Вирок від 07 жовтня 2026 р. у справі №347/2090/26 — Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/2090/26

Провадження № 1-кп/347/351/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" жовтня 2026 р. м.Косів

Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

секретаря с/з ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Косів кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12026091190000200 від 25.07.2026 року стосовно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Конюшки, Рогатинського району, Івано-Франківської області, зареєстрованого в с. Корости, Коломийського району, Івано-Франківської області, фактично проживаючого АДРЕСА_1 , громадянина України, одруженого, на утриманні нікого немає, військовозобов`язаного, депутатом не обирався, раніше не судимого,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4ст.246 КК України,

в с т а н о в и в :

Формулювання обвинувачення визнаного судом доведеним.

Судом визнано доведеним, що ОСОБА_4 вчинив незаконну порубку дерев у лісі, на території природно-заповідного фонду, що спричинило тяжкі наслідки.

Кримінальне правопорушення вчинено за таких обставин.

У ранкову пору доби 24.07.2026, ОСОБА_4 , з метою заготівлі дров, вирішив вчинити незаконну рубку дерев у лісовому масиві, що в адміністративних межах с. Хімчин Рожнівської територіальної громади Косівського району, у якому постійним лісокористувачем є Кобаківське лісництво Косівського районного підприємства «Райагроліс».

Цього ж дня, близько 07:30 години, ОСОБА_4 перебуваючи у лісовому масиві в адміністративних межах с. Хімчин Косівського району, а саме на території кварталу №1К ділянки № 12 Кобаківського лісництва Косівського районного підприємства «Райагроліс», що відноситься до територій природно-заповідного фонду, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконну порубку дерева, за допомогою бензопили «VITALS VKZ 4524rm», спиляв два сироростучі дерева породи «Бук» (діаметрами пнів 29x57 см та 40x35 см), чим заподіяв тяжкі наслідки державі, в особі Рожнівської територіальної громади Косівського району в розмірі 263 919 (двісті шістдесят три тисячі дев`ятсот дев`ятнадцять) гривень 60 копійок.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив незаконну порубку дерев у лісі, на території природно-заповідного фонду, що спричинило тяжкі наслідки.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні передбаченому ч.4 ст.246 КК України визнав повністю та пояснив, що вчинив кримінальне правопорушення за вказаних в обвинувальному акті обставин. Ствердив, що дійсно з метою заготівлі дров, оскільки проживає в житловому будинку, який опалюється дровами, зрубав два дерева породи бук.

Висловив жаль з приводу вчиненого, запевнив суд, що подібного не вчинятиме, зробив для себе правильні висновки, просив врахувати всі пом`якшуючі обставини, стан здоров`я, скрутне матеріальне становище, та суворо його не карати. Не заперечив щодо розгляду справи згідно положень ч.3 ст. 349 КПК України.

Показання обвинуваченого ОСОБА_4 , є послідовними, логічними та такими, що не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення.

Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим, його винуватість у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення доведена зібраними органом досудового розслідування матеріалами кримінального провадження, які учасники судового провадження не оспорювали та вважали їх дослідження в судовому засіданні недоцільним. Судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, сумніви у добровільності та істинності їх позицій відсутні.

Потерпіла особа Рожнівська сільська рада Косівського району, Івано-Франківської області не забезпечила явку свого представника в судове засідання, однак в матеріалах справи міститься письмова заява про розгляд справи без участі представника потерпілої особи. Вимоги цивільного позову підтримали в повному обсязі (а.с.31).

Заслухавши думку учасників судового провадження, роз?яснивши їм зміст ч.3 ст.349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини в апеляційному порядку, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо цих обставин і визнав фактичні обставини доведеними наявними у матеріалах кримінального провадження доказами.

Отже, своїми умисними діяннями, які виразились у незаконній порубці дерев у лісі, на території природно-заповідного фонду, що спричинило тяжкі наслідки, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч.4 ст.246 КК України, а дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за вказаною статтею Кримінального кодексу.

Щодо призначення покарання.

Позиція сторони обвинувачення.

Прокурор в судовому засіданні просив визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.246 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років. Щодо призначення покарання із застосуванням ст. 69 та 75 КК України покладався на розсуд суду.

Позиція сторони захисту.

