Вирок від 07 жовтня 2026 р. у справі №344/13106/20 — Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/13106/20

Провадження № 1-кп/344/126/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 року м.Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретарів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

прокурора ОСОБА_4 ,

захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Івано-Франківську матеріали кримінального провадження з обвинувальним актом щодо:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, працюючого на посаді інженера в НДПІ ПАТ « Укрнафта », реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , раніше не судимого,

якому повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_7 вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілої.

Злочин скоєно за наступних обставин. Так, 13 квітня 2018 року біля 08 години водій ОСОБА_7 , керуючи автомобілем марки «VOLKSWAGEN Touareg» реєстраційний номер НОМЕР_2 рухався зі сторони вулиці Берегова у напрямку вулиці Північний Бульвар та наближався до перехрестя із головною дорогою вулиці Довга в м. Івано-Франківську. Безпосередньо біля перехрестя, проїзна частина вулиці Північний Бульвар має дві смуги для руху транспортних засобів у напрямку вулиці Берегова та одну смугу для руху у зустрічному напрямку. Транспортні потоки протилежних напрямків вулиці Північний Бульвар розмежовані між собою лінією дорожньої розмітки 1.1., а по краях проїзної частини проглядалася дорожня розмітка нерегульованого пішохідного переходу 1.14.1, яка для пішоходів, що рухаються через проїзну частину вулиці Північний Бульвар позначена дорожніми знаками 5.35.1 та 5.35.2 відповідно.

В цей час, у зустрічному напрямку відносно руху автомобіля «VOLKSWAGEN Touareg» реєстраційний номер НОМЕР_2 , для проїзду перехрестя із вулицею Довга, у лівій смузі руху зупинився невстановлений автомобіль моделі типу мінівен, а у правій смузі, у тому ж напрямку зупинились декілька інших транспортних засобів, позаду яких, через проїзну частину, наявним для неї пішохідним переходом, розпочала рух пішохід ОСОБА_8 йдучи зліва направо відносно руху автомобіля під керуванням обвинуваченого ОСОБА_7 . Відповідно до п.4.16 Правил дорожнього руху України, потерпіла ОСОБА_8 під час переходу проїзної частини дороги, мала перевагу у русі перед водієм ОСОБА_7 , який пропустив транспортні засоби, що проїжджали головною дорогою і відновив рух. При проїзді перехрестя обвинувачений ОСОБА_7 проявив неуважність, не обрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку та стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, маючи об`єктивну можливість виявити небезпеку для руху у вигляді пішохода ОСОБА_8 , яка вийшла з-за мінівену в його смугу руху, належним чином не відреагував на зміну дорожньої обстановки, своєчасно не вжив заходів для зменшення швидкості руху, аж до зупинки транспортного засобу, внаслідок чого вчинив наїзд на пішохода ОСОБА_8 .

При цьому, обвинувачений ОСОБА_7 порушив вимоги Правил дорожнього руху України, а саме: п. 2.3., згідно якого для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: б) для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, не відволікатися від керування транспортним засобом у дорозі; д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху; п. 12.1. який вказує, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним; п. 12.3, згідно якого у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об"єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.

У результаті порушення обвинуваченим ОСОБА_7 вказаних пунктів Правил дорожнього руху України трапилась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої пішохід ОСОБА_8 , згідно висновку експерта №179 від 08.06.2018 року, отримала тілесні ушкодження у вигляді закритої тупої травми правої нижньої кінцівки з багато уламковим переломом верхньої третини правої великогомілкової кістки з синцями та саднами в ділянках правої нижньої кінцівки, що призвело до тромбозу судин правої нижньої кінцівки та ускладнилось тромбоемболією великих та малих гілок легеневої артерії з розвитком гострої легенево-серцевої недостатності, від яких 09.05.2018 року в Івано-Франківській МКЛ №1 настала її смерть.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 своєї вини у вчиненому не визнав, суду пояснив, що 13.04.2018 року він на автомобілі марки «VOLKSWAGEN Touareg» реєстраційний номер НОМЕР_2 проїжджав по вул.Північний Бульвар в м.Івано-Франківську та мав намір проїхати перехрестя вулиць Довга-Берегова. Оскільки рух на дорозі був заблокований, інші водії пропускали його транспортний засіб. Розпочавши рух з-за мінівену він побачив жінку, яка переходила дорогу. Після чого обвинувачений здійснив екстрене гальмування, однак відчув поштовх. Зупинивши транспортний засіб, обвинувачений побачив, що на тротуарі сиділа жінка, в якої була пошкоджена нога та лікоть. На місце події приїхала поліція та працівники швидкої медичної допомоги, які госпіталізували потерпілу. Обвинувачений зазначив, що він їхав зі швидкістю 25-30 км/год., потерпіла вийшла раптово з-за автомобіля і тому він не зміг вчасно зреагувати. На тому місці обвинувачений не бачив пішохідного переходу. Обвинувачений зазначив, що він добровільно відшкодував шкоду потерпілій на суму 19000 грн, проте, розписку він має лише на суму 11000 грн. Вважає, що його вини у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди не має, тому просив суд винести виправдувальний вирок та відмовити потерпілій в задоволенні цивільного позову.

Незважаючи на те, що обвинувачений своєї вини в повній мірі не визнав, його вина у вчиненому доводиться сукупністю зібраних по справі доказів.

Так, допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_9 зазначила, що 13.04.2018 року її мама ОСОБА_8 зранку близько 08-00 год вийшла з дому. Через якийсь час потерпіла отримала повідомлення, що її маму збив автомобіль на пішохідному переході. Згодом зателефонувала мама та повідомила, що вона вже в лікарняній палаті,і що її збив автомобіль коли вона мала намір іти на вул.Довгу. Потерпіла підтвердила, що в мами була пошкоджена нога. Потерпіла також підтвердила, що обвинувачений частково відшкодував шкоду, про що є письмова розписка на суму 11000 грн.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 , зазначила, що він 22 роки працює лікарем-анестезіологом та мав чергування коли померла потерпіла ОСОБА_8 . Свідок також підтвердив, що він брав участь в одній з операцій потерпілої в якої було пошкоджено стегно після ДТП. Інше оперативне втручання проводилось щодо кровотечі кишково-шлункового тракту. Свідок зазначив, що питання про причини смерті потерпілої слід задавати лікарю-експерту.

Свідок ОСОБА_11 зазначив, що він є лікарем урологом та працює професором кафедри хірургії Івано-Франківського медичного університету . Свідок підтвердив, що він надавав консультацію пацієнтці ОСОБА_8 , в якої сталася політравма одразу після ДТП. Саме оперативне втручання пацієнтці здійснював професор ОСОБА_12 .

Допитаний в судовому засіданні, в порядку ст.225 КПК України, свідок ОСОБА_13 зазначив, що 13.04.2018 року зранку він проходив пішохідний перехід в районі вулиць Північний Бульвар-Довга в м.Івано-Франківську. Коли він переходив пішохідний перехід на його очах автомобіль здійснив наїзд на потерпілу, яка також розпочала рух на пішохідному переході. Водій автомобіля просто не встиг загальмувати. Відповідні матеріали допиту свідка ОСОБА_13 слідчим суддею були предметом детального дослідження в ході судового розгляду. Відповідний протокол допиту свідка в судовому засіданні від 18.02.2020 року з використання технічних засобів та протокол огляду від 18.02.2020 року були детально досліджено в судовому засіданні.

Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_14 зазначив, що він працює експертом бюро судово-медичної експертизи. Експерт підтвердив, що він проводив судово-медичну експертизу трупа ОСОБА_8 , яка померла в лікарні від отриманих травм. Смерть потерпілої настала від закритої тупої травми правої нижньої кінцівки з багато уламковим переломом верхньої третини правої великогомілкової кістки з синцями та саднами в ділянці правої нижньої кінцівки, що призвело до тромбозу судин правої нижньої кінцівки та ускладнилось тромбоемболією великих та малих гілок легеневої артерії з розвитком гострої легенево-серцевої недостатності. Водночас експерт підтвердив помилковість даних, які зазначені ним в направленні на гістологічне дослідження фрагменту великогомілкової кістки лівого стегна від трупа ОСОБА_8 , хоча насправді мало місце дослідження фрагменту саме правого стегна. Разом з тим, експерт підтвердив, що в нього в розпорядженні було достатньо даних, щоб зробити відповідну експертизу, що він і зробив.

Крім цього, вина обвинуваченого у вчиненому доводиться іншими дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами.

Відповідно до рапорту працівника поліції від лікаря МКЛ №1 ОСОБА_15 надійшло повідомлення про смерть ОСОБА_8 , 1950 року народження.

Відповідно до протоколу огляду місця події від 13.04.2018 року, з фото таблицями, було оглянуто місце події, а саме ділянка проїзної частини перехрестя вулиці Північний Бульвар-Довга в м.Івано-Франківську де відбулася дорожньо-транспортна пригода. З вказаного протоколу чітко вбачається пішохідний перехід, розмітка та відповідні знаки, що не викликає сумніву у суду, що наїзд на потерпілу ОСОБА_8 був здійснений саме на пішохідному переході.

Відповідно до висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 13.04.2018 року, ознак сп`яніння в ОСОБА_7 не виявлено.

Протоколом огляду місця події від 09.05.2018 року зафіксовано труп ОСОБА_8 , що знаходився у відділенні ВАІТ , що розташована на 2-му поверсі МКЛ, що у АДРЕСА_2 .

Згідно копії карти виїзду швидкої медичної допомоги, що виїжджала за викликом на ДТП 13.04.2018 року близько 08:00 год в АДРЕСА_3 , потерпілій ОСОБА_8 медичні працівники надавали медичну допомогу. Попередній діагноз - закритий перелом гомілкових кісток, забій правого колінного суглобу.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №179 від 08.06.2018 року, смерть ОСОБА_8 настала від закритої тупої травми правої нижньої кінцівки з багатоуламковим переломом верхньої третини правої великогомілкової кістки з синцями та саднами в ділянках правої нижньої кінцівки, що призвело до тромбозу судин правої нижньої кінцівки та ускладнилось тромбоемболією великих та малих гілок легеневої артерії з розвитком гострої легенево-серцевої недостатності, про що свідчать макроскопічні дані: в порожнині верхньої порожнистої вени - змішаний еластичний згорток крові, який поширюється управі відділи серця, в просвіт легеневого стовбура, правої і лівої легеневих артерій, та щільно фіксований до стінки «правого шлуночка, в порожнині лівого шлуночка змішаний згорток крові щільно фіксований по його стінки, набряк легень, в просвіті судин правої нижньої кінцівки виявлено темно-червоні змішані згортки крові, перелом верхньої третини правої великогомілкової кістки, на поверхнях обох легень наявні краткові крововиливи темно-червоного кольору, при розрізах з просвіту судин легень виступають темно-червоні згортки крові; гістологічні дані: в просвіті камери серця пристінковий згорток крові змішаного типу, вогнищево у просвітах альвеол еритроцити, злущені альвеолоцити, серозна гомогенна слабобазофільна маса, міжальвеолярні перетинки нерівномірного кровонаповнення, подекуди розірвані, в просвіті деяких судин згортки крові змішаного типу, вогнища ателектазу, бронхіальний епітелій десквамований, в представленому матеріалі судина, в просвіті якої згорток крові змішаного типу. Згідно даних медичної карти стаціонарного хворого №2335 травматологічного відділення МКЛ №1 смерть ОСОБА_8 настала ІНФОРМАЦІЯ_6 о 06 год 30 хв., що не суперечить судово-медичним даним.

При судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_8 виявлено тілесні ушкодження: закрита тупа травма правої нижньої кінцівки з багатоуламковим переломом верхньої третини правої великогомілкової кістки із синцями та саднами в ділянках правої нижньої кінцівки, що викликала необхідність проведення операцій «Накладання системи скелетного витягу. Металоостео синтез кісток правої гомілки в АЗФ», і має ознаки тяжкого тілесного ушкодження, які в клінічному перебігу через різні проміжки часу спричиняють загрозливі для життя явища, згідно пункту 2.1.2 і 2.1.3.0) «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» наказу №6 від 17.01.95 року. Закрита тупа травма органів живота та заочеревинного простору з крововиливом в жирову капсулу лівої нирки, гематома заочеревинного простору що викликала необхідність проведення операцій: «Релапаротомія. Ревізія заочеревинного простору. Видалення гематоми»; закрита тупа травма поперекового відділу хребта з компресійними переломами тіл 1-го, 3-го поперекових хребців, мають ознаки тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, які викликали тривалий розлад здоров`я і не є небезпечним для життя в момент спричинення.

Відповідно до акту судово-медичного дослідження №156 від 16.05.2018 року, кров з трупа ОСОБА_8 відноситься до групи В ізоргемаглютиніном анти-А за ізосерелогічною системою АВО.

Відповідно до висновку експерта №102 від 29.05.2018 року, на фрагменті правої великогомілкової кістки є уламковий перелом з ознаками повторної травматизації, який утворився від згинання кістки внаслідок дії тупого твердого предмета із значною силою в напрямку стосовно потерпілої справа наліво та спереду назад.

Актом судово-гістологічного дослідження №583 від 06.06.2018 року встановлено змішаний згорток крові в просвіті судин лівого стегна, тромбоз окремих судин легень, вогнищева емфізема, ателектаз, вогнищевий набряк легень, вогнищеві інтраальвеолярні крововиливи, дистрофія, незначна атрофія. Перевескулярний кардіосклероз. Коронаросклероз. Нерівномірне наповнення судин міокарда. Нерівномірне кровонаповнення судин кіркової, мозкової речовини та капілярів клубочків нирок з переважанням малокров`я. Нефронекроз. Пієлонефрит. Вогнищевий нефросклероз.

Даними протоколу огляду речового доказу від 27.07.2018 року було оглянуто одяг потерпілої ОСОБА_8 (куртку, штани, взуття та шкарпетки потерпілої).

