Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №154/4008/26 — Володимирський міський суд Волинської області

Суд: Володимирський міський суд Волинської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про розірвання шлюбу

Дата: 08 жовтня 2026 р.

Справа: №154/4008/26

Суддя: Пустовойт Т. В.

154/4008/26

2/154/2160/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.10.2026 Володимирський міський суд Волинської області під головування Пустовойт Т.В. за участю секретаря судового засідання Мазій І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Володимирі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 30 квітня 2015 року між нею та відповідачем було зареєстровано шлюб відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Володимир-Волинський реєстраційної служби Володимир-Волинського міськрайонного управління юстиції Волинської області, про що складено актовий запис №111. Після державної реєстрації шлюбу позивачці присвоєно прізвище « ОСОБА_3 ». Позовна заява з додатками

Від шлюбу сторони мають неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивачка зазначає, що подружнє життя з відповідачем не склалося, відповідач живе своїм життям, інтереси сім`ї його не цікавлять. Сторони фактично припинили сімейні відносини, проживають окремо, спільного господарства не ведуть. Позивачка не бажає відновлювати подружні стосунки та вважає подальше перебування у шлюбі таким, що суперечить її інтересам.

Також зазначає, що відповідач не бажає розривати шлюб у добровільному порядку шляхом подання спільної заяви, примирення між ними неможливе, спільне життя та збереження шлюбу суперечить її інтересам.

У зв`язку з наведеним просила шлюб між нею та ОСОБА_2 розірвати, а судові витрати покласти на відповідача. Позовна заява датована 22 вересня 2026 року.

Ухвалою Володимирського міського суду Волинської області від 24.09.2026 відкрито провадження у справі та постановлено її розгляд проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Позивачка ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася. 07 жовтня 2026 року подала до суду письмову заяву, в якій просила справу за її позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу розглядати за її відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився. 09 жовтня 2026 року подав до суду письмову заяву, в якій зазначив, що позовні вимоги ОСОБА_1 про розірвання шлюбу визнає у повному обсязі, проти розірвання шлюбу не заперечує та просить справу розглянути за його відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з розглядом справи за відсутності всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши письмові докази у їх сукупності та врахувавши визнання відповідачем позову, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 51 Конституції України передбачено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Аналогічні положення містяться у ст. 24 Сімейного кодексу України, відповідно до якої шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, а примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 56 СК України кожен із подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин або примушування до їх збереження є порушенням права дружини та чоловіка на свободу й особисту недоторканність.

За змістом ч. 2 ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Відповідно до ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Судом встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 30 квітня 2015 року.

Так, відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 30.04.2015, шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстровано 30 квітня 2015 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Володимир-Волинський реєстраційної служби Володимир-Волинського міськрайонного управління юстиції Волинської області, актовий запис №111. Після реєстрації шлюбу прізвище чоловіка — « ОСОБА_5 », дружини — « ОСОБА_3 ».

Із свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 06 липня 2016 року, встановлено, що ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 у місті Володимир-Волинський Волинської області. Батьками дитини зазначені: батько — ОСОБА_2 , мати — ОСОБА_1 . Актовий запис про народження №192.

З матеріалів справи також вбачається, що неповнолітній син сторін проживає разом із позивачкою.

Відповідно до витягу з Реєстру територіальної громади №2024/008039274 від 08.07.2024 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , також проживає за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копіями її паспорта та картки платника податків.

Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , проживає окремо від позивачки, що узгоджується з його паспортними даними та відомостями, зазначеними у позові.

Таким чином, судом встановлено, що сторони фактично припинили шлюбні відносини, спільного господарства не ведуть, проживають окремо, позивачка наполягає на розірванні шлюбу, а відповідач проти цього не заперечує та позов визнав.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

У даному випадку визнання ОСОБА_2 позовних вимог не суперечить закону та не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб, у тому числі неповнолітньої дитини сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них або інтересам їхніх дітей, які мають істотне значення.

При розгляді справи суд враховує, що збереження шлюбу можливе за умови взаємної любові, поваги, взаєморозуміння та взаємної підтримки подружжя. За встановлених обставин такі основи сімейних відносин між сторонами фактично втрачені.

Позивачка категорично не бажає продовжувати подружні відносини, сторони тривалий час проживають окремо та не ведуть спільного господарства, а відповідач визнав позов і не заперечує проти припинення шлюбу.

З огляду на наведене суд приходить до висновку, що сім`я сторін фактично розпалася, подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечитиме інтересам позивачки, а тому підстав для збереження шлюбу та надання строку для примирення суд не вбачає.

Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після його розірвання надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Оскільки позивачка не заявляла вимоги про відновлення дошлюбного прізвища, після розірвання шлюбу за нею слід залишити прізвище « ОСОБА_3 ».

Щодо судових витрат

При зверненні до суду позивачкою сплачено судовий збір у сумі 1 331,20 грн, що підтверджується квитанцією, долученою до позовної заяви.

Відповідач позов визнав до початку розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідному рішенні вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Отже, ОСОБА_1 підлягає поверненню з державного бюджету 665,60 грн, що становить 50 відсотків сплаченого судового збору.

Інша половина судового збору в сумі 665,60 грн, відповідно до ст. 141 ЦПК України, підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 142, 206, 247, 259, 263–268, 354 ЦПК України, ст.ст. 24, 56, 104, 110, 112, 113 СК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу — задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований 30 квітня 2015 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Володимир-Волинський реєстраційної служби Володимир-Волинського міськрайонного управління юстиції Волинської області, актовий запис №111— розірвати.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище « ОСОБА_3 ».

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп. судового збору.

Повернути ОСОБА_1 з Державного бюджету України 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позовної заяви, у сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Тетяна ПУСТОВОЙТ

Оригінал: reyestr.court.gov.ua