Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №347/2154/26 — Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/2154/26

Провадження № 2/347/1461/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 року м. Косів

Косівський районний суд, Івано-Франківської області в складі:

головуючої-судді: Крилюк М.І.,

секретаря: Лазорик Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Косів цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Кутської селищної ради Косівського району Івано-Франківської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини , -

В с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до Кутської селищної ради Косівського району Івано-Франківської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, мотивуючи свої вимоги тим, що вона народилась та проживає в с. Старі Кути Косівського району Івано- Франківської області. Її батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

У зв`язку із укладенням шлюбу 24.01.1987 року із ОСОБА_4 вона змінила своє дошлюбне прізвище ОСОБА_5 на ОСОБА_6 , який йменується і на даний час.

ІНФОРМАЦІЯ_1 її мати ОСОБА_3 померла.

Після смерті матері ОСОБА_3 відкрилась спадщина на все належне їй майно, зокрема і на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташована в АДРЕСА_1 .

У фактичне користування цим спадковим майном, зокрема: житловим будинком з господарськими будівлями та спорудами, який розташована в АДРЕСА_1 , вступив її брат ОСОБА_7 , який був зареєстрований за вказаною адресою.

ІНФОРМАЦІЯ_2 її брат ОСОБА_7 , помер, про що в Книзі реєстрації смертей відділу «Центр надання адміністративних послуг» Кутської селищної ради Косівського району Івано-Франківської області зроблено відповідний актовий запис про смерть №84 від 11 червня 2025 року.

Після смерті брата ОСОБА_7 в нотаріальній конторі їй несподівано стало відомо про те, що покійна мати ОСОБА_3 ще за життя 15 грудня 2000 року вчинила розпорядження про те, що на випадок своєї смерті заповідає належний їй будинок з господарськими спорудами та будівлями і земельну ділянку площею 0,21 га для обслуговування житлового будинку ОСОБА_7 , а належну їй земельну ділянку площею 0,27 га для ведення особистого селянського господарства заповідає ОСОБА_1 , тобто їй. Заповіт був посвідчений 15.11.2000 року секретарем Старокутської сільської ради Косівського району Івано-Франківської області та внесений до реєстру за реєстровим записом №109.

Оскільки раніше про наявність заповідального розпорядження матері ОСОБА_3 від 15.12.2000 року їй нічого не було відомо, то в серпні 2026 року вона звернулась до приватного нотаріуса Косівського нотаріального округу Івано-Франківської області із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті матері ОСОБА_3

25 серпня 2026 року приватним нотаріусом Косівського нотаріального округу Івано- Франківської області за вих. №302/01-16 було надано письмове роз`яснення про те, що нею пропущений 6-ти місячний термін для подання заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом і тому рекомендовано звернутись до суду з позовом для встановлення додаткового строку для подання заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом.

Причиною пропуску строку для прийняття спадщини є те, що їй взагалі не було відомо про наявність посвідченого за життя матір`ю заповіту в її користь. Тому, позивач не звернулася вчасно до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

Таким чином, виникла необхідність звернутися до суду із даним позовом, оскільки ОСОБА_1 було пропущено строк звернення для прийняття спадщини, із поважних причин, що є вагомою підставою для поновлення строку звернення для прийняття спадщини. У зв`язку із чим позивач змушена звернутись до суду та просить позов задоволити.

Позивач в судове засідання не з`явилася, подала суду заяву із клопотанням про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задоволити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, будучи повідомленим про час та місце розгляду справи.

Суд вивчивши матеріали справи вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав:

Як встановлено в судовому засіданні позивач в справі ОСОБА_8 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 та проживає в с. Старі Кути Косівського району Івано-Франківської області підтвердженням чого є копія паспорта гр України а.с 7 .

Долученою позивачкою до матеріалів справи копією свідоцтва про народження а.с.8 стверджено, що вона – ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася в с. с.Старі Кути Косівського району, Івано-Франківської області. Її батьками є : батько – ОСОБА_2 та мати – ОСОБА_3 .

24 січня 1987 року позивачка уклала шлюб з ОСОБА_4 у зв`язку із чим змінила своє дошлюбне прізвище ОСОБА_5 на ОСОБА_6 , про що свідчить свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 , яке видане 24 січня 1987 року Старокутською сільською радою Косівського району Івано-Франківської області а.с.9.

