Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №352/2029/26 — Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/2029/26

Провадження № 2/352/1684/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 рокум. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області у складі судді Гриньків Д.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом АТ «Страхова компанія «Інго» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди,-

В С Т А Н О В И В :

І. Короткий зміст позовних вимог.

13.08.2026 року представник позивача звернулася до Тисменицького районного суду Івано-Франківської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди.

Позов мотивований тим, що 10.06.2025 в с.Черніїв по вул. Хриплинська,7 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Опель», номерний знак НОМЕР_1 під керуванням відповідача ОСОБА_1 та автомобіля «Мазда», номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , внаслідок чого застрахований позивачем автомобіль «Мазда» зазнав механічних пошкоджень. Згідно з постановою Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 30.06.2025 року відповідача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. За умовами договору страхування, страхова компанія відшкодовує фактичну вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля, тому на підставі рахунку ФОП ОСОБА_3 №СЧ2418380 від 12.06.2025, відповідно до страхового акту №8373640 від 20.06.2025, було сплачено страхове відшкодування у розмірі 242 248 грн 41 коп. Оскільки автомобіль марки «Опель» н.з. НОМЕР_1 був забезпечений, а цивільно-правова відповідальність відповідача на момент ДТП була застрахована в ПАВТ «СК «УСГ» за договором про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів №ЕР/223636847, то позивач звернувся з вимогою про виплату страхового відшкодування до ПАТ «СК «УСГ» у розмірі, відповідно до умов полісу. Ліміт за шкоду становить 160 000 грн, франшиза 0 грн. Враховуючи, що розмір заподіяних відповідачем збитків перевищує ліміт відповідальності страховика за полісом №ЕР/223636847, то відповідно до ст. 1194 ЦК України на відповідача покладається обов`язок відшкодувати різницю між фактичним розміром шкоди та страховим відшкодуванням у розмірі 82 248,41 грн. Просив стягнути з відповідача цю суму та судовий збір у сумі 3 328 грн.

ІІ.Стислий виклад позиції учасників справи.

Представник позивача у позовній заяві просив здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідачу ОСОБА_1 була надіслана ухвала про відкриття провадження у справі разом із копією позовної заяви з додатками, днем вручення якої, відповідно до п.5 ч.6 ст. 272 ЦПК України, є 27.08.2026. Правом на подання відзиву не скористався.

ІІІ. Відомості про рух справи. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 18.08.2026 року провадження у справі відкрито та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.

ІV. Фактичні обставини справи.

Судом встановлено, що відповідно до постанови Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 30 червня 2025 року встановлено, що ОСОБА_1 10 червня 2025 року о 18 год 30 хв, в с. Черніїв по вул. Хриплинська, 7 керуючи транспортним засобом Опель Астра д.н.з. НОМЕР_1 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не зреагував на її зміну, не дотримався безпечної дистанції, в наслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем Mazda KE/EWL/EWLAAE001 д.н.з. НОМЕР_3 та Renault Laguna д.н.з. НОМЕР_4 , які рухались попереду. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив п. 2.6, п.12.1, п.13.1 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.

Відповідно до вищевказаної постанови винним у даному ДТП визнано водія ОСОБА_1 та притягнуто його до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП (а.с.16-17).

Транспортний засіб марки «Мазда» на час ДТП був забезпечений згідно договору №580580902.24 добровільного страхування наземного транспорту (а.с.12-15).

Із повідомленням про випадок №8335440, що має ознаки страхового випадку до АТ «Страхова компанія «Інго» звернулася ОСОБА_2 , власник пошкодженого транспортного засобу Мазда, в якому повідомила про ДТП 10.06.2025 (а.с.22).

Згідно акту-огляду транспортного засобу «Мазда» д.н.з. НОМЕР_2 , який проведений 12.06.2025 року, вказаний автомобіль зазнав пошкоджень, внаслідок чого потребує ремонту: пофарбування переднього бампера, арки колеса, вихлопної труби, а також заміни деталей: задній бампер, партронік, катафот задній лівий, глушник (задня частина), підсилювач заднього бамперу, антена (а.с.27-28).

ОСОБА_2 25.06.2025 звернулася до АТ «СК «Інго» із заявою на виплату страхового відшкодування (а.с.47).

Згідно рахунку №СЧ2418380 від 12.06.2025 ФОП ОСОБА_3 вартість виконаних робіт по ремонту транспортного засобу Мазда становить 242 248,41 грн (а.с.23). Згідно акту виконаних робіт №VO-K-2500116 від 12.08.2025, ФОП ОСОБА_3 проведено ремонт транспортного засобу на вказану суму (а.с.24).

Відповідно до страхового акту № 8373640 від 20.06.2025 АТ СК «Інго» розмір страхового відшкодування, що підлягає виплаті, складає 242 248,41 грн (а.с.25).

Згідно платіжної інструкції кредитового переказу коштів №14468 від 01.07.2025, позивачем сплачено на рахунок ФОП ОСОБА_3 за ремонт автомобіля Мазда н.з. НОМЕР_5 ОСОБА_2 у рахунок страхового відшкодування поліс 580583902.24 без ПДВ суму 242 248,41 грн (а.с.26).

17.09.2025 року позивач звертався до ОСОБА_1 із претензією про регресну виплату страхової суми в розмірі 82 248,41 грн, що становить різницю між фактичним розміром шкоди і виплатою страховою компанією (242 248,41 грн – 160 000 грн) (а.с.52-53).

V. Мотиви з яких виходить суд та норми права.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Цивільним кодексом України та Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до частини другої статті 8 Закону України "Про страхування" страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Майнова шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина друга статті 1187 ЦК України).

У статті 1188 ЦК України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18) зроблено висновок, що "стаття 1191 ЦК України та стаття 38 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", з одного боку, і стаття 993 ЦК України та стаття 27 Закону України "Про страхування", з іншого боку, регулюють різні за змістом правовідносини. У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього.

В той же час, згідно із статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

До страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки (стаття 993 ЦК України).

У разі наявності юридичних фактів, передбачених статтею 993 ЦК України, відбувається перехід права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика (суброгація). Нового зобов`язання із відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: від потерпілого (страхувальника) переходить страховику право вимоги до особи, відповідальної за завдання шкоди. Страховик внаслідок виконання обов`язку винної особи (боржника) перед потерпілим (кредитором), набуває права кредитора в частині фактичних витрат. При цьому деліктне зобов`язання не припиняться, але відбувається заміна сторони у цьому зобов`язанні (заміна кредитора) - замість потерпілої особи прав кредитора набуває страховик. Вживання терміну "перехід" означає, що право вимоги існувало раніше та продовжує існувати, але переходить від однієї особи до іншої, відповідно - від потерпілої особи у деліктному зобов`язанні до страховика.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно із ч. 2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

VІ. Висновки суду.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши надані позивачем докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на слідуюче.

Так, позивач, який є страховиком потерпілої особи, виконав свої зобов`язання за договором добровільного страхування відповідно до умов, визначених у ньому, здійснивши відшкодування завданої шкоди в сумі 242 248,41 грн, яка була спричинена ДТП, винним у якій постановою суду від 30.06.2025 року, що набрала законної сили 11.07.2025 року, визнано відповідача, відповідальність якого на момент скоєння ДТП була застрахована.

Крім цього, позивачем не заперечується факт відшкодування страховиком заподіювача шкоди - СК «УЗГ» коштів в сумі 160000 грн на рахунок АТ «Страхова компанія «Інго». Тобто загальна сума відшкодування на яку може претендувати позивач за даних обставин зменшилася на 160 000 грн, оскільки страхова компанія СК «УЗГ», з якою у страхувальника ОСОБА_1 існували договірні відносини, відшкодувала позивачу зазначену суму коштів в межах страхової виплати зазначеної в договорі страхування між СК «УЗГ» та відповідачем.

У зв`язку з виплатою позивачем страхового відшкодування, до цієї особи, як до страховика потерпілої особи, перейшло право вимоги до заподіювача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування за винятком 160 000 грн, тобто відбулася заміна кредитора у деліктних відносинах, що виникли у зв`язку із завданням шкоди відповідачем, в порядку суброгації в розмірі 82 248,41 грн.

Крім цього, суд зазначає, що сума страхового відшкодування розрахована на підставі страхового акту від 20.06.2025 року, який складено позивачем після події ДТП та не викликає сумнівів щодо її розміру.

При цьому, суд зважає на те, що Верховний Суд в постанові від 20 березня 2018 року в справі № 911/482/17 виклав правову позицію, відповідно до якої, визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, повинні виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.

Отже, наявність рахунку на оплату, якою проводилися ремонтно-відновлювальні роботи забезпеченого транспортного засобу, платіжні доручення, а також акт виконаних робіт вважаються достатніми доказами фактично здійснених позивачем витрат з виплати страхового відшкодування, які виникли внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Тому, суд бере до уваги ту обставину, що позивач визначився із сумою страхового відшкодування розрахованою на підставі рахунку на оплату №СЧ2418380 від 12.06.2025 року, акту виконаних робіт від 12.08.2025 року та платіжної інструкції від 01.07.2025 року.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги АТ «Страхова компанія «Інго» підлягають задоволенню в повному обсязі.

VІІ. Судові витрати.

На підставі ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір у справі складає 3 028 грн., який сплачений позивачем при зверненні до суду, тому відповідні витрати підлягають стягненню з відповідача на корить позивача.

Керуючись ст. ст.1166, 1188, 1191 ЦК України, Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних засобів», ст.ст.81,141,259,223,263-265,268 ЦПК України, суд-

У ХВ АЛ ИВ:

Позов АТ «Страхова компанія «Інго» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Страхова компанія «Інго» суму сплаченого майнового відшкодування в розмірі 82 248 (вісімдесят дві тисячі двісті сорок вісім) грн 41 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Страхова компанія «Інго» судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3 328 (три тисячі триста двадцять вісім) грн.

Згідно ст.273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: АТ «Страхова компанія «Інго», вул. Бульварно-Кудрявська, 33, м. Київ, 01054, ЄДРПОУ 16285602;

Відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 .

Рішення складене у повному обсязі 07.10.2026 року.

Суддя Тисменицького районного суду

Івано-Франківської області Гриньків Д.В.