Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №158/3693/26 — Ківерцівський районний суд Волинської області

Справа № 158/3693/26

Провадження № 2/0158/1604/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2026 року м. Ківерці

Ківерцівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді – Корецької В.В.

за участю секретаря – Процик Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ківерці в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

Представник ТОВ «Факторинг Партнерс» звернувся в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги мотивує тим, що 29.07.2025 року між ТзОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 укладено Договір №100473291. Згідно з умовами Кредитного договору відповідачу було надано кредит у розмірі 12000,00 грн., які зобов`язався повернути та сплатити відсотки за користування ними, відповідно до вимог вищевказаного кредитного договору.

29.12.2025 було укладено договір №29-12/2025/Т, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за кредитним договором до відповідача по справі ОСОБА_1 .

Таким чином, позивача по справі ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до відповідача – ОСОБА_1 за кредитним договором №100473291 від 29.07.2025.

З врахуванням наведеного просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» суму заборгованості за вищевказаним кредитним договором у розмірі 46075,39 грн з яких: заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) – 12000,00 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги – 7430,10 грн., заборгованість за нарахованими процентами згідно кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 12113.29 грн., заборгованість за пенею та/або штрафами - 6000.00 грн., заборгованість за комісіями - 8532.00 грн., а також судовий збір у розмірі 2662,40 грн., а також витрати на правничу допомогу в розмірі 16000,00 грн.

Ухвалою судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 18.09.2026 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання. Окрім того, відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

23 вересня 2026, відповідач по справі ОСОБА_1 подав до суду відзив на позовну заяву у якому позовні вимоги визнає частково, не заперечує факту укладення кредитного договору між ним та ТзОВ "Мілоан" та отримання кредитних коштів у розмірі 12000,00 грн., які він зобов`язався повернути та сплатити відсотки за користування ними. При цьому вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з нього штрафних санкцій за користування кредитом до задоволення не підлягає, оскільки відповідно до пункту 18 розділу “Прикінцеві та перехідні положення” ЦК України на період дії воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, такі нарахування підлягають списанню кредитодавцем та не можуть включатися до розрахунку заборгованості. Також вказує, що заявлена позивачем сума витрат на професійну правничу допомогу в сумі 16000,00 грн, яку позивач просить стягнути з відповідача, є завищеною та не співмірною зі складністю даної цивільної справи, а тому просить суд зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу до 2000,00 грн.

29 вересня 2026, представник позивача по справі подав до суду відповідь на відзив у якому зазначає, що аргументи представника відповідача у відзиві на позовну заяву є безпідставними та такими, що спрямовані на уникнення відповідальності за невиконання договірних зобов`язань. Також вказує, що після набрання чинності змін до Закону України «Про споживче кредитування», зокрема скасування норм щодо заборони нарахування штрафу, а також з огляду на те, що Закон України «Про споживче кредитування» є спеціальним актом по відношенню до Цивільного Кодексу України, списання неустойки, штрафу, пені та інших платежів, сплата яких передбачена відповідним договором, не є вірним. Просить позов задовольнити в повному об`ємі.

Представник позивача по справі, будучи належним чином повідомленим про час, дату та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Згідно позовної заяви просив дану цивільну справу розглядати у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному об`ємі, щодо заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач по справі ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про час, дату та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника), без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши представлені письмові докази в справі, суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 29.07.2025 року між ТзОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 укладено Договір №100473291. Згідно з умовами Кредитного договору відповідачу було надано кредит у розмірі 12000,00 грн., які зобов`язався повернути та сплатити відсотки за користування ними, відповідно до вимог вищевказаного кредитного договору. Вказаний кредитний договір підписаний відповідачем по справі ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатору №663929, який було відправлено на номер мобільного телефону відповідача, вказаний останнім під час укладення кредитного договору +380950780604.

Факт укладення вищевказаного кредитного договору між ТзОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 , а також отримання кредитних коштів, не заперечується останнім.

29.12.2025 було укладено договір №29-12/2025/Т, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за кредитним договором до відповідача по справі ОСОБА_1 .

З розрахунку заборгованості за кредитним договором №100473291 від 29.07.2025 вбачається, що станом на час звернення до суду з даним цивільним позовом, заборгованість відповідача по справі за вищезазначеним кредитним договором становить: 46075,39 грн з яких: заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) – 12000,00 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги – 7430,10 грн., заборгованість за нарахованими процентами згідно кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 12113.29 грн., заборгованість за пенею та/або штрафами - 6000.00 грн., заборгованість за комісіями - 8532.00 грн.

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Вказані обставини свідчать про те, що на даний час ТОВ «Фактор Партнерс» є кредитором у зобов`язанні по виконанню кредитного договору №100473291 від 29.07.2025 і саме йому належить право вимоги до відповідача.

Матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності договору про надання фінансового кредиту. Зазначений договір недійсним не визнано.

При цьому встановлення обставин, за яких ці правочини можуть бути визнані недійсними (оспорюваними) за відсутності оспорення або визнання їх недійсними у встановленому законом порядку, не входить у межі дослідження під час розгляду справи про стягнення заборгованості за договорами, а тому відповідні обставини не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки це суперечитиме презумпції правомірності правочину, визначеному статтею 204 ЦК України.

За правилами ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

В силу ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Непогашення відповідачем заборгованості за кредитним договором свідчить про порушення ним його умов, а також вимог ст. 525 ЦК України, які встановлюють неприпустимість односторонньої відмови від виконання зобов`язань.

Стаття 1050 ЦК України встановлює, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

На момент звернення позивача в суд та розгляду справи по суті, відповідач, в порушення вимог ст. 1054 Цивільного кодексу України, грошові кошти за кредитним договором не повернув.

Суд, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, встановив, що відповідач ОСОБА_1 , в порушення вимог кредитного договору та норм ЦК України не виконав взяті на себе зобов`язання перед ТОВ «Факторинг Партнерс», до якого перейшло право вимоги на підставі договору відступлення права вимоги, дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача в користь позивача заборгованості за кредитним договором №100473291 від 29.07.2025, в розмірі 40075,39 грн, яка складається з із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 12000,00 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги в розмірі 7430,10 грн., заборгованість за нарахованими процентами згідно кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) в розмірі 12113.29 грн., а також заборгованість за комісіями в розмірі 8532.00 грн

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за штрафом у розмірі 6000,00 грн., суд зазначає наступне.

У даній справі підлягають застосуванню норми Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», яким розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який станом на час розгляду справи є чинним та не припинений.

Таким чином, у спірних правовідносинах нарахування будь-яких штрафних санкцій, у період дії воєнного стану є неправомірним, а тому заявлена позивачем сума заборгованості за штрафом в розмірі 6000,00 грн підлягає коригуванню шляхом виключення таких нарахувань, а тому позов в цій частині до задоволення не підлягає.

Окрім того, позивачем також заявлені вимоги щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 16000 грн.

Статтею 133 ЦПК України, встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За ч. ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Такий правовий висновок сформовано у постанові Верховного Суду від 03.05.2018 у справі № 372/1010/16-ц.

Разом з тим, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З врахуванням вищевикладеного, беручи до уваги фактичний обсяг наданої правничої допомоги, з врахуванням вимог розумності і справедливості, а також клопотання відповідача по справі про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд прийшов до висновку про часткове задоволення заяви про стягнення витрат на правничу допомогу в сумі 4000 грн., які слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (2662,40 грн).

Позовна заява з доданими до неї матеріалами позивачем подано через систему «Електронний суд» та сплачено судовий збір в сумі 2662,40 грн. Враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково, тому із відповідача на користь позивача стягується судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог на суму – 2315,69 грн (40075,39 грн. / 46075,39 грн. х 2662,40 грн).

Керуючись ст. ст. 10, 12, 27, 77, 81, 141, 263-265, 288, 354 ЦПК України, ст.ст.526, 527, 533, 626, 629, 631, 651, 1046, 1048, 1050, 1054, 1055, 1056 ЦК України, суд, -

у х в а л и в:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (код ЄДРПОУ 42640371) заборгованість за кредитним договором №100473291 від 29.07.2025 в розмірі 40075 (сорок тисяч сімдесят п`ять) грн 39 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (код ЄДРПОУ 42640371) судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 2315 (дві тисячі триста п`ятнадцять) грн 69 коп. та витрати на правничу допомогу в розмірі 4000 (чотири тисячі) грн 00 коп.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

На виконання п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України суд зазначає повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», код ЄДРПОУ42640371, адреса місцезнаходження: вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, м. Київ, 03150.

Представник позивача – адвокат Бурдюг Тетяна Вікторівна, юридична адреса: м. Київ, вул. Сурикова, буд. №3, корпус Б, каб. №316.

Відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя Ківерцівського районного суду В.В. Корецька