Відповідно до висновку експерта №141 від 03.09.2018 року, на передньо-внутрішній поверхні правої штанини у нижній частині виявлено сліди ковзання, у вигляді потертості тканини, деформація сплощення пучків волокон, які утворилися внаслідок ковзання по травмуючій поверхні. В зв`язку з тим, що одяг був випраний, визначити якою саме могла бути травмуючи поверхня, немає можливості. На зовнішній поверхні правої кросівки та шкарпетки виявлено слід, схожий на відбиток протектора, який міг утворитися внаслідок перекочування колеса автомобіля; при цьому могла утворитися деформація підстилки даної кросівки в ділянці задника. На внутрішній поверхні правої кросівки та внутрішній поверхні шкарпетки виявлено сліди ковзання, у вигляді потертості шкіри та тканини, деформації сплощення пучків волокон, наскрізних пошкоджень з нерівними краями, волокна в яких відокремлені на різних рівнях, накладень частинок чорного кольору, схожих до частинок асфальту, які утворилися внаслідок ковзання по травмуючій поверхні, якою могла бути поверхня автодороги; при цьому міг утворитися частковий відрив підошви від верху на внутрішній поверхні правої кросівки та пошкодження" шнурівки. На підошві правої кросівки в передній частині виявлено сліди ковзання, характер яких свідчить, що вони утворилися внаслідок ковзання в косо-поздовжньому напрямку, коли потерпіла перебувала у вертикальному положенні. На внутрішній поверхні лівої кросівки в ділянці задника виявлено сліди ковзання, які утворилися внаслідок ковзання по травмуючій поверхні, якою могла бути як поверхня дорожнього покриття, так і поверхня деталей автомобіля. Слід вважати, що могло мати місце зіткнення автомобіля з потерпілою, коли остання перебувала у вертикальному положенні, про що свідчить наявність слідів ковзання на підошві правої кросівки. Пошкоджень одягу, які б свідчили про те, в яку частину тіла прийшовся первинний удар не виявлено. В подальшому могло мати місце перекочування колеса через праву стопу, коли остання була підвернута назовні.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №179-Д від 23.11.2018 року, при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_8 виявлено тілесні ушкодження: закрита тупа травма правої нижньої кінцівки з багатоуламковим переломом верхньої третини правої великогомілкової кістки із синцями та саднами в ділянках правої нижньої кінцівки, що викликала необхідність проведення операцій «Накладання системи скелетного витягу. Металоостео синтез кісток правої гомілки в АЗФ», і має ознаки тяжкого тілесного ушкодження, які в клінічному перебігу через різні проміжки часу спричиняють загрозливі для життя явища згідно пункту 2.1.2 і 2.1.3.0) «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» наказу №6 від 17.01.95 р., описані тілесні ушкодження перебувають у причиному зв`язку з настанням смерті. Закрита тупа травм органів живота та заочеревинного простору з крововиливом в жирову капсулу лівої нирки, гематома заочеревинного простору що викликала необхідність проведення операцій: «Релапаротомія. Ревізія заочеревинного простору. Видалення гематоми»; закрита тупа травма поперекового відділу хребта з компресійними переломами тіла 1-го, 3-го поперекових хребців, мають ознаки тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, не є небезпечним для життя в момент спричинення. Враховуючи характер та локалізацію тілесних ушкоджень, характер пошкоджень на автомобілі марки «VOLKSWAGEN Touareg» чорного кольору, р.н. НОМЕР_3 , дані ВЕ №141 медико - криміналістичної експертизи одягу та взуття, можна думати, що мало місце зіткнення автомобіля марки «VOLKSWAGEN Touareg» із потерпілою, яка перебувала у вертикальному чи наближеному до цього положенні, при цьому внаслідок первинного удару виступаючими частинами автомобіля в передньо-зовнішню поверхню правої гомілки могла утворитися закрита тупа травма правої нижньої кінцівки з багатоуламковим переломом верхньої третини правої великогомілкової кістки із синцями та саднами в ділянках правої нижньої кінцівки, з наступним падінням та ударом потерпілої до дорожнього покриття, ковзанням по дорожньому покритті, внаслідок чого могли утворитися інші тілесні ушкодження. Згідно даних висновку експерта №141 медико-криміналістичної експертизи одягу та взуття в подальшому могло мати місце перекочування колеса через праву стопу, коли остання була підвернута назовні.

Згідно висновку інженерно-транспортної експертизи №4.2-294/18 від 11.06.2018 року, на момент огляду та дослідження робочі гальмівна та рульове керування автомобіля марки «VOLKSWAGEN Touareg», реєстраційний номер НОМЕР_3 знаходились в працездатному стані.

Даними протоколу огляду від 31.07.2018 року, з фото таблицями, було оглянуто транспортний засіб марки «VOLKSWAGEN Touareg», реєстраційний номер НОМЕР_3 , яким керував обвинувачений ОСОБА_7 на 13.04.2018 року, на момент вчинення ДТП.

Відповідно до висновку інженерно-транспортної експертизи №СЕ-19/109/26-135ІТ/19 від 24.04.2019 року, встановити місце наїзду автомобілем марки Volkswagen Touareg реєстраційний номер НОМЕР_2 на пішохода ОСОБА_8 відносно елементів проїзної частини дороги, експертним шляхом не представляється можливим, через, недостатню кількість та мало інформативність слідової інформації, яка зафіксована у наданих на дослідження копіях матеріалів.

Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 25.02.2020 року було відтворено обставини події, відповідно до показань свідка ОСОБА_13 , який допитувався слідчим суддею, у зв`язку з тяжким захворюванням (пухлина головного мозку). При цьому, відповідно до даних протоколу, обвинувачений ОСОБА_7 від надання показань, на підставі ст. 63 Конституції України, відмовився.

Згідно висновку інженерно-транспортної експертизи №СЕ-09/109/26-629ІТ/19 від 08.10.2019 року, в заданій дорожньо-транспортній ситуації, водій автомобіля марки Volkswagen Touare реєстраційний № НОМЕР_2 ОСОБА_7 повинен був, із технічної точки зору, керуватися вимогами пунктів 12.4 та 12.3 Правил дорожнього руху України. У відповідності до вимог вказаних пунктів ПДР України в ситуації, яка склалася на дорозі безпосередньо перед дорожньо-транспортною пригодою, водій автомобіля ОСОБА_7 повинен був, із технічної точки зору, рухатися даною ділянкою дороги швидкістю, яка не перевищує 50 км/год, а з моменту появи у його полі зору пішохода ОСОБА_8 із-за задньої частини невстановленого транспортного засобу з одночасним її виходом на смугу руху автомобіля марки Volkswagen Touareg - негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу. В дорожньо-транспортної ситуації що розглядається, дії пішохода ОСОБА_8 не потребують спеціальних технічних пізнань і можуть бути оцінені слідством (або судом) самостійно відповідно до розділу 4 Правил дорожнього руху України на підставі оцінки всіх зібраних матеріалів по справі. За заданим комплексом вихідних даних та варіантами розвитку механізму даної ДТП, водій автомобіля марки Volkswagen Touareg реєстраційний № НОМЕР_2 ОСОБА_7 , рухаючись із допустимою на даній ділянці дороги швидкістю 50 км/год, не мав технічної можливості уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_8 шляхом застосування своєчасного екстреного гальмування з заданого моменту виникнення небезпеки для руху. При заданому комплексі вихідних даних, причиною настання дорожньо-транспортної пригоди, з технічної точки зору, стали такі обставини даної події при яких пішохід ОСОБА_8 , перетинаючи проїзну частину дороги, опинилася на смузі руху автомобіля марки Volkswagen Touareg реєстраційний № НОМЕР_4 із-за задньої частини зустрічного транспортного засобу на такій відстані, що водій ОСОБА_7 вже був позбавлений технічної можливості попередити дану ДТП, шляхом застосування своєчасного екстреного гальмування.

