Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №490/8019/25 — Миколаївський апеляційний суд

07.10.26

22-ц/812/1586/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2026 року м. Миколаїв

справа №490/8019/25

провадження №22-ц/812/1586/26

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого Локтіонової О. В.,

суддів: Крамаренко Т. В., Ямкової О. О.,

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 22 травня 2026 року, ухвалене під головуванням судді Шолох Л. М. у приміщенні суду у м. Миколаєві, за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (далі – ТОВ «Коллект Центр» або Товариство) звернулося до суду з зазначеним вище позовом, який обґрунтовувало наступним.

25 лютого 2019 року між ОСОБА_1 та АТ «УкрСиббанк» був укладений договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку №95194745000, за умовами якого відповідач отримав кредит в сумі 36 937,00 грн на строк до 25 червня 2021 року зі сплатою процентів у розмірі 0,00001% річних.

25 вересня 2019 року між АТ «УкрСиббанк» та ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» було укладено договір факторингу №147, за умовами якого до останнього перейшло право вимоги, в тому числі, за договором №95194745000.

Відповідно до договору факторингу №26-09/19/02 від 26 вересня 2019 року, укладеного між ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» та ТОВ «Вердикт Капітал», до останнього перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором № 95194745000.

03 жовтня 2022 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір факторингу №03-10/2022, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі, за договором №95194745000.

У зв`язку з невиконанням відповідачем умов договору станом на день подачі позову утворилася заборгованість у розмірі 43 115,61 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту у сумі 36 937,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги у сумі 4678,61 грн, заборгованість за комісією у сумі 1500,00 грн.

Посилаючись на зазначене, ТОВ «Коллект Центр» просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором у загальному розмірі 43 115,61 грн, судовий збір у сумі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 16 000,00 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 22 травня 2026 року у задоволені позову ТОВ «Коллект Центр» відмовлено.

Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив із того, що позивач не довів належними доказами заявлені позовні вимоги, бо відсутні докази отримання відповідачем кредитних коштів.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Не погодившись з рішенням суду, ТОВ «Коллект Центр» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.

Обґрунтовуючи скаргу, позивач зазначав, що судом першої інстанції було неправильно надано оцінку наявним у справі доказам, зокрема, в частині наявності заборгованості відповідача та не розглянуто клопотання Товариства про витребування доказів.

Разом із цим, жодного доказу на спростування наявної заборгованості за договором споживчого кредиту матеріали справи не містять.

В скарзі позивач зазначав, що попередній орієнтовний розрахунок витрат на правничу допомогу у суді апеляційної інстанції становить 12 000,00 грн. Докази їх понесення будуть подані протягом п`яти днів з дня винесення постанови апеляційною інстанцією.

У скарзі позивач також просив витребувати у АТ «УкрСиббанк» докази надання (видачі) кредитних коштів ОСОБА_1 : виписки, меморіальні ордери, розрахункові документи та/або інші документи, що підтверджують здійснення операції з надання кредиту (незалежно від форми – готівкою, безготівково, у вигляді оплати за товар чи послугу).

Фактичні обставини справи, встановлені судом

25 лютого 2019 року між АТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку №95194745000. Кредит надавався в сумі 36 937,00 грн на придбання товарів.

Із пункту 1.1 цього договору вбачається, що підписуючи цей договір, позичальник погодився з викладеними у Правилах (договірних умовах) споживчого кредитування позичальників АТ «УкрСиббанк» з можливістю відкриття і розрахунково – касового обслуговування карткових рахунків, які розміщені для ознайомлення на сайті www.my.ukrsibbank.com та інформаційних стендах у приміщеннях установ Банку та оприлюднені у газеті «Урядовий кур`єр» № 105 від 09.06.2017р. ( із усіма змінами і доповненнями).

Правила після підписання сторонами договору, стають його невід`ємною частиною (п.1.2 договору).

Згідно з пунктом 3.9 вказаного договору процентна ставка становить 0,00001%.

Відповідно до пункту 3.6 договору позичальник зобов`язується повертати кредит, плату за кредит, інші платежі шляхом внесення платежів, відповідно до Графіку платежів (Додаток № 1 до цього договору, що є його невід`ємною частиною), але в будь – якому випадку кредит повинен бути повернутий не пізніше 25 червня 2021 року, при цьому згідно з умовами договору може бути встановлено інший термін повернення кредиту. Позичальник має право достроково погашати кредит в порядку, передбаченими Правилами.

За пунктом 3.12 договору позичальник сплачує Банку комісії відповідно до умов цього договору та додатків до договору.

За розрахунком позивача станом на 26 вересня 2022 року заборгованість ОСОБА_1 становить 43 115,61 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту у сумі 36 937,00 грн, заборгованість за відсотками, нарахованими за період з дати укладення договору до 25.06.2021 року, у сумі 4678,61 грн, заборгованість за комісією у сумі 1500,00 грн.

25 вересня 2019 року між АТ «УкрСиббанк» та ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» було укладено договір факторингу №147, за умовами якого до останнього перейшло право вимоги, в тому числі за договором №95194745000.

Згідно з Реєстром боржників до договору факторингу №147 від 25 вересня 2019 року «ФК «Інвестохіллс Веста» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №95194745000 на суму 38 596,14 грн.

