Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №348/2080/26 — Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №348/2080/26

05 жовтня 2026 року м. Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

у складі головуючої судді: Міськевич О.Я.

з участю секретаря судового засідання: Скоблей О.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Делятинської селищної ради Надвірнянського району Івано-Франківської області про визнання права власності на спадкове майно,-

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог:

ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Делятинської селищної ради про визнання права власності на спадкове майно.

Позовні вимоги представник позивача мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки, ОСОБА_2 .

Після його смерті відкрилася спадщина, яка складається із будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 (проектна адреса: АДРЕСА_2 .

Заповіту батько позивачки не складав. Спадкоємцями першої черги за законом є позивачка ОСОБА_1 та її сестра ОСОБА_3 .

На момент відкриття спадщини позивачка ОСОБА_1 була зареєстрована та постійно проживала разом з батьком ОСОБА_2 , а тому а тому відповідно до ч.3 ст. 1268 ЦК України прийняла спадщину.

Крім того до спливу шести місяців від дня смерті батька позивачка звернулася з відповідною заявою до приватного нотаріуса Надвірнянського РНО Кузнєцової Н.М. За її заявою була заведена спадкова справа № 130/2021.

Натомість інша спадкоємиця першої черги за законом – сестра позивачки ОСОБА_3 на спадкове майно не претендує, тому відмовилася від спадщини, про що подала відповідну заяву нотаріусу.

Таким чином, позивачка ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем першої черги за законом, яка прийняла спадщину.

У травні 2026 року позивачка звернулася до приватного нотаріуса Кузнєцової Н.М. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті її батька. Однак постановою нотаріуса від 08.05.2026 за № 215/02-31 їй відмовлено у вчиненні нотаріальної дії – видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на домоволодіння АДРЕСА_3 , у зв`язку з відсутністю у спадкодавця правовстановлюючих документів на будинок.

Згідно довідки ОКП «Івано-Франківське ОБТІ» № 00184 від 14.05.2026, право власності на домоволодіння АДРЕСА_4 не зареєстровано.

Батько позивачки, ОСОБА_2 , отримав земельну ділянку для будівництва житлового будинку на підставі рішення виконавчого комітету Ділятинської селищної ради від 29.03.1969 за № 6, згідно якого йому виділено земельну ділянку площею 800 кв.м. для будівницта індивідуального жилого будинку по АДРЕСА_2 . На підставі цього рішення 03.04.1969 було відведено земельну ділянку в натурі, про що складено відповідний акт, затверджений районним архітектором Надвірнянського райвиконкому.

Після завершення будівництва 04.10.1974 Івано-Франківським ОБТІ було проведено інвентаризацію будинку та заведено інвентарну справу. В подальшому в 2010 році на замовлення батька позивачки було виготовлено новий технічний паспорт на домоволодіння АДРЕСА_1 , однак право власності не зареєстровано. В інвентарній справі міститься довідка виконкому Делятинської селищної ради про присвоєння домоволодінню номера АДРЕСА_1 , тому в технічному паспорті на домоволодіння зазначено саме цю адресу. В обліковій документації селищної ради адреса будинку залишилась та, яка в технічній документації на будівництво, тому в Делятинській селищній раді адреса будинку значиться АДРЕСА_2 , а в інвентарній справі та технічному паспорті - №59 А, хоча мова йде про той самий будинок, інших домоволодінь батько позивачки не мав.

На замовлення позивачки ОКП «Івано-Франківське ОБТІ» було проведено інвентаризацію будинку та виготовлено новий технічний паспорт на нього.

Зазначає, що спадкодавець ОСОБА_2 у відповідності до вимог діючого на той час законодавства на відведеній йому земельній ділянці побудував будинок з господарськими будівлями та спорудами, завершивши його будівництво в 1972 році, набув право власності на домоволодіння. В свою чергу позивачка прийняла спадщину та має підстави для визнання за мною права власності на успадковане майно.