Згідно висновку інженерно-транспортної експертизи №СЕ-09/109/13/19-206ІТ/20 від 27.03.2020 року, в заданій дорожньо-транспортній ситуації, водій автомобіля марки Volkswagen Touareg реєстраційний № НОМЕР_2 водій ОСОБА_7 повинен був, із технічної точки зору, керуватися вимогами пунктів 12.4 та 12.3 Правил дорожнього руху України. У відповідності до вимог вказаних пунктів ПДР України в ситуації, яка склалася на дорозі безпосередньо перед дорожньо-транспортною пригодою, водій автомобіля ОСОБА_7 повинен був із технічної точки зору, рухатися даною ділянкою дороги швидкістю, яка не перевищує 50 км/год, а з моменту появи у його полі зору пішохода ОСОБА_8 із-за задньої частини невстановленого транспортного засобу з одночасним її виходом на смугу руху автомобіля марки Volkswagen Touareg - негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу. В дорожньо-транспортної ситуації що розглядається, дії пішохода ОСОБА_8 не потребують спеціальних технічних пізнань і можуть бути оцінені слідством (або судом) самостійно відповідно до розділу 4 Правил дорожнього руху України на підставі оцінки всіх зібраних матеріалів по справі. За заданим комплексом вихідних даних, водій автомобіля марки Volkswagen Touareg реєстраційний номер НОМЕР_4 ОСОБА_7 , рухаючись із швидкістю 10-15 км/год, мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_8 , шляхом застосування своєчасного екстреного гальмування з заданого моменту виникнення небезпеки для руху. При заданому комплексі вихідних даних, причиною настання дорожньо-транспортної пригоди, з технічної точки зору стали обставини, які пов`язані із невідповідністю дій водія автомобіля марки Volkswagen Touareg реєстраційний номер НОМЕР_4 ОСОБА_7 вимогам пункту 12.3 Правил дорожнього руху України.

Згідно висновку інженерно-транспортної експертизи №СЕ-09/109/13/13-294ІТ/20 від 21.04.2020 року, в заданій дорожньо-транспортній ситуації, водій автомобіля марки Volkswagen Touareg реєстраційний № НОМЕР_2 ОСОБА_7 повинен був, із технічної точки зору, керуватися вимогами пунктів 12.4 та 12.3 Правил дорожнього руху України. У відповідності до вимог вказаних пунктів ПІДР України в ситуації, яка склалася на дорозі безпосередньо перед дорожньо-транспортною пригодою, водій автомобіля ОСОБА_7 повинен був, із технічної точки зору, рухатися даною ділянкою дороги швидкістю, яка не перевищує 50 км/год, а з моменту появи у його полі зору пішохода ОСОБА_8 із-за задньої частини невстановленого транспортного засобу з одночасним її виходом на смугу руху автомобіля марки Volkswagen Touareg - негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу. В дорожньо-транспортної ситуації що розглядається, дії пішохода ОСОБА_8 , не потребують спеціальних технічних пізнань і можуть бути оцінені слідством (або судом) самостійно відповідно до розділу 4 правил дорожнього руху України на підставі оцінки всіх зібраних матеріалів по справі. За заданим комплексом вихідних даних, водій автомобіля марки Volkswagen Touareg реєстраційний № НОМЕР_2 ОСОБА_7 , рухаючись із швидкістю 20 км/год, мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода

ОСОБА_8 , шляхом застосування своєчасного екстреного гальмування з заданого моменту виникнення небезпеки для руху. При заданому комплексі вихідних даних, причиною настання дорожньо-транспортної пригоди, з технічної точки зору стали обставини, які пов`язані із невідповідністю дій водія автомобіля марки Volkswagen Touareg реєстраційний № НОМЕР_2 ОСОБА_7 вимогам пункту 12.3 Правил дорожнього руху України.

Даними протоколу огляду місця події від 29.05.2020 року, було додатково оглянуто місце події, перехрестя вулиць Північний Бульвар-Довга в м.Івано-Франківську де відбулася дорожньо-транспортна пригода.

Відповідно до даних інженерно-транспортної експертизи №СЕ-19/109/13/13-485ІТ/20 від 30.06.2020 року, за заданим комплексом вихідних даних, водій автомобіля марки Volkswagen Touareg реєстраційний № НОМЕР_2 ОСОБА_7 , рухаючись із швидкістю 30 км/год, не мав технічної можливості уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_8 , шляхом застосування своєчасного екстреного гальмування з заданого моменту виникнення небезпеки для руху. При заданому комплексі вихідних даних та за умови руху автомобіля марки Volkswagen Touareg реєстраційний № НОМЕР_4 із швидкістю 40 км/год і 50 км/год, - водій ОСОБА_7 не мав технічної можливості зупинити автомобіль марки VOLKSWAGEN Touareg реєстраційний № НОМЕР_2 у місці кінцевої зупинки, що зафіксоване у протоколі огляду місця події та додатках до нього від 13.04.2018 року, реагуючи на небезпеку для руху.

Відповідно до даних інженерно-транспортної експертизи №СЕ-19/109/13/13-510ІТ/20 від 07.07.2020 року, При заданому комплексі вихідних даних та за умови руху автомобіля марки Volkswagen Touareg реєстраційний номер НОМЕР_4 із швидкістю 30 км/год, - водій ОСОБА_7 не мав технічної можливості зупинити автомобіль марки VOLKSWAGEN Touareg реєстраційний № НОМЕР_4 у місці кінцевої зупинки, що зафіксоване у протоколі огляду місця події та додатках до нього від 13.04.2018 року, реагуючи на небезпеку для руху.

Відповідно до протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 30.05.2024 року, було вилучено та надано в розпорядження експертів відповідну медичну документацію про лікування потерпілої ОСОБА_8 , відповідно до ухвали суду від 04.04.2024 року.

