Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №947/12557/26 — Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа № 947/12557/26

Провадження № 2/401/1590/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року місто Світловодськ

Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді - Андріянової С.М.

за участю секретаря судового засідання - Бойко Я.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в Світловодському міськрайонному суді Кіровоградської області, в порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

24 березня 2026 року представник позивача Хлопкова М.С. звернулася до Київського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 8297821 від 18 вересня 2024 року в розмірі 26 499 грн. 00 коп., судового збору у розмірі 2 662 грн. 40 коп. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 грн. 00 коп.

В обґрунтуванні позову посилається на те, що 18 вересня 2024 року між ТОВ "Авентус Україна" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 8297821, який укладено в електронній формі шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора "С4324". Відповідно до умов кредитного договору ТОВ "Авентус Україна" надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 15 000 грн. 00 коп. на умовах визначених кредитним договором, а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти. ТОВ "Авентус Україна" свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк, визначений умовами договору. 03 грудня 2025 року між ТОВ "Авентус Україна" та ТОВ "Юніт Капітал" укладено Договір факторингу № 03122025, відповідно до умов якого ТОВ "Авентус Україна" відступило ТОВ "Юніт Капітал" права вимоги до боржників, вказаних у відповідному реєстрі. Згідно з Реєстром боржників від 03 грудня 2025 року до вказаного договору відступлення права вимоги ТОВ "Юніт Капітал" набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 . Оскільки, свої зобов`язання відповідач перед кредитодавцем не виконав, утворилася заборгованість за кредитним договором у розмірі 33 999 грн. 00 коп., з яких: 12 045 грн. 00 коп. - заборгованість по тілу кредиту; 14 454 грн. 00 коп. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 7 500 грн. 00 коп. - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи). При цьому позивач звертає увагу, що вимоги про стягнення штрафних санкцій не заявляються, а тому загальний розмір грошових вимог становить 26 499 грн. 00 коп. Разом з позовом представник позивача подала до суду клопотання про витребування доказів. (а.с. 1-5, 10-11)

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 26 березня 2026 року матеріали позовної заяви передано за підсудністю до Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області. (а.с. 16)

Ухвалою Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 22 травня 2026 року відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, надано відповідачу строк для подання відзиву, терміном 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. (а.с. 24-25)

Ухвалою від 22 травня 2026 року задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів. Вказану ухвалу виконано 22 червня 2026 року. (а.с. 26-28, 93)

Відповідач правом на подання відзиву, в порядку ст. 178 ЦПК України, не скористався.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у позовній заяві просить розгляд справи проводити без його участі, проти заочного розгляду справи не заперечує. (а.с. 4 зворотний бік)

Відповідач у судове засідання не з`явився. Про день, час та місце розгляду справи повідомлений за місцем реєстрації. На адресу суду повернувся конверт з відміткою працівників пошти «Адресат відсутній». (а.с. 101)

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України відповідач вважається таким, що повідомлений належним чином за місцем реєстрації.

У відповідності до вимог ст. ст. 280, 281 ЦПК України, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи, на підставі наявних у справі письмових доказів поданих позивачем разом із позовом до суду.

Оскільки, сторони у справі не з`явилися в судове засідання для розгляду справи по суті, фіксація судового засідання технічними засобами не здійснювалася, у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи та зміст заяви позивача по суті справи, оцінивши у єдності та в сукупності надані докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, проаналізувавши норми права, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 18 вересня 2024 року між ТОВ "Авентус Україна" та ОСОБА_1 договір про надання споживчого кредиту № 8297821, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 15 000,00 грн. (п. 1.3). Строк кредиту становить 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів (п. 1.4). Стандартна процентна ставка становить 1,00 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 договору (п. 1.5.1). Знижена процентна ставка становить 0,01 % в день (п. 1.5.2). Кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 (п. 2.1). (а.с. 29-38)

Додатком № 1 до договору про надання споживчого кредиту № 8297821 від 18 вересня 2024 року визначено Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит. (а.с. 38 зворотний бік - 39)

Згідно з паспортом споживчого кредиту та інформацією, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (стандартизована форма), загальні витрати за кредитом за стандартною процентною ставкою за весь строк користування кредитом складають 54 000,00 грн. Загальні витрати за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки становить 49 545,00 грн. (а.с. 63 зворотний бік - 65)

18 вересня 2024 року кредитні кошти в сумі 15 000,00 грн. перераховані ТОВ "ФК "КОНТРАКТОВИЙ ДІМ" на картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 за допомогою системи "EasyPay", що підтверджується довідкою від 08 грудня 2025 року № 18334. (а.с. 53 зворотний бік - 54)

