Постанова від 08 жовтня 2026 р. у справі №740/8112/23 — Чернігівський апеляційний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

09 жовтня 2026 рокум. Чернігів

Унікальний номер справи № 740/8112/23

Головуючий у першій інстанції – Роздайбіда О. В.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/2150/26

Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Луговця О.А. (головуючий), Мамонової О.Є., Шитченко Н.В.,

учасники справи:

стягувач ОСОБА_1

боржник ОСОБА_2

суб`єкт оскарження Ніжинський відділ державної виконавчої служби у Ніжинському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції

особа, яка подала апеляційну скаргу, ОСОБА_1 ,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (письмове провадження) апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 31 серпня 2026 року (суддя – Роздайбіда О.В., місце ухвалення – м. Ніжин) у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії/бездіяльність державного виконавця та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

У липні 2026 року ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Павленка В.М., звернулась до суду зі скаргою, в якій просила: 1/ визнати неправомірною бездіяльність головного державного виконавця Ніжинського ВДВС Пархоменка Є.О. щодо не проведення звернення стягнення аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, із одержаних боржником ОСОБА_2 сум компенсованого податку на доходи фізичних осіб, матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, починаючи з 23.04.2024; 2/ зобов`язати головного державного виконавця Ніжинського ВДВС Пархоменка Є.О. поновити порушене право стягувача ОСОБА_1 на одержання аліментів щодо утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, із одержаних боржником ОСОБА_2 сум компенсованого податку на доходи фізичних осіб, матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, починаючи з 23.04.2024.

Вимоги скарги обгрунтовані тим, що на примусовому виконанні в Ніжинському ВДВС перебуває ВП №74028094 з виконання судового наказу №2-н/740/24, виданого 09.01.2024 Ніжинським міськрайонним судом Чернігівської області, де боржником являється ОСОБА_2 , який із 23.04.2024 є поліцейським, проте з доходів якого у вигляді компенсованого податку на доходи фізичних осіб, матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань державним виконавцем безпідставно не стягуються аліменти, чим порушуються права та законні інтереси дитини.

Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 31 серпня 2026 року скаргу ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця та зобов`язання вчинити певні дії –повернуто заявнику без розгляду.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить дану ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги стягувача узагальнено зводяться до того, що ухвала суду першої інстанції є незаконною, постановленою з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Апелянт вказує, що повертаючи без розгляду його скаргу на бездіяльність державного виконавця, місцевий суд дійшов помилкового висновку про нібито всупереч вимог абз. 2 ч. 7 ст. 43, абз. 2 ч. 2 ст. 183 ЦПК України не було долучено до матеріалів скарги доказів направлення копії такої скарги боржнику.

Скаржник стверджує, що звертаючись через підсистему «Електронний суд» до місцевого суду зі скаргою ним в обов`язковому порядку в додатках до скарги долучено докази надсилання боржнику скарги з додатками, зокрема №5, що також підтверджується фіскальним чеком з ідентифікатором R166050001046 та вручено боржнику 07.08.2026.

Боржник, будучи належним чином та своєчасно повідомленим про відкриття апеляційного провадження у справі, відзиву на апеляційну скаргу не подала, що за змістом положень ч. 3 ст. 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухваленого судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до такого висновку.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

За приписами ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (ч. 1). Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права (ч. 2). Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом (ч. 3). При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4). Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (ч. 5).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Повертаючи без розгляду заявнику скаргу, суд першої інстанції виходив з того, що у поданій скарзі заявник вказує стягувача, орган ДВС та боржника, однак всупереч вимогам абз. 2 ч. 7 ст. 43, абз. 2 ч. 2 ст. 183 ЦПК України не долучено до матеріалів скарги доказів направлення копії такої скарги боржнику.

Однак апеляційний суд не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

У справі встановлено, що 07 грудня 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення на її користь із ОСОБА_2 аліментів на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) боржника щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення заяви про видачу судового наказу й до досягнення дитиною повноліття (а.с. 1).

