Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №389/4803/25 — Знам’янський міськрайонний суд Кіровоградської області

08.10.2026

ЄУН 389/4803/25

Провадження № 2/389/1687/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 року Знам`янський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді - Берднікової Г.В.,

за участю секретаря судового засідання Іваніни В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду міста Знам`янка Кіровоградської області цивільну справу, в порядку спрощеного позовного провадження, за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Свеа Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, 26 грудня 2025 року звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором №2929144 від 12 лютого 2022 року укладеним між останнім та ТОВ «Лінеура Україна» в електронній формі, в сумі 39289 грн 56 коп., з яких: заборгованість за сумою кредиту - 7999 грн 99 коп., заборгованістьза відсотками – 31289 грн 57 коп., оскільки відповідач отримавши кредитні кошти неналежним чином виконував взяті на себе зобов`язання за цим кредитним договором, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість на вказану суму. Право вимоги до ТОВ "Свеа Фінанс" (до перейменування ТОВ «Росвен інвест Україна) за вказаним кредитним договором перейшло на підставі укаледеного ним з первісним кредитором договору факторингу №01.02-25/23 від 23 травня 2023 року. Також позивач у порядку розподліу судових витрат просить стягнути з відповідача сплачений ним за подання даного позову до суду судовий збір в сумі 2422 грн 40 коп.

Відповідач на позовну заяву, 09 червня 2026 року подав відзив, в якому просить відмовити у задоволені позовних вимогах, вказує, що позиваем не доведено належними та допустимими доказами факту видачі йому первісним кредитором кредитних коштів та отримання ним цих кредитних коштів. Не доведено факт здійснення ним оплати в розмірі 10 грн 00 коп. з погашення кредиту, на що посилається позивач як на підставу доведення факту отримнаня кредитних коштів. Також не доведено факт користування ним кредитними коштами.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в матеріалах справи міститься його заява, в якій він просить суд позов задовольнити та справу розглянути за його відсутності, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому порядку. 01 жовтня 2026 року до суду надійшли від відповідача письмові заперечення від 23 вересня 2026 року, в яких він непогоджується з нарахованими відсотками в сумі 31289 грн 57 коп., просить перевірити відповідність їх нарахування умовам договору та законодавству, вказує, що він має статус учасника бойових дій, проходив військову службу у період з 02 січня 2023 року по 17 травня 2025 року, тож має гарантії встановені пунктом 15 ст.14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та члнів їх сімей». Вважає, що позивачем пропущено строк позовної давностиі звернення з цим позовом до суду.

Суд, дослідивши у судовому засіданні матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 12 лютого 2022 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 в електронній формі шляхом обміну електронними повідомленнями, укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №2929144, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримав кредит в розмірі 8000 грн 00 коп. на строк 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів – кожні 30 днів (п.1.2, 1.3 договору).

Стандартна процентна ставка становить 1,99 % в день та застосовуються в межах всього строку кредиту, вказаного в п.1.3 договору.

Знижена процентна ставка становить 0,01 % в день та застосовується на таких умовах. Якщо клієнт до 14 березня 2022 року (включно) або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти в сумі, не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, клієнт як учасник Програми лояльності отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв?язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити клієнт за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати буде перераховано за зниженою процентною ставкою.

Відповідно до п.2.1 договору, товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 , або іншої платіжної картки клієнта, реквізити якої надані товариству з метою отримання кредиту.

Суму кредиту (його частини) товариство перераховує протягм двох робочих (банківських) днів з моменту укладення договору. Дата надання кредиту 12 лютого 2022 року або 13 лютого 2022 року (п.2.2. договору).

За умовами кредитного договору відповідач зобов`язався повернути вказаний кредит у встановений договором строк, сплатити проценти за користування кредитними коштами (п.5.4.1).

Кредитний договір підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором 12 лютого 2022 року.

У день укладення кредитного договору відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором також підписано таблицю обчислення загальної вартості кредиту для клієнта (споживача) та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, та паспорт споживчого кредиту, в якому зазначені основні умови кредитування з урахуванням побажання споживача, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту.