03 грудня 2025 року між ТОВ "Авентус Україна" та ТОВ "Юніт Капітал" укладено Договір факторингу № 03122025, відповідно до умов якого ТОВ "Авентус Україна" відступило ТОВ "Юніт Капітал" права вимоги до боржників, вказаних у відповідному реєстрі. (а.с. 55 зворотний бік - 63)

Відповідно до виписки з особового рахунку та картки обліку договору (розрахунку заборгованості), наданого позивачем, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 8297821 від 18 вересня 2024 року, з урахуванням платежів відповідача, становить 33 999 грн. 00 коп., з яких: 12 045 грн. 00 коп. - заборгованість по тілу кредиту; 14 454 грн. 00 коп. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 7 500 грн. 00 коп. - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи). (а.с. 66-75)

Із інформації, наданої на запит суду АТ КБ "ПриватБанк", стосовно рахунків ОСОБА_1 , вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано картку № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ). Номер телефону на який відправляється інформація про підтвердження операцій за платіжною карткою № НОМЕР_2 за період 18 вересня 2024 року по 23 вересня 2024 року: НОМЕР_4 , який також знаходиться/знаходився в анкетних даних ОСОБА_1 18 вересня 2024 року було зарахування коштів на суму 15 000,00 грн., що підтверджується випискою за договором. (а.с. 93-94)

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (ст.ст. 1046-1053), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно з ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Частиною 2 ст. 639 ЦК України передбачено, що у разі якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. ст. 205, 207 ЦК України).

Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується також Законом України "Про споживче кредитування" та Законом України "Про електронну комерцію".

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України "Про споживче кредитування" договір про споживчий кредит, договори про надання супровідних послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію").

Згідно із п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. ч. 1, 3, 4 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію", пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Частиною 7 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" - електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію", електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію", одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що кредитний договір № 8297821 від 18 вересня 2024 року підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором "С4324". Відтак, після підписання кредитного договору у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема, у кредитодавця виникло зобов`язання надати кредитні кошти відповідачу, а у відповідача виникло зобов`язання з повернення кредитних коштів.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно з ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що 18 вересня 2024 року кредитні кошти в сумі 15 000,00 грн. перераховані ТОВ "ФК "КОНТРАКТОВИЙ ДІМ" на картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 за допомогою системи "EasyPay", що підтверджується довідкою від 08 грудня 2025 року № 18334.

Також, позивачем долучено до матеріалів справи розрахунок заборгованості за вказаним кредитним договором (за підписом представника позивача).

Однак, суд наголошує, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

У той же час розрахунок заборгованості не є документом первинного бухгалтерського обліку, а є одностороннім арифметичним розрахунком стягуваних сум, який відповідно повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони.

Такий висновок щодо оцінки односторонніх документів банку кореспондує висновку Великої Палати Верховного Суду в постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 та Верховного Суду України в постанові від 11 березня 2015 року № 6-16цс15.

Щодо поданого позивачем договору факторингу та тверджень позивача про наявність у нього права вимоги до відповідача, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно з ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою статті 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно зі ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У ч. 2 ст. 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

За висновками Верховного Суду України, що викладені у постанові № 6-979цс15 від 23 вересня 2015 року, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним. Оскільки боржник не сплачував заборгованість за кредитним договором ні новому, ні старому кредитору, внаслідок чого в останнього утворилася заборгованість, правильним є стягнення заборгованості на користь нового кредитора, оскільки неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Представник позивача у позовній заяві вказує, що 03 грудня 2025 року між TOB "Авентус Україна" та ТОВ "Юніт Капітал" укладено Договір факторингу № 03122025, відповідно до умов якого до ТОВ "Юніт Капітал" перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 8297821 від 18 вересня 2024 року, що підтверджується Реєстром боржників № Б/Н від 03 грудня 2025 року та Актом прийому-передачі Реєстру боржників від 03 грудня 2025 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішенні від 10 лютого 2010 року у справі "Серявін та інші проти України").

Суд наголошує, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує.

Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанова Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17).

Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Метою укладення договору відступлення права вимоги є безпосередньо передання такого права. Метою договору факторингу є отримання клієнтом фінансування (коштів) за рахунок відступлення права вимоги до боржника. За договором факторингу відступлення права вимоги може відбуватися виключно за плату.

Ціна договору факторингу визначається розміром винагороди фактора за надання клієнтові відповідної послуги. Розмір винагороди фактора може встановлюватись по-різному, наприклад, у твердій сумі; у формі відсотків від вартості вимоги, що відступається; у вигляді різниці між номінальною вартістю вимоги, зазначеної у договорі, та її ринковою (дійсною) вартістю.

