Вирок від 07 жовтня 2026 р. у справі №341/741/26 — Галицький районний суд Івано-Франківської області

Єдиний унікальний номер 341/741/26

Номер провадження 1-кп/341/156/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 року місто Галич

Галицький районний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене 02 березня 2026 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026091140000046 за обвинуваченням,

ОСОБА_3 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Севастополь АР Крим Україна, громадянки України, з середньо-спеціальною освітою, не одруженої, не працюючої, зареєстроване місце проживання якої за адресою: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання якої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 121 Кримінального кодексу України, за участю учасників судового провадження:

обвинуваченої - ОСОБА_3 ;

її захисника - адвоката ОСОБА_4 ;

прокурорів - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ;

потерпілої - ОСОБА_7 ,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_3 заподіяла умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , при наступних обставинах.

ОСОБА_3 разом зі своїм малолітнім сином ОСОБА_8 , матір`ю ОСОБА_9 та бабцею ОСОБА_10 проживали за адресою: АДРЕСА_2 .

При цьому, у період часу з 21 години 40 хвилин 01 березня 2026 року по 01 годину 02 березня 2026 ОСОБА_3 вжила три банки слабоалкогольного енергетичного напою «REVO», після чого зі своїм малолітнім сином лягла спати в одній з кімнат квартири.

Посеред ночі, близько 04 години, малолітній ОСОБА_8 прокинувся та почав вередувати, у результаті чого розбудив свою матір. ОСОБА_3 намагалась заспокоїти сина і заколисати його, однак усі її спроби втихомирити немовля були безуспішними, внаслідок чого ОСОБА_3 , розсердившись на дитину, вирішила заподіяти їй тілесні ушкодження.

Реалізовуючи свій злочинний намір, спрямований на умисне спричинення тілесних ушкоджень, ОСОБА_3 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, розуміючи, що тім`ячко у черепі дитини ще не заросло і кістки черепа не з`єдналися між собою, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді заподіяння тяжких тілесних ушкоджень та бажаючи їх настання, утримуючи сина на правій руці, із застосуванням фізичної сили, умисно нанесла немовляті долонею лівої руки із розставленими у сторони пальцями декілька ударів у ділянку голови ОСОБА_8 , у результаті чого спричинила тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми з крововиливами під м?якою мозковою оболонкою в лобній долі зліва на дорзальній поверхні, в лобній долі справа на дорзальній поверхні, в тім?яній долі зліва на дорзальній поверхні, крововиливами в м?які тканини голови в лобній ділянці посередині, в лобній ділянці зліва, в лівій скроневій ділянці, в тім?яній ділянці зліва, синцями в лобній ділянці зліва, в лівій скроневій ділянці, що є небезпечними для життя в момент спричинення, від яких останній близько 8 години 45 хвилин помер і тим самим вчинила кримінальне правопорушення, яке відповідно до частини 2 статті 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» пов`язане з домашнім насильством.

Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 у спосіб дачі показань свою вину у пред`явленому обвинуваченні по суті визнала. Зазначила, що визнає, що смерть сина ОСОБА_11 перебуває у причинно-наслідковому зв`язку з її діями - нанесеними нею ударами. Повідомила, що протягом всього дня 01 березня 2026 року займалась доглядом за сином. Орієнтовно о 15 годині з мамою пішла до знайомої по речі для сина ОСОБА_11 . На цей час догляд за сином здійснювала її баба ОСОБА_10 . Повернувшись, переглянули речі і орієнтовно о 16-17 годині продовжила догляд за сином. Мати і баба ввечері пішли по справах. Перебуваючи сама в квартирі почула грохот - син впав з ліжка. Зателефонувала до сімейної лікарки. Та сказала спостерігати на предмет симптомів рвоти. Таких не було. Орієнтовно о 19.30 годин вийшла з сином на прогулянку. Зустрілась з мамою біля сільського магазину, куди разом зайшли. В цей час зайшли знайомі матері - брати ОСОБА_12 , які з матір`ю спожило небагато горілки. Вона в їх товаристві пила чай. 0 22 годині прийшли додому. В цей час син спав. Опівночі син прокинувся, вона його помила, здійснила інший догляд. 0 3 - 3.30 годин з ковдри зробила на ліжку обмеження аби син не міг переміщатись, бо ліжко дерев`яне і син вдарявся в кут панелі. В подальшому, о 4 годині син прокинувся, вередував. Вона пробувала його заспокоїти, однак цього не вдавалось. Не стримавшись, нанесла два удари по щоці лиця. Після цього син заспокоївся. Останній раз годувала сина орієнтовно о 6 годині. О 8.40 годин прийшла мама, принесла чай. В цей час син уже не реагував ні на що і губи були сині. Викликали швидку, яка констатувала смерть дитини. У вчиненому кається. Зазначала, що неодноразово скаржилась рідним, що їй важко з вихованням дитини, вона не справляється, не може бути спокійною. У соціальних групах їй радили для заспокоєння приймати ліки та енергетичні напої. З вечора 01 березня 2026 року спожила 3 банки слабоалкогольного енергетичного напою «REVO». Зазначає, що сина народила будучи неповнолітньою. Її батько помер коли ї було 7 років. В подальшому мати проживала з вітчимом, який закінчив життя самогубством. У віці 14 років визнана потерпілою у справі з кваліфікацією за статтею 152 КК України - зґвалтування. Сина народила враховуючи відносини з ОСОБА_13 , який був внутрішньо переміщеною особою. Особою наркозалежною. Наносив їй тілесні ушкодження в т.ч. і порізи вимагаючи забезпечити його наркотичними засобами. Такого затримали за вчинення кримінального правопорушення в період їх спільного проживання у Тернопільській обл. Після цього вона, будучи вагітною, повернулась проживати до матері. Перебіг вагітності був важкий, неодноразово перебувала на збереженні, пологи були передчасними. Дитина була бажана для неї, сина вона любила. У вчиненому щиро кається, просить суворо не карати.

Потерпіла ОСОБА_7 надала показання за змістом яких є бабою обвинуваченої по лінії батька, прабабою померлого ОСОБА_11 . Проживає в Галичі, часто з обвинуваченою не зустрічалася. Їй відомо, що обвинувачена любила свого сина, приділяла йому увагу. Дитина народилася 8-місячною. Вона намагалася їм допомагати, в тому числі матеріально. В той день (коли хлопчик помер) їй подзвонила невістка ОСОБА_14 та повідомила, що ОСОБА_11 помер. Тоді жодних обставин смерті, вона їй не повідомляла. На похороні їй сказали, що дитина захлиснулася молоком.

Окрім визнання вини обвинуваченою, вина такої доводиться зібраними по справі та дослідженими під час розгляду такої доказами, які суд визнає належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню у справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КПК України, зокрема:

-показаннями свідка ОСОБА_10 , яка зазначила, що є бабою обвинуваченої по лінії матері, прабабою померлого ОСОБА_11 . 02 березня 2026 року (це був понеділок) вона проснулася зранку і її покликала дочка ОСОБА_14 , сказала зайти до кімнати ОСОБА_16 , бо з малим щось не так. Підійшовши до дитини, хотіла взяти його на руки, але він не тримав голівку, а очі були заплющеними. ОСОБА_14 дзвонила на швидку, така приїхала. Надавали допомогу, але безрезультатно. Під час спілкування дійшли висновку, що дитина захлиснулася, оскільки ОСОБА_16 стверджувала, що зранку годувала дитину;

