Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №501/4373/25 — Чорноморський міський суд Одеської області

Дата документу 06.10.2026

Справа № 501/4373/25

2/501/368/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року Чорноморський міський суд Одеської області в складі:

головуючого – судді Пушкарського Д.В.,

за участю:

секретаря судового засідання – Карпової Ю.А.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі Чорноморського міського суду Одеської області цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача в особі директора Романенко М.Е., через систему «Електронний суд», звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №101731011 від 12.02.2024 у розмірі 23033,44 грн., судовий збір у розмірі 2422,40 грн., та витрати на правову допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Позовні вимоги мотивує тим, що 12.02.2024 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 , у формі електронного документу, укладений договір №101731011 на підставі якого відповідачу наданий кредит у розмірі 8000,00 грн.

29.10.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладений договір відступлення права вимоги №29102024/1 на підставі якого до позивача перейшло право вимоги за кредитним договором №101731011 від 12.02.2024.

Відповідач належним чином умови договору не виконує, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 23033,44 грн., яку представник позивача просить суд стягнути з відповідача на користь позивача.

Представник позивача ОСОБА_2 надав суду заяву в якій просив суд справу розглянути за його відсутності, зазначив, що не заперечує проти заочного розгляду справи.

ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи повідомлений через доставку повідомлення у додаток «Viber», у судове засідання не прибув та не повідомив про причини неявки.

Ч.3 ст.130 ЦПК України визначено, що якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, які проживають разом з нею. У такому випадку особа, якій адресовано повістку, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання, вчинення іншої процесуальної дії.

Окрім того, судовий виклик до суду на 06.10.2026 отримано ОСОБА_3 , що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Такі обставини свідчать про те, що відповідач належним чином був повідомлений про наявність судового провадження відносно нього.

Відповідно до положень ст.280 ЦПК України, судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши та перевіривши докази встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

12.02.2024 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладений договір про споживчий кредит №101731011 (а.с.15-23).

П.1.2 договору визначено, що сума (загальний розмір) кредиту становить 8000,00 грн. Кредит надається строком на 105 днів з 12.08.2021 (строк кредитування (п.1.3).

Згідно платіжного доручення №82688222 від 12.02.2024 ТОВ «Мілоан» перерахувало ОСОБА_1 8000,00 грн., призначення платежу – кошти згідно договору №101731011 (а.с.34).

Таким чином, ТОВ «Мілоан» свої зобов`язання за договором від 12.08.2021 виконало.

Відповідач умови договору не виконував, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 23033,44 грн., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту – 6672,2 грн., заборгованості за відсотками – 15969,24 грн., заборгованості за комісійними винагородами - 392,00 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості.

29.10.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладений договір факторингу №29102024/1 (а.с.23-29).

П.2.1 договору факторингу визначено, що згідно умов цього Договору Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права Вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та сплатити Клієнту суму фінансування за таке відступлення за відповідний Реєстр на умовах, визначених цим Договором.

Згідно витягу з Додатку до договору факторингу №29102024/1 від 29.10.2024 (а.с.12) до позивача перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №101731011 від 12.02.2024 на суму 23033,44 грн.

За змістом ст.626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов`язання, строк виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк виконання боржником обов`язку не встановлений, або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За положеннями п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною другою ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Докази повернення відповідачем кредиту та сплати процентів за користування кредитом в порядку та на умовах, передбачених спірним договором, у справі відсутні.

Таким чином, в порушення умов Договору кредиту, а також вимог ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України відповідач зобов`язання за вказаним вище договором не виконав.

Відповідно до ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Положеннями статей 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ст.1081 ЦК України, клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Враховуючи, що відповідач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором №101731011 від 12.02.2024 не виконує, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 23033,44 грн., що підтверджується наданими позивачем доказами, то суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ч.1, п.1,4 ч.3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до положень ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно платіжної інструкції від 05.09.2025 позивачем сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Враховуючи, що позов підлягає задоволенню, то у відповідності до вимог ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір.

На підтвердження понесення позивачем витрат на правову допомогу позивачем надані, копія договору №42649746 про надання правової допомоги від 05.05.2025 (а.с.30-33), додаткова угода до договору №42649746 про надання правової допомоги від 05.05.2025 (а.с.33), копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю на ім`я Міньковської А.В. (а.с.40), акт на підтвердження факту надання правової допомоги в якому вказана вартість таких послуг – 5000,00 грн. (а.с.9).

Відповідно до п.1,2 ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Згідно з положеннями частин 1-4 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За змістом пункту 1 частини 2 статті 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Враховуючи, що позов підлягає задоволенню, то у відповідності до вимог ст..141 ЦПК України» з відповідача на користь позивача підлягає стягненню витрати на правову допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Керуючись ст.ст.263-269, 280-289 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість кредитним договором №101731011 від 12.02.2024 у розмірі 23033,44 грн., судовий збір у розмірі 2422,40 грн., та витрати на правову допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржене позивачем протягом тридцяти днів безпосередньо до Одеського апеляційного суду з дня отримання повного тексту.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Пушкарський Д.В.