Оскільки іншої можливості реалізувати своє законне право на спадщину ОСОБА_1 не має, вона змушена звернутися до суду із даним позовом.

Стислий виклад позицій сторін:

Позивач та її представник в судове засідання не з`явились, представник позивача подала до суду письмову заяву, в якій просить розгляд справи проводити у їх відсутності, позовні вимоги позивача підтримує повністю з підстав, зазначених у позовній заяві. Просить суд ухвалити рішення, яким визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_4 , в порядку спадкування за законом після смерті спадкодавця ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, від голови Делятинської селищної ради поступила письмова заява, в якій просить розгляд справи проводити у відсутності представника селищної ради, не заперечує проти задоволення позову ОСОБА_1 в межах норм чинного законодавства.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Процесуальні дії у справі:

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.07.2026, головуючим по даній справі визначено суддю Міськевич О.Я.

Ухвалою судді від 21.07.2026 по даній справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 18.08.2026 по даній справі задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.

Ухвалою суду від 09.09.2026 по даній справі закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

Фактичні обставини, встановлені судом:

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_4 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 в с-щі Делятин, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_4 . У свідоцтві про народження її батьками записані ОСОБА_2 та ОСОБА_5 . 24.12.1994 у зв`язку з реєстрацією шлюбу позивач змінила дошлюбне прізвище ОСОБА_6 на ОСОБА_7 . Вказані обставини підтверджуються копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 17.01.1975, виданого на ім`я ОСОБА_8 ; копією свідоцтва про одруження між ОСОБА_9 та ОСОБА_8 серії НОМЕР_2 від 23.10.1997; копією паспорта громадянина України НОМЕР_3 , виданого 06.01.1997 на ім`я ОСОБА_1 (а.с. 16-зворот, 17-зворот, 18-19).

Таким чином ОСОБА_2 є батьком позивача ОСОБА_1 .

З копії інвентаризаційної справи № 15483 вбачається, що батько позивача, ОСОБА_2 , за життя побудував житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_4 , проте не оформив своїх прав на житло. Будівництво житлового будинку завершено у 1972 році, будівництво господарських споруд завершено у 1980 році (а.с. 7-10, 43-92).

Рішенням виконавчого комітету Делятинської селищної ради від 28.03.1969 за № 6 ОСОБА_2 виділено земельну ділянку площею 800 кв.м. для будівницта індивідуального жилого будинку за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 9-зворот).

На підставі вказаного рішення 03.04.1969 було відведено земельну ділянку в натурі, про що складено відповідний акт, затверджений районним архітектором Надвірнянського райвиконкому (а.с. 10-зворот).

15.01.2010 на замовлення ОСОБА_2 було виготовлено новий технічний паспорт на домоволодіння АДРЕСА_4 (а.с. 11-14).

Згідно довідки ОКП «Івано-Франківське ОБТІ» від 04.06.2026 № 00184 вбачається, що станом на 04.06.2026 реєстрація права власності на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_4 , в ОКП «Івано-Франківське ОБТІ» не проводилась (а.с. 14-зворот).

Батько позивача, ОСОБА_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Делятин Надвірнянського району Івано-Франківської області, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 16.07.2021 (а.с. 17).

З довідки Делятинської селищної ради № 817 від 17.12.2021 вбачається, що ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_4 . На день смерті ОСОБА_2 в будинку АДРЕСА_5 були зареєстровані: ОСОБА_1 , 1974 р.н. (дочка); ОСОБА_3 , 1971 р.н. (сестра); ОСОБА_9 , 1972 р.н. (зять); ОСОБА_10 , 1997 р.н. (внучка); ОСОБА_11 , 2000 р.н. (внук); ОСОБА_12 , 2017 р.н. (правнучка). Заповіт від імені ОСОБА_2 у Ланчинській селищній раді не посвідчувався. Арешт та заборона на майно по АДРЕСА_5 , не накладались (а.с. 15).