-показаннями свідка ОСОБА_9 , яка повідомила суду, що є матір`ю обвинуваченої. ОСОБА_16 любила і пильнувала дитину. Напередодні події відвідували магазин, лягли спати біля 22 години. Того вечора вони дитину не купали, цілу ніч спала спокійно, щоб дитина вередувала, вона не чула. Прокинулася зранку біля 8 години, пішла на кухню попити чаю. Коли зайшла в кімнату до ОСОБА_16 , щоб збиратися до сімейного лікаря, хлопчик лежав на ліжку, він був млявий. Коли зрозуміли, що з дитиною негаразди, почали викликати швидку, яка приїхала і констатувала смерть дитини;

-показаннями свідка ОСОБА_17 , який пояснив, що є лікарем швидкої медичної допомоги. 02 березня 2026 року до них надійшов виклик до дитини в с. Задністрянське. Коли приїхали на місце, дитина лежала на ліжку в одній з кімнат в памперсі але без ознак життя. Тіло було ще тепле, проводились реанімаційні заходи, які не дали результату. У роті він побачив дитячу суміш. Зі слів мами вона його годувала і він захлиснувся;

-показаннями свідка ОСОБА_18 , яка зазначила, що є сімейним лікарем. По роду своєї діяльності зустрічалася з ОСОБА_3 . Дитина для неї була бажана, народилася недоношеною. Вона приходила з хлопчиком на періодичні огляди згідно графіку. ОСОБА_3 отримала від неї рекомендації щодо годування, особливостей догляду за сином, а також інформацією, що можна робити, а що не можна робити у такому віці. 02 березня 2026 року вони мали з`явитися на вакцинацію і в цей день їй стало відомо, що дитина захлиснулася і померла. Відвідала в той день квартиру ОСОБА_3 , бачила мертву дитину на ліжку;

-показаннями свідка ОСОБА_19 , за змістом яких він працює начальником відділу розслідування кримінальних проваджень за участю дітей СУ ГУНП в Івано-Франківській області. 02 березня 2026 року до відділення поліції № 3 (м. Галич) надійшло повідомлення про факт смерті ОСОБА_8 . В кінці дня, після проведення судово-медичного дослідження було встановлено, що смерть дитини настала в результаті закритої черепно-мозкової травми внаслідок спричинення тілесних ушкоджень. Приїхавши до відділення поліції в м. Галичі з метою надання методичної допомоги, ОСОБА_3 розповідала, що напередодні вжила три банки «Revo», після чого пішла додому, лягла спати як завжди разом з сином. Вночі, біля 04 години син почав вередувати і вона ніяк не змогла його заколисати. Розсердившись на сина, вона долонею лівої руки з розставленими в сторони пальцями нанесла йому три удари у тім`яну ділянку голови.

Даними показаннями вноситься ясність в частині обставин нанесення ударів ОСОБА_3 ;

-показаннями свідків ОСОБА_20 та ОСОБА_21 , які зазначили, що 01 березня 2026 року перебували у приміщенні магазину в с. Задністрянське, де зустріли ОСОБА_3 та ОСОБА_9 , з якими були добре знайомі. ОСОБА_16 мала з собою сина, якого весь час тримала на руках. Придбали у магазині чай, спілкувалися. Разом з ОСОБА_9 вжили горілку в кількості 180 мл. Свідку ОСОБА_21 ОСОБА_3 давала дитину на руки, оскільки виходила з приміщення магазину на вулицю палити;

-показаннями свідка ОСОБА_23 , яка зазначила, що працює продавцем в магазині с. Задністрянське. Підтвердила факт присутності ОСОБА_24 - мами і доньки разом з сином у магазині, а також той факт, що ними було придбано 3 банки «Revo». Хлопчик був у мами на руках, поводив себе спокійно. Один з братів Адрухівих придбав пляшку горілки об`ємом 180 мл;

-змістом протоколу огляду місця події від 03 березня 2026 року відповідно до якого проведено огляд приміщення квартири, де виявлено труп малолітнього ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

-змістом рапорту чергового працівника чергової частини відділення поліції № 3 (м. Галич) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області, згідно якого надійшло повідомлення про виїзд швидкої на адресу ОСОБА_3 та про смерть малолітнього ОСОБА_8 ;

