Рішення від 01 жовтня 2026 р. у справі №175/2849/26 — Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №175/2849/26

Провадження № 2/348/1567/26

02 жовтня 2026 року Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області у складі судді Матолич В.В., за участю секретаря судового засідання Буратчук О.В., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження у м. Надвірна Івано-Франківської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

інші учасники: представник відповідача Гуменюк Б.С.

Процесуальні дії у справі.

На підставі ухвали Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 10.03.2026 в Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області 02.06.2026 передао справу за позовом ТОВ "Діджи Фінанс" до ОСОБА_1 . Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 63660,00 гривень. В обґрунтування позовних вимог наведено таке. 30.07.2021 між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №3178284, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 15000,00 гривень зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів, що передбачені кредитним договором. 11.11.2021 між ТОВ "Мілоан" та ТзОВ "Діджи Фінанс" було укладено договір відступлення прав вимоги №12Т, відповідно до якого ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право вимоги до відповідача за кредитним договором №3178284. Заборгованість відповідача за кредитним договором становить 63660,00 гривень, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 15000,00 гривень; заборгованість за відсотками - 47835,00 гривень; заборгованість за комісією - 825,00 гривень. Відповідач заборгованість не погасив, а тому позивач просить стягнути ці кошти з відповідача.

02.06.2026 суд прийняв до розгляду та відкрив провадження у даній справі, постановив справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

01.07.2026 представник відповідача подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначив, що не погоджується з позовною заявою. Наданий суду кредитний договір є лише копією. В матеріалах справи взагалі немає жодного доказу про його надсилання відповідачу, також немає доказів накладення відповідачем ЕЦП для підписання цього договору. Надані позивачем докази підтверджують тільки перерахування відповідачу коштів в сумі тіла кредиту, однак пересвідчитися в укладенні догоовру та у незмінюваності його умов з наданих доказів неможливо.

08.07.2026 позивач подав відповідь на відзив, відповідно до якого зазначив, що укладення спірного кредитного договору не було одномоментною дією, а являло собою послідовну сукупність взаємопов`язаних дій, здійснених відповідачем в інформаційно-телекомунікаційній системі первісного кредитора, результатом яких стало формування, підписання та виконання договору про споживчий кредит № 3178284 від 30.07.2021. Для отримання кредитних коштів відповідач самостійно пройшов процедуру реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Мілоан», вніс свої персональні дані, зазначив реєстраційний номер облікової картки платника податків, паспортні дані, номер мобільного телефону НОМЕР_1 , адресу електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також інші відомості, необхідні для ідентифікації особи та розгляду кредитної заявки. Зазначені обставини підтверджуються Анкетою-заявою на кредит №3178284, сформованою 30.07.2021, яка містить усі персональні дані Відповідача, відомості про погодження ним правил кредитування, проходження фінансового моніторингу, надання згоди на обробку персональних даних, перевірку кредитної історії, а також інформацію щодо IP-адреси, з якої здійснювалося оформлення кредитної заявки. Після проходження автоматизованих перевірок та скорингової оцінки кредитором було прийнято рішення про погодження кредитування відповідача на індивідуальних умовах. За результатами розгляду заявки погоджено надання кредиту у сумі 15000,00 гривень строком на 30 календарних днів, зі сплатою комісії за надання кредиту у розмірі 5,50 % від суми кредиту одноразово та процентів за користування кредитом у розмірі 0,63 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування. Саме такі умови були сформовані інформаційною системою кредитодавця та запропоновані відповідачу для ознайомлення й підтвердження. Після погодження зазначених умов інформаційною системою було сформовано договір про споживчий кредит № 3178284 від 30.07.2021 (індивідуальна частина), відповідно до якого сторони погодили всі істотні умови кредитного договору, а саме предмет договору, суму кредиту, строк кредитування, дату повернення кредиту, розмір комісії, процентної ставки, порядок нарахування процентів, умови пролонгації, порядок виконання зобов`язань та інші права й обов`язки сторін. Зокрема, пунктом 1.2 договору визначено суму кредиту у розмірі 15000,00 гривень, пунктом 1.3 - строк кредитування 30 днів, пунктом 1.4 - дату повернення кредиту 29.08.2021, пунктами 1.5.1 та 1.5.2 - розмір комісії та процентів за користування кредитом, а пунктом 2.1 встановлено, що кредитні кошти надаються шляхом їх переказу на картковий рахунок позичальника. Таким чином, ще до моменту підписання договору відповідачу були відомі всі істотні умови кредитування, які він мав можливість безперешкодно переглянути, оцінити та лише після цього прийняти рішення щодо укладення договору. Договір про споживчий кредит №3178284 був підписаний відповідачем із використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором F72998 30.07.2021 о 17:24, уповноваженою особою первісного кредитора - ОСОБА_2 - договір було підписано 30.07.2021 о 17:23. На виконання взятих на себе договірних зобов`язань первісний кредитор здійснив видачу кредитних коштів у спосіб, погоджений сторонами у пункті 2.1 договору про споживчий кредит, шляхом їх перерахування на банківську картку відповідача. Зазначена обставина підтверджується платіжним дорученням №52496816 від 30.07.2021, призначення платежу «Кошти згідно договору 3178284». Таким чином, сам первинний банківський документ прямо містить посилання на конкретний договір, який є предметом спору у даній справі, що виключає будь-які припущення про здійснення платежу на іншій правовій підставі. Крім того, факт видачі кредитних коштів та подальшого виконання договору підтверджується деталізованим розрахунком за кредитним договором №3178284, який містить відомості про видачу кредиту, подальше нарахування процентів, а також відображає рух заборгованості протягом усього періоду користування кредитом.

