Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №344/12381/26 — Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/12381/26

Провадження № 2-а/344/149/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Антоняка Т.М.,

секретаря Чабанюк Ю.Б.,

позивача ОСОБА_1 (у режимі відеоконференції),

представників відповідача: Ковбас Л.І., Сковронської Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління транспорту та зв`язку Івано-Франківської міської ради про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління транспорту та зв`язку Івано-Франківської міської ради про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, покликаючись на те, що 17 червня 2026 року на її електронну пошту АТ КБ «Приватбанк» надіслав повідомлення про блокування на її рахунку коштів на підставі постанови про арешт коштів боржника, винесеної приватним виконавцем Ткачуком Л.М. 17 червня 2026 року. З постанови про відкриття виконавчого провадження вбачається, що вона винесена на підставі звернення до виконання виконавчого документу - постанови про накладення адміністративного стягнення № ІФ № 00159413, виданої 22 травня 2025 року. Того ж дня нею надіслано звернення до відповідача про надіслання на її електронну пошту матеріалів адміністративної справи, за результатами розгляду якої винесено постанову про накладення на неї адміністративного стягнення № ІФ № 00159413, виданої 22 травня 2025 року, а також вказану постанову.

У відповідь на вказане звернення відповідач 19 червня 2026 року надіслав на її електронну адресу копію оскаржуваної постанови серії ІФ № 00159413, дата винесення оскаржуваної постанови відсутня, а також доказову базу по адміністративному правопорушенні. З оскаржуваної постанови про притягнення мене до адміністративної відповідальності вбачається, що її було притягнено до адміністративної відповідальності за ч. 3 статті 122 КУпАП.

Вказану постанову про притягнення до адміністративної відповідальності позивачка вважає незаконною та такою, що підлягає скасуванню у судовому порядку.

Позивачка зазначає, що постанова не була надіслана за адресою місця її проживання, про її винесення вона дізналась виключно з моменту винесення постанови приватного виконавця про накладення арешту на майно. Відповідачем не надано доказів її скерування за адресою її місця проживання.

Вказує на те, що того дня вона потребувала медичної допомоги, чим і скористалась, звернувшись до приватної медичної клініки «Мед-Атлант» для проведення УЗД-діагностики, про що додається копія відповідного медичного висновку. Оплата за медичні послуги була нею здійснена о 15:24, через пів години після фіксації інспектором місця положення належного мені автомобіля. У той день (це була п`ятниця, вона приїхала у половині третьої) всі місця для паркування були зайняті (якраз у той момент батьки забирали студентів з Прикарпатського університету), вона себе дуже погано почувала, що і зафіксовано висновком УЗД-дослідження. Відстань між запаркованим авто і мед закладом становить 260 м, більшу відстань вона не могла пройти через стан здоров`я.

З вказаної постанови вбачається, що вона ніби-то припаркувалась по вул. Озаркевича, 8 у м. Івано-Франківську з порушенням п. 15.9 (и), що, на думку посадової особи, яка винесла оскаржувану постанову, створило загрозу безпеці учасникам дорожнього руху. З наданих нею фото не вбачається жодної загрози безпеці загрозу безпеці учасникам дорожнього руху. Згідно доказової бази по адміністративному правопорушенню «Інспектор», на фотоматеріалах, отриманих під час фотозйомки правопорушення, зафіксованого інспектором з паркування Сковронською Т.В., шляхом фотофіксації порушень правил дорожнього руху в частині зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, на робочий технічний прилад ПАК «Інспектор», ніби-то видно, що автомобіль VOLKSWAGEN POINTER, д.н.з. НОМЕР_1 , був припаркований 25 квітня 2025 року о 14 год 56 хв в м. Івано-Франківську по вул. Озаркевича, 8, з порушенням п.15.9 (д) ПДР, а саме зупинка в місцях виїзду з прилеглої території.

