Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №398/4803/26 — Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/4803/26

провадження №: 2/398/4306/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

"07" жовтня 2026 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі головуючого судді Орловського В.В., з участю секретаря судового засідання Харіної Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», представник позивача Поліщук Анна Юріївна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Стислий виклад позиції позивача

ТОВ «Споживчий центр» звернулося до суду через підсистему «Електронний суд» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 17 650,00 грн та судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 18.01.2026 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено кредитний договір № 18.01.2026-100002085, за умовами якого відповідачу надано кредит у розмірі 5 000,00 грн на строк 168 днів. Договір підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, а кредитні кошти перераховано на його банківську платіжну картку. Відповідач узятих на себе зобов`язань не виконав, унаслідок чого станом на 07.07.2026 утворилася заборгованість у розмірі 17 650,00 грн, що складається з тіла кредиту - 5 000,00 грн, процентів - 6 650,00 грн, комісії за надання кредиту - 250,00 грн, комісії за обслуговування кредитної заборгованості - 750,00 грн та процентів річних, нарахованих на підставі ст. 625 ЦК України, - 5 000,00 грн. Крім того, позивач просить покласти на відповідача витрати зі сплати судового збору та витрати, пов`язані з надсиланням копії позовної заяви у паперовій формі, а також зазначає про орієнтовні витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000,00 грн, докази понесення яких будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення.

Обґрунтовуючи вимогу про стягнення процентів річних на підставі ст. 625 ЦК України, позивач послався на те, що п. 6-1 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», який звільняв споживача від відповідальності за прострочення у період дії воєнного стану, виключено Законом України № 3498-IX від 22.11.2023, а Закон України «Про споживче кредитування» є спеціальним щодо Цивільного кодексу України.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 27 липня 2026 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явилася, була належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи, у позовній заяві просила розгляд справи проводити без участі позивача та його представника і зазначила, що проти заочного розгляду справи позивач не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час і місце розгляду справи він повідомлявся судовою повісткою, надісланою за його зареєстрованим місцем проживання, яке підтверджене відповіддю Олександрійської міської ради, отриманою судом під час вирішення питання про відкриття провадження у справі; поштове відправлення повернулося до суду з відміткою про причину невручення «адресат відсутній». Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання, що зареєстроване у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Іншої адреси відповідач суду не повідомив, а тому вважається належним чином повідомленим про розгляд справи. Відзиву на позов, заяв чи клопотань відповідач не подав.

Оскільки відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, в судове засідання не з`явився без повідомлення причин, відзив не подав, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд відповідно до ст. 280 ЦПК України ухвалив провести заочний розгляд цієї справи.

Оскільки у судове засідання не з`явилися всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ч. 4 ст. 268 ЦПК України у зв`язку з неявкою всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписав рішення без його проголошення. Відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України складення повного судового рішення відкладено на строк, що не перевищує п`яти днів з дня закінчення розгляду справи. Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення зазначена дата складення повного судового рішення.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Укладення кредитного договору, його умови та видача кредитних коштів

Перед укладенням договору ОСОБА_1 пройшов ідентифікацію через Систему BankID Національного банку України (абонент-ідентифікатор - АТ «Перший Український Міжнародний Банк», 18.01.2026 о 20:31), за результатами якої кредитодавець отримав його прізвище, ім`я та по батькові, РНОКПП, дату народження, номер телефону НОМЕР_1 , відомості про зареєстроване місце проживання та дані ID-картки № НОМЕР_2 .

18.01.2026 ТОВ «Споживчий центр» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) в електронній формі уклали кредитний договір № 18.01.2026-100002085 шляхом акцептування позичальником пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), невід`ємною частиною якої є заявка. Кожна сторінка документів, що складають договір, підписана позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором «E187», надісланим на зазначений ним номер телефону.

