповідача мала б надати суду належні та достатні докази здійснення Відповідачем всіх платежів за встановленим у кредитному договорі графіком платежів у відповідному розмірі та у відповідні дати, однак сторона Відповідача таких доказів суду не надала. Особливість нарахування процентів за Кредитними договорами ТОВ «Бізнес Позика» на залишок заборгованості Позичальника за тілом кредиту та встановлення у Кредитному договорі зниженої та стандартної процентних ставок (у випадку встановлення Кредитним договором декількох процентних ставок) жодним чином не означає, що встановлена у Кредитному договорі процента ставка (процентні ставки) є начебто неустойкою відповідно до ст. 549 ЦК України (у вигляді пені чи штрафів) чи відповідальністю за порушення грошового зобов`язання відповідно до ст. 625 ЦК України (у вигляді індексу інфляції за весь час прострочення чи трьох процентів річних від простроченої суми). Встановлений у Кредитному договорі обов`язок Позичальника по сплаті одноразової фіксованої комісії за надання кредиту не є ніякою «додатковою чи супутньою послугою», а є умовою Кредитного договору, яка сторону погодили уклавши Кредитний договорів, що відповідає закріпленому у ст. 627 ЦК України принципу свободи договору. Право Кредитодавця на встановлення у Кредитному договорі обов`язку Позичальника по сплаті комісії за надання кредиту прямо передбачено Законом України «Про споживче кредитування». Крім того, Національний банк України своєю Постановою від 11.02.2021 № 16 затвердив «Правила розрахунку небанківськими фінансовими установами України загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки за договором про споживчий кредит», які чітко передбачають право небанківських установ (якою є ТОВ «Бізнес Позика») встановлювати комісію за надання кредиту у Кредитному договорі. Відповідач здійснив платіж (платежі) за Кредитним договором знаючи про те, що він буде розподілятися зокрема на погашення його заборгованості за комісією за надання кредиту, та не заперечував проти цього протягом всього строку дії Кредитного договору. Таким чином, зробивши часткову оплату з метою виконання умов Кредитного договору, Відповідач вчинив конклюдентні дії щодо визнання факту укладення Кредитного договору і, відповідно, визнання правомірності вимог Позивача щодо стягнення заборгованості за Кредитним договором, зокрема заборгованості за комісією за надання кредиту. Доданий до позовної заяви розрахунок заборгованості Позичальника за кредитним договором ґрунтується на умовах кредитного договору та узгоджується з обставинами та матеріалами справи. Щодо вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу зауважено, що у позовній заяві сторона Позивача подала до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи та просила суд зокрема стягнути з Відповідача понесені Позивачем витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн. 15.05.2026 між Позивачем та Адвокатським об`єднанням «Правовий баланс» в особі керуючого партнера адвоката Глуховецького О.С. укладено договір про надання професійної правничої допомоги (надалі також - Договір), за умовами п. 1.1 якого Позивач доручає, а Адвокатське об`єднання «Правовий баланс» приймає на себе зобов`язання надавати правову (правничу) допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором. За умовами п. 4.3 Договору розмір гонорару (винагороди) за підготовку позовних заяв є фіксованим та складає 10 000 гривень за одну позовну заяву та включає в себе податкові зобов`язання, які сплачуються адвокатським об`єднанням при отриманні такого гонорару. Відповідно до п. 4.5 Договору оплата гонорару (винагороди) за підготовку позовних заяв здійснюється Клієнтом в розмірі фактично компенсованих Клієнту витрат на професійну правничу допомогу не пізніше 6 місяців з дати надходження сум такої компенсації на рахунок Клієнта. Сторона Відповідача, у відповідності до принципу змагальності сторін, не навела жодних обґрунтованих заперечень щодо заявленого Позивачем розміру витрат на професійну правничу допомогу та наданих Позивачем доказів на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу. Просить проводити розгляд справи за відсутності представника ТОВ «Бізнес позика», позовні вимоги підтримують у повному обсязі.

Інших заяв чи клопотань до суду не надходило.

Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника), без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи та подані докази, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 02.02.2026 між ТОВ «Бізнес позика» та відповідачем укладено Договір № 569052-КС-002 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», відповідно до якого кредитодавець надає позичальнику кредит у розмірі 20000 гривень на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію у порядку та на умовах, визначених цим договором та правилами надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес позика». Сторонами відповідно до умов договору погоджено, що кредит надається строком на 24 тижні, до 20.07.2026. Комісія за надання кредиту - 4000 гривень. За користування кредитом встановлена стандартна процентна ставка - 1 % в день (п. 2.4). Договір підписаний електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора «UA-2188».

Сторони 06.02.2026 уклали додаткову угоду № 1, відповідно до умов якої Кредит збільшується на 20 000 грн, та Кредитодавець, на умовах викладених в Договорі, збільшує суму Кредиту, а Позичальник отримує збільшення суми Кредиту та зобов`язується повернути, Кредит збільшений на 20 000 грн у строки та на умовах викладених у Договорі. Після збільшення суми Кредиту, загальний розмір отриманого (відповідно до Договору та Додаткової угоди) та неповернутого Позичальником Кредиту складатиме 40 000 грн. Комісія за надання додаткової суми кредиту: 4 000 грн. Додаткова угода підписана відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором «UA-8525».

Також 12.02.2026 сторони уклали додаткову угоду № 2, відповідно до умов якої Кредит збільшується на 10 000 грн, та Кредитодавець, на умовах викладених в Договорі, збільшує суму Кредиту, а Позичальник отримує збільшення суми Кредиту та зобов`язується повернути, Кредит збільшений на 10 000 грн у строки та на умовах викладених у Договорі. Після збільшення суми Кредиту, загальний розмір отриманого (відповідно до Договору та Додаткової угоди) та неповернутого Позичальником Кредиту складатиме 50 000 грн. Комісія за надання додаткової суми кредиту: 2 000 грн. Додаткова угода підписана відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором «UA-2550».

Із візуальних форм послідовності дій клієнта встановлено послідовність дій ОСОБА_1 щодо укладення електронного договору № 569052-КС-002 від 02.02.2026 та додаткових угод до нього

Із анкети клієнта (витягу з інформаційно-телекомунікаційної системи) встановлено, що ОСОБА_1 вказала адресу її проживання, паспортні дані, ідентифікаційний код, телефон та електронну пошту, номер банківського рахунка для перерахування коштів ( НОМЕР_2 ), що є підтвердженням здійсненої нею процедури ідентифікації в розумінні положень Закону України «Про електронну комерцію».

Позивач на виконання зобов`язань за договором № 569052-КС-002 від 02.02.2026 та додаткових угод № 1 від 06.02.2026 і № 2 від 12.02.2026 перерахував на банківську карту № НОМЕР_3 02.02.2026 - кошти в сумі 20000 гривень, 06.02.2026 - 20000 гривень, 12.02.2026 - 10000 гривень, про що свідчать підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів ТОВ «ПрофітГід».

Факт отримання відповідачем кредитних коштів у сумі 20000 гривень 02.02.2026, 20000 гривень 06.02.2026 та 10000 гривень 12.02.2026 визнається стороною відповідача.

Відповідач належним чином не виконувала свої зобов`язання за кредитним договором, та відповідно до наданого позивачем розрахунку та довідки, заборгованість останньої перед кредитором ТОВ «Бізнес позика» станом на 06.08.2026 становить 161200 гривень, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 50000 гривень; суми прострочених платежів по процентах - 77000 гривень; суми заборгованості по відсотках відповідно до ст.625 ЦК України - 25000 гривень; суми прострочених платежів за комісією - 9200 гривень.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ст. 526, 530 ЦК України, зобов`язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а якщо у зобов`язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Разом з тим, на момент звернення позивача в суд та розгляду справи по суті, відповідач, в порушення вимог ст. 1054 ЦК України, грошові кошти за кредитним договором не повернув.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Частиною 1 ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ст. 625 ЦК України).