За даною заявою Ніжинським міськрайонним судом Чернігівської області 09 січня 2024 року було видано судовий наказ №740/8112/23 про стягнення з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_2 , аліментів на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку й не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 12.12.2023 і до досягнення дитиною повноліття (а.с. 17).

Постановою головного державного виконавця Ніжинського відділу державної виконавчої служби у Ніжинському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Пархоменка Є.О. від 05.04.2024 відкрито виконавче провадження ВП №74601653 з примусового виконання зазначеного судового наказу (а.с. 25).

Перевіряючи доводи апеляційної скарги стягувача щодо помилковості висновку суду першої інстанції про повернення без розгляду скарги на бездіяльність державного виконавця, колегія суддів ураховує наступне.

Положеннями розділу VII ЦПК України унормовано порядок здійснення судового контролю за виконанням судових рішень.

Зокрема, згідно ст. 447-1 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Водночас у ч. 3 ст. 448 ЦПК України встановлено вимоги до змісту скарги.

Так, скарга повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається скарга;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

4) ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються;

5) ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження;

6) номер справи, в якій видано виконавчий документ, реквізити виконавчого документа;

7) дату, коли особа, яка подає скаргу, дізналася про порушення її прав внаслідок ухвалення оскаржуваних рішень, вчинення дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця;

8) зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності та посилання на порушену норму закону;

9) викладення обставин, якими заявник обґрунтовує свої вимоги;

10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до скарги.

Крім того, згідно з ч. 4 ст. 448 ЦПК України до скарги додаються:

1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо скарга подана представником і такі документи раніше не подавалися;

2) докази направлення копій скарги та доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

Зазначена норма кореспондується й з абз. 2 ч. 2 ст. 183 ЦПК України, за яким до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

Відповідно до ч. 7 ст. 43 ЦПК України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи. Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Згідно з ч. 5 ст. 448 ЦПК України суд, встановивши, що скаргу подано без додержання вимог частин третьої та/або четвертої цієї статті, повертає її скаржнику без розгляду протягом чотирьох днів після її надходження до суду.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 у скарзі іншими учасниками справи зазначено суб`єкта оскарження (Ніжинський ВДВС) та боржника ( ОСОБА_2 ).

До скарги додано квитанцію №8113050 про доставку документів (скарги з додатками 1-10) до зареєстрованого Електронного кабінету користувача ЄСІТС – Ніжинський ВДВС (дата, час доставки: 25.07.2026 22:44) (а.с. 38 зворот-39), а також копію опису вкладення в цінний лист та фіскальний чек АТ «Укрпошта» від 25.07.2026 про направлення на ім`я ОСОБА_2 за зареєстрованою у встановленому законом порядку адресою його місця проживання рекомендованого листа з вмістом скарги на бездіяльність державного виконавця Ніжинського ВДВС із письмовими додатками в кількості 10 шт (а.с. 32 зворот).

При цьому, апеляційний суд констатує, що кількість додатків до скарги в описі вкладення до цінного листа, направлених боржнику, є тотожною числу додатків до скарги, надісланих суб`єкту оскарження, де в додатку 5 також зазначено докази надсилання боржнику скарги з додатками, як то слушно вказує апелянт.

Відтак, колегія суддів вважає, що стягувачем при подачі скарги на бездіяльність державного виконавця дотримано вимоги ч. 7 ст. 43, абз. 2 ч. 2 ст. 183, п. 2 ч. 4 ст. 448 ЦПК України, тоді як зазначені обставини залишилися поза увагою суду першої інстанції, який безпідставно виснував про відсутність доказів направлення копій скарги та доданих до неї матеріалів боржнику, внаслідок чого необгрунтовано повернув скаргу стягувачу.

Ураховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з доводами апелянта про те, що місцевий суд дійшов помилкового висновку щодо наявності правових підстав для повернення без розгляду скарги заявнику.

За таких обставин, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції суперечить нормам процесуального закону, а тому відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. 367-369, 374, 379 ч. 1 п. 4, 381-384, 389-391 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити.

Ухвалу Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 31 серпня 2026 року – скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий О.А. Луговець

Судді О.Є. Мамонова

Н.В. Шитченко