Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №523/27798/25 — Захарівський районний суд Одеської області

Справа № 523/27798/25

Провадження № 2/517/192/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 року с-ще Захарівка

Захарівський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Тростенюка В.А.,

при секретареві Грабовій І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Захарівка Одеської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Представник ТОВ «Свеа Фінанс» звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість у сумі 18 407, 60 грн., а також судовий збір 2 422, 40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що позивач на підставі Договору факторингу № 2-15072022 від 15.07.2022 року є новим кредитором за Кредитним договором № 2429194 від 02.10.2021 року, укладеним між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 , за яким у ОСОБА_1 виникла заборгованість.

Ухвалою Захарівського районного суду Одеської області від 26.03.2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однією із сторін або власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

13 квітня 2026 року від представника відповідача, адвоката Корой І.Д. до суду надійшов відзив на позовну заяву у якому просив витребувати від позивача платіжний документ із зазначенням банківських реквізитів та номеру картки і особи одержувача щодо перерахування зазначеного у договорі № 2429194 від 02.10.2021 року кредиту 6000 грн. на рахунок позичальника; витребувати від Роздільнянського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області (вулиця Європейська 46, місто Роздільна, Одеська область, 67400; Email: 5141@dmsu.gov.ua) наступні документи - засвідчені копії заяв про видачу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованій в селі Торосове Роздільнянського району Одеської області, наступних паспортів – НОМЕР_1 , виданий 16.08.1995 року Фрунзівським РВ УМВС України в Одеській області; № 006967801, виданий 27.10.2021 року органом 5147;

Відзив на позовну заяву мотивований тим, що відповідачка не підписувала вказаний позивачем договір та не отримувала від ТОВ «Лінеура Україна» зазначений у договорі кредит, а також не отримувала від позивача копію позовної заяви з доданими документами, з якими вона ознайомилася в суді 03.04.2026 року.

Напередодні жовтня 2021 року відповідачка загубила свою сумку, в якій був зазначений у договорі паспорт, а також банківські картки; у зв`язку з чим вона 27.10.2021 року в органі 5147 отримала новий паспорт у вигляді ID картки № НОМЕР_2 , а також заблокувала втрачені банківські картки.

Позивач не надає платіжний документ із зазначенням банківських реквізитів та номеру картки і особи одержувача щодо перерахування зазначеного у договорі кредиту 6000 грн. на рахунок позичальника, а тому не надав докази зарахування вказаного кредиту на рахунок відповідачки і позивача необхідно зобов`язати надати ці докази.

Відповідачка з 08.10.1999 року по теперішній час зареєстрована за місцем проживання по АДРЕСА_1 , де з 2009 року працює у місцевому дошкільному закладі; ніколи не проживала за зазначеними у договорі та описі вкладення адресами; зазначені в договорі номери телефонів і адреса електронної пошти їй не належать.

За клопотанням представника відповідача, ухвалою суду від 14 квітня 2026 року перейдено до розгляду цивільної справи № 523/27798/25 за правилами загального позовного провадження та призначено до підготовчого судового засідання.

У судове засідання представник позивача не з`явився, до матеріалів справи додав клопотання, в якому вказав, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить суд розглядати справу без його участі. Зазначив, що проти ухвалення по справі заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 та її представник у судове засідання не з`явилися, до матеріалів справи додали заяву про розгляд справи за відсутності, в якій вказали, що позовні вимоги не визнають та просять суд розглядати справу за їх відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою

Поряд з цим, частина 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод Ради Європи від 4 листопада 1950 року, що набрала чинності для України 11.09.1997 року, передбачає право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Крім того, відповідно до вимог ст. 275 ЦПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (AlimentariaSandersS.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).

Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1ст. 627 ЦК України).

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 02.10.2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Лінеура Україна» укладено електронний Договір про надання споживчого кредиту № 2429194, відповідно до умов якого банк надав відповідачу грошові кошти шляхом їх перерахування на картку № НОМЕР_3 , в сумі 6 000,00 грн, зі строком кредиту 14 днів, розміром стандартної процентної ставки 1,99 % на день, який підписано позичальником одноразовим ідентифікатором Е508 (а.с. 22-29).