-змістом протоколу огляду прибудинкової території, де проживала обвинувачена з дитиною та мамою. В ході огляду виявлено та вилучено три металеві банки з написом «Revo»;

-змістом свідоцтва про народження ОСОБА_8 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

-змістом протоколу огляду предмета, а саме - відеозапису, отриманого стороною обвинувачення в результаті проведеного зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису від 03 березня 2026 року, згідно якого зафіксовано перебування обвинуваченої разом зі свідком ОСОБА_9 та свідками ОСОБА_21 , ОСОБА_20 у приміщенні магазину;

-оглянутим відеозаписом, отриманим стороною обвинувачення в результаті проведеного зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису від 03 березня 2026 року, за змістом якого за обвинувачена разом зі сином ОСОБА_11 , свідками ОСОБА_9 , ОСОБА_21 , ОСОБА_20 перебуває у приміщенні магазину. Свідок ОСОБА_9 придбала три банки з написом «Revo»;

-змістом протоколом огляду речей і документів від 13 березня 2026 року, в результаті якого оглянуто мобільний телефон, належний ОСОБА_3 та зафіксовано обставини вагітності обвинуваченої, листування з батьком дитини, фото обвинуваченої, на яких також зафіксований алкогольний напій «Revo»;

-змістом карти виїзду швидкої медичної допомоги, згідно якої на виклик бригада приїхала о 8 год. 40 хвилин. Реанімаційні заходи результату не дали. Констатували смерть дитини;

-змістом протоколу проведення слідчого експерименту з участю ОСОБА_3 , в ході якого на той час підозрювана відтворила (як вона вважала) послідовність своїх ударів у ділянку голови ОСОБА_8 , а саме - 2 удари відкритою долонею у праву ділянку голови. При цьому син лежав на її правій руці, тобто удари вона завдавала лівої рукою.

-висновком експерта - судово-медичної експертизи від 23 квітня 2026 року за результатами якої встановлено, що смерть ОСОБА_8 настала в результаті закритої черепно-мозкової травми з крововиливами під м?якою мозковою оболонкою в лобній долі зліва на дорзальній поверхні, в лобній долі справа на дорзальній поверхні, в тім?яній долі зліва на дорзальній поверхні, крововиливами в м?які тканини голови в лобній ділянці посередині, в лобній ділянці зліва, в лівій скроневій ділянці, в тім?яній ділянці зліва, синцями в лобній ділянці зліва, в лівій скроневій ділянці, що є небезпечними для життя в момент спричинення.

З моменту настання смерті до проведення судово-медичного розтину трупа (початок якого зафіксований 02 березня 2026 року з 14 години 00 хвилин до 15 години 50 хвилин) пройшло близько 6-8 годин.

Вказані тілесні ушкодження утворились у швидкій послідовності від дії тупих твердих предметів, якими могли бути як руки, так і інші тупі тверді предмети.

Мало місце 3-4 фізичних контакти травмуючого предмета з тілом потерпілого.

Висновком вноситься ясність в частині обставин нанесення ударів ОСОБА_3 , а саме 3-4 фізичні контакти травмуючого предмета з тілом потерпілого у швидкій послідовності, що виключає отримання таких ушкоджень внаслідок падіння, самостійних ударів до твердої поверхні;

-висновком експерта - судово-психіатричної експертизи від 19 березня 2026 року, за результатами якої ОСОБА_3 психічними розладами не страждає і не страждала, перебувала і перебуває на даний час у стані, в якому здатна в повній мірі усвідомлювати свої дії і керувати ними;

-змістом постанов від 03 березня 2026 року про визнання речовими доказами трьох банок з написом «Revo», DVD-R диск із відеозаписом з приміщення магазину «Центральний», що у с. Задністрянське та мобільного телефону «Samsung Galaxy A05» чорного кольору у силіконовому чохлі чорного кольору.