Договором встановлені такі основні умови кредитування:

сума кредиту - 5 000,00 грн;

строк кредитування - 168 днів, дата повернення кредиту - 04.07.2026; продовження (пролонгація) строку кредитування не передбачене;

процентна ставка «Стандарт» - фіксована, 1 % за кожен день користування кредитом протягом перших 7 чергових періодів; процентна ставка «Економ» - фіксована, 0,5 % за кожен день користування кредитом протягом наступних чергових періодів;

проценти розраховуються шляхом множення залишку всієї суми кредиту на кількість днів користування кредитом та на процентну ставку, яка застосовується у відповідному періоді (п. 13 заявки);

комісія за надання кредиту - 5 % суми кредиту, що складає 250,00 грн; комісія за обслуговування кредитної заборгованості - 250,00 грн у кожному з 3 чергових періодів, наступних за першим (п. 8, 9 заявки);

денна процентна ставка - 0,8 %; орієнтовна реальна річна процентна ставка - 4 948,03 %; загальні витрати за споживчим кредитом - 6 743,51 грн; орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача - 11 743,51 грн;

графік платежів - 12 чергових платежів тривалістю по 14 днів: одинадцять платежів по 950,00 грн і останній платіж 1 293,51 грн;

у разі прострочення виконання грошового зобов`язання позичальник на вимогу кредитодавця сплачує суму заборгованості з урахуванням 170 000 % річних від суми заборгованості за весь час прострочення відповідно до ст. 625 ЦК України, але не більше 75,00 грн за один день (п. 17 заявки);

спосіб надання коштів - перерахування на рахунок споживача з використанням реквізитів електронного платіжного засобу НОМЕР_5 (п. 4.1 договору).

На виконання умов договору ТОВ «Споживчий центр» здійснило безготівкове перерахування кредитних коштів. Листом надавача платіжних послуг ТОВ «Універсальні платіжні рішення» вих. № 1-1804 від 18.04.2026 підтверджено, що 18.01.2026 о 22:37:32 на платіжну картку № НОМЕР_4 переказано 5 000,00 грн, номер транзакції в системі iPay.ua - 982192108, призначення платежу - «Видача за договором кредиту № 18.01.2026-100002085». Номер платіжної картки збігається з реквізитами електронного платіжного засобу, зазначеними позичальником у договорі.

Порушення зобов`язання та розмір заборгованості

Відповідач узятих на себе зобов`язань за кредитним договором не виконав, жодного платежу в рахунок погашення заборгованості не здійснив.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованість станом на 07.07.2026 становить 17 650,00 грн і складається з:

тіла кредиту - 5 000,00 грн;

процентів за користування кредитом - 6 650,00 грн, нарахованих за період з 18.01.2026 по 04.07.2026;

комісії за надання кредиту - 250,00 грн;

комісії за обслуговування кредитної заборгованості - 750,00 грн;

процентів річних на підставі ст. 625 ЦК України - 5 000,00 грн, нарахованих за період з 01.02.2026 по 08.04.2026.

Контррозрахунку чи доказів погашення заборгованості відповідач суду не надав.

Норми права, які застосував суд

На підставі ст. 205 та ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин, зміст якого зафіксований в електронному документі, вважається вчиненим у письмовій формі. Відповідно до ст. 13 ЗУ «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит укладається у письмовій формі, у тому числі у вигляді електронного документа, з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Згідно з ч. 1 ст. 12 цього Закону моментом підписання електронного правочину є, зокрема, використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до п. 159 розділу VIII Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 № 164, документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів мають статус первинного документа та можуть бути використані під час урегулювання спірних питань.