Згідно довідки Делятинської селищної ради від 12.2009 № 1755 вбачається, що колишнє домоволодіння, яке знаходиться в АДРЕСА_4 , теперішнє АДРЕСА_4 (а.с. 6).

Згідно повідомлення Делятинської селищної ради від 31.03.2026 № 374/02-3.09 вбачається, що в селищній раді відсутні виписка з погосподарської книги та інформація про забудівника та користувача житлового будинку АДРЕСА_3 (а.с. 123).

Таким чином, після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на належне йому спадкове майно, а саме домоволодіння, що складається з житлового будинку та господарських будівель і споруд, розташоване за адресою: АДРЕСА_4 .

Оскільки померлий ОСОБА_2 за час свого життя належним йому майном не розпорядився і заповітного розпорядження на випадок своєї смерті не склав, а тому спадкування його майна повинно відбуватись за законом.

17.12.2021 позивач ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Надвірнянського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Кузнєцової Н.М. із заявою про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_2 . На підставі її заяви заведена спадкова справа, номер у спадковому реєстрі 68870354, номер у нотаріуса 130/2021 (а.с. 100, 114).

Інша спадкоємиця першої черги за законом після смерті спадкодавця ОСОБА_2 -дочка ОСОБА_3 , 17.12.2021 подала до приватного нотаріуса Надвірнянського РНО Івано-Франківської області Кузнєцової Н.М. заяву про відмову від прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_2 (а.с. 115).

Інші спадкоємці першої черги за законом після смерті спадкодавця ОСОБА_2 -дочка ОСОБА_13 та дружина ОСОБА_14 , у зв`язку із неподанням у встановлений законом строк заяв про прийняття спадщини, вважаються такими, що не прийняли спадщину після смерті спадкодавця ОСОБА_2 (а.с. 121).

08.05.2026 позивач ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Надвірнянського РНО Івано-Франківської області Кузнєцової Н.М. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_2 (а.с. 126).

Постановою за № 215/03-31 від 08.05.2026 приватним нотаріусом Надвірнянського РНО Івано-Франківської області Кузнєцовою Н.М. позивачу ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті спадкодавця ОСОБА_2 , у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове домоволодіння на ім`я ОСОБА_2 , які б свідчили про належність даного майна померлому (а.с. 15-зворот, 16).

Згідно технічного паспорта від 04.06.2026, виготовленого ОКП «Івано-Франківське ОБТІ» на замовлення позивача ОСОБА_1 , та довідки ОКП «Івано-Франківське ОБТІ» від 04.06.2026 № 00184, домоволодіння за адресою: АДРЕСА_4 , станом на 04.06.2026 (момент здійснення обстеження) складається із: житлового будинку «А», загальною площею 78,9 кв.м., житловою площею 61,7 кв.м.; вбиральні «В», площею 1,0 кв.м.; сараю «Г», площею 16,7 кв.м.; літньої кухні «Д», площею 29,0 кв.м.; стайні «Ж», площею 15,9 кв.м.; воріт «№ 2», площею 5,9 кв.м. (а.с. 89-92).

Згідно висновку про вартість об`єкта оцінки від 10.07.2026, складеного ФОП ОСОБА_15 , оціночна (ринкова) вартість домоволодіння (житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами), розташованого за адресою: АДРЕСА_4 , становить 612480,00 грн (а.с. 34).

На даний час позивач ОСОБА_1 бажає оформити право власності на спадкове домоволодіння, знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , та складається з житлового будинку та господарських будівель та споруд.

Мотиви з яких виходить суд та застовані норми права:

За змістом ст. 16 ЦК України, кожна особа мас право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

У відповідності до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За змістом ч. 2 ст. 1225 ЦК України, до спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд, об`єкта незавершеного будівництва, щодо якого зареєстровано право власності/спеціальне майнове право, переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 5 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

За змістом ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Підстави набуття права власності на житловий будинок, споруди та належність цього майна особі визначаються законодавством, чинним на час набуття права власності. На момент завершення будівництва будинку виникнення права власності на жилі будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права чи від прийняття його до експлуатації.