24.09.2026 представник позивача в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, зазначивши, що позовні вимоги підтримує повністю.

24.09.2026 відповідач в судове засідання не з`явився, представник відповідача зазначив, що просить у задволенні позову відмовити, покликався на обставини, що викладені у відзиві на позов.

Суд встановив:

30.07.2021 між ТОВ "Мілоан" та відповідачем було укладено кредитний договір №3178284. Договір був підписаний електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора. Згідно з умовами договору відповідачу було надано кредит у розмірі 15000,00 гривень під 0,63% за кожен день протягом строку користування кредитом, який сторони визначили у 30 днів. Стандартна процентна ставка 5% за день користування кредитом. Комісія - 5,5% від суми кредиту сплачується одноразово.

Суду надані метадані догоовру №3178284, з яких встановлено, що цей файл востаннє змінювали о 17.24 30.07.2021. Перше підписання документу відбулося о 17.23 30.07.2021. Також позивач забезпечив через електронний суд доступ до оригіналу договору - електронного документу. На підтвердження підписання відповідачем цього договору надано лог-файл застосування коду, витяг із електронної системи первісного кредитора щодо хронології дій із укладення кредитного договору, а також фотокопії документів відповідача, які він подав для оформлення кредиту у тому числі і фотографію на якій відповідач тримає паспорт.

Відповідно до копії платіжного доручення від 30.07.2021 №52496816 відповідачу було перераховано на рахунок № НОМЕР_2 згідно з договором №3178284 15000,00 гривень.

11.11.2021 між ТОВ "Мілоан" та ТОВ "Діджи Фінанс" було укладено договір відсуплення прав вимоги №12Т, відповідно до якого ТОВ "Мілоан" передало ТОВ "Діджи Фінанс" належні йому права вимоги до боржників за кредитними договорами згідно з реєстром. У тому числі було передано і право вимоги до відповідачач за договором №3178284 у розмірі 63660,00 гривень (арк. спр. 22). Встановлену договором плату позивач сплатив, що підтверджується платіжними інструкціями.

Відповідно до витягу з реєстру боржників та розрахунку заборгованості за кредитом, ТОВ "Діджи Фінанс" набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором від 30.07.2021 №3178284 у такому обсязі: заборгованість за тілом кредиту - 15000,00 гривень; заборгованість за відсотками - 47835,00 гривень; заборгованість за комісійними винагородами - 825,00 гривень.

Оцінка суду.

Згідно з частиною 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором .

Згідно статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені статтею 203 ЦК України.

Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятись у формі, встановленій законом.

Пунктами 5 та 6 частини 1 статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому, одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частиною 5 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" передбачено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Вказаний кредитний договір укладений сторонами шляхом ідентифікації позичальника та використання ним електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором, що узгоджується з вимогами законодавства. Такий договір прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Надані стороною позивача докази укладення договору є взаємоузгодженими та достатніми для доведення факту укладення відповідачем договору із первісним кредитором та незмінюваності договору з 30.07.2021 до дня судового розгляду. Доводи сторони відповідача, якими вони заперечують факту укладення договору не підтверджені жодним доказом і повністю спростовані доказами, що були досліджені у ході судового розгляду.

Судом встановлено, що відповідач отримав кошти за вищевказаним кредитним договором. Заборгованість за ним не погасив, хоча відповідно до умов договору зобов`язаний був повернути суму кредиту та сплатити відсотки за користування кредитом. Відповідач був ознайомлений з умовами кредитування і прийняв ці умови. Позивачу відступлено право вимоги за вказаними кредитним договором, а отже відповідач зобов`язаний провести виконання зобов`язань на користь нового кредитора.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що позов підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи те, що позов задоволено у повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2422,40 гривень.

Згідно з п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до вимог ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до наданого позивачем акту про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги №156 від 31.07.2025 та договору №42649746 про надання правової допомоги витрати на правничу допомогу склали 5000,00 гривень. Розмір витрат позивача відповідає ціні позову, складності справи та обсягу наданих послуг: підготовка позову, збирання доказів, підготовка відповіді на відзив та письмових пояснень.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати у випадку задоволення позову покладаються на відповідача. А тому, враховуючи те, що суд задовольнив позов і витрати позивача на професійну правничу допомогу були необхідними та є обгрунтованими, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 гривень.

Керуючись ст. 264, 265 ЦПК України, суд,

ухвалив:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" заборгованість за кредитним договором у розмірі 63660 (шістдесят три тисячі шістсот шістдесят) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" судовий збір у розмірі 2422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складено повного тексту рішення до Івано-Франківського апеляційного суду.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс", ідентифікаційний код 42649746, місцезнаходження: м. Київ, вул. Авіаконструктора І. Сікорського, 8.

Відповідач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 07.10.2026.

Суддя Матолич В.В.