Факт родинних відносин ніким не оспорюється та не підлягає доказуванню.

Як вбачається із долученого до матеріалів справи копії свідоцтва про смерть а.с.11 мати позивачки в справі, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 про що в Книзі реєстрації смертей виконавчого комітету Старокутської сільської ради Косівського району Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зроблено відповідний актовий запис №71 від 18.11.2002 року.

Після смерті матері позивачки ОСОБА_3 відкрилась спадщина на все належне їй майно, зокрема і на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 .

У фактичне користування цим спадковим майном, зокрема: житловим будинком з господарськими будівлями та спорудами, який розташована в АДРЕСА_1 , вступив брат позивачки ОСОБА_7 , який був зареєстрований за вказаною адресою та прийняв в цій частині спадщину а.с.22.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 у віці 81 року помер, про що в Книзі реєстрації смертей відділу «Центр надання адміністративних послуг» Кутської селищної ради Косівського району Івано-Франківської області зроблено відповідний актовий запис про смерть №84 від 11 червня 2025 року.

Після смерті брата ОСОБА_7 в нотаріальній конторі їй несподівано стало відомо про те, що покійна мати ОСОБА_3 ще за життя 15 грудня 2000 року вчинила розпорядження про те, що на випадок своєї смерті заповідає належний їй будинок з господарськими спорудами та будівлями і земельну ділянку площею 0,21 га для обслуговування житлового будинку ОСОБА_7 , а належну їй земельну ділянку площею 0,27 га для ведення особистого селянського господарства заповідає їй , ОСОБА_1 . Заповіт був посвідчений 15.11.2000 року секретарем Старокутської сільської ради Косівського району Івано-Франківської області та внесений до реєстру за реєстровим записом №109 а.с.10.

Оскільки раніше про наявність заповідального розпорядження матері ОСОБА_3 від 15.12.2000 року позивачці нічого не було відомо, то в серпні 2026 року ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Косівського нотаріального округу Івано-Франківської області із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті матері ОСОБА_3

25 серпня 2026 року приватним нотаріусом Косівського нотаріального округу Івано- Франківської області за вих. №302/01-16 було надано письмове роз`яснення а.с.24 яким рекомендовано звернутись до суду з позовом для встановлення додаткового строку для подання заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом.

Як стверджує позивач що 6-ти місячний термін для прийняття спадщини був пропущений нею з поважних причин, оскільки на час відкриття спадщини вона не проживала із спадкодавцем ОСОБА_3 і про наявність заповіту, складеного частково на її користь, дізналась поза межами строку, передбаченого ч.І ст. 1270 ЦК України. Такі обставини свідчать про поважність причин, пов`язаних з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця при поданні заяви про прийняття спадщини, що є підставою для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

У позивачки виникла необхідність звернутися до суду із даним позовом, оскільки нею було пропущено строк звернення для прийняття спадщини, із поважних причин.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи (частина перша та друга статті 1220 ЦК України).

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до положень частини першої, третьої та п`ятої статті 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Фактичний вступ в управління або володіння будь-якою частиною спадкового майна розглядається як прийняття всієї спадкової маси.

Таким чином, в наслідок відкриття спадщини у спадкоємців за законом або за заповітом виникає право спадкування. Спадкове майно переходить до спадкоємців лише за умови, що вони виявили згоду щодо прийняття спадщини. Прийняття спадщини - це не обов`язок спадкоємців, а їх право.

Частиною першою та другою статті 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

Наслідки пропуску строку для прийняття спадщини визначені статтею 1272 ЦК України. Відповідно до частини першої статті 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (частина третя статті 1272 ЦК України).

Пленум Верховного Суду України у пункті 24 постанови від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" судам роз`яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини кожної справи.

Таким чином, перевіривши доводи позовної заяви, суд доходить висновку, про поважність причин пропуску ОСОБА_1 строку для подання заяви про прийняття спадщини. А відтак позов підлягає до задоволення, з визначенням додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, не може перевищувати шестимісячного строку, встановленого статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.

На підставі викладеного ст.ст. 15, 1216-1218, 1220, 1268-1270, 1272 ЦК України, та керуючись ст. ст. 4, 76-81, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд,-

В и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 жительці АДРЕСА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, після смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 котра померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , протягом трьох місяців з дня набрання законної сили рішенням суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду.

Суддя: М.І. Крилюк