Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №346/2900/26 — Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/2900/26

Провадження № 2-а/346/81/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 р.м. Коломия

Суддя Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області Сольський В.В., за участю секретаря судового засідання Пігуляк В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , через свого представника Микитин Л.Й. звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 11.05.2026 року № R525828, якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Свої вимоги мотивував тим, що 27.05.2026 року він дізнався, що ІНФОРМАЦІЯ_3 було складено та видано постанову R525828 від 11.05.2026 року про притягнення його до адміністративної відповідальності. На підставі постанови позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП. В постанові зазначено, що ОСОБА_1 не пройшо/ відмовився від проходження ВЛК.

Зазначене в постанові не відповідає дійсності, адже позивачем було оновлено дані вчасно, а саме 06.06.2024 року. З моменту оновлення додатку до дня коли позивач фактично самостійно звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_4 жодних сповіщень у додатку чи повісток поштою з направленням на ВЛК не отримував. ОСОБА_1 самостійно з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_4 для проходження ВЛК, отримав направлення на проходження ВЛК та успішно його пройшов. Проте, 08.05.2026 року позивач був доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_4 для складання протоколу. Через численні психічні порушення ОСОБА_1 частково усвідомлював, що відбувається. Причин чому його було доставлено ніхто не пояснив, ознайомитись із протоколом не надали можливості. Копію протоколу виділи 27.05.2026 року, коли позивач повторно самостійно з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_4 . Того ж дня, позивачу вручили постанову від 11.05.2026 року.

Позивач вважає, що постанова № R525828 була винесена з порушення його прав, оскільки він не був повідомлений про час і місце розгляду справи, що позбавило його право на захист, постанова була вручена через 16 днів після її ухвалення, протокол винесений на ім. іншої особи, відмітка про причини його складання не здійснена. Жодних доказів, що ОСОБА_1 відмовився від проходження ВЛК, матеріали справи не містять. Повістки або офіційного направлення на проходження ВЛК позивач не отримував. Вважає, що в діях ТЦК наявні ознаки перевищення службових повноважень, оскільки рішення приймалось без встановлення фактичних обставин.

Крім того, останнім днем притягнення до відповідальності позивача було 06.09.2025 року. Проте складання постанови відбулося 11 травня 2026 року, тобто з порушенням строків на притягнення до адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення.

У зв`язку з вищенаведеним, позивач просить протиправною та скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 11.05.2026 року № R525828, якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Ухвалою суду від 18.06.2026 року у справі відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін.

30.06.2026 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив, в якому останній просив відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 . Зазначив, що 08.05.2026 року ІНФОРМАЦІЯ_3 було виявлено, що військовозобов`язаний ОСОБА_1 не пройшов медичний огляд для визначення ступеня придатності до військової служби під час мобілізації військово-лікарською комісією. Позивач має статус військовозобов`язаного та перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 .

11.05.2026 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 проведено розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 та винесено постанову відносно останнього за ч.3 ст. 210-1 КУпАП, та накладено штраф у сумі 17 000 грн. У змісті постанови зазначено, що посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_4 встановлено факт порушення вимог чинного законодавства військовозобов`язаним, який не пройшов медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Зазначив, що оскаржувана постанова винесена на підставі та в межах повноважень, наданих відповідачу, за наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, а отже є законною.

22.07.2026 року представник позивача подала до суду відповідь на відзив, в якому зазначила, що наведені у відзиві дані не відповідають дійсності. Матеріали справи не містять доказів вручення позивачу повістки та направлення на проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби, а отже доказів того, що останній був зобов`язаний до 08.05.2026 року коли був доставлений, проходити військово-лікарську комісію, проте не пройшов її, порушуючи тим самим вимоги ст.. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Днем коли відповідач дізнався про порушення є кінцева дата до якої обмежено придатні були пройти ВЛК, а саме 05.06.2025 року відповідно до внесення змін в Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України. Тому останнім днем для притягнення до відповідальності буде 06.09.2025 року. Сама постанова складена відповідачем 11.05.2026 року тобто після спливу строку притягнення до відповідальності.

В судове засідання позивач та його представник не з`явилися, 07.10.2026 року від адвоката Микитин Л.Й. надійшла заява, в якій остання просила розгляд справи проводити без її та позивача участі, позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, у відзиві на позовну заяву просив розгляд справи проводити без його участі.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимог не підлягають до задоволення, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 08.05.2026 року складено протокол № 26 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 за обставин не пройшов ВЛК. В графі пояснення або підписання протоколу ОСОБА_1 відмовився. Позивачу роз`яснені його права, повідомлено про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, від підписання протоколу ОСОБА_1 відмовився в присутності свідків, що стверджується їх підписами.

Згідно постанови № R525828, винесеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 від 11.05.2026 року, на ОСОБА_1 накладено штраф у сумі 17 000 грн у зв`язку з тим, що останній не пройшов (ла) відмовився (ла) від проходження ВЛК, чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП. Копію постанови отримав 27 травня 2026 року.