За приписами ст. ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612, ст. 629 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно з ч. 3 цієї статті особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Згідно з ч. 3 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування» обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки має базуватися на припущенні, що договір про споживчий кредит залишається дійсним протягом погодженого строку та що кредитодавець і споживач виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в договорі. За ч. 4 ст. 8 цього Закону денна процентна ставка розраховується за формулою ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t ? 100 %, а за ч. 5 ст. 8 максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до ч. 4 цієї статті, не може перевищувати 1 %. Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 12 цього Закону денна процентна ставка, загальні витрати за споживчим кредитом, орієнтовна реальна річна процентна ставка та орієнтовна загальна вартість кредиту зазначаються в договорі на дату його укладення.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Правові висновки Верховного Суду, застосовані судом

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12-ц висловлено висновок, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 07 вересня 2026 року у справі № 552/672/23 (провадження № 61-4595сво25) висловлено такі висновки щодо застосування норм права:

«Норма про максимальний розмір денної процентної ставки, яка передбачена Законом України № 3498-IX, є імперативною […]. Водночас нікчемність умови про перевищення максимального розміру денної процентної ставки суд зобов`язаний враховувати ex officio (за власною ініціативою) незалежно від того, чи було заявлене заперечення ipso iure. […]

Суд без позовної вимоги споживача може застосовувати такий правовий засіб коригування процентів за користування кредитом в договорі про споживчий кредит як тлумачення умов договору про споживчий кредит, в разі наявності в договорі нечітких або двозначних положень. […]

Оспорюваність умови чи договору про споживчий кредит або зміну договору про споживчий кредит суд без відповідної позовної вимоги споживача застосувати не може. Тобто у разі, якщо споживач не пред`явив відповідних позовних вимог про оспорення умови чи договору про споживчий кредит або зміну договору про споживчий кредит, то суд не може самостійно зменшити розмір процентів за користування кредитом».

Мотивована оцінка і висновки суду

Суд встановив, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 виникли цивільно-правові відносини на підставі кредитного договору № 18.01.2026-100002085 від 18.01.2026, укладеного в електронній формі. Факт укладення договору підтверджується проходженням відповідачем ідентифікації через Систему BankID Національного банку України та використанням ним електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що згідно зі ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» прирівнюється до власноручного підпису.

Належне виконання кредитодавцем обов`язку з надання кредиту в розмірі 5 000,00 грн підтверджується листом надавача платіжних послуг ТОВ «Універсальні платіжні рішення», який містить ідентифікаційні дані конкретної платіжної операції (дату, час, суму, номер платіжної картки отримувача, номер транзакції та призначення платежу) і узгоджується з п. 4.1 договору.

Відповідач, порушуючи умови кредитного договору та вимоги ст. ст. 526, 1054 ЦК України, кредит у визначений договором строк - до 04.07.2026 - не повернув, а тому вимога про стягнення тіла кредиту в розмірі 5 000,00 грн є обґрунтованою.

Щодо процентів за користування кредитом

Проценти в розмірі 6 650,00 грн нараховані позивачем за період з 18.01.2026 по 04.07.2026, тобто виключно в межах погодженого сторонами 168-денного строку кредитування, що відповідає висновку Великої Палати Верховного Суду у справі № 444/9519/12-ц. Проценти нараховані за погодженими ставками - 1 % за день за 98 днів сімох перших чергових періодів (4 900,00 грн) і 0,5 % за день за наступні 70 днів (1 750,00 грн) - на непогашений залишок суми кредиту, як це передбачено п. 13 заявки. Розрахунок є арифметично правильним.

Перевіряючи за власною ініціативою додержання обмеження максимального розміру денної процентної ставки, суд виходить з того, що спірний договір укладено 18.01.2026, а тому на нього поширюється ч. 5 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування», за якою максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до ч. 4 цієї статті, не може перевищувати 1 %. Визначена договором денна процентна ставка становить 0,8 %. Не перевищує цієї межі й фактично нарахована плата за кредит: у перерахунку за формулою ч. 4 ст. 8 цього Закону сукупні витрати відповідача за кредитом (проценти 6 650,00 грн і комісії 1 000,00 грн) відповідають денній процентній ставці 0,911 % ((7 650,00 / 5 000,00) / 168 ? 100 %). Отже, підстав для висновку про нікчемність умови про процентну ставку немає.