Відповідно до ст. 100 Цивільного кодексу УРСР 1963 року, в особистій власності громадян могли бути предмети вжитку, особистого споживання, комфорту і підсобного домашнього господарства, жилий будинок і трудові заощадження.

07.02.1991 був прийнятий Закон України № 697-XII «Про власність», який розширив можливості приватної власності громадян, зокрема і на житлові будинки (Закон втратив чинність на підставі Закону N 997-V (997-16) від 27.04.2007, ВВР, 2007, N 33, ст. 440).

Згідно ст.ст. 12,13 Закону № 697-XII, праця громадян є основою створення i примноження їх власності. Об`єктами права приватної власності, зокрема, є жилі будинки.

Стаття 49 Закону N 697-XII визначала, що володіння майном вважається правомірним, якщо інше не буде встановлено судом, третейським судом.

В листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» має місце роз`яснення щодо розгляду цивільних спорів, зокрема, у випадку неможливості спадкоємцями, які прийняли спадщину, оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім`я спадкодавця та/або відсутності державної реєстрації нерухомого майна спадкодавцем.

Зі змісту цих роз`яснень вбачається, що не міститься прямої заборони щодо визнання судом права власності за спадкоємцем на нерухоме майно в разі, коли спадкодавець на законних підставах володів та користувався цим майном, але в силу об`єктивних причин не встиг за життя здійснити реєстрацію нерухомого майна в БТІ. Також роз`яснено, що належність правовстановлюючих документів встановлюється судом відповідно до законодавства, яке було чинним на час набуття права власності на житловий будинок, споруду, зокрема, відповідно до Переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких провадиться реєстрація будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженого Міністерством комунального господарства УРСР 31.01.1966 та погодженого з Верховним Судом УРСР 15.01.1966, який втратив чинність згідно з наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 13.12.1995, та інших нормативно-правових актів.

Так, відповідно до вказаного переліку до таких документів відносились: рішення виконкому, місцевої Ради депутатів трудящих про відвід земельної ділянки установам, підприємствам і організаціям і про дозвіл цього будівництва та акт державної комісії про прийняття будинку (будинків) та введення їх в експлуатацію; акт відводу установам, підприємствам і організаціям земельної ділянки для будівництва та акт державної комісії про прийняття будинку (будинків) в експлуатацію. Тобто названі документи визнавались такими, що підтверджують право приватної власності.

Як встановлено судом, на підставі ст. 1261 ЦК України позивач ОСОБА_16 є донькою спадкодавця ОСОБА_2 , тому має право на спадкування за законом у першу чергу після смерті батька. Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України позивач ОСОБА_16 , як спадкоємець першої черги, прийняла спадщину, оскільки фактично вступила в управління або володіння спадковим майном. Крім того, у встановлений ч. 1 ст. 1270 ЦК України строк позивач ОСОБА_16 звернулась до нотаріуса із відповідною заявоб про прийняття спадщини.

Інша спадкоємиця першої черги за законом після смерті спадкодавця ОСОБА_2 -дочка ОСОБА_3 , 17.12.2021 подала до приватного нотаріуса Надвірнянського РНО Івано-Франківської області Кузнєцової Н.М. заяву про відмову від прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_2 .

Інші спадкоємці першої черги за законом після смерті спадкодавця ОСОБА_2 -дочка ОСОБА_13 та дружина ОСОБА_14 , у зв`язку із неподанням у встановлений законом строк заяв про прийняття спадщини, вважаються такими, що не прийняли спадщину після смерті спадкодавця ОСОБА_2

Таким чином, позивач ОСОБА_16 є єдиним спадкоємцем першої черги за законом після смерті спадкодавця ОСОБА_2 , яка прийняла спадщину.