Зі змісту постанови слідує, що підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності є порушенням ним правил військового обліку, а саме не пройдено військово лікарську комісію.

01.05.2026 року позивачу встановлена ІІІ група інвалідності, що підтверджується витягом з рішення експертної команди від 20.05.2026 року, за діагнозом – розсіяний склероз та початкова стареча катаракта.

З витягу № 272423-06062024 з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ОСОБА_1 перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 . Дата проходження ВЛК – відсутні відомості. Не перебуває в розшуку. Дані оновлено 06.06.2024.

Позивач, вважаючи постанову про адміністративне правопорушення протиправною, звернувся до суду з позовом про її скасування та закриття провадження у справі.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно з частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 210-1 КУпАП встановлена відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, відповідно до якої в редакції на час виникнення спірних правовідносин.

Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - тягне за собою накладення штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч.1 ст.210-1 КУпАП).

Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч.3 ст.210-1 КУпАП).

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває на теперішній час.

Отже, на дату винесення відповідачем спірної постанови в Україні діяв особливий період, що є підставою для застосування ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Відповідно до ст.235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Стаття 280 КУпАП встановлює обов`язок органу (посадової особи) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Зі змісту спірної постанови відповідача вбачається, що позивача притягнуто до відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП внаслідок порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме у зв`язку із не проходження військово лікарської комісії.

Особливості виконання військового обов`язку в період мобілізації деталізовані у Законі України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII. Згідно з абзацом четвертим частини першої статті 22 вказаного Закону (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), громадяни зобов`язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Цим підзаконним нормативно-правовим актом деталізовано механізми виклику громадян до ТЦК та СП, їх направлення на медичний огляд та проходження ВЛК. Процедура безпосереднього проведення медичного огляду військовозобов`язаних регламентується Положенням про військово лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402.

Відповідальність за порушення вищевказаних обов`язків закріплена у Кодексі України про адміністративні правопорушення. Частиною третьою статті 210-1 КУпАП (у редакції Закону України від 09.05.2024 №3696-IX, що значно посилив відповідальність) встановлено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період. Санкція цієї норми передбачає безальтернативне накладення штрафу на громадян у розмірі від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в абсолютному грошовому вимірі становить від 17 000 до 25 500 гривень.

Відповідно до Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

Обов`язок проходити медичний огляд підтверджений абз.4 ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» де вказано, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно.

Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

В п.22 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, визначено, що резервісти та військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані (адресу місця проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інші персональні дані) через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або місцезнаходження чи відповідному підрозділі розвідувальних органів України, Центральному управлінні або регіональному органі СБУ.

З викладених норм законодавства випливає, що військовозобов`язані повинні уточнити свої військово-облікові дані, в тому числі дані про медичний огляд з метою визначення ступеня придатності до військової служби, самостійно, без жодних нагадувань, викликів чи спрямувань від територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

15 лютого 2025 року набрав чинності Закон України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» №4235-ІХ від 12 лютого 2025 року (далі - Закон №4235-ІХ), яким внесені зміни до Закону №3621-IX та п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення викладено в новій редакції: «Установити, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду».

Постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2025 року № 519 внесені зміни до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 зі змінами, зокрема абзац другий пункту 69 викладено в такій редакції:

«Особи, які не проходили медичний огляд, або в яких закінчився строк дії рішення (постанови) про придатність до військової служби, або які були визнані обмежено придатними та не проходили повторний медичний огляд з метою визначення їх придатності до військової служби (за винятком тих, які визнані в установленому порядку особами з інвалідністю) направляються на військово-лікарську комісію».

Доказів, що позивач самостійно пройшов ВЛК для визначення супеня придатності до військової служби суду не надано.

У свою чергу, встановлення позивачу ІІІ групи інвалідності, не звільняє від обов`язку з проходження медичного огляду для визначення його ступеня придатності до військової служби.

Таким чином, враховуючи наявність факту не проходження медичного огляду військово-лікарської комісії, суд вважає, що позивач здійснив правопорушення, яке вчинене в особливий період, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Згідно ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

В силу частини 1 статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій та бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначено статтею ст. 286 КАС України.

Так, відповідно до ч. 3 цієї статті за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

На підставі аналізу норм законодавства та обставин справи, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, а тому оскаржувану постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 11.05.2026 №R525828 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію (ч.3 ст. 210-1 КУпАП) слід залишити без змін, що відповідає положенням ч.3 ст.286 КАС України.

Згідно зі ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. При цьому, суд вважає, що обов`язок відповідача доводити правомірність свого рішення у випадку заперечення проти позову, не позбавляє обов`язку позивача наводити докази в підтвердження своїх вимог.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ч.3 ст.272, п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 по справі про адміністративне правопорушення № R525828 від 11.05.2026 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, залишити без змін, а в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами які не були присутні при проголошенні рішення, в той же строк з дня отримання копії рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя:Сольський В. В.