Орієнтовна загальна вартість кредиту за стандартною процентною ставкою за весь строк користування кредитом становить 7 671,00 грн (п. 1.6.1. цього Договору).

Перерахування коштів у розмірі 6 000,00 грн, згідно з Договором про організацію переказу грошових коштів від 12.03.2019 року № ФК-П-19/03-01, укладеним між ТОВ «Універсальні платіжні рішення» та ТОВ «Лінеура Україна» підтверджується листом № 18704-0403 від 04.03.2024 року, підписаним генеральним директором ТОВ «Універсальні платіжні рішення» про перерахування вказаної суми коштів на картку № НОМЕР_4 (а.с. 40).

15.07.2022 року ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Росвен Інвест Україна» (після перейменування згідно з рішенням № 1 від 25.03.2024 року - ТОВ «Свеа Фінанс»), уклали Договір факторингу № 2-15072022, згідно з яким ТОВ «Лінеура Україна» відступає позивачу належні йому права вимоги до боржників, вказаних в реєстрі боржників. Розмір заборгованості кожного з боржників зазначається в реєстрі боржників, який складається сторонами в паперовому та електронному вигляді (п. п. 2.1., 2.2. Договору) (а.с. 40-42).

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Отже, ТОВ «Свеа Фінанс» є новим кредитором та належним позивачем у спірних правовідносинах.

В реєстрі боржників № 1 до Договору факторингу № 2-15072022 від 15.07.2022 року вказано боржника ОСОБА_1 , Кредитний договір № 2429194 від 02.10.2021 року, загальна сума заборгованості 18 407,60 грн, з яких 6 000,00 грн - заборгованість за основним боргом, 12 407,60 грн заборгованість за відсотками (43-44).

Згідно розрахунку заборгованості за договором № 2429194 від 02.10.2021 року про надання коштів на умовах споживчого кредиту загальна сума заборгованості 18 407,60 грн, з яких 6 000,00 грн - заборгованість за основним боргом, 12 407,60 грн заборгованість за відсотками (а.с. 37-39).

Згідно довідки про реєстрацію місця проживання особи № 898 від 24.11.2021 року наданої представником відповідача вбачається, що ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.68).

Згідно копії трудової книжки ОСОБА_1 наданої до матеріалів справи представником відповідача вбачається, що ОСОБА_1 працює дошкільному закладі с. Торосове, остання запис зроблена 10.09.2021 року (а.с. 70).

Також представником відповідача було долучено до матеріалів справи, заяву ОСОБА_1 ф. № 1 від 14.08.1995 року про видачу паспорту; заяву ОСОБА_1 про втрату паспорту від 06.10.2021 року; висновок ДМС за заявою про втрату паспорту від 26.10.2021 року; Заяву-анкету ОСОБА_1 від 06.10.2021 року про видачу паспорту (80-83).

Ухвалою суду від 16 червня 2026 року за клопотанням представника ТОВ «Свеа Фінанс» витребувано докази від АТ «Ощадбанк», а саме інформацію стосовно відповідачки щодо належності їй платіжної картки та зарахування коштів за кредитним договором у розмірі 6 000 грн. (а.с. 104).

На виконання ухвали суду від АТ «Ощадбанк» надійшли до суду витребувані відомості, згідно яких вбачається, що в установі АТ «Ощадбанк» на гр. ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) відкрито банківський рахунок, до якого емітовано банківську платіжну картку № НОМЕР_6 та зараховано кошти у сумі 6 000 грн. (а.с. 110).

А також додано меморіальний ордер № 4548809516 від 05 жовтня 2021 року про зарахування кредитних коштів відповідачу ОСОБА_2 у сумі 6 000 грн. (а.с. 111).

Ухвалою суду від 06 серпня 2026 року за клопотанням представника відповідача витребувано докази від АТ «Ощадбанк», а саме довідку щодо наявності факту та підстави блокування у 2021 році банківської платіжної картки № НОМЕР_6 ; відомості про рух коштів за рахунком НОМЕР_7 в період з 01 вересня по 31 грудня 2021 року з відображенням осіб, що переказували кошти на цей рахунок, а також місця розташування банкомату та фотофіксації факту отримання готівкових коштів за платіжною карткою № НОМЕР_6 в період з 05 жовтня по 31 грудня 2021 року (а.с. 118).

