Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №154/3663/26 — Володимирський міський суд Волинської області

154/3663/26

2-о/154/88/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.10.2026 Володимирський міський суд Волинської області під головуванням судді Пустовойт Т.В., при секретарі судового засідання Мазій І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Володимирі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Петрук Володимир Адамович, заінтересована особа — Доросинівська сільська рада Луцького району Волинської області, про встановлення факту родинних відносин,

УСТАНОВИВ:

У серпні 2026 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Петрук В.А., звернулася до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин, а саме просить встановити факт того, що вона, ОСОБА_1 є рідною сестрою ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зазначає, що після смерті її сестри ОСОБА_2 відкрилася спадщина, до складу якої, серед іншого, входить право на земельну частку (пай) у землях КСП «Світанок» с. Щурин колишнього Рожищенського району Волинської області, посвідчене сертифікатом серії ВЛ № 0276997, розміром 2,91 умовних кадастрових гектари.

Як зазначено у заяві, ОСОБА_1 вважає себе спадкоємицею після смерті сестри, спадщина після якої відкрилася у 1997 році. Вона звернулася до приватного нотаріуса Луцького районного нотаріального округу Матвійчук С.П. для оформлення спадкових прав, якою 10 червня 2026 заведено спадкову справу № 61/2026, зареєстровану у Спадковому реєстрі за № 75736212. Витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі має № 85581316.

Постановою приватного нотаріуса Луцького районного нотаріального округу Матвійчук С.П. від 10.06.2026 № 130/02-31 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 у зв`язку з відсутністю актових записів про народження, які б підтверджували родинні відносини між ними.

З огляду на неможливість підтвердити спорідненість шляхом подання актових записів цивільного стану заявниця звернулася до суду.

Ухвалою Володимирського міського суду Волинської області від 01 вересня 2026 року відкрито окреме провадження у справі №154/3663/26.

Представник заявниці адвокат Петрук В.А. в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав з підстав навелених у заяві нта наданих доказів. 09.10.2026 в судове засідання не з,явився, надав до суду заяву в якій просив призначену на 09.10.2026 справу розглядати без його та заявниці участі, заявлені вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник Доросинівської сільської ради Луцького району Волинської області листом від 28.09.2026 №625/01-19 повідомила суд, що просить розглядати справу без участі представника та не заперечує проти задоволення заяви.

Суд, дослідивши подану заяву, письмові матеріали справи, пояснення свідків, позицію заінтересованої особи та надавши доказам оцінку у їх сукупності, приходить до висновку, що заявлені вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження є видом непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, які мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав.

Пунктом 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України передбачено розгляд у порядку окремого провадження справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Чинна редакція ст. 293 ЦПК України зберігає зазначену правову конструкцію окремого провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, установлених ЦПК України, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду, з урахуванням особливостей, передбачених розділом IV ЦПК України.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Частина друга цієї статті передбачає можливість встановлення у судовому порядку й інших фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, зокрема якщо його підтвердження необхідне заявникові для одержання в нотаріальному органі свідоцтва про право на спадщину.

Верховний Суд у справі №737/120/18 виходив із того, що родинні відносини у розумінні п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України — це саме кровний зв`язок між особами; правове значення має як пряме, так і бокове споріднення, зокрема між рідними братами та сестрами, які походять від спільних батьків.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2019 року у справі №320/948/18 сформулювала загальний підхід, відповідно до якого в порядку окремого провадження встановлюються юридичні факти за умови, що вони породжують юридичні наслідки, їх неможливо підтвердити в іншому порядку і їх встановлення не пов`язане з вирішенням спору про право.

При цьому Верховний Суд у постанові від 04 березня 2026 року у справі №643/3693/24, провадження №61-5528св25, звернув увагу, що сам по собі можливий у майбутньому спір про право не є підставою для залишення заяви без розгляду. Для застосування ч. 4 ст. 315 ЦПК України має існувати реальний, а не гіпотетичний конфлікт між конкретними особами, які оспорюють відповідне право чи родинні відносини.

У даній справі осіб, які б заперечували факт родинних відносин між заявницею та ОСОБА_2 або заявляли зустрічні вимоги щодо цього факту, судом не встановлено. Заінтересована особа — Доросинівська сільська рада — прямо не заперечує проти задоволення заяви.

Судом встановлені такі обставини справи.

ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Баб`є Рожищенського району Волинської області.

Із копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 29.06.1953, убачається, що при народженні заявниця мала прізвище ОСОБА_3 , її батьком зазначений ОСОБА_4 , матір`ю — ОСОБА_5 .