Відповідно до висновку комісійної судово-медичної експертизи №10/3-Д21 від 29.10.2025 року, смерть ОСОБА_8 настала від закритої тупої травми правої нижньої кінцівки з багатоуламковим переломом верхньої третини правої великогомілкової кістки з синцями та саднами в ділянках правої нижньої кінцівки, що призвело до тромбозу судин правої нижньої кінцівки та ускладнилось тромбоемболією великих та малих гілок легеневої артерії з розвитком гострої легенево-серцевої недостатності, про що свідчать макроскопічні дані: в порожнині верхньої порожнистої вени - змішаний еластичний згорток крові, який поширюється у праві відділи серця, в просвіт легеневого стовбура, правої і лівої легеневих артерій, та щільно фіксований до стінки правого шлуночка, в порожнині лівого шлуночка змішаний згорток крові щільно фіксований до його стінки, набряк легень, в просвіті судин правої нижньої кінцівки виявлено темно-червоні змішані згортки крові, перелом верхньої третини правої великогомілкової кістки, на поверхнях обох легень наявні крапкові крововиливи темно-червоного кольору, при розрізах з просвіту судин легень виступають темно-червоні згортки крові; гістологічні дані: в просвіті камери серця пристінковий згорток крові змішаного типу, вогнищево у просвітах альвеол еритроцити, злущені альвеолоцити, серозна гомогенна слабобазофільна маса, міжальвеолярні перетинки нерівномірного кровонаповнення, подекуди розірвані, в просвіті деяких судин згортки крові змішаного типу, вогнища ателектазу, бронхіальний епітелій десквамований, в представленому матеріалі судина, в просвіті якої згорток крові змішаного типу. Згідно даних медичної карти стаціонарного хворого №2335 травматологічного відділення МКЛ №1 смерть ОСОБА_8 настала ІНФОРМАЦІЯ_6 о 06 год 30 хв., що не суперечить судово-медичним даним. При судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_8 виявлено: закрита тупа травма правої нижньої кінцівки з багатоуламковим переломом верхньої третини правої великогомілкової кістки із синцями та саднами в ділянках правої нижньої кінцівки, що викликала необхідність проведення операцій «Накладання системи скелетного витягу. Металоостеосинтез кісток правої гомілки в АЗФ», і має ознаки тяжкого тілесного ушкодження, які в клінічному перебігу через різні проміжки часу спричиняють загрозливі для життя явища згідно пункту 2.1.2 і 2.1.3.0) «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень». Закрита тупа травма органів живота та заочеревинного простору з крововиливом в жирову капсулу лівої нирки, гематома заочеревинного простору, що викликала необхідність проведення операцій: «Релапаротомія. Ревізія заочеревинного простору. Видалення гематоми», яка, згідно п. 4.13.2. «Невизначений кінець ушкодження, що не було небезпечним для життя» «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», не оцінюється за ступенем тяжкості - закрита тупа травма поперекового відділу хребта з компресійними переломами тіл 1-го, 3-го поперекових хребців, яка має ознаки тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, які викликали тривалий розлад здоров`я і не є небезпечним для життя в момент спричинення згідно п. 2.2.1. а,б, 2.2.2 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень». Описані вище тілесні ушкодження могли утворитися незадовго до поступлення ОСОБА_8 на стаціонарне лікування в МКЛ №1 та не суперечать обставинам, вказаним в ухвалі суду. У зв`язку з відсутністю пошкоджень на автомобілі марки «VOLKSWAGEN Touareg», неточний опис тілесних ушкоджень у медичних документах, а також те, що одяг ОСОБА_8 , наданий на медико-криміналістичне дослідження, був випраний, ділянку первинного удару достовірно встановити неможливо. Однак, враховуючи дані медико - криміналістичної експертизи одягу та взуття, а також фрагменту правої великогомілкової кістки, наявність садна у ділянці правого гомілково-ступневого суглоба, можна думати, що мало місце зіткнення автомобіля із потерпілою яка перебувала у вертикальному чи наближеному до цього положенні, при цьому можна припустити, що внаслідок первинного удару виступаючими частинами автомобіля в передньо-зовнішню поверхню правої гомілки могла утворитися закрита тупа травма правої нижньої кінцівки з багатоуламковим переломом верхньої третини правої великогомілкової кістки із синцями та саднами в ділянках правої нижньої кінцівки, з наступним падінням на сідниці та ударом потерпілої до дорожнього покриття, внаслідок якого утворилася закрита тупа травма поперекового відділу хребта з компресійними переломами тіл 1-го, 3-го поперекових хребців, та наступним ковзанням по дорожньому покритті, внаслідок чого утворилися інші тілесні ушкодження, а також могло мати місце перекочування колеса через праву стопу, коли остання була підвернута назовні. Також виявлені ушкодження, які є наслідками проведення медичних маніпуляцій: крапкова рана правої підключичної ділянки - наслідок пункції судин, рана в ділянці грудної клітки в проекції 3-го міжреберного проміжку, та лінійне ушкодження парістальної плеври в проекції 3-го міжреберного проміжку - наслідки дренування плевральної порожнини, рани передньої стінки живота, ушкодження шлунку та дванадцятипалої кишки, які є наслідком оперативного втручання - Верхньосерединна лапаротомія. Висічення виразки передньої стінки ДПК. Екстеріоризація виразки задньої стінки ДІК. Пілоропластика за Жабуле. Санація, дренування черевної порожнини. Релапаротомія. Ревізія заочеревинного простору. Видалення гематоми. Рани в ділянках правої нижньої кінцівки - металоостеосинтез апарату зовнішньої фіксації. Переломи 3-го ребра справа та зліва - непрямого масажу серця. У зв?язку з тим, що в медичній карті стаціонарного хворого №2335 травматологічного відділення МКЛ №1 результати аналізу крові на алкоголь відсутні, а також в зв?язку з тривалим перебуванням ОСОБА_8 на стаціонарному лікуванні (з 13.04.2018 р. по 09.05.2018 р.) при первинній експертизі забір матеріалу на судово-токсикологічне дослідження проводити було недоцільно, вирішити питання чи перебувала ОСОБА_8 на момент настання смерті у стані алкогольного сп`яніння немає можливості. Враховуючи вік, характер тілесних ушкоджень, отриманих ОСОБА_8 (Поєднана закрита тупа травма правої нижньої кінцівки з багатоуламковим переломом верхньої третини правої великогомілкової кістки та закрита тупа травма хребта з комресійними переломами тіл 1 та 2 поперекових хребців, що призвело до тромбозу судин правої нижньої кінцівки та ускладнилось тромбоемболією великих та малих гілок легеневої артерії з розвитком гострої легенево-серцевої недостатності) та кваліфікацію їх як небезпечних для життя, а також літературні дані (ускладнення у вигляді тромбозу глибоких вен нижніх кінцівок при уламкових переломах великих трубчастих кісток становить 40-80%) слід вважати, що смерть ОСОБА_8 не перебуває в прямому причинному зв`язку із перебуванням на лікуванні в КНП « Міська клінічна лікарня №1 Івано-Франківської міської ради » в період з 13.04.2021 по 09.05.2018.

