Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №591/9060/26 — Ічнянський районний суд Чернігівської області

Ічнянський районний суд Чернігівської області

Провадження № 2/733/878/26

Єдиний унікальний №591/9060/26

Рішення

Іменем України

08 жовтня 2026 року Ічнянський районний суд Чернігівської області

в складі:

головуючого судді Т.В. Карапиш

за участю секретаря Л.М. Чигрин,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в м. Ічня цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, мотивуючи свої вимоги тим, що перебуває з відповідачкою в зареєстрованому шлюбі з 12 червня 1992 року, зареєстрованого Краснопільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Сумському районі Сумської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) та після укладення шлюбу відповідачка змінила прізвище « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_4 ».

Від даного шлюбу сторони спільних неповнолітніх дітей не мають.

Подружнє життя не склалося через відсутність взаємоповаги та взаєморозуміння, на даний час проживають окремо та припинили шлюбні відносини. Вважає, що сім`я розпалася, збереження шлюбу та подальше спільне проживання неможливе, тому просить розірвати шлюб.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином (а.с. 32). Надав заяву, в якій просив суд розглянути справу без його участі. Позов підтримує та просить його задовольнити (а.с. 34-35).

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, хоча про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином (а.с. 31). Надала заяву, в якій просила суд розглянути справу без її участі. Проти позову не заперечує (а.с. 33).

Враховуючи вказані обставини, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Як встановлено в судовому засіданні, сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 12 червня 1992 року, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб (а.с. 12).

Від даного шлюбу спільних неповнолітніх дітей не мають.

Дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім`ї за свою поведінку в ній (ст. 55 Сімейного кодексу України).

Частиною 2 статті 36 та статті 51 СК України визначено, що шлюб не може бути підставою для надання особі пільг чи переваг, а також для обмеження її прав та свобод, які встановлені Конституцією України. Дружина та чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань.

Відповідно до ч. 2 ст. 104 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду (ст. 105 СК України).

Згідно зі ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України).

Згідно ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.

За змістом положень ч. 3 ст. 109 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі чоловіка та дружини і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.

Відповідно до ст. 3 СК України, сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

При розгляді справи про розірвання шлюбу судом всебічно досліджено мотиви розірвання шлюбу та встановлено, що сторони не підтримують сімейно-шлюбні стосунки, позивач категорично наполягає на розірванні шлюбу, переконаний, що примирення з відповідачем не відбудеться, а відповідачка не заперечує проти розірвання шлюбу.

Відповідно до ст. 111 Сімейного кодексу України, суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

Згідно роз`яснень, викладених у п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року за № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

Сторони не виявили бажання примиритись.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що причини, з яких позивач наполягає на розірванні шлюбу, є обґрунтованими, подальше спільне життя подружжя і збереження сім`ї стали неможливим, оскільки сторони поновлювати сімейно-шлюбні відносини не мають наміру та не підтримують сімейно-шлюбних стосунків. Подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін та моральним засадам суспільства, а тому суд вважає, що вимоги ОСОБА_5 слід задовольнити повністю та розірвати шлюб між ним та відповідачкою.

Згідно ч. 2 ст. 114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили (ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України).

Відповідно до ст. 113 Сімейного Кодексу України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Відповідно до п. 9 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір»,від сплати судового збору звільняються позивачі особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

Позивач ОСОБА_2 звільнений від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки є особою з інвалідністю ІІ групи, що підтверджується копією пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 від 26.01.2022 року (а.с. 9), а тому з відповідачки на користь держави стягується судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Керуючись ст.ст. 49, 247, 258-259, 263-265, 354 ЦПК України, ст. 104-105,110,111,112,114,115 СК України, п. 9 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 12 червня 1992 року Краснопільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Сумському районі Сумської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), актовий запис № 30 від 12 червня 1992 року, розірвати.

Відповідачці після розірвання шлюбу залишити прізвище « ОСОБА_4 ».

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Рішення може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса фактичного місця проживання як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідачка: ОСОБА_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків не відомий.

Повне судове рішення складено 08 жовтня 2026 року.

Суддя Т. В. Карапиш