Отримання ОСОБА_1 кредитних коштів в сумі 8000 грн підтверджується довідкою ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 04 березня 2024 року вих.№37045-0403 відповідно до якої ним за умовами договору про надання платіжним послуг з переказу коштів без відкриття рахунку №ФК-П-19/03-1 від 12 березня 2029 року здійснено 12 лютого 2022 року грошовий переказ на суму 8000 грн 00 коп. на картку № НОМЕР_1 . А також наданими на запит суду відомостями з АТ «Універсал Банк» та випискою про рух коштів, з яких вбачається, що у АТ «Універсал Банк», на ім`я ОСОБА_1 емітовано картку № НОМЕР_1 на яку 12 лютого 2022 року зараховано грошові кошти в сумі 8000 грн.

Як вбачається з розрахунку заборгованості, заборгованість відповідача за договором №2929144 станом на 23 травня 2023 року становила 39289 грн 56 коп., з них: заборгованість за сумою кредиту - 7999 грн 99 коп., заборгованістьза відсотками – 31289 грн 57 коп. При цьому, відсотки нараховані в межах строку дії кредитного договору та передбаченими умовами кредитного договору ставками: з 12 лютого 2022року по 24 лютого 2022 року за ставкою 0,01% в день, з 26 квітня 2022 року до 24 жовтня 2022 року за ставкою 0,99% в день, надалі до 07 лютого 2023 за ставкою 21,99% в день. Також зі вказаного розрахунку вбачається, що 14 березня 2022 року позивачем сплачено 0,01 грн процентів та 10,40 грн тіла кредиту.

23 травня 2023 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Росвен інвест Україна» укладено договір факторингу №01.02-25/23, відповідно до умов якого ТОВ «Лінеура Україна» передало ТОВ «Росвен інвест Україна» право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, визначеними у Реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників до вказаного договору факторингу від 23 травня 2023 року до ТОВ «Лінеура Україна» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №2929144 від 12 лютого 2022 року, в сумі 39289 грн 56 коп., з яких: заборгованість за сумою кредиту - 7999 грн 99 коп., заборгованістьза відсотками – 31289 грн 57 коп.

ТОВ «Росвен Інвест Україна» на підставі рішення №1 від 25 березня 2024 року, змінило назву на ТОВ «Свеа Фінанс».

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).

За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно зі ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Як визначено ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

За змістом ст.526,527,530,610 ЦК України, зобов`язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, при цьому, якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, дане зобов`язання має бути виконане у зазначений період часу. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов`язання. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Частиною 1 ст.1082 ЦК України встановлено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Верховний Суд України у своїй постанові від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15 зробив висновок про те, що боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

Якщо боржник не сплачував заборгованість за кредитним договором ні новому, ні старому кредитору, внаслідок чого в останнього утворилася заборгованість, правильним є стягнення заборгованості на користь нового кредитора, оскільки неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Наведені висновки суду узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постановах Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі за № 361/2105/16-ц, від 06 лютого 2018 року у справі за № 278/1679/13-ц, від 06 лютого 2019 року у справі за № 667/11010/14-ц.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 у справі №2-1383/2010 зазначено, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто, таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли унаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Відповідно до ч.1 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

За змістом ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з положеннями частини першої, п`ятої, шостої ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Обов`язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них як на підставу своїх вимог та заперечень.

Сторона має довести ті обставини, на які вона посилається, і саме, такі належним чином вчинені дії позивача, за загальним правилом, є підставою для задоволення його позову. Натомість відсутність належного спростування іншою стороною обставин, на які посилається сторона без належного їх доведення, а сама по собі не є підставою для задоволення позову, оскільки суперечить загальним принципам доказування у цивільних справах, встановлених процесуальним законом.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18(пункт 41).

Суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування. Сторона судового спору, яка не погоджується з доводами опонента, має їх спростовувати шляхом подання відповідних доказів, наведення аргументів, надання пояснень тощо. Інакше принцип змагальності втрачає сенс (постанова Великої Палати Верховного Суду від 21 червня 2023 року у справі № 916/3027/21).

Отже, на підставі досліджених доказів, суд дійшов до висновку, що позивачем доведено факт укладення між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №2929144 від 12 лютого 2022 року шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаного у порядку визначеному ст.12 ЗУ «Про електронну комерцію».

ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» виконало свої зобов`язання за вказаним договором, здійснило 12 лютого 2022 року переказ грошових коштів відповідачу на суми 8000 грн на його банківську картку № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою «Універсальні платіжні рішення» від 04 березня 2024 року вих.№37045-0403, відомостями АТ «Універсал Банк», та випискою про рух коштів за вказаним картковим рахунком. Переказ грошових кроштів за кредитними договорами відбувся за посередництвом фінансової установи, яка має право на надання платіжних послуг ТОВ «Універсальні платіжні рішення», діючої на підставі ліцензії на надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку.

Доказів протилежного матеріали справи не містять, відповідачем не спростовано факту укладення договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №2929144 від 12 лютого 2022 року, що банківська картка № НОМЕР_1 на яку позивачем зараховано кредитні кошти в сумі 8000 грн 00 коп. належить не йому, а іншій особі, або ж на неї не надходили кредитні кошти.

Відтак, суд приходить до переконання, що кредитні кошти відповідачем були отримані. До того ж, у відзиві на позовну заяву конкретно не вказано, що відповідач не отримував кредитних коштів, а вказано лише на недоведеність відповідачем факту отримання ним цих кредитних коштів.

ТОВ «Свеа Фінанс» у встановленому законом порядку набуло право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором. Неповідомлення боржника про зміну кредитора за умови невиконання боржником грошового зобов`язання, не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язань, які на користь первісного кредитора боржник не виконав також.

Докази виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за кредитним договором відсутні.

Проведенні розрахунки заборговованості за кредитним договор сумніву в суду не викликають. Відсотки нараховані в межах строку кредиту з 12 лютого 2022 року до 07 лютого 2023 року (строк кредиту- 360 днів), за погодженими сторонами відсотковими ставками.

На дані правовідносини не поширюються положення п.15 ст.14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», оскільки з наданих відповідачем документів - посвідчення учасника бойових дій серія НОМЕР_2 виданого 17 червня 2024 року, довідки Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Національної поліції України від 17 квітня 2025 року про безпосередю участь особи у заходах необхідих для забезпечення оборони України, захисту безпеки наседення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, не вбачається, що ОСОБА_1 на час укладення кредитного договору, періоду нарахування відсотків за користування кредитом, які нараховані в межах строку дії кредитного (з 12 лютого 2022 року до 07 лютого 2023 року), мав статус військовослужбовця. Посвідчення учасника бойових дій серія НОМЕР_2 видано ОСОБА_1 17 червня 2024 року. У довідці Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Національної поліції України від 17 квітня 2025 року вказано, що ОСОБА_1 брав участь у заходах необхідих для забезпечення оборони України, захисту безпеки починаючи з 23 листопада 2023 року. У вказаних документах відсутні відомості, що відповідач проходив військову службу з 02 січня 2023 року, як про це зазначено ним у відзиві на позов та запереченні.

Відтак, відсотки за даним кредитним договором відповідачу нараховані правомірно.

Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами.

Строк позовної давності позивачем не пропущено.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі. З відповідача на користь позивача підлягає до стягнення заборгованість за договором №2929144 від 12 лютого 2022 року, в сумі 39289 грн 56 коп., з яких: заборгованість за сумою кредиту - 7999 грн 99 коп., заборгованістьза відсотками – 31289 грн 57 коп.

Обґрунтовуючи судове рішення, суд приймає до уваги вимоги ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303А, п.2958, згідно з яким Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Відповідно до положень ч.1 ст.141 ЦПК України, оскільки позов задовольняється в повному обсязі з відповідача на користь позивача підлягає стягненню понесений ним документально підтверджений судовий збір.

Керуючись ст.2,4,12,13,81,89,141,259,263-265,274,354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СВЕА ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СВЕА ФІНАНС" заборгованість за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №2929144 від 12 лютого 2022 року в сумі 39289 (тридцять дев`ять тисяч двісті вісімдесят дев`ять) грн 56 коп., з яких: заборгованість за сумою кредиту - 7999 грн 99 коп., заборгованістьза відсотками – 31289 грн 57 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СВЕА ФІНАНС" судовий збір у сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять два) грн 40 коп.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду.

Відомості про сторін:

Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю "Свеа Фінанс", місце знаходження: бульвар Вацлава Гавела, буд.6, місто Київ, код ЄДРПОУ 37616221.

Відповідач – ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання АДРЕСА_1 .

Суддя Г.В. Берднікова