Якщо право вимоги відступається "за номінальною вартістю" без стягнення фактором додаткової плати, то в цьому випадку відносини факторингу відсутні, а відносини сторін регулюються загальними положеннями про купівлю-продаж з урахуванням норм стосовно заміни кредитора у зобов`язанні (ч. 3 ст. 656 ЦК України).

Відповідно до п. 1.1 Договору факторингу № 03122025 від 03 грудня 2025 року (далі - Договір), ТОВ "Юніт Капітал" (Фактор) зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ "Авентус Україна" (Клієнта) за плату, а Клієнт відступити Факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту. Перелік Боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до Боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі Боржників, який формується згідно Додатку № 1 та є невід`ємною частиною Договору.

Згідно з п. 1.2 Договору, перехід від Клієнта до Фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно Додатку № 3, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора права вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього Договору. Разом із підписанням Акту прийому-передачі Реєстру Боржників Клієнт передає Фактору додаткову інформацію до Реєстру Боржників згідно Додатку № 2 до Договору.

Відповідно до п. 3.1 Договору, загальна сума прав вимоги, що відступаються за цим Договором, ціна продажу та одинична ціна визначаються в день передачі Акту прийому-передачі Реєстру Боржників, який складається та підписується в день укладення даного Договору.

Згідно з п. 3.2 Договору, загальна сума прав вимоги, що відступаються за Договором становить 38 325 496,90 грн.

Відповідно до п. 3.3 Договору, ціна продажу за Договором становить 3 338 015,00 грн.

Згідно з п. 3.4 Договору, фактор сплачує Клієнту 100 % ціни продажу, передбаченої п. 3.3 цього Договору, протягом 5 робочих днів з моменту передачі по Акту прийому-передачі Реєстру Боржників, шляхом безготівкового перерахування коштів за наступними реквізитами Клієнта IBAN НОМЕР_5 в АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК".

При цьому матеріали справи не містять доказів на підтвердження здійснення повної оплати за вказаним договором факторингу, тобто доказів, які б підтверджували належне виконання фактором своїх зобов`язань за договором.

Крім того, у матеріалах справи відсутній Акт прийому-передачі Реєстру боржників, оскільки долучена до матеріалів справи копія є лише затвердженою сторонами формою акта, тобто відсутні докази, які б підтверджували належне виконання фактором своїх зобов`язань за договором факторингу.

Також, судом встановлено, що в матеріалах справи відсутній витяг з Реєстру боржників № Б/Н від 03 грудня 2025 року до Договору факторингу № 03122025 від 03 грудня 2025 року, з якого можна було б встановити перехід права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 8297821 від 18 вересня 2024 року та на який посилається позивач у позовній заяві.

Таким чином, з огляду на відсутність у матеріалах справи доказів перерахування суми фінансування на рахунок клієнта за відступлені права вимоги, Акта приймання-передачі Реєстру боржників та витягу з Реєстру боржників, позивачем не доведено переходу до нього права вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 8297821 від 18 вересня 2024 року.

При цьому, суд зауважує, що позивач укладаючи договір факторингу, не був позбавлений права вимагати первинні документи бухгалтерського обліку та всю іншу документацію (документи, що стосуються заборгованості боржників, які підтверджують дійсність та наявність права грошових вимог клієнта до боржника по заборгованості та є необхідними для пред`явлення вимоги до боржника щодо погашення заборгованості) первісного кредитора та згідно вимог ст. ст. 81, 83 ЦПК України, повинен був подати всі ті докази які підтверджують обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, до суду разом з позовною заявою.

Отже, позивачем не доведено факту відступлення права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 8297821, укладеним 18 вересня 2024 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Авентус Україна", від первісного кредитора до ТОВ "Юніт Капітал", а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, ухвалюючи рішення суд, зокрема вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмовив позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача у разі відмови в позові на позивача.

Таким чином, враховуючи відмову у задоволенні позовних вимог, понесені позивачем судові витрати зі сплаті судового збору в розмірі 2 662 грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000 грн. 00 коп., згідно з ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України слід віднести за рахунок позивача.

Керуючись ст. ст. 525-527, 530, 625, 629, 1049, 1054, 1056 ЦК України, ст. ст. 81, 137, 141, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Судові витрати позивача віднести за його рахунок.

Відповідачу протягом 2-х днів направити копію заочного рішення у справі, для відома.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області може бути подана до Кропивницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал", юридична адреса: 01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 34, офіс 333, ЄДРПОУ 43541163.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_6 , виданий 06 травня 2014 року Світловодським РС УДМС України в Кіровоградській області, РНОКПП НОМЕР_7 , УНЗР 19980313-06837, місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Світловодського міськрайонного суду

Кіровоградської області С.М. Андріянова