Суд враховує, що заявлена до стягнення сума процентів є більшою за суму процентів, зазначену в графіку платежів (5 743,51 грн), і разом із комісіями перевищує зазначені в договорі загальні витрати за споживчим кредитом (6 743,51 грн). Однак це не свідчить про нечіткість чи двозначність умов договору, які за наведеним висновком Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду підлягали б тлумаченню на користь споживача. Графік платежів розрахований за тим самим правилом, що й п. 13 заявки (ставка на залишок кредиту за кожен день), але за припущення, що позичальник вчасно сплачуватиме чергові платежі, із 5-го чергового періоду поступово зменшуючи залишок кредиту. Саме таке припущення вимагає закладати ч. 3 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування», а загальні витрати за споживчим кредитом за п. 9 ч. 1 ст. 12 цього Закону зазначаються на дату укладення договору. Оскільки відповідач не сплатив жодного чергового платежу, залишок кредиту протягом усього строку кредитування становив 5 000,00 грн, і саме на цю суму відповідно до п. 13 заявки нараховувалися проценти. Процентні ставки через прострочення не збільшувалися.

Відповідач із зустрічним позовом про визнання недійсними умов кредитного договору чи договору в цілому або про його зміну не звертався. За таких обставин, згідно з наведеним висновком Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду та з урахуванням презумпції правомірності правочину (ст. 204 ЦК України) суд не може самостійно зменшити розмір процентів за користування кредитом, погоджений сторонами. Вимога про стягнення процентів у розмірі 6 650,00 грн є обґрунтованою.

Щодо комісій

Комісія за надання кредиту (250,00 грн) і комісія за обслуговування кредитної заборгованості (750,00 грн) прямо передбачені п. 8 і 9 заявки, включені до загальних витрат за споживчим кредитом та відображені у графіку платежів, що узгоджується з п. 4 ч. 1 ст. 1 і ч. 2 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування». У п. 9 заявки наведено перелік послуг, за які встановлено комісію за обслуговування, і зазначено, що до неї не включено послуги, які кредитодавець зобов`язаний надавати позичальнику безоплатно відповідно до чинного законодавства, зокрема за надання один раз на місяць на вимогу споживача інформації про споживчий кредит. Враховуючи принцип свободи договору (ст. 627 ЦК України) та презумпцію правомірності правочину (ст. 204 ЦК України), а також те, що відповідач дійсності цих умов не оспорював, вимога про стягнення комісій у загальному розмірі 1 000,00 грн підлягає задоволенню.

Щодо процентів річних, нарахованих на підставі ст. 625 ЦК України

Проценти річні у розмірі 5 000,00 грн нараховані позивачем за період з 01.02.2026 по 08.04.2026 на підставі п. 17 заявки за ставкою 170 000 % річних (з обмеженням 75,00 грн за один день) саме як передбачена ст. 625 ЦК України відповідальність за прострочення виконання грошового зобов`язання. Встановлення договором іншого, ніж три проценти річних, розміру таких процентів правової природи цього платежу не змінює: ч. 2 ст. 625 ЦК України прямо допускає встановлення договором іншого розміру процентів, а тому нарахований платіж залишається відповідальністю, визначеною ст. 625 цього Кодексу.

Пункт 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доданий до Кодексу Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 № 2120-IX, є чинним і не змінювався. Він не містить жодного обмеження за датою укладення договору: єдиною умовою його застосування є те, що прострочення виконання грошового зобов`язання допущене в період дії воєнного стану.

Воєнний стан в Україні введено з 24 лютого 2022 року Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, він неодноразово продовжувався і діє на час ухвалення цього рішення. Прострочення виконання грошового зобов`язання відповідач допустив 01.02.2026, а спірні проценти річні нараховані за період з 01.02.2026 по 08.04.2026, тобто в період дії воєнного стану. Отже, умови застосування п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України дотримані.

