Вирок від 06 жовтня 2026 р. у справі №344/12867/26 — Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/12867/26

Провадження № 1-кп/344/1243/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року м.Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретарів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

прокурорів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Івано-Франківську матеріали кримінального провадження з обвинувальним актом щодо:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Благодарний російської федерації, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, неодруженого, непрацюючого, без освіти, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , раніше судимого 16.04.2025 року Мукачівським міськрайонним судом Закарпатської області, за ч.4 ст.185 КК України, до п`яти років позбавлення волі, із застосуванням ст.75 КК України, з іспитовим строком на два роки, 26.03.2026 року Мукачівським міськрайонним судом Закарпатської області, за ч.4 ст.185 КК України, з застосуванням ст.71 КК України, до п`яти років одного місяця позбавлення волі,

якому повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_8 вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), повторно, поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого в момент заподіяння, в умовах воєнного стану.

Злочин скоєно за наступних обставин. Так, 14 травня 2026 року близько 15:50 год потерпілий ОСОБА_9 проходив сквером по вул.Валова, м. Івано-Франківськ, де до нього підійшов обвинувачений ОСОБА_8 між якими зав`язалася розмова, після якої вони спільно направилися до магазину «Сімі», по вул. Василіянок, 11, м. Івано-Франківськ, де ОСОБА_8 придбав пляшку горілки. Надалі, ОСОБА_9 , та ОСОБА_8 спільно розпивали алкогольні напої на лавці поруч із Свято-Троїцьким кафедральним собором ПЦУ, що по вул. Грюнвальдська, 1 м. Івано-Франківськ. Після цього, ОСОБА_9 попрощавшись із ОСОБА_8 , розпочав рухатися в сторону кафедрального собору будучи повернутим спиною до останнього, в цей час у ОСОБА_8 виник умисел відкрито заволодіти наявним у ОСОБА_9 особистим майном.

Реалізуючи свій протиправний намір, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, ОСОБА_8 , наздогнавши потерпілого, спричинив йому один цілеспрямований удар своєю нижньою кінцівкою в область ліктьової ділянки правої верхньої кінцівки, після чого ОСОБА_9 впав на землю втративши рівновагу. З метою подолати волю потерпілого до опору ОСОБА_8 продовжив наносити удари ногами по тілу потерпілого, тим самим застосувавши насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров`я, а саме завдав тілесних ушкоджень у виді синців ділянці голови, садна в ділянці правої руки, які згідно висновку судово-медичного експерта відносяться до легких тілесних ушкоджень.

В подальшому, обвинувачений ОСОБА_8 , діючи умисно, з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій та бажаючи їх настання, у період дії на території України воєнного стану, який введений згідно Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, продовженого відповідно до Указу Президента України від 27.04.2026 року №343/2026, затвердженим Законом України від 28.04.2026 року №4857-ІХ, відкрито викрав із кишень штанів потерпілого ОСОБА_10 мобільний телефон марки «Redmi A2» чорного кольору, ІМЕІ1: НОМЕР_2 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 , із сім-картою оператора Прат «ВФ Україна» НОМЕР_4 , вартість якого згідно висновку експерта становить 1 820 гривень та грошові кошти в сумі 800 грн. Після вчинення злочину, ОСОБА_8 , утримуючи викрадене майно, місце вчинення злочину покинув, яким в подальшому розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_9 матеріальну шкоду на загальну суму 2620 грн.

Обвинувачений ОСОБА_8 в судовому засіданні свою вину визнав, послідовно та в повній мірі підтвердив обставини вчиненого ним злочину, зокрема, зазначив, що 14.05.2026 року по вул.Грюнвальдська, 1 в м.Івано-Франківську на лавці поруч із Свято- Троїцьким кафедральним собором ПЦУ розпивали алкоголь. В подальшому, обвинувачений вдаривши потерпілого забрав в останнього мобільний телефон та грошові кошти. Обвинувачений у вчиненому щиро розкаявся, просив суд суворо його не карати.

Дослідження фактичних обставин справи було обмежено допитом обвинуваченого.

Відповідно до вимог ст.349 КПК України, суд, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому, судом встановлено, що учасники процесу правильно розуміють зміст згаданих обставин, у суду немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також судом було роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, суд приходить до висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА_8 слід кваліфікувати за ч.4 ст.186 КК України, оскільки він вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), повторно, поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого в момент заподіяння, в умовах воєнного стану.

При призначенні обвинуваченому покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, а саме, те, що він негативно ставиться до вчиненого, думку потерпілого, який матеріальних претензій до обвинуваченого не має, просить його суворо не карати.

При призначенні обвинуваченому покарання, суд також виходить з вимог ст.50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Відповідно до ст.65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень. Підстави для призначення більш м`якого покарання, ніж це передбачено відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу за вчинене кримінальне правопорушення, визначаються статтею 69 цього Кодексу.

До обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_8 суд відносить повне визнання вини, його щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, відшкодування завданої шкоди потерпілому.

Обставиною, що обтяжуює обвинуваченому покарання є вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Сукупність наведених вище декількох обставин, що пом`якшують покарання, зокрема повне визнання вини обвинуваченим, щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, відшкодування завданої шкоди потерпілому, що істотно знижують ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, дають підставу суду для пом`якшення покарання обвинуваченому ОСОБА_8 , і відповідно до ч.1 ст.69 КК України, призначення основного покарання у виді позбавлення волі нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч.4 ст.186 КК України. Суд вважає, що саме покарання у виді позбавлення волі буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів.

Також, оскільки обвинувачений ОСОБА_8 вчинив злочин невідбувши покарання (п`ять років один місяць позбавлення волі), призначене за попереднім вироком Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 26.03.2026 року, покарання обвинуваченому слід призначити за правилами, передбаченими ст.71 КК України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.368, 370, 374, 375 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_8 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, та призначити покарання, з застосуванням ч.1 ст.69 КК України, у виді позбавлення волі на строк шість років.

На підставі ч.1 ст.71 КК України частково приєднати невідбуте покарання за вироком Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 26.03.2026 року та призначити ОСОБА_8 остаточне покарання за сукупністю вироків у виді позбавлення волі на строк шість років один місяць.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_8 , тримання під вартою – залишити без зміни до набрання вироком законної сили.

Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_8 рахувати з 14 травня 2026 року, з моменту фактичного затримання, зарахувавши в строк відбуття покарання термін перебування обвинуваченого під вартою за попереднім вироком Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 26.03.2026 року в період з 23.02.2026 року по 20.04.2026 року включно.

Стягнути із обвинуваченого ОСОБА_8 в користь держави 1925 (тисячу дев`ятсот двадцять п`ять) грн. 44 коп. за проведення судової товарознавчої експертизи.

Долю речових доказів вирішити наступним чином: кепку чорного кольору та матерчату куртку, відповідно до постанови про визнання речовим доказом від 15.05.2026 року – повернути обвинуваченому ОСОБА_8 ; мобільний телефон марки «Redmi A2» чорного кольору, ІМЕІ1: НОМЕР_2 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 , із сім-картою оператора Прат «ВФ Україна» НОМЕР_4 та грошові кошти, відповідно до постанов про визнання речовим доказом від 15.05.2026 року та 21.05.2026 року – повернути потерпілому ОСОБА_9 .

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Івано-Франківський міський суд.

Суддя ОСОБА_11