Обвинувачений в судовому засіданні просив його суворо не карати, врахувати всі пом`якшуючі обставини справи та призначити покарання не пов`язане з позбавленням волі.

Позиція суду щодо призначення покарання.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд, дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на вимоги ст. 65 КК України та роз`яснення, викладені в пункті 1 постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2013 №7, враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують (обтяжують) покарання.

Водночас, згідно з ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

У рішенні «Бемер проти Німеччини» від 03 жовтня 2002 року Європейський суд з прав людини зазначає, що кримінальний суд має враховувати особу засудженого, його стаж злочинної діяльності, обставини скоєного ним злочину, його поведінку після злочину, умови його життя та наслідки, яких можна очікувати в зв?язку з відстрочкою.

Так, суд враховує, що інкриміноване обвинуваченому кримінальне правопорушення відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, ОСОБА_4 згідно характеристики виданої Хімчинським старостинським округом Рожнівської сільської ради від 30.07.2026 року по місцю проживання характеризується посередньо, заяв та скарг на нього до сільської ради не поступало, має постійне місце проживання та місце реєстрації, що підтверджується актом обстеження матеріально-побутових умов сім?ї Хімчинського старостинського округу від 29.07.2026 року та довідкою Матеївецької сільської ради від 10.08.2026 року, згідно відповіді директора КНП «Косівська ЦРЛ» від 29.07.2026 року – на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, перебуває на військовому обліку ІНФОРМАЦІЯ_2 , має батьків пенсіонерів, згідно виписки з медичної картки батько в 2026 році перебував на лікуванні, раніше не судимий.

Обставинами, що пом?якшують покарання, передбаченими ст. 66 КК України, щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, як на стадії досудового так і на стадії судового розгляду.

Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання, не встановлено.

Таким чином, об`єктивно з`ясувавши всі обставини в їх сукупності, вирішивши питання, передбачені ст.368 КПК України та врахувавши обставини, передбачені ст.65 КК України, в тому числі встановлені судом обставини, які пом`якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд приходить до переконання, що обвинуваченому слід призначити покарання в межах санкції частини статті за вказане кримінальне правопорушення у виді позбавлення волі на строк 5 років.

Згідно з приписами ст. 75 КК, якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Кримінально-правові норми, що визначають загальні засади та правила призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Зваживши наведені обставини суд з урахуванням положень, зокрема ст. 75 КК приймає рішення про можливість чи неможливість звільнити особу від відбування покарання з випробуванням.

Так, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_4 раніше не судимий, щиро розкаявся, повністю визнав вину, злочин вчинив через побутові матеріальні потреби, зробив для себе правильні висновки, та запевнив суд, що подібного більше не вчинятиме.

Ураховуючи вищевикладене, суд доходить переконання, про можливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 без відбування реального покарання у вигляді позбавлення волі, та застосування до нього ст.75 КК України, тобто - звільнення від відбування покарання з випробуванням, що найбільше відповідатиме меті його призначення відповідно до ст.50 КК України, буде необхідним й достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Призначення ОСОБА_4 саме такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів рівних можливостей та справедливого судового розгляду. Адже ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а і від спроможності не допустити безкарності злочинних діянь. Бо контроль над поведінкою, способом життя та роботи, протягом всього строку відбуття покарання із випробуванням, надає можливість органу пробації аналізувати інформацію з метою визначення рівня ресоціалізації (виправлення засудженого).

Суд наголошує, що призначення покарання є дискрецією лише суду, та здійснюється лише на підставі внутрішнього переконання судді, і оцінки особистості обвинуваченого, з метою досягнення саме мети визначеної ст. 50 КК України, тобто не лише покарати за вчинення правопорушення, а здійснити виправлення особистості, запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. При цьому, покарання у виді позбавлення чи обмеження волі є винятковими покараннями, які застосовуються щодо осіб, виправлення яких є неможливим в іншій, передбачений законом спосіб.

Разом із цим суд, діючи відповідно до положень ч. 1 ст. 76 КК України, покладає на обвинуваченого ОСОБА_4 обов`язки, передбачені пунктами 1, 2 ч. 1, п.2 ч.3 ст. 76 КК України - періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Таке покарання, на переконання суду, відповідає положенням ст. 65-68 КК України та буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, відповідатиме особистості обвинуваченого та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України мети покарання.

Щодо тривалості іспитового строку.

Щодо тривалості іспитового строку, то суд зауважує, що іспитовий строк містить у собі погрозу реального виконання покарання, якщо засуджений не буде виконувати умови випробування, і можливість остаточного звільнення від відбування покарання і погашення судимості, якщо особа виконає покладені на неї обов`язки. Встановлення іспитового строку полягає і в тому, що за засудженою особою здійснюється контроль з боку органів виконання покарання. Крім того, іспитовий строк дисциплінує засудженого, привчає його до додержання законів, нагадує йому, що він не виправданий, а проходить випробування, від результату якого залежить його подальша доля – звільнення від відбування призначеної основної міри покарання або реальне її відбування.

Встановлення в даному випадку судом іспитового строку 2 (два) роки є виправданим з врахуванням особи обвинуваченого, який раніше не судимий, і достатнім для того щоб засуджений довів своє виправлення без реального відбування основного покарання.

Щодо цивільного позову.

Вирішуючи цивільний позов Рожнівської сільської ради про відшкодування шкоди завданої кримінальним правопорушенням в розмірі 263919,6 гривень, суд зазначає наступне.

За змістом частини 1 статті 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно-небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Відповідно до частини 5 статті 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України.

Згідно з положеннями статті 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд, залежно від доведеності підстав і розміру цивільного позову, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно з частиною 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" - особи, винні у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів, несуть відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників, передбачена статтею 105 Лісового Кодексу України.

Згідно зі статтею 107 Лісового Кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Судом встановлено, що діями обвинуваченого завдано збитків державі незаконною порубкою дерев в розмірі 263919,6 гривень, що випливає з встановлених у суді обставин кримінального провадження та підтверджується висновком експерта Івано-Франківського відділення Київського НДЕКЦ №СЕ-19/109-26/10543-ФХЕД від 29.07.2026 року за результатами проведення інженерно-екологічної експертизи.

Отже, виходячи з вищевикладеного, суд доходить висновку, що цивільний позов Рожнівської сільської ради про відшкодування шкоди завданої кримінальним правопорушенням в розмірі 263919,6 гривень підлягає задоволенню, оскільки винуватість обвинуваченого у спричиненні державним інтересам в особі Рожнівської сільської ради злочинними діями матеріальної шкоди у вказаному розмірі встановлена під час судового розгляду кримінального провадження в суді, сума спричиненої шкоди обвинуваченим не оспорюється та цивільний позов визнаний обвинуваченим ОСОБА_4 у повному обсязі.

Щодо інших питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

Запобіжний захід на стадії судового розгляду судом не обирався і підстави для його обрання відсутні.

Процесуальні витрати за проведення експертизи у даному кримінальному провадженні в розмірі 1782,80 гривень стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 в дохід держави.

Питання речових доказів вирішити відповідно до ст. ст. 100 КПК України.

На підставі вищевикладеного ст.ст.75, 76 КК України та керуючись ст.ст.100, 128, 373, 374, ч.15 ст.615 КПК України, суд -

у х в а л и в :

Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.246 КК України та призначити йому покарання у виді – 5 (п?ять) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням встановивши йому іспитовий строк – 2 (два) роки.

Відповідно до вимог п.п.1,2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України покласти на засудженого такі обов?язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави 1782,80 грн. витрат на проведення експертизи.

Скасувати арешт накладений ухвалою Косівського районного суду Івано-Франківської області від 28.07.2026 року на речові докази в даному кримінальному провадженні.

Речові докази:

- бензопилу «VITALS VKZ 4524rm», яку передано на зберігання в камеру зберігання речових доказів Косівського РВП ГУНП в Івано-Франківській області – конфіскувати в дохід держави.

- лісодеревину породи «Бук» кубомасою 1,85 м3, яку передано на зберігання до Косівського РП «Райагроліс» - повернути законному володільцю.

Цивільний позов Рожнівської сільської ради Косівського району Івано-Франківської області до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням – задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Рожнівської сільської ради Косівського району Івано-Франківської області матеріальну шкоду заподіяну кримінальним правопорушенням в розмірі 263919,6 гривень.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

В іншій частині вирок може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги через Косівський районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_1