Ці відомості підтверджуються архівною довідкою Державного архіву Волинської області від 30.04.2024 №339/01.22, згідно з якою за метричними книгами церкви Святого Архістратига Михаїла с. Щурин, до приходу якої входило с. Баб`є Луцького повіту, встановлено, що ОСОБА_6 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 у с. Баб`є, актовий запис № 23 від 15.10.1938. Її батьки — ОСОБА_7 , син ОСОБА_8 й ОСОБА_9 , 1902 року народження, та ОСОБА_10 , з дому ОСОБА_11 , дочка ОСОБА_12 і ОСОБА_13 , 1899 року народження.

Паспорт громадянки України серії НОМЕР_2 , виданий Володимир-Волинським МВ УМВС України у Волинській області 20.02.2002, також підтверджує особу заявниці — ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

З витягу з Реєстру територіальної громади № 2024/008839723, сформованого 25.07.2024, убачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , з 03.04.1985.

Із свідоцтва про одруження серії НОМЕР_4 убачається, що 24 квітня 1963 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_14 було зареєстровано шлюб, після чого заявниці присвоєно прізвище ОСОБА_15 .

Таким чином, зміна прізвища заявниці з ОСОБА_3 на ОСОБА_15 належним чином підтверджена.

Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 , виданим 21.02.1997 Щуринською сільською радою Рожищенського району Волинської області, підтверджується, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 у віці 70 років у с. Квітневе Рожищенського району Волинської області. Актовий запис про смерть — № 3.

Суд звертає увагу, що у витягу зі Спадкового реєстру щодо спадкодавиці зазначена дата народження ІНФОРМАЦІЯ_5 , тоді як у свідоцтві про смерть вказано, що вона померла ІНФОРМАЦІЯ_4 у віці 70 років, а архівний пошук за зверненням заявниці здійснювався щодо 1927–1928 років.

Вказана розбіжність щодо року народження не є предметом заявленої вимоги та сама по собі не спростовує тотожність спадкодавиці, оскільки у документах узгоджуються її ПІБ, дата смерті, місце проживання, спадкова справа та майнові документи.

Із сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ВЛ №0276997 убачається, що за ОСОБА_2 було посвідчено право на земельну частку (пай) у землях КСП «Світанок» розміром 2,91 умовних кадастрових гектари.

З довідки Доросинівської сільської ради Луцького району Волинської області від 01.05.2026 №453 убачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , хоча за цією адресою не зареєстрована.

Для встановлення відомостей про народження ОСОБА_2 заявниця зверталася до Державного архіву Волинської області.

Листом Державного архіву Волинської області від 23.05.2024 №413/01.22 повідомлено, що у перевірених метричних книгах церкви Преображення Господнього с. Вічині, до приходу якої входило с. Баб`є, Луцького повіту за 1928–1930 роки, а також церкви Казанської ікони Божої Матері с. Озденіж за 1927–1930 роки актового запису про народження ОСОБА_2 у 1928 році не виявлено. Також повідомлено, що метричні книги церкви Преображення Господнього с. Вічині за 1922–1927 роки на зберігання до Державного архіву Волинської області не надходили.

Листом Державного архіву Волинської області від 30.04.2024 №338/01.22 повідомлено, що у частково збережених метричних книгах церков, приходи яких охоплювали с. Щурин, відомостей про народження ОСОБА_2 у 1928 році не виявлено, а метричні книги церкви Святого Архістратига Михаїла с. Щурин за 1878–1937 роки на державне зберігання не надходили.

Крім того, листом Управління Державної міграційної служби України у Волинській області від 14.08.2026 №0701.2.1-5380/0701.1.3-26 повідомлено, що відомості щодо ОСОБА_2 , 1927 (1928) року народження, та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у наявних архівних та діючих картотеках УДМС відсутні. Разом із тим підтверджено документування ОСОБА_1 паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 .

Таким чином, отримати актовий запис про народження ОСОБА_2 або інший офіційний документ, який би безпосередньо підтверджував її походження від тих самих батьків, що й заявниця, не виявилося можливим з об`єктивних причин — через відсутність відповідних записів та незбереження метричних книг.

У судовому засіданні були допитані свідки.

Свідок ОСОБА_16 пояснила суду, що заявниця ОСОБА_1 є її рідною матір`ю. За її словами, у сім`ї батьків заявниці було дев`ятеро дітей, однією з яких була ОСОБА_2 , рідна сестра заявниці. ОСОБА_17 постійно проживала у с. Квітневе, власної сім`ї та дітей не мала, проживала разом із батьками, працювала у селі. Свідок зазначила, що коли ОСОБА_17 тяжко захворіла на онкологічне захворювання, її матір — ОСОБА_1 — останні роки проживала разом із сестрою, доглядала за нею, а після її смерті займалася організацією поховання. Також свідок пояснила, що на цей час усі інші брати та сестри її матері померли, залишилася лише заявниця. У сімейному колі було обговорено, що майном після ОСОБА_17 займатиметься саме ОСОБА_18 .