Отже, в ході повного дослідження поданих учасниками процесу доказів, судом достовірно встановлено, що 13.04.2018 року близько 08:00 год. обвинувачений ОСОБА_7 , керуючи автомобілем марки «VOLKSWAGEN Touareg» реєстраційний номер НОМЕР_2 рухався зі сторони вулиці Берегова у напрямку вулиці Північний Бульвар та наближався до перехрестя із головною дорогою вулиці Довга в м. Івано-Франківську. На той момент, у зустрічному напрямку відносно руху автомобіля «VOLKSWAGEN Touareg» реєстраційний номер НОМЕР_2 , для проїзду перехрестя із вулицею Довга, у лівій смузі руху зупинився невстановлений автомобіль моделі типу мінівен, а у правій смузі, у тому ж напрямку зупинились декілька інших транспортних засобів, позаду яких, через проїзну частину, наявним для неї пішохідним переходом, розпочала рух пішохід ОСОБА_8 йдучи зліва направо відносно руху автомобіля під керуванням обвинуваченого ОСОБА_7 . Відповідно до п.4.16 Правил дорожнього руху України, потерпіла ОСОБА_8 під час переходу проїзної частини дороги, мала перевагу у русі перед водієм ОСОБА_7 , який пропустив транспортні засоби, що проїжджали головною дорогою і відновив рух. При проїзді перехрестя обвинувачений ОСОБА_7 проявив неуважність, не обрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку та стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, маючи об`єктивну можливість виявити небезпеку для руху у вигляді пішохода ОСОБА_8 , яка вийшла з-за мінівену в його смугу руху, належним чином не відреагував на зміну дорожньої обстановки, своєчасно не вжив заходів для зменшення швидкості руху, аж до зупинки транспортного засобу, внаслідок чого вчинив наїзд на пішохода ОСОБА_8 .

Відповідно до вимог п.п.б, д п.2.3 ПДР України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху.

Відповідно до п.12.1 ПДР України, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Відповідно до п.12.3 ПДР України, у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.

Як було встановлено в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 вказаних вимог ПДР України не виконав у зв`язку з чим здійснив наїзд на пішохода, потерпілу ОСОБА_8 , яка переходила по пішохідному переході, в результаті чого вона отримала, відповідно до висновку судово-медичної експертизи №179 від 08.06.2018 року та №10/3-Д21 від 29.10.2025 року, тяжкі тілесні ушкодження небезпечні для життя в момент їх спричинення, що є в причинно-наслідковому зв`язку з отриманими травмами в результаті ДТП.

Відповідно до розділу 4 ПДР України, пішоходи повинні переходити проїзну частину по пішохідних переходах, у тому числі підземних і надземних, а у разі їх відсутності - на перехрестях по лініях тротуарів або узбіч. Пішохід має право на перевагу під час переходу проїзної частини позначеними нерегульованими пішохідними переходами, а також регульованими переходами за наявності на те відповідного сигналу регулювальника чи світлофора.

Таким чином, суд робить висновок, що переходячи дорогу пішохідним переходом потерпіла ОСОБА_8 мала однозначно перевагу в русі перед транспортним засобом, яким керував ОСОБА_7 .

Недотримання ОСОБА_7 вказаних вище правил дорожнього руху призвело до вчинення дорожньо транспортної пригоди, наїзду автомобіля обвинуваченого на потерпілу. Ці обставини не викликають в суду жодних сумнівів та підтверджуються протоколом огляду місця події, висновками експертиз, що зазначені вище, показаннями свідка ОСОБА_13 .

Суд звертає увагу, що з об`єктивної сторони злочин, передбачений ст. 286 КК України характеризується трьома ознаками: діянням, наслідками, причинним зв`язком між діянням і наслідками.

Судом достовірно встановлено, що обвинувачений ОСОБА_7 13.04.2018 року, в порушення вимог п.2.3.б, д, п.12.1, п.12.3 ПДР України, здійснив наїзд на потерпілу, ОСОБА_8 , яка переходила проїзну частину дороги на пішохідному переході. Внаслідок ДТП потерпіла отримала тілесні ушкодження у вигляді закритої тупої травми правої нижньої кінцівки з багато уламковим переломом верхньої третини правої великогомілкової кістки з синцями та саднами в ділянці правої нижньої кінцівки, що призвело до тромбозу судин правої нижньої кінцівки та ускладнилось тромбоемболією великих та малих гілок легеневої артерії з розвитком гострої легенево-серцевої недостатності, що і стало причиною її смерті 09.05.2018 році в Івано-Франківській МКЛ №1 .

Вказані обставини підтверджуються висновком судово-медичної експертизи №179 від 08.06.2018 року, а також висновком комісійної судово-медичної експертизи №10/3-Д21 від 29.10.2025 року, яка призначалась за клопотанням захисника обвинуваченого.

Посилання сторони захисту, що смерть потерпілої настала в результаті неправильного лікування та з вини медичних працівників є голослівним, не підтвердженим належними та допустимими доказами. Подання з цього приводу численних скарг та заяв про неправомірність дій медичних працівників при лікуванні ОСОБА_8 жодним чином не спростовує винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Покликання сторони захисту на визнання висновку експерта №179 та висновку додаткової судово-медичної експертизи №179-Д неналежними та недопустимими доказами є безпідставним та необґрунтованим.

Так, допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_14 зазначив, що в нього було достатньо даних на підставі яких він зробив відповідні висновки. Також, експерт пояснив, що при направленні матеріалів на гістологічне дослідження ним помилково зазначено «ліве стегно», хоча насправді мало місце «праве стегно». Суд вважає, що такі дані, з урахуванням сукупності усіх матеріалів справи, пояснення експерта ОСОБА_14 , не можуть свідчити про необхідність визнання таких доказів недопустимими. У висновках експертиз експерт чітко відповів на ті питання, які ставились слідчим на експертизу. Більше того, у зв`язку з показаннями експерта ОСОБА_14 судом призначалась комісійна судово-медична експертиза, відповідно до висновку якої смерть ОСОБА_8 настала від закритої тупої травми правої нижньої кінцівки з багатоуламковим переломом верхньої третини правої великогомілкової кістки з синцями та саднами в ділянках правої нижньої кінцівки, що призвело до тромбозу судин правої нижньої кінцівки та ускладнилось тромбоемболією великих та малих гілок легеневої артерії з розвитком гострої легенево-серцевої недостатності. Тобто, смерть потерпілої пов`язана саме з тілесними ушкодженнями, які були отримані врезультаті дорожньо-транспортної пригоди.

Посилання захисника, що такі висновки експертиз є помилковими, оскільки потерпіла мала супутні захворювання, а її неправильне лікування в лікувальному закладі призвело до смерті, не відповідає матеріалам справі та висновкам вказаних експертиз, які чітко встановили причину смерті потерпілої. В матеріалах справи відсутні дані, що неправильне лікування медичних працівників призвело до смерті потерпілої ОСОБА_8 , а тому посилання на такі обставини є безпідставними. Даних про притягнення до юридичної відповідальності медичних працівників за неналежне лікування потерпілої ОСОБА_8 у суду не має та сторонами не надавались. Подання з цього приводу обвинуваченим різного роду скарг та заяв на дії медичних працівників щодо неправильного лікування ОСОБА_8 не спростовує неправомірності дій обвинуваченого ОСОБА_7 щодо вчинення ДТП.