На підставі зібраних доказів, оцінюючи їх в сукупності, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 вчинила кримінальне правопорушення, і її дії кваліфікує за частиною 2 статті 121 КК України, оскільки така заподіяла умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого.

Дії ОСОБА_3 з суб`єктивної сторони мають ознаки непрямого умислу, оскільки вона усвідомлювала суспільну небезпечність своїх дій, передбачала суспільно небезпечні наслідки і хоча не бажала, але свідомо припускала, що внаслідок завдання дитині ударів у життєво важливі органи, він може отримати тяжкі тілесні ушкодження від яких можливе настання смерті потерпілого.

При цьому, розгляд провадження провадився відносно обвинуваченої в межах пред`явленого їй обвинувачення.

Призначаючи обвинуваченій покарання, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 65 КК України, суд призначаючи покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 була дитиною, позбавленою батьківського піклування. У подальшому вказаний статус припинений враховуючи усиновлення сімєю Сочавських. У період з 28 липня 2021 року по 17 жовтня 2025 року перебувала на обліку як дитина, яка опинилася у складних життєвих обставинах у зв`язку з жорстоким поводженням за ознакою статі. Знята з обліку з досягненням повноліття. До кримінальної відповідальності не притягувалася. На обліках в лікаря-психіатра та нарколога, не перебуває. Проживала у складі сім`ї: вона, син ОСОБА_8 , мати ОСОБА_9 , брат ОСОБА_24 .

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_3 , відповідно до статті 66 КК України, є щире каяття. В силу частини 2 статті 66 КК України, до обставинами, що пом`якшують покарання суд відносить вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_3 в юному віці (18 років).

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченої, відповідно до статті 67 КК України є вчинення злочину щодо малолітньої дитини; вчинення злочину щодо особи з якою винний перебував у сімейних відносинах; вчинення злочину щодо особи, яка перебуває в матеріальній та іншій залежності від винного; вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_3 основне покарання в межах санкції частини статті за якою кваліфіковано діяння у виді позбавлення волі.

Застосування статті 69 КК України можливе лише за наявності у кримінальному провадженні виняткових обставин, які дають підстави розраховувати на досягнення мети покарання. При цьому, наявні обставини, що пом`якшують покарання, мають істотно знижувати ступінь тяжкості вчиненого. Ці обставини надають специфічних особливостей, які свідчать, що вчинене діяння виходить за межі типових злочинів такого виду і ступінь його тяжкості порівняно з ними значно менший.

У провадженні не встановлено обставин, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та відповідно і підстав для висновку про можливість застосування статті 69 КК України.

Більш м`яке покарання не відповідатиме ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченої, не буде необхідним та достатнім для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Застосування статті 75 КК України про звільнення від відбування покарання з випробуванням можливе, за умови врахування тяжкості кримінального правопорушення, особи винного та інших обставини справи, що вказує про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.

Суд не вбачає такої можливості.

Слід вирішити питання про речові докази відповідно до статті 100 КПК України.

Керуючись статтями 370, 374, 377 КПК України, суд,

у х в а л и в:

ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 121 КК України та призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років.

У строк покарання, з урахуванням статті 72 КК України, ОСОБА_3 зарахувати термін попереднього ув`язнення в межах даного кримінального провадження, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі, визначивши початок строку відбуття покарання 02 березня 2026 року.

До вступу вироку в законну силу застосувати до ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Речові докази:

-три банки з написом «Revo» - знищити;

-DVD-R диск із відеозаписом з приміщення магазину «Центральний», що у с. Задністрянське - залишити при матеріалах справи;

-мобільний телефон «Samsung Galaxy A05» чорного кольору у силіконовому чохлі чорного кольору - повернути ОСОБА_3 .

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Вирок може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою протягом тридцяти днів з моменту вручення їй копії судового рішення.

СуддяОСОБА_1