Як вбачається з матеріалів справи, житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, та земельна ділянка, що знаходяться в АДРЕСА_4 , побудовані до 1992 року, обліковані за ОСОБА_2 .

Таким чином, спадкодавець ОСОБА_2 , побудувавши на відведеній йому земельній ділянці житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами до 1992 року, фактично набув право власності на нього відповідно до діючого на той час законодавства.

Позивач ОСОБА_16 , відповідно до вимог ст.ст. 1261, 1268, 1270 ЦК України, є спадкоємцем майна ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , за законом на належне йому домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 .

08.05.2026 позивач ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Надвірнянського РНО Івано-Франківської області Кузнєцової Н.М. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_2 . Постановою за № 215/03-31 від 08.05.2026 приватним нотаріусом Надвірнянського РНО Івано-Франківської області Кузнєцовою Н.М. позивачу ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті спадкодавця ОСОБА_2 , у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове домоволодіння на ім`я ОСОБА_2 , які б свідчили про належність даного майна померлому.

Згідно технічного паспорта від 04.06.2026, виготовленого ОКП «Івано-Франківське ОБТІ» на замовлення позивача ОСОБА_1 , та довідки ОКП «Івано-Франківське ОБТІ» від 04.06.2026 № 00184, домоволодіння за адресою: АДРЕСА_4 , станом на 04.06.2026 (момент здійснення обстеження) складається із: житлового будинку «А», загальною площею 78,9 кв.м., житловою площею 61,7 кв.м.; вбиральні «В», площею 1,0 кв.м.; сараю «Г», площею 16,7 кв.м.; літньої кухні «Д», площею 29,0 кв.м.; стайні «Ж», площею 15,9 кв.м.; воріт «№ 2», площею 5,9 кв.м.

Згідно висновку про вартість об`єкта оцінки від 10.07.2026, складеного ФОП ОСОБА_15 , оціночна (ринкова) вартість домоволодіння (житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами), розташованого за адресою: АДРЕСА_4 , становить 612480,00 грн.

Таким чином, позивач ОСОБА_16 , як спадкоємець першої черги, має право на спадкове майно за законом після смерті спадкодавця ОСОБА_2 .

Висновок суду:

На підставі вище наведенного суд приходить до висновку, що є всі правові підстави для визнання права власності за ОСОБА_16 на спадкове майно за законом після смерті спадкодавця ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Делятин Надвірнянського району Івано-Франківської області, а саме на домоволодіння (житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами), яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 . Тому позов ОСОБА_16 до Делятинської селищної ради про визнання права власності на спадкове майно, підлягає до задоволення.

На підставі ст.ст. 16, 392, 1216-1218, 1225, 1261, 1268, 1270 ЦК України, ст.ст. 100 ЦК УРСР, ст.ст. 12, 13, 49 ЗУ № 697-XII «Про власність», Переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких провадиться реєстрація будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженого Міністерством комунального господарства УРСР 31.01.1966 та погодженого з Верховним Судом УРСР 15.01.1966, керуючись ст.ст. 4, 19, 76, 81, 141, 258, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Делятинської селищної ради Надвірнянського району Івано-Франківської області про визнання права власності на спадкове майно – задовільнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , право власності на домоволодіння (житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами), яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , загальною ринковою вартістю 612480,00 грн, в порядку спадкування за законом після смерті спадкодавця ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с-щі Делятин Надвірнянського району Івано-Франківської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_6 .

Відповідач: Делятинська селищна рада, код ЄДРПОУ 04354539, місцезнаходження: вул. 16 Липня, буд. 273, с-ще Делятин, Надвірнянський район, Івано-Франківська область, 78442.

Повний текст рішення складено 08.10.2026.

Суддя Міськевич О.Я.