У її зверненні до відповідача від 17 червня 2026 року містилось звернення про надання усіх матеріалів справи про адміністративне правопорушення. Проте відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення позивачем порушення п. 15.9 «и» Правил дорожнього руху України, у поєднанні з тим, що такі дії спричинили створення перешкоди дорожньому руху чи загрозу безпеці руху. До поданого позову додаються також фотографії, з яких чітко видно, що перешкоди дорожньому руху не створені, припаркований нею автомобіль створив можливість виїзду та в`їзду на прилеглу територію. Крім того, будь-які вимірювання відстані інспектором з паркування не проводилися, відповідні докази суду не надано. Надані відповідачем фотоматеріали є викривлені, сфотографовані за відповідним кутом руху, аби створити враження наявності порушення ПДР та жодним чином не підтверджує наявності реальної перешкоди для руху інших учасників дорожнього руху. За таких обставин надані відповідачем докази не можуть вважатися достатніми для підтвердження складу адміністративного правопорушення.

Відтак позивачка вважає, що оскаржувана постанова серії ІФ № 00159413 винесена без з`ясування всіх обставин справи, а вказана у ній інформація не підтверджує факту здійснення позивачем адміністративного правопорушення відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 122 КУпАП. Оскільки оскаржувана постанова відповідачем прийнята без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тому вона являється необґрунтованою та підлягає скасуванню із закриттям справи про адміністративне правопорушення, через відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП.

Представник Управління транспорту та зв`язку Івано-Франківської міської ради подав до суду відзив на позовну заяву, у якому позов заперечує, зазначаючи, що заявлені позивачем вимоги до відповідача - Управління транспорту та зв`язку Івано-Франківської міської ради зводяться до того, що позивач не погоджується з кваліфікацією інспектора з паркування, адміністративного правопорушення, яке зафіксоване ним 25.04.2025 року о 14 год. 56 хв. за адресою: вул. Євгена Озаркевича, 8 у м. Івано-Франківську, а саме зупинку транспортного засобу позивача VOLKSWAGEN Pointer, державний номерний знак НОМЕР_1 , у місці виїзду з прилеглої території. Згідно доказової бази по адміністративному правопорушенню на фото матеріалах чітко видно, що автомобіль марки VOLKSWAGEN Pointer, державний номерний знак НОМЕР_1 , 25.04.2025 року о 14 год. 56 хв. за адресою: вул. Євгена Озаркевича, 8 у м. Івано-Франківську здійснив зупинку в місці виїзду з прилеглої території. Враховуючи, що було проведено фото фіксацію обставин порушення правил паркування у режимі фотозйомки та через відсутність технічних можливостей встановити особу, зазначену у частині першій статті 14-2 КУпАП на місці вчинення правопорушення (яка є суб`єктом правопорушення), інспектором у повній відповідності до ст. 279-1 КУпАП, одразу після фіксації порушення ПДР, було розміщено повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності на лобовому склі вказаного транспортного засобу. Тому інспектор керувався положеннями ст.ст. 279-1-279-4 КУпАП, які передбачають порядок розгляду порушень правил паркування, яке зафіксовано в режимі фотозйомки. Тобто, ст.ст. 279-1-279-4 КУпАП містять особливий порядок розгляду справи щодо правопорушення, який було дотримано інспектором, зокрема щодо розгляду справи без участі особи, яка притягається до відповідальності.

Зазначено, що 26.05.2025 року, оскаржувану постанову серії ІФ №00159413 від 22.05.2025 року, відповідно до ч.7 ст.279-1, відділом інспекторів з паркування Управління було направлено Кудибі Зореславі Ігорівні рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місця реєстрації, котра повернулася по причині повернення - «за закінченням терміну зберігання» 11.06.2025 року (додаток 4 до відзиву). Отже, цього дня, вищезазначена постанова набрала законної сили згідно закону.

На підставі вище викладеного, представник відповідача вважає, що дії інспектора відповідають вимогам закону, а оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення серії ІФ № 00159413 від 22.05.2025 року, є правомірною. Відтак, просить у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.

У судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги у повному обсязі. Просить задовольнити позов.

Представники відповідача у судовому засіданні позов заперечили, покликаючись на відсутність відповідної довідки медичного закладу. Просять відмовити у задоволенні позову.

Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм фактичні правовідносини.

Судом встановлено, що Постановою про накладення адміністративного стягнення серії ІФ00159413 від 22.05.2025 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП.

Як вбачається з оскаржуваної постанови, 25.04.2025 року о 14 год. 56 хв. за адресою: вул. Євгена Озаркевича, 8 в м. Івано-Франківську, ОСОБА_1 здійснила зупинку транспортного засобу VOLKSWAGEN Pointer, державний номерний знак НОМЕР_1 , ближче 10 м від виїзду з прилеглої території, чим скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 122 КУпАП. На позивачку накладено штраф у розмірі 340 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 219 КУпАП виконавчі комітети (а в населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчі органи, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені частиною другою статті 44-3,частиною другою статті 52, статтями 53, 53-1, 54, частиною першою статті 56, статтями 92, 99 (якщо правопорушення вчинено громадянином), статтею 104, частинами першою, третьою та сьомою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів у межах відповідного населеного пункту, зафіксованого в режимі фотозйомки (відеозапису), статтями 127-2, 141, 142, 152, частинами першою - п`ятою та восьмою статті 152-1, статтею 159, статтею 175-1(за порушення, вчинені у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтею 179, статтею 180 (крім справ щодо батьків неповнолітніх або осіб, які їх замінюють), частиною четвертою статті 181, частиною першою статті 182, статтями 183, 188-56,197, 198 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 цієї ж статті, від імені виконавчих комітетів (а у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчих органів, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою,третьою і сьомою статті 122, частинами першою, другою та восьмою статті 152-1 цього Кодексу, і накладати адміністративні стягнення мають право уповноважені виконавчим комітетом (виконавчим органом) сільської, селищної, міської ради посадові особи виконавчих органів сільської, селищної, міської ради - інспектори з паркування.

Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Пункт 1 статті 247 КУпАП визначає обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності наявність події і складу адміністративного правопорушення, а наявність такої події доводиться шляхом надання доказів.

Правила дорожнього руху, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (ПДР України).

Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» визначається Правилами дорожнього руху (далі ПДР України).

Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Відповідно до пункту 1.9 ПДР України, особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до пп. 1.10 розділу 1 ПДР України, стоянка – це припинення руху транспортного засобу на час, більший ніж 5 хвилин, з причин, не пов`язаних з необхідністю виконання вимог цих Правил, посадкою (висадкою) пасажирів, завантаженням (розвантаженням) вантажу.

Відповідно до п.5.9.и ПДР України, зупинка забороняється ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду.

Відповідно до ч. 3 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п`ятдесят кілометрів на годину, ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно п. 1 статті 247 КУпАП України обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Наявність події і складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Положеннями статей 245, 251, 252, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи.

Частиною 1 статті 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу.

Позивачка покликається на вимушеність зупинки, у зв`язку з крайньою необхідністю, а саме погіршення стану її здоров`я та необхідністю звернення до медичного закладу для отримання медичної допомоги.

Згідно статті 17 КУпАП особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, необхідної оборони або яка була в стані неосудності, не підлягає адміністративній відповідальності.

Відповідно до приписів п. 4 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, зокрема, вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони.

Відповідно до ст. 18 КУпАП не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.

Із представлених відповідачем фотоматеріалів встановлено, що автомобіль марки VOLKSWAGEN Pointer, державний номерний знак НОМЕР_1 , припаркований по вул. Озаркевича, 8 у м. Івано-Франківськ, ближче до виїзду з прилеглої території.

При цьому долучені позивачкою докази – виписка медичного закладу – Лікувально-діагностичний центр «Мед-Атлант» та квитанція про оплату медичних послуг, здійснена о 15:24 25.04.2025 свідчать про те, що припинення руху транспортного позивачки засобу було обумовлено необхідністю отримання нею медичної допомоги.

З огляду на встановлені обставини справи та зазначені норми права, суд дійшов висновку, що оскільки дії позивачки пов`язанні із вимушеною зупинкою внаслідок погіршення стану здоров`я, тобто остання діяла у стані крайньої необхідності, відтак у її діях відсутній склад адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, з огляду на що слід скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії ІФ № 00159413 від 22.05.2025 року, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 77, 134, 139, 241-246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Управління транспорту та зв`язку Івано-Франківської міської ради про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення – задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії ІФ № 00159413 від 22.05.2025 року, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено та підписано 05.10.2026 року.

Суддя Антоняк Т.М.