На виконання ухвали суду від АТ «Ощадбанк» надійшли до суду витребувані відомості, згідно яких вбачається на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) рахунок НОМЕР_8 до якого було емітовано банківську платіжну картку № НОМЕР_6 та надає детальну виписку по вищевказаному рахунку за з 01.09.2021 по 31.12.2021.

Крім того, АТ «Ощадбанк» повідомляє, що відповідно до інформації наявної в програмному Банку картка № 5167 4901 3186 6403 була заблокована 15.11.2021 по причині підозри на шахрайство в мережі інтернет про держателя картки до контакт-центру, який повідомив про відмову від операцій, які було проведено з 02.04.2021 до 15.11.2021, що були в ОЩАД 24/7, АТМ, ТСМ, інтернет. Також, клієнт повідомив про втрату номеру телефону, що було зафіксовано в програмному забезпечені Банку.

Разом з цим, АТ «Ощадбанк» надав в електронному вигляді, матеріали фото фіксації транзакцій по картці № НОМЕР_6 за період часу з 05.10.2021 по 31.12,2021, яка була здійснена 10.10.2021 в банкоматі А1501923, який розташований за адресою: Одеська область, м. Подільськ, вул. Базарна, 2А. (а.с. 123).

З доданого до матеріалів диску на якому наявні виписка, фотокартки, а також інформація відносно ОСОБА_1 , вбачається, що саме відповідач по справі ОСОБА_1 10.10.2021 року здійснила зняття кредитних грошових коштів з картки № НОМЕР_6 , які були зараховані від позивача, в банкоматі А1501923, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 . На диску також наявна виписка по рахунку відповідача, з якої вбачається, що відповідач активно користувалася кредитними грошовими коштами (а.с. 124).

15.09.2026 від представника відповідача, адвоката Корой І.Д. до суду надійшли пояснення щодо додаткових доказів, згідно яких вказує, що серед додатково наданих АТ «Ощадбанк» доказів є посилання на блокування відповідачкою 15.11.2021 року вказаної платіжної картки, а також виписка за зазначеним вище рахунком відповідачки, яка також підтверджує зарахування на нього коштів за вказаним меморіальним ордером від Одеського регіонального управління Ощадбанку № 10015/0000, але виписка не містить будь-яких посилань на належність переказаних коштів до ТОВ «Лінеура Україна» або до ТОВ «Універсальні платіжні рішення».

Надані також матеріали щодо фотофіксації особи, яка зняла з картки відповідачки 1300 грн. готівкових коштів 10.10.2021 року в банкоматі м. Подільськ Одеської області.

Після ознайомлення з цими фото у кількості 34 штук, відповідачка заявила, що на цих фото зображена не вона, а невідома їй особа жіночої статті.

З урахуванням наданих раніше відповідачкою доказів щодо втрати нею зазначеного у договорі з ТОВ «Лінеура Україна» паспорту у вересні 2021 року, а також банківських карток – наявні підстави для висновку про те, що невідома особа скористалась належними відповідачці паспортом НОМЕР_1 від 16.08.1995 року і банківською платіжною карткою АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_6 , за якими отримала зазначені у позові кредитні кошти.

Оскільки відповідачка не укладала зазначений у позові договір № 2429194 від 02.10.2021 року та не отримувала за ним грошові кошти, то відсутні підстави для задоволення позову.

Суд вважає, що виписка з банківському рахунку є належним доказом, оскільки відображає рух коштів та доводить активне користування відповідачем кредитними коштами та неналежне виконання ним своїх обов`язків з погашення кредиту.

Виписка по рахунку клієнта є тим документом, який підтверджує факт видачі коштів клієнта, так як є тим документом, який відповідає законодавству про бухгалтерський облік та фінансову звітність. А тому може бути належним та допустимим доказом, який підтверджує наявну заборгованість позичальника.