Відповідно до матеріалів провадження, зокрема, показань обвинуваченого, на автодорозі де сталася ДТП 143.04.2018 року близько 08-00 год. рух транспорту був заблокований. Обвинувачений зупинився. Надалі обвинувачений розпочав рух із-за «мінівену» та здійснив наїзд на потерпілу. Тобто можна зробити висновок, що рух транспортного засобу «VOLKSWAGEN Touareg» реєстраційний номер НОМЕР_2 на момент ДТП був незначним до 20 км/год. Відповідно до висновку інженерно-транспортної експертизи №СЕ-09/109/13/13-294ІТ/20 від 21.04.2020 року, водій автомобіля марки Volkswagen Touareg реєстраційний № НОМЕР_2 ОСОБА_7 , рухаючись із швидкістю 20 км/год, мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода

ОСОБА_8 , шляхом застосування своєчасного екстреного гальмування з заданого моменту виникнення небезпеки для руху. При заданому комплексі вихідних даних, причиною настання дорожньо-транспортної пригоди, з технічної точки зору стали обставини, які пов?язані із невідповідністю дій водія автомобіля марки Volkswagen Touareg реєстраційний № НОМЕР_2 ОСОБА_7 вимогам пункту 12.3 Правил дорожнього руху України. Про рух автомобіля марки Volkswagen Touareg зі швидкістю 20 км/год. на час вчинення ДТП вказував на досудовому розслідуванні і свідок ОСОБА_13 . Суд також враховує те, що потерпіла ОСОБА_8 , 1950 року народження, тобто, була особою похилого віку, мала різного роду захворювання, тільки розпочала рух по пішохідному переході, її хода могла бути лише у виді повільного та спокійного кроку, що відповідає обставинам справи.

Долучений стороною захисту висновок експерта №10.1/028 від 22.09.2023 року суд не бере до уваги, з наступних підстав. Так, відповідно до вказаного висновку одне з питань, яке ставилось захисником експерту полягало в тому: Чи мав технічну можливість водій ОСОБА_7 зупинити автомобіль «Volkswagen Touareg», реєстраційний номер НОМЕР_2 у місці кінцевої зупинки, що зафіксоване в протоколі огляду місця події та додатках до нього від 13.04.2018 року за умови швидкості руху цього автомобіля 30, 40, 50 км/год., реагуючи на небезпеку для руху, що вказана у вихідних даних? Разом з тим, суд звертає увагу, що єдиним прямим очевидцем ДТП був свідок ОСОБА_13 , який вказував, що швидкість автомобіля була близько 20 км/год. Тобто, стороною захисту вже на стадії подання клопотання на експертизу не були враховані показання єдиного свідка-очевидця ДТП. Більше того, відповідно до п. 4.12 розділу 4 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року №53/5, у вступній частині висновку експерта зазначаються: попередження (обізнаність) експерта про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку за статтею 384 Кримінального кодексу України та за відмову від надання висновку за статтею 385 Кримінального кодексу України. Статтею 70 КПК України передбачено, що за завідомо неправдивий висновок, відмову без поважних причин від виконання покладених обов`язків у суді, невиконання інших обов`язків експерт несе відповідальність, встановлену законом. Разом з тим, у висновку №10.1/28 від 22.09.2023 року є позначка, що експерт ОСОБА_16 обізнаний лише про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України. Вказана обставина також ставить під сумнів результати такої експертизи.

Покликання сторони захисту на визнання протоколу допиту свідка ОСОБА_13 , проведеного в порядку ст. 225 КПК України, недопустимим доказом теж є безпідставним та необґрунтованим. Так, свідок ОСОБА_13 був прямим очевидцем дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 13.04.2018 року. У зв`язку з тим, що свідок на той час хворів важким захворюванням, він був допитаний слідчим суддею Івано-Франківського міського суду , в порядку ст. 225 КПК України, яка передбачає, що у виняткових випадках, пов`язаних із необхідністю отримання показань під час досудового розслідування, якщо через існування небезпеки для життя і здоров`я особи, її тяжкої хвороби, наявності інших обставин, що можуть унеможливити її допит в суді або вплинути на повноту чи достовірність показань, сторона кримінального провадження, представник юридичної особи, стосовно якої здійснюється провадження, мають право звернутися до слідчого судді із клопотанням провести допит такої особи в судовому засіданні, в тому числі одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб. У цьому випадку допит здійснюється у судовому засіданні в місці розташування суду або перебування хворої особи в присутності сторін кримінального провадження з дотриманням правил проведення допиту під час судового розгляду. Протокол допиту та показання свідка надані слідчому судді були детально досліджені в судовому засіданні. Свідок чітко надавав відповідні пояснення щодо обставин дорожньо-транспортної пригоди, відповідав на запитання. У суду не має жодних підстав ставити під сумнів показання такого свідка. Відповідно до актового запису про смерть №00146215947 від 04.02.2025 року свідок ОСОБА_13 помер ІНФОРМАЦІЯ_9 . Вказана обставина додатково підтверджує про доцільність проведення допиту свідка ОСОБА_13 на досудовому розслідуванні в межах цього кримінального провадження, в порядку ст.225 КПК України.

Також, є неспроможними посилання захисників про визнання висновку клініко-експертної комісії та висновку комісійної судово-медичної експертизи №10/3-Д/21 від 29.10.2025 року неналежним та недопустимим доказом. Так, відповідно до клопотання захисту, з метою усунення всіх сумнівів, ухвалою суду від 25.01.2024 року було призначено комісійну судово-медичну експертизи. В подальшому, за клопотанням прокурора, у зв`язку зі зверненням Обласного бюро судово-медичної експертизи Департаменту охорони здоров`я Івано-Франківської обласної державної адміністрації , з метою проведення призначеної експертизи, судом, в порядку ст. ст. 160, 163 КПК України, було надано тимчасовий доступ до матеріалів справи кримінального провадження №12020090000000646 від 12.08.2020 року, а саме до медичних документів лікування потерпілої ОСОБА_8 , 1950 року народження: оригіналу медичної карти стаціонарного хворого № 2335 Міської клінічної лікарні №1 ; оптичного носія (диску) із записами СКТ головного мозку; оптичного носія (диску) із записами СКТ органів грудної клітки; оптичного носія (диску) із записами СКТ колінних суглобів; оптичного носія (диску) МРТ органів черевної порожнини; рентгенограми: №1434, 1435, 1436, від 13.04.2018; № 1523; № 1544, 1545, 1560 від 23.04.2018; № 1442 від 14.04.2018; №1672 від 02.05.2018; № 1715 від 4.05.2018; № 1732 від 5.05.2018; № 8094, 8095, 8096-7, 8097, 8098, 8099 від 13.04.2018р.; локального клінічного протоколу стаціонарної медичної допомоги, затвердженого головним лікарем МКЛ №1 «Профілактика тромботичних ускладнень в ортопедії і травматології»; «Журналу оперативних втручань» КНП « МКЛ №1 ІФ МР » за період 13.04.2018р.- 09.05.2018р.; протоколу з висновками відомчої перевірки (з правом вилучення), які знаходяться в Івано-Франківському РУП ГУНП в Івано-Франківській області за адресою: вул. Бельведерська, 32, м. Івано-Франківськ, 76010 , з метою надання таких документів в розпорядження експертів для проведення комісійної судово-медичної експертизи. Вказані документи були надані експертам для проведення комісійної експертизи, відповідно до протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 30.05.2024 року. Відповідно до висновку експертизи №10/3-Д/21 від 29.10.2025 року експерти дійсно не відповіли на питання чи могло призвести до смерті ОСОБА_8 невірне та несвоєчасне надання медичної допомоги, у зв`язку з тим, що на засідання комісії експертів не з`явились фахівці із суміжних медичних спеціальностей. Проте, комісійна експертиза чітко відповіла на питання причини смерті потерпілої ОСОБА_8 , яка перебуває в причинно-наслідковому зв`язку з отриманими тілесними ушкодженнями в результаті ДТП 13.04.2018 року, та підтверджує висновки експертів №179 від 08.06.2018 року та №179-Д від 23.11.2018 року.

Суд вважає зазначені вище висновки експертів достатніми, для з`ясування причин смерті потерпілої ОСОБА_8 та можливості прийняття відповідного рішення про винуватість чи невинуватість обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Згідно вимог ст.94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює не тільки кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, але й сукупності зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Верховний Суд, при вирішенні питання про достатність встановлених під час судового розгляду доказів для визнання особи винуватою суди мають керуватися стандартом доведення поза розумним сумнівом, визначеним частинами другою та четвертою статті 17 КПК.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як ті, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і ті, що визначають його суб`єктивну сторону. Зокрема, у справах, в яких наявність, спрямованість та/або характер умислу має значення для правової кваліфікації діяння, суд у своєму рішення повинен пояснити, яким чином встановлені ним обставини справи доводять наявність умислу саме такого характеру, який є необхідним елементом складу злочину, і виключають можливу відсутність умислу або інший характер або спрямованість умислу. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій. Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

З іншого боку, для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням (відповідно до постанови Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі № 688/788/15-к, від 8 жовтня 2019 р. у справі № 195/1563/16-к, від 21 січня 2020 р. у справі № 754/17019/17, від 16 вересня 2020 р. у справі № 760/23459/17).

Підсумовуючи викладене, суд вважає, що зібрані стороною обвинувачення та безпосередньо досліджені судом докази, всупереч доводам сторони захисту, є належними та допустимими, а в своїй сукупності - взаємоузгодженими і достатніми для доведеності вини ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 286 КК України поза розумним сумнівом.

Отже, оцінюючи всі зібрані по справі докази в сукупності за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального правопорушення, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд приходить до висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА_7 слід кваліфікувати за ст. 286 ч. 2 КК України, оскільки він вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілої.

При призначенні обвинуваченому покарання, суд також виходить з вимог ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Відповідно до ст. 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Також, при призначенні обвинуваченому покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, які характеризують особу обвинуваченого, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем праці. Суд також враховує поведінку обвинуваченого ОСОБА_7 після вчиненого кримінального правопорушення, який не визнає своєї провини, не засудив свій вчинок, не допомагав відшкодувати непомірно високі витрати на лікування потерпілої, оскільки сплачені ним 11000 грн є несуттєвою сумою відносно суми фактично спричиненої ним шкоди, яка полягає, що в результаті ДТП настала смерть потерпілої ОСОБА_8 .

Обставин що пом`якшують чи обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_7 судом не встановлено.

За таких обставин, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_7 покарання в межах санкції ст. 286 ч. 2 КК України, зокрема, у виді позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами, так як вказане покарання необхідне і достатнє для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення нових злочинів.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_9 до ОСОБА_7 про відшкодування моральної шкоди завданої вчиненням кримінального правопорушення підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Так, судом встановлено, що в результаті неправомірних дій обвинуваченого ОСОБА_17 померла ОСОБА_8 , яка була матір`ю потерпілої ОСОБА_9 . Неправомірними діями обвинуваченого ОСОБА_7 потерпілій було спричинено відповідну моральну шкоду. Тривале перебування в лікарні і смерть найріднішої для неї людини позбавила її можливості реалізовувати свої повсякденні плани, бажання, призвело до порушення її нормальних життєвих зв`язків, через що потерпіла змушена була докладати максимум своїх зусиль для відновлення звичного ритму життя. Суд вважає, що з врахуванням глибини моральних страждань, які зазнала потерпіла, матеріального становища обвинуваченого, заявлена сума морального відшкодування в розмірі 500000 грн буде цілком справедливою.

Разом з тим, відповідно до матеріалів справи цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_7 була застрахована в ПАТ « Українська пожежно-страхова компанія », відповідно до полісу страхування №АК/7290351 від 13.07.2013 року.

Відповідно до п. 27.3. ст. 26 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 1 липня 2004 року № 1961-IV, який діяв на час вказаних правовідносин, страховик (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.

На час ДТП мінімальна заробітна плата складала 3723 грн тобто відшкодування моральної шкоди відповідно до 26 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» склало 44676 грн (12х3723 грн).

Разом з тим, відповідно до заяви позивача, відповідач ПАТ « Українська пожежно-страхова компанія » добровільно відшкодував позивачу моральну шкоду, у зв`язку з чим потерпіла ОСОБА_9 , відмовилась від цивільного позову в частині позовних вимог, пред`явлених до АТ « Українська пожежно-страхова компанія », про що 13.10.2022 року подала суду відповідну письмову заяву.

Таким чином з обвинуваченого на користь потерпілої слід стягнути 455324 грн (500000 - 46676). Проте, при вирахуванні вказаної суми, суд враховує, що обвинувачений добровільно відшкодував суму в розмірі 11000 грн, про що підтвердили в своїх поясненнях, як обвинувачений ОСОБА_7 так і потерпіла ОСОБА_9 .

Також, з обвинуваченого на користь потерпілої слід стягнути 24000 грн витрат, пова`язаних з наданням правової допомоги, відповідно до квитанції №02299 від 04.12.2019 року.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 368, 370, 374, 375 КПК України, суд,

У Х В А Л И В :

ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк два роки.

Строк відбуття покарання у виді позбавлення волі обвинуваченого ОСОБА_7 рахувати з моменту затримання в порядку виконання вироку.

Стягнути із обвинуваченого ОСОБА_7 на користь держави 6449 (шість тисяч чотириста сорок дев`ять) грн 95 коп. за проведення судових експертиз.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_9 до ОСОБА_7 про відшкодування моральної шкоди завданої вчиненням кримінального правопорушення задовольнити. Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_9 - 444324 грн спричиненої злочином моральної шкоди та 24000 грн, витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, а всього разом 468324 (чотириста шістдесят вісім тисяч триста двадцять чотири) грн.

Долю речових доказів вирішити наступним чином: одяг ОСОБА_8 , відповідно до постанови про визнання речовим доказом від 27.07.2018 року - повернути потерпілій ОСОБА_9 ; автомобіль марки «VOLKSWAGEN Touareg», реєстраційний номер НОМЕР_3 , відповідно до постанови про визнання речовим доказом від 13.04.2018 року - повернути законному володільцю.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Івано-Франківський міський суд.

Суддя ОСОБА_18