Доводи позивача про незастосовність звільнення споживача від відповідальності суд відхиляє. Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22.11.2023 № 3498-IX, який набрав чинності 24.12.2023, виключено п. 6-1 та викладено в новій редакції п. 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ «Про споживче кредитування», унаслідок чого передбачене цим Законом звільнення споживача від відповідальності поширюється лише на договори про споживчий кредит, укладені до тридцятого дня включно з дня набрання чинності зазначеним Законом, і на спірний договір від 18.01.2026 не поширюється. Проте п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України цим Законом не змінювався і не виключався, а тому підлягає застосуванню самостійно.

У постанові від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23 Верховний Суд виснував, що дія п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України поширюється на кредитний договір.

Такий підхід відповідає усталеній практиці Кропивницького апеляційного суду. У постанові від 17 жовтня 2025 року у справі № 389/1131/25 цей суд зазначив, що положення Закону України «Про споживче кредитування» з 23 січня 2024 року взагалі не мають предметом правового регулювання питання щодо нарахування пені у кредитних правовідносинах під час воєнного стану в Україні, а тому такі правовідносини з 24 січня 2024 року регулюються виключно ЦК України із застосуванням п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України. Аналогічні висновки викладені у постановах цього суду від 10 вересня 2025 року у справі № 398/1956/25, від 26 січня 2026 року у справі № 398/2172/25 та від 03 серпня 2026 року у справі № 405/590/26, тобто у спорах за договорами, укладеними після 23 січня 2024 року.

При цьому апеляційний суд виходив із того, що основним регулятором договірних відносин є Цивільний кодекс України, а за ч. 2 ст. 4 ЦК України суб`єкт права законодавчої ініціативи, який подає законопроєкт, що регулює цивільні відносини інакше, ніж цей Кодекс, зобов`язаний одночасно подати проєкт закону про внесення змін до Цивільного кодексу України. Пріоритет норм ЦК України над нормами інших законів підтримано Конституційним Судом України (Рішення від 13 березня 2012 року у справі № 5-рп/2012) та Великою Палатою Верховного Суду (постанови від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17, від 18 січня 2022 року у справі № 910/17048/17, від 29 червня 2022 року у справі № 477/874/19).

За таких обставин позовні вимоги про стягнення процентів річних на підставі ст. 625 ЦК України у розмірі 5 000,00 грн задоволенню не підлягають.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 18.01.2026-100002085 від 18.01.2026 у загальному розмірі 12 650,00 грн, з яких: тіло кредиту - 5 000,00 грн, проценти за користування кредитом - 6 650,00 грн, комісія за надання кредиту - 250,00 грн і комісія за обслуговування кредитної заборгованості - 750,00 грн. У задоволенні решти позовних вимог належить відмовити.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позов задоволено на 12 650,00 грн із заявлених 17 650,00 грн, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 908,18 грн (2 662,40 ? 12 650,00 / 17 650,00).

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. Оскільки електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» відповідач не має, надсилання йому копії позовної заяви з додатками у паперовій формі листом з описом вкладення було необхідним для розгляду справи (ч. 1 ст. 177, абз. 2 ч. 7 ст. 43 ЦПК України). Факт понесення цих витрат підтверджується квитанцією ТОВ «Поштова служба «Е-ПОСТ» № 2150851 від 13.07.2026 на суму 120,18 грн. Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України ці витрати підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 86,13 грн.

Щодо заявлених позивачем орієнтовних витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000,00 грн суд зазначає, що представник позивача заявила про намір подати докази понесення таких витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України суд наразі не здійснює розподіл цих витрат, залишаючи це питання для вирішення у додатковому рішенні.

Керуючись статтями 3, 12, 13, 81, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 280-284, 354 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 18.01.2026-100002085 від 18 січня 2026 року у розмірі 12 650 (дванадцять тисяч шістсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1 908 (одна тисяча дев`ятсот вісім) гривень 18 копійок та витрати, пов`язані з надсиланням копії позовної заяви, у розмірі 86 (вісімдесят шість) гривень 13 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133-А, код ЄДРПОУ 37356833.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повне рішення складено 07 жовтня 2026 року.

Суддя В.В. Орловський