Постанова від 07 жовтня 2026 р. у справі №352/2451/26 — Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/2451/26

Провадження № 3/352/649/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 рокум. Івано-Франківськ

Суддя Тисменицького районного суду Івано-Франківської області Гриньків Д.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , керівник ТОВ «Пасіки України»,

за частиною 1 статті 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП), -

В С Т А Н О В И В:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення №1739 віж 21.09.2026 року:

ОСОБА_1 як посадова особа, керівник ТОВ «Пасіки України» вчинила порушення, а саме: несвоєчасне подання платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов`язкових платежів) зокрема з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, порушивши п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16, п. 57.1, ст.57 Податкового кодексу, від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями), за що передбачена відповідальність згідно ч.1 ст. 163-1 КУпАП. Дата та місце вчинення правоворушення: м. Івано-Франківськ, ГУ ДПС Івано-Франківської області, акт камеральної перевірки від 07.09.2026 року №17781/09-19-04-01/39351833.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, повідомлялася належним чином про дату, час та місце розгляду справи. Неявка в судове засідання особи, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадів, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Завданням судді при розгляді справи про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, є своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Виходячи з вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.

У відповідності з п.2 ч.1 ст.278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання, зокрема, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.

В той же час, протокол про адміністративне правопорушення є офіційним документом і до нього висуваються певні вимоги. Обов`язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка його складає та не може бути перекладено на суд.

Відповідно до приписів ст.256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається протоколі.

Відповідно до діючого КУпАП відповідальність за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП настає за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Натомість зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що суть обвинувачення полягає у несвоєчасному поданні посадовою особою ТОВ «Пасіки України» платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов`язкових платежів), яке є складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-2 КУпАП.

Отже, посадовою особою, що складала протокол про адміністративне правопорушення, не вірно кваліфіковано дії ОСОБА_1 за статтею КУпАП. В той же час, суд розглядає справу про адміністративне правопорушення в межах протоколу, складеного уповноваженою на те особою.

За таких обставин, суддя вважає недоведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП.

Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинності.

Статтею 62 Конституції України та статтею 6 Конвенції про захист прав та основних свобод людини передбачено, що обвинувачення не може ґрунтуватися та припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на її користь та кожна людина вважається невинною доти, поки її вину не доведено згідно з законом.

Наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Irelandv. the United Kingdom), п. 161, Series А заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту».

З огляду на зазначене провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.245, 251,256, 280, 284 КУпАП, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Провадження по справі про притягнення до адміністративної ОСОБА_1 за ч.1 ст. 163-1 КУпАП - закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.

Постанова може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду через Тисменицький районний суд Івано-Франківської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Тисменицького районного суду

Івано-Франківської області Гриньків Д.В.