Відповідно до ч.2 ст.1056-1 ЦК розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч. 1-8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір, крім визначених Цивільним кодексом України істотних умов для відповідного виду договору, може містити інформацію про: технологію (порядок) укладення договору; порядок створення та накладання електронних підписів сторонами договору; можливість та порядок внесення змін до умов договору; спосіб та порядок прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); порядок обміну електронними повідомленнями та інформацією між сторонами під час виконання ними своїх зобов`язань; технічні засоби ідентифікації сторони; порядок внесення змін до помилково відправленого прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); посилання на умови, що включаються до договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до іншого електронного документа і порядок доступу до такого документа; спосіб зберігання та пред`явлення електронних документів, повідомлень, іншої інформації в електронній формі та умови доступу до них; умови виготовлення та отримання паперових копій електронних документів; можливість вибору мови, що використовується під час укладення та виконання договору; інші відомості. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту. Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов`язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення. Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього. У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.

Згідно із ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Кредитний договір № 569052-КС-002 від 02.02.2026 та додаткові угоди до нього укладені у спосіб, визначений чинним законодавством України з повним дотриманням вимог щодо його укладення із зазначенням умов, які жодним чином не порушують вимог Закону України «Про захист прав споживачів», порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню.

Стороною відповідача визнано факт отримання відповідачем від позивача кредитних коштів у загальній сумі 50000 гривень.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з ч.2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право кредитора встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.

Сторони в договорі про надання кредиту погодили розмір відсотків і комісії та порядок їх нарахування.

Щодо стягнення з відповідача заборгованості по відсотках відповідно до ст.625 ЦК України у розмірі 25000 гривень, суд зауважує таке.

Згідно з пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, а в подальшому його дія неодноразово продовжувалася. Дія воєнного стану в Україні наразі триває.

Оскільки проценти річних на підставі ст.625 ЦК України позивачем нараховані у період дії в Україні воєнного стану, то відповідач на підставі п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України звільняється від обов`язку їх сплати.

Водночас, суд приймає до уваги нарахування відсотків відповідно до вказаного у договорі графіку платежів, яке здійснене у розмірах процентних ставок, погоджених у договорі, з урахуванням здійсненого 19.02.2026 платежу.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню і з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у сумі 136200 гривень.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Представником позивача також заявлені вимоги щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 гривень.

Статтею 133 ЦПК України, встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

При стягненні витрат на правничу допомогу слід враховувати, що представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч. 2 ст. 15 ЦПК України).

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Такий правовий висновок сформовано у постанові Верховного Суду від 03.05.2018 у справі № 372/1010/16-ц.

Заявлений позивачем розмір витрат з надання професійної правничої допомоги у 10000 гривень підтверджується договором про надання професійної правничої допомоги від 15.05.2026, рахунком-фактурою № 05-569052-КС-002 від 15.05.2026.

Суд наголошує, що не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Щодо співмірності витрат на правову допомогу слід ураховувати позицію Верховного Суду від 01.09.2020 у справі № 640/6209/19, відповідно до якої розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним із ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також суд має враховувати критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Суд зауважує, що справа не входить до категорії складних та розглядалась у спрощеному провадженні без участі представника позивача.

З огляду на обставини справи, співмірність винагороди за надані юридичні послуги зі складністю справи, ціну позову, суд вважає, що наявні підстави для часткового їх відшкодування відповідачем, у сумі 4000 гривень, що відповідатиме обсягу наданих послуг та вимогам розумності та справедливості.

Керуючись ст. 4, 7, 8, 11, 12, 13, 76, 77, 81, 83, 141, 247, 258, 259, 263, 265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» заборгованість за договором про надання кредиту № 569052-КС-002 від 02.02.2026 у загальному розмірі 136200 (сто тридцять шість тисяч двісті) гривень.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» судовий збір у розмірі 2249,50 гривень (дві тисячі двісті сорок дев`ять гривень 50 копійок).

Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень.

Іншу частину вимог залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» (адреса місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411, м. Київ; код ЄДРПОУ 41084239).

Представник позивача: Кіріченко Валерія Владиславівна (адреса: бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411, м. Київ; РНОКПП НОМЕР_4 ).

Відповідач ОСОБА_1 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_5 ).

Представник відповідача: ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_6 ).

Суддя Любешівського районного суду Волинської області Ольга ЦИБЕНЬ