Відповідно до договору факторингу №26-09/19/02 від 26 вересня 2019 року, укладеного між ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» та ТОВ «Вердикт Капітал», до останнього перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором №95194745000.

Згідно з витягом з Реєстру боржників до договору факторингу №26-09/19/02 від 26 вересня 2019 року ТОВ «Вердикт Капітал» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №95194745000 на суму 38 596,14 грн.

03 жовтня 2022 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір факторингу №03-10/2022, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №95194745000.

04 лютого 2025 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено додаткову угоду №1/1 до договору №03-10/2022 про відступлення (купівлю – продаж) прав вимоги від 03 жовтня 2022 року щодо внесення змін в Реєстри боржників.

Згідно із змінами в Реєстр боржників до договору факторингу №03-10/2022 про відступлення (купівлю – продаж) прав вимоги від 03 жовтня 2022 року ТОВ «Коллект Центр» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №95194745000 на суму 43 115,61 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту у сумі 36 937,00 грн, заборгованість за процентами у сумі 4678,61 грн, заборгованість за комісією у сумі 1500,00 грн.

26 вересня 2025 року позивачем було подано до суду першої інстанції разом з позовною заявою клопотання про витребування доказів надання (видачі) кредитних коштів ОСОБА_1 : виписок, меморіальних ордерів, розрахункових документів та/або інших документів, що підтверджують здійснення операції з надання кредиту (незалежно від форми – готівкою, безготівково, у вигляді оплати за товар чи послугу).

Вказане клопотання судом першої інстанції розглянуто не було.

Позиція апеляційного суду та нормативно-правове обґрунтування

За приписами частини 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно з вимогами статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частина 1 статті 1048 ЦК України передбачає, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

В разі порушення зобов`язання наступають наслідки, визначені ст.611 ЦК України та умовами договору. Зокрема, кредитор має право вимагати відшкодування збитків та сплати пені або штрафу відповідно до умов договору.

Статті 525, 612, 625 ЦК України передбачають, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статей 76, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За правилами статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ «Коллект Центр», суд першої інстанції виходив із того, що позивач не довів належними доказами заявлені позовні вимоги, бо відсутні докази отримання відповідачем кредитних коштів.

Колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду, оскільки під час розгляду справи в суді першої інстанції позивач звертався до суду з клопотанням про витребування доказів, відсутність яких, на думку суду, стала підставою для відмови у позові, але суд цього клопотання не розглянув.

У зв`язку з цим, на думку колегії суддів, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням у справі нового судового рішення.

Досліджені у справі докази свідчать, що відповідачу було надано кредит у сумі 36 937,00 грн зі сплатою відсотків та комісії, який він до 25 червня 2021 року не повернув.

За такого наявні підстави для стягнення з нього як суми кредиту, так і відсотків та комісії, які передбачені умовами договору.

Колегія суддів, виходячи з обставин цієї справи, не вважає необхідним витребування доказів перерахування відповідачу кредитних коштів, про що в апеляційній справі просив позивач, бо вказане, на нашу думку, підтверджено первісним договором факторингу та реєстром боржників, у яких АТ «Укрсиббанк» опосередковано підтвердив перерахування відповідачу кредитних коштів.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (пункти 1 і 2 частини 1 статті 374 ЦПК України).

Відповідно до вимог статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

З огляду на вищевказане, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням у справі нового судового рішення про задоволення позовних вимог Товариства, а саме стягнення з відповідача на користь ТОВ «Коллект Центр» заборгованості за кредитним договором №95194745000 від 25 лютого 2019 року у сумі 43 115,61 грн, яка складається з заборгованості за тілом кредиту у сумі 36 937,00 грн, заборгованості за відсотками у сумі 4678,61 грн, заборгованість за комісією у сумі 1500,00 грн.

Щодо судових витрат

Згідно із підпунктами «б», «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, крім іншого, з нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення та розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Стаття 133 ЦПК України передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до вимог частин 1, 2, 13 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову – на відповідача; 2) у разі відмови в позові – на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову – на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Враховуючи, що апеляційний суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги в частині стягнення з відповідача кредитної заборгованості, скасував рішення суду першої інстанції, задовольнивши позовні вимоги позивача у повному обсязі, то наявні підстави для відшкодування відповідачем позивачу судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції у сумі 2422,40 грн та у суді апеляційної інстанції у сумі 3633,60 грн.

Аналізуючи складені представником позивача заяви по суті справи, на предмет складності, обсягу та часу, витраченого для їх складання, обсяг виконаних робіт згідно з актами приймання-передачі наданих послуг, колегія суддів вважає, що розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції підлягає частковому задоволенню на суму 5000,00 грн, що є співмірним зі складністю справи та обсягом виконаних робіт.

Керуючись ст.374, 376, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» задовольнити частково.

Рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 22 травня 2026 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за кредитним договором №95194745000 від 25 лютого 2019 року у сумі 43 115,61 грн, судовий збір у сумі 6056 грн та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5000,00 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і у випадках, передбачених ст.389 ЦПК України, може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий О. В. Локтіонова

Судді Т. В. Крамаренко

О. О. Ямкова

Повне судове рішення складено 09 жовтня 2026 року.