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_19 надала аналогічні пояснення та повідомила, що її матір`ю була ОСОБА_20 , яка була рідною сестрою як заявниці ОСОБА_1 , так і ОСОБА_2 . Свідок підтвердила, що заявниця та померла ОСОБА_2 походили з однієї багатодітної сім`ї та були рідними сестрами.

Свідок ОСОБА_21 у судовому засіданні також підтвердила, що ОСОБА_2 є рідною сестрою заявниці. Пояснила, що ОСОБА_17 проживала у селі, працювала ланковою, власної сім`ї та дітей не мала. Коли вона захворіла, ОСОБА_1 переїхала до неї, доглядала за сестрою до смерті та займалася її похованням. Також оглянула надані заявницею фотознімки та підтвердила, що на них зображені члени родини, у тому числі сестри ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

До матеріалів справи долучено чотири сімейні фотознімки. Заявниця зазначає, що на фото №1 зображена ОСОБА_2 ; на фото №2 — заявниця, ОСОБА_2 та їхня мати; на фото №3 — члени сім`ї на весіллі, серед яких обидві сестри; на фото №4 — сімейна група, в якій також присутні заявниця та ОСОБА_2 .

Самостійно фотознімки не можуть достовірно ідентифікувати осіб, однак у сукупності з показаннями свідків, які особисто знали членів сім`ї та впізнали зображених осіб, вони додатково підтверджують тривалі родинні та сімейні зв`язки заявниці зі спадкодавицею.

Надані свідками показання є послідовними, узгоджуються між собою, не суперечать письмовим доказам та доповнюють їх у тій частині, в якій через об`єктивну відсутність первинного актового запису про народження ОСОБА_2 документальне підтвердження спорідненості неможливе.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, які обґрунтовують вимоги та заперечення учасників справи, та інших обставин, що мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні; жоден доказ не має наперед установленої сили.

Суд враховує, що спадщина після ОСОБА_2 відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , тобто під час дії ЦК Української РСР 1963 року.

Відповідно до ст. 530 ЦК Української РСР у разі відсутності спадкоємців першої черги або неприйняття ними спадщини до спадкування у рівних частках закликалися брати і сестри померлого, а також дід та баба померлого з боку батька і матері. Такий зміст ст. 530 ЦК УРСР підтверджений усталеною практикою Верховного Суду.

Отже, встановлення факту того, що ОСОБА_1 є рідною сестрою ОСОБА_2 , безпосередньо має для заявниці юридичне значення, оскільки цей факт є необхідною передумовою для нотаріального вирішення питання щодо її спадкових прав.

При цьому суд у даній справі не вирішує питання про факт прийняття спадщини, склад спадкового майна, черговість закликання конкретних осіб до спадкування чи виникнення у заявниці права власності на земельну частку (пай), оскільки такі питання не є предметом заявленої вимоги.

Суд встановлює виключно юридичний факт кровного споріднення.

З урахуванням того, що заявниця надала докази свого походження від ОСОБА_22 та ОСОБА_23 , документально підтвердила своє дошлюбне прізвище ОСОБА_3 , подала офіційні відповіді архівних та міграційних органів про неможливість отримати актовий запис про народження ОСОБА_2 , а факт їх споріднення послідовно підтверджений трьома свідками та сімейними фотознімками, суд вважає надану сукупність доказів достатньою для висновку про те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були рідними сестрами.

Відсутність первинного актового запису про народження однієї з сестер за таких конкретних обставин не виключає можливості підтвердження спорідненості іншими належними та допустимими доказами.

Встановлення даного факту необхідне заявниці для оформлення спадщини після смерті ОСОБА_2 та подальшого звернення до нотаріуса.

Згідно з ч. 1 ст. 319 ЦПК України у рішенні суду про встановлення факту, що має юридичне значення, повинні бути зазначені відомості про встановлений факт, мету його встановлення та докази, на підставі яких суд його встановив. Рішення суду про встановлення такого факту не замінює документа, що видається компетентним органом, а є підставою для його отримання.

Таким чином, досліджені судом письмові докази та показання свідків у своїй сукупності є взаємно узгодженими, достатніми та такими, що підтверджують заявлену обставину.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 є законною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 76–81, 89, 263–265, 293, 294, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 319 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Петрук Володимир Адамович, заінтересована особа — Доросинівська сільська рада Луцького району Волинської області, про встановлення факту родинних відносин — задовольнити.

Встановити факт родинних відносин, а саме факт того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , є рідною сестрою ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду про встановлення факту родинних відносин не замінює документів, що видаються компетентними органами, а є підставою для вчинення відповідних нотаріальних дій.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або якщо справа розглядалась без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Тетяна ПУСТОВОЙТ