Посилання Відповідача на недоведеність змісту умов кредитування є спробою ухилитися від виконання взятих на себе договірних зобов`язань, оскільки механізм ознайомлення та зміни умов був чітко визначений у підписаному нею кредитному договорі.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частиною 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно зі ст. 530 ЦК України- якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.ст.1049, 1054 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути кредитору надані грошові кошти (кредит) та сплатити проценти у строки та на умовах, встановлених договором.

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Також, статтею 204 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Крім того, ст. 1077 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані суду письмові докази, прийшов до наступних висновків.

ТОВ «Лінеура Україна» виконало свої обов`язки за електронним договором про надання споживчого кредиту від 02.10.2021 року та надало відповідачу кредитні кошти шляхом перерахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача.

ТОВ «Свеа Фінанс» набуло право грошової вимоги до відповідача, на підставі до Договору факторингу враховуючи, що відповідач свої зобов`язання не виконав, позивач має підстави для захисту свого права в суді.

Судом встановлено, що на ім`я відповідачки ОСОБА_1 в АТ «Ощадбанк» відкрито банківський рахунок, до якого емітовано платіжну картку № НОМЕР_6 . Згідно з відомостями, наданими банком на виконання ухвали суду, на зазначений рахунок було зараховано грошові кошти в сумі 6 000,00 грн, перераховані позивачем у межах спірних кредитних правовідносин.

Крім того, надана АТ «Ощадбанк» виписка за рахунком підтверджує здійснення операцій із використанням зазначеної платіжної картки, а матеріали фотофіксації свідчать про проведення 10.10.2021 року операції зі зняття грошових коштів у банкоматі А1501923, розташованому за адресою: АДРЕСА_2 . Указані відомості в сукупності з іншими доказами у справі підтверджують факт зарахування кредитних коштів на банківський рахунок, відкритий на ім`я відповідачки, та їх подальшого використання.

Заперечення відповідачки щодо не укладення кредитного договору та неотримання кредитних коштів суд оцінює критично, оскільки вони не спростовують установлених у справі обставин зарахування коштів на належний їй банківський рахунок та здійснення операцій із використанням відповідної платіжної картки. Сам по собі факт повідомлення банку про втрату номера телефону та подальше блокування картки 15.11.2021 року не є достатнім для висновку про укладення спірного договору сторонньою особою, так само як і не спростовує інших доказів, наданих позивачем. Також факт втрати паспорта та банківських карток не доводить, що договір укладено сторонньою особою.

При цьому суд бере до уваги, що відповідно до умов спірного договору кредитні кошти в сумі 6 000,00 грн були надані строком на 14 днів зі сплатою процентів за користування кредитом за ставкою 1,99 % на день. Відповідачка, заперечуючи факт укладення договору, не спростувала належними та допустимими доказами обставин, установлених судом на підставі досліджених матеріалів справи.

Відповідно до статей 12, 13, 76–81 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог на підставі доказів, поданих учасниками справи, та оцінює їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному й безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на встановлені обставини, досліджені письмові докази та відсутність належного спростування відповідачкою обставин, на які посилається позивач, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову та стягнення з відповідачки на користь ТОВ «Свеа Фінанс» заборгованості за договором про надання споживчого кредиту в розмірі, підтвердженому належним розрахунком позивача.

Крім цього на підставі п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача, ОСОБА_1 на користь позивача, ТОВ «Свеа Фінанс» витрати по оплаті судового збору в розмірі 2 422,40 грн.

Керуючись статтями 509, 526, 530, 625,1049, 1054, ЦК України, ст.ст.12, 13, 76, 77, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 354, 355 ЦПК України

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості – задовольнити.

Стягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» (код ЄДРПОУ 37616221, місцезнаходження юридичної особи: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8) суму заборгованості за Договором № 2429194 від 02.10.2021 року в розмірі 18 407 (вісімнадцять тисяч чотириста сім) грн. 60 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» (код ЄДРПОУ 37616221, місцезнаходження юридичної особи: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8) судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду через Захарівський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 09 жовтня 2026 року.

Суддя: