Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №343/2129/26 — Долинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №: 343/2129/26

Провадження №: 2/343/1452/26

Р І Ш Е Н Н Я

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2026 року м.Долина

Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:

головуючого – судді Лицура І.М.,

секретаря судового засідання – Бойків В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Долина Калуського району Івано-Франківської області справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

ТзОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» звернулося до суду з позовом, в якому просили стягнути з ОСОБА_1 на свою користь борг за кредитним договором № 1546332 від 08.02.2021 року в розмірі 16 400,00 грн., а також судові витрати по справі. Свої вимоги мотивували тим, що 08 лютого 2021 року між ТзОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи кредитодавця було укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 1546332, що підписаний в порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». На виконання вимог вказаного Закону відповідач пройшов реєстрацію в ІТС ТзОВ «Лінеура Україна», ознайомився з текстом примірного кредитного договору та іншою необхідною інформацією, після чого кредитодавцем було зроблено відповідачу пропозицію в особистому кабінеті укласти електронний кредитний договір, яку останній прийняв, тобто було укладено кредитний договір у вигляді електронного документа згідно вимог ст. 639 ЦК України, а для його підписання надано одноразовий ідентифікатор. Відповідно до умов кредитного договору, первісний кредитор взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит в сумі 5 000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язувався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного договору шляхом перерахування кредитних коштів на платіжну картку. 20 серпня 2021 року між ТзОВ «Лінеура Україна» та ТзОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу № ККЛУ-20082021, у відповідності до якого ТзОВ «Лінеура Україна» відступило ТзОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» належне йому право вимагати повернення коштів, зокрема, за кредитним договором № 1546332 від 08.02.2021 року. На час звернення до суду відповідач кредитні кошти не повернув у повному обсязі та не виконав інші грошові зобов`язання, тому в нього виникла заборгованість в розмірі 16 400,00 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту – 5 000,00 грн. та заборгованість за нарахованими процентами – 11 400,00 грн. Вказані дії відповідача свідчать про відмову від добровільного повернення боргу, в зв`язку з чим виникла необхідність у зверненні до суду з даним позовом.

В судове засідання представник позивача згідно ордера на надання правничої допомоги серії ВС № 1381377 від 01.07.2025 року (а.с. 34) адвокат Усенко М.І. не з`явився, 30.09.2026 року звернувся до суду з клопотанням про підтримання позовних вимог, в якому просив розгляд справи проводити без його участі, вказавши, що не заперечує проти заочного розгляду даної справи (а.с. 52).

Відповідач відзиву на позов не подавав, на виклик в судове засідання не з`явився та про причини своєї неявки суд не повідомив, хоч був належно повідомлений про час та місце розгляду справи шляхом направлення судової повістки рекомендованим листом з повідомленням про вручення від 18.09.2026 року, що не вручена в зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою (а.с. 54-55).

За таких обставин суд 08.10.2026 року постановив ухвалу про проведення розгляду даної справи за відсутності відповідача в порядку заочного провадження.

Дослідивши та оцінивши всі здобуті й перевірені у судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що заявлений позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступних підстав.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Загальні правила щодо форми договору визначено у ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Згідно ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису вiдповiдно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

З урахуванням положень ч. 1 ст. 1048 ЦК України, за якими позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо іншого не встановлено договором або законом, розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Судом встановлено, що 08.02.2021 року між ТзОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТзОВ «Лінеура Україна» було укладено електронний договір № 1546332 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, що підтверджується копією цього договору та додатком № 1 до вказаного договору – графік платежів, що підписані позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором «В236» (а.с. 6-11).

Згідно умов кредитного договору та паспорту споживчого кредиту від 08.02.2021 року (звор. а.с. 11-12), ТзОВ «Лінеура Україна» надало ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 5 000,00 грн. на споживчі (особисті) потреби шляхом перерахування цих коштів за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 , на строк 30 днів (п.п. 1.3, 2.1), а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом у порядку, передбаченому договором.

Відповідно до п.п. 1.4.1, 1.4.2 даного договору, стандартна процентна ставка становить 1,90 % в день та застосовується в межах строку кредиту, вказаного в п. 1.3 цього договору чи в межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою клієнта або автопролонгація. Знижена процентна ставка становить 0,01 % в день та застосовується якщо клієнт у межах строку, визначеного в п. 1.3 договору або протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку, здійснить повне погашення кредитної заборгованості або протягом такого строку за ініціативою клієнта відбудеться продовження строку кредиту на новий строк, клієнт як учасник Програми лояльності отримає від товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку до дати фактичного повернення кредиту (до дати пролонгації), але в будь-якому випадку не більше ніж за період строку кредиту, зазначеного в п. 1.3 договору, буде перераховано за зниженою процентною ставкою.

Згідно листа № 1-1105 від 11.05.2026 року (а.с. 17), ТзОВ «Універсальні платіжні рішення» ТОВ «УПР» повідомило ТзОВ «Лінеура Україна», що згідно договору на переказ коштів № ФК-П-19/03-01 від 12.03.2019 року, на картковий рахунок № НОМЕР_2 було перераховано 08.02.2021 року о 02:16:03 год. кредитні кошти в сумі 5 000,00 грн.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що 08.02.2021 року відповідач підписав електронний договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором «В236» та отримав від ТзОВ «Лінеура Україна» кредитні кошти в сумі 5 000,00 грн. на вказану ним платіжну картку НОМЕР_1 .

Крім того, як вбачається з додаткового договору до договору № 1546332 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 10.03.2021 року та паспорту споживчого кредиту від 10.03.2021 року, що також підписані позичальником електронним підписом одноразовими ідентифікаторами «В236» та «ІВ236» (а.с. 13-15), сторони продовжили строк користування кредитом ще на 30 днів, а датою повернення кредиту та сплати процентів за користування ним є 10.04.2021 року (п. 3.1).

Пунтом 3.2 вказаного додаткового договору визначено, що розмір процентної ставки за користування кредитом протягом строку, встановленого п. 3.1 цього додаткового договору, складає 1,90 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом.

Отже, ТзОВ «Лінеура Україна» надало відповідачу можливість користуватися кредитними коштами, однак останній не дотримався своїх зобов`язань щодо погашення кредиту у визначені строки та сплати процентів за користування коштами і на даний час продовжує ухилятись від виконання зобов`язань.

З договору факторингу № ККЛУ-20082021 від 20.08.2021 року, акту приймання-передачі Реєстру боржників від 20.08.2021 року, платіжної інструкції № 38081 від 20.08.2021 року на суму 2 065 307,96 грн. та витягу з Реєстру боржників (а.с. 21-27) встановлено, що право вимоги до ОСОБА_1 по кредитному договору № 1546332 ТзОВ «Лінеура Україна» відступило ТзОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» на суму заборгованості 16 400,00 грн.

Як вбачається з розрахунку заборгованості, наданого ТзОВ Лінеура Україна» (а.с. 18-20) у відповідача станом на 19.08.2021 року наявна заборгованість за договором № 1546332 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 08.02.2021 року в розмірі 16 400,00 грн., з яких: прострочена заборгованість за кредитом – 5 000,00 грн. та прострочена заборгованість за нарахованими процентами – 11 400,00 грн.

При цьому, з даного розрахунку вбачається, що ОСОБА_1 здійснив лише 1 сплату на погашення процентів за користування кредитом, а саме 10.03.2021 року на суму 15,00 грн., що свідчить про визнання ним кредитного договору № 1546332 від 08.02.2021 року.

Суд погоджується з тим, що за відповідачем правомірно рахується заборгованість за тілом кредиту в розмірі 5 000,00 грн.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача 11 400,00 грн. нарахованої первісним кредитором ТзОВ «Лінеура Україна» заборгованості за відсотками, що заявлені позивачем до стягнення, то суд вважає за доцільне зазначити наступне.

Згідно договору № 1546332 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 08.02.2021 року та додатку № 1 до нього – графіку платежів, строк користування кредитом становить 30 днів, тобто датою повернення кредиту та сплати процентів є 10.03.2021 року.

Разом з тим, як вбачається з додаткового договору від 10.03.2021 року, сторони продовжили строк користування кредитом ще на 30 днів, а датою повернення кредиту та сплати процентів за користування ним є 10.04.2021 року.

Таким чином, строк кредитування сплив 11 квітня 2021 року і позивачем не надано інших доказів звернення позичальника за продовженням строку користування позикою у будь-який спосіб.

Таких же висновків дійшов Верховний Суд у правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року в справі № 444/9519/12, де зазначив, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

У постанові від 05 квітня 2023 року в справі № 910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Відтак, відсутні підстави для нарахування відповідачу відсотків за користування кредитними коштами за період з 11.04.2021 року по 09.07.2021 року.

Отже, заборгованість ОСОБА_1 за простроченими відсотками за користування кредитом становить 2 850,00 грн. (95,00 грн. х 30 днів), що нарахована первісним кредитором ТзОВ «Лінеура Україна» за період з 11.03.2021 року по 10.04.2021 року, оскільки за період з 08.02.2021 року по 09.03.2021 року відповідачу було нараховано відсотки в сумі 15,00 грн., які він сплатив 10.03.201 року, що підтверджується вищезазначеним розрахунком.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач ОСОБА_1 істотно порушив умови укладеного кредитного договору, своєчасно кредит не погашав та не повернув позичені кошти, суд вважає, що заявлений позов підлягає до часткового задоволення і з нього на користь позивача слід стягнути 7 850,00 грн. заборгованості за договором № 1546332 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 08.02.2021 року, з яких: заборгованість за тілом кредиту – 5 000,00 грн. та заборгованість за процентами – 2 850,00 грн., відмовивши в решті позовних вимог.

Питання судових витрат суд вирішує у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, в ч. 1 якої зазначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд задоволив позовні вимоги позивача на 47,87 %, то на його користь пропорційно слід стягнути з відповідача відшкодування сплаченого судового збору згідно платіжної інструкції № 56767 від 08.09.2026 року в розмірі 2 662,40 грн. (а.с. 5), який становитиме 1 274,49 грн.

На підтвердження понесених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу до позову долучено договір про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025 року, укладеного між ТзОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» та адвокатським об`єднанням «Апологет», акт № 3331 наданих послуг від 10.09.2026 року про надання правової (правничої) допомоги у справі щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 та детальний опис наданих послуг до акту № 3331 за договором про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 10.09.2026 року (а.с. 31-33), відповідно до яких сторони погодили, що сума витрат за надання послуг в даній справі становить 8 000,00 грн.

Виходячи з викладеного, оскільки суд задоволив позовні вимоги позивача на 47,87 %, то на його користь пропорційно слід стягнути 3 829,60 грн.

На підставі викладеного, ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст.ст. 207,526,530,536,610,611,626,638,1048-1050,1054,1055,1056-1 ЦК України, керуючись ст.ст. 141,259,263-265,280-282 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за договором № 1546332 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 08.02.2021 року в розмірі 7 850,00 грн. (сім тисяч вісімсот п`ятдесят гривень), а також 1 274,49 грн. (одну тисячу двісті сімдесят чотири гривні та 49 копійок) відшкодування сплаченого судового збору та 3 829,60 грн. (три тисячі вісімсот двадцять дев`ять гривень і 60 копійок) витрат за надання Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» професійної правової допомоги адвокатським об`єднанням «Апологет», відмовивши в решті позову.

Заочне рішення може бути переглянуто Долинським районним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду в 30-денний строк з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цивільним процесуальним кодексом України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», що знаходиться за адресою: 79029, м.Львів вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, 4-й поверх, код ЄДРПОУ: 35234236.

Відповідач: ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , паспорт серії НОМЕР_4 , виданий Долинським РС УДМС України в Івано-Франківській області 25.04.2013 року.

Суддя: