Постанова від 07 жовтня 2026 р. у справі №591/11091/25 — Сумський апеляційний суд

Справа №591/11091/25

Номер провадження 22-ц/816/2501/26

Категорія - 39

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 року м. Суми

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Нестеренка М.В. (суддя-доповідач), суддів: Собини О.І., Щербаченко М.В.,

з участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.,

представника відповідачки - Приходько Діани Валеріївни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 , адвоката Приходько Діани Валеріївни,

на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 21 травня 2026 року, ухвалене у місті Суми, у складі судді Клименко А.Я.,

у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції

АТ «Акцент-Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № A31UCT155101128051 від 20 травня 2021 року в розмірі 127 938,42 грн та судових витрат.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 20 травня 2021 року між сторонами укладено кредитний договір, відповідно до умов якого відповідачці надано кредит у розмірі 80 000 грн строком на 63 місяці, до 19 серпня 2026 року, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 50 % річних. Банк свої зобов`язання щодо надання кредитних коштів виконав, однак відповідач належним чином умови кредитного договору не виконувала, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

За розрахунком банку станом на 29 вересня 2025 року заборгованість за кредитним договором становила 127 938,42 грн, з яких 74 430,29 грн – залишок заборгованості за тілом кредиту та 53 508,13 грн – заборгованість за процентами. Заборгованість за комісією та пенею банком не заявлялася.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачкою зобов`язань за кредитним договором та положення статей 525, 526, 530, 610, 612, 629, 1050, 1054 ЦК України, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь зазначену заборгованість, а також 2 422,40 грн судового збору.

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 21 травня 2026 року позов АТ «Акцент-Банк» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором № A31UCT155101128051 від 20 травня 2021 року в розмірі 127 938,42 грн та 2 422,40 грн судового збору.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що 20 травня 2021 року між сторонами укладено кредитний договір, за умовами якого відповідачці надано кредит у розмірі 80 000 грн строком на 63 місяці зі сплатою процентів за користування кредитом. Банк свої зобов`язання за договором виконав, надавши відповідачці кредитні кошти, однак остання належним чином взяті на себе зобов`язання щодо їх повернення та сплати процентів не виконувала, унаслідок чого утворилася заборгованість.

Суд встановив, що відповідно до розрахунку банку станом на 29 вересня 2025 року заборгованість відповідачки становила 127 938,42 грн. Суд визнав доведеними обставини укладення кредитного договору, отримання відповідачем кредитних коштів та неналежного виконання нею договірних зобов`язань, а тому дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідачки заявленої суми заборгованості.

У зв`язку з порушенням відповідачем умов кредитного договору суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та стягнув також понесені позивачем витрати зі сплати судового збору.

Короткий зміст та узагальнені доводи апеляційної скарги

Не погодившись із вказаним рішенням суду, відповідачка оскаржила його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі, посилаючись на неповне встановлення обставин, які мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що надані банком документи не підтверджують належним чином укладення саме спірного кредитного договору та погодження його умов відповідачкою. Зокрема, в анкеті-заяві зазначена дата, яка не дає можливості встановити час її складення та зв`язок із кредитним договором від 20 травня 2021 року; паспорт споживчого кредиту та заява про надання послуги «Швидка готівка» не містять підпису відповідачки; паспорт банківського продукту взагалі не надано, а таблиця обчислення загальної вартості кредиту не містить номера договору та підпису відповідачки. Крім того, у відзиві на позов зверталася увага на розбіжності в датах документів та неузгодженість умов щодо строку кредитування, процентної ставки і розміру щомісячного платежу, однак суд цим обставинам оцінки не надав.

Посилаючись на положення законодавства щодо електронних документів та електронних підписів, апелянт вказує на відсутність належних і допустимих доказів направлення банком відповідачці оферти та її акцепту, отримання і накладення нею некваліфікованого електронного підпису, належної ідентифікації підписувача, а також узгодження сторонами порядку електронної взаємодії. На думку апелянта, банк не довів, що електронний підпис належить саме відповідачці, та не надав доказів цілісності електронних документів. У зв`язку з цим надані паперові копії електронних документів з одноразовим ідентифікатором не є належними та достатніми доказами укладення кредитного договору. На підтвердження цього апелянт посилається на постанови Верховного Суду від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19, від 16 березня 2020 року у справі № 910/1162/19, від 19 січня 2022 року у справі № 202/2965/21 та на висновок у справі № 758/14925/23.

Крім того, апелянт заперечує визначений банком розмір заборгованості. Зазначає, що відповідачкою фактично сплачено 51 748,84 грн, що узгоджується з відомістю розрахунків позивача, а тому, за її контррозрахунком, залишок основного боргу становить 28 251,16 грн. При цьому заборгованість за процентами, на думку апелянта, відсутня, оскільки їх розмір належним чином сторонами не погоджений: доказів ознайомлення відповідачки з паспортом споживчого кредиту немає, а анкету-заяву підписано у невстановлену дату, що не дає можливості встановити, які саме умови діяли на момент її підписання.

Відтак апелянт вважає передчасними висновки суду першої інстанції щодо укладення кредитного договору, погодження його умов та наявності заборгованості у заявленому банком розмірі, у зв`язку з чим просить скасувати рішення суду та відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу АТ «Акцент-Банк» просить відмовити ОСОБА_1 у задоволенні апеляційної скарги, а рішення Зарічного районного суду м. Суми від 21 травня 2026 року залишити без змін.

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, позивач зазначає, що відповідачка, підписавши анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк», підтвердила ознайомлення з ними, приєдналася до них та погодилася в подальшому ознайомлюватися зі змінами до Умов та Правил, розміщеними на сайті банку. 20 травня 2021 року між сторонами укладено кредитний договір № A31UCT155101128051, за умовами якого відповідачці надано кредит у розмірі 80 000 грн строком на 63 місяці, зі сплатою 50 % річних та без комісії.

Банк також зазначає, що відповідачка погодилася на використання простого електронного підпису у вигляді ОТР-пароля. Умовами передбачено направлення банком ОТР-пароля клієнту, його введення для підтвердження згоди та перевірку банком номера телефону клієнта, у зв`язку з чим сторони визнають збіг ОТР-пароля електронним підписом клієнта.

Щодо доводів апеляційної скарги про недоведеність отримання кредитних коштів та розміру заборгованості банк посилається на виписку з рахунку відповідачки, яка, на його думку, є належним і допустимим доказом руху коштів за кредитним рахунком та підтверджує отримання кредиту і наявність заборгованості. Позивач зазначає, що така виписка відповідає вимогам законодавства про бухгалтерський облік та банківській документації, а наведена правова позиція неодноразово підтверджувалася Верховним Судом.

Крім того, банк вказує, що на підтвердження перерахування відповідачці кредитних коштів до позовної заяви було додано меморіальний ордер на суму 80 000 грн. Зазначає також, що в заяві клієнта № A31UCT155101128051 від 20 травня 2021 року вказано номер картки, на яку зараховано кредитні кошти, а додана виписка по картковому рахунку підтверджує як надходження кредитних коштів, так і їх подальше використання.

Заперечуючи доводи щодо непогодження умов кредитування, позивач зазначає, що відповідачка до отримання кредиту була ознайомлена з паспортом споживчого кредиту, а його умовами, зокрема, передбачено право банку достроково розірвати кредитний договір та вжити заходів щодо погашення заборгованості у разі наявності прострочення щомісячного мінімального платежу понад 90 днів. При цьому банк наголошує, що умовами кредитного договору не передбачено обов`язкового направлення окремої вимоги про дострокове погашення кредиту, а відповідачка знала про свої зобов`язання, оскільки мала графік погашення кредиту.

Посилаючись на постанову Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 638/13683/15-ц, банк зазначає, що кредитодавець не може заявляти вимогу про дострокове повернення споживчого кредиту у позовній заяві, однак подання кредитодавцем позову є складовою цивільного процесу, а не цивільних правовідносин.

З огляду на наведене АТ «Акцент-Банк» вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими та просить відмовити в її задоволенні, а рішення Зарічного районного суду м. Суми від 21 травня 2026 року залишити без змін.

Фактичні обставини, встановлені судом першої та апеляційної інстанції

Судом установлено, що ОСОБА_1 07 грудня 2019 року власноруч підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в «Акцент-Банк» (а.с. 6), у якій зазначені відомості про ОСОБА_1 , зокрема серія та номер паспорта, РНОКПП, адреса реєстрації, адреса проживання, контактна інформація, сімейний стан та соціальний статус.

В анкеті-заяві міститься текст про згоду клієнта з тим, що ця заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, основними умовами обслуговування і кредитування, розміщеними в рекламному буклеті, складають договір про надання банківських послуг. Також у ній зазначено про ознайомлення з інформацією про умови кредитування та обов`язок виконувати вимоги Умов та Правил надання банківських послуг.

До позовної заяви позивачем додано паспорт споживчого кредиту (а.с.6 зв.ст. – 7).

20 травня 2021 року оформлено Заяву про надання послуги «Швидка готівка» № A31UCT155101128051, у якій зазначено, що клієнт просить надати в АТ «А-Банк» кредит за послугою «Швидка готівка» на умовах, наведених у заяві (а.с.7 зв.ст. – 8).

Відповідно до пунктів 1–3 заяви зазначено вид кредиту - послуга «Швидка готівка», тип кредиту - строковий кредит, мета отримання кредиту - придбання товару, здійснення платежу або оплата послуг. Пунктом 4 визначено суму кредиту - 80 000,00 грн, пунктом 5 - строк кредиту 60 місяців: з 20 травня 2021 року по 20 травня 2026 року включно, пунктом 6 - фіксовану процентну ставку 50 % річних, пунктом 7 - комісію за надання фінансового інструменту 0,00 грн.

Пунктом 8 заяви визначено розмір щомісячного платежу - 3 692,81 грн, який визначається за формулою A = K*S, де А - щомісячний платіж рівними частинами (ануїтет), К - коефіцієнт ануїтету, S - сума кредиту.

У пункті 9 заяви зазначено номер платіжної картки, що є доступом до поточного рахунку, на який зараховується сума кредиту, - 4323387010491655. Пунктом 10 визначено загальну суму до повернення з урахуванням суми кредиту, процентів та комісій - 221 567,90 грн, а пунктом 11 - рахунок № НОМЕР_1 , на який здійснюється погашення заборгованості за кредитом.

Пунктом 12 заяви передбачено пеню у розмірі 0,07 % (не менше 1 грн) від суми простроченої заборгованості за кредитом за кожен день прострочки, при цьому пеня за невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 % суми простроченого платежу.

Пунктом 13 заяви передбачено відповідальність сторони, яка порушила умови договору, відповідно до чинного законодавства України, з урахуванням визначених у цьому пункті обставин, що звільняють від відповідальності. Пунктом 14 зазначено, що кредит надається відповідно до Тарифів, розміщених на вебсайті банку в розділі «Кредити - Швидка готівка».

Відповідно до пункту 15 заяви протягом строку дії договору вартість послуги, у тому числі розмір неустойки, є незмінними, а зміни щодо вартості послуг та строку виконання зобов`язань вносяться за згодою клієнта шляхом укладення додаткової угоди. Пунктом 16 передбачено право клієнта протягом 14 календарних днів з дня отримання кредиту відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання грошових коштів, із обов`язком протягом семи календарних днів з дати подання повідомлення повернути банку отримані кошти та сплатити проценти за період користування ними.

Пунктом 20 заяви зазначено, що клієнт до укладення угоди ознайомився з актуальними Умовами та Правилами надання банківських послуг АТ «А-БАНК», розміщеними за посиланням www.a-bank.com.ua/terms, а також з інформацією, розміщеною на вебсайті банку. У цьому ж пункті зазначено, що Заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Паспортом банківського продукту, Таблицею обчислення загальної вартості кредиту становлять Договір, примірники яких клієнт отримав, вони йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення.

У заяві зазначено, що 20 травня 2021 року о 16:53 підпис ОСОБА_1 підтверджено простим електронним підписом за ідентифікатором НОМЕР_2 ; також у документі міститься запис про ознайомлення з дійсними Умовами та Правилами надання банківських послуг.

До позовної заяви також додано Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (а.с.8 зв.ст.). У таблиці зазначено дату видачі кредиту - 20 травня 2021 року, чисту суму кредиту - 80 000,00 грн, та розмір платежу за розрахунковий період. Починаючи з 20 червня 2021 року, розмір щомісячного платежу визначено у сумі 3 692,81 грн, а платіж від 19 травня 2026 року визначено у сумі 3 692,11 грн. Загалом передбачено 60 платежів, а загальна сума платежів за весь строк кредитування становить 221 567,90 грн.

У таблиці наведено розподіл кожного платежу на суму кредиту та проценти за користування кредитом. Загальна сума кредиту за договором становить 80 000,00 грн, загальна сума процентів за користування кредитом - 141 567,90 грн. У графі щодо комісії за надання кредиту зазначено 0,00 грн, інші платежі за послуги банку не зазначені. Реальна річна процентна ставка визначена у розмірі 64,3 %, а загальна вартість кредиту - 221 567,90 грн. Зокрема, у першому платежі від 20 червня 2021 року зазначено 248,37 грн процентів та 3 444,44 грн суми кредиту, що погашається; у платежі від 20 квітня 2026 року - відповідно 3 393,87 грн процентів та 298,94 грн суми кредиту.

У таблиці також міститься застереження, що наведені обчислення реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту є репрезентативними та базуються на обраних споживачем умовах кредитування і припущенні, що договір залишатиметься чинним протягом погодженого строку, а кредитодавець і споживач виконуватимуть свої обов`язки на умовах та у строки, визначені договором.

У нижній частині таблиці зазначено ОСОБА_1 як клієнта та вказано, що 20 травня 2021 року о 16:53 підпис підтверджено простим електронним підписом за ідентифікатором НОМЕР_2 ; у документі також міститься запис про ознайомлення з дійсними Умовами та Правилами надання банківських послуг.

Меморіальним ордером від 20 травня 2021 року № TR.17766496.30626.65505 підтверджується здійснення банком операції з видачі кредитних коштів у сумі 80 000 грн. У призначенні платежу зазначено: «Видача кредиту згідно договору № A31UCT155101128051 від 20/05/2021». У документі також зазначено платника, отримувача та реквізити проведеної банківської операції (а.с.11).

За розрахунком заборгованості за договором № A31UCT155101128051 від 20 травня 2021 року, складеного станом на 29 вересня 2025 року, загальна заборгованість становить 127 938,42 грн, з яких 74 430,29 грн - заборгованість за тілом кредиту та 53 508,13 грн — заборгованість за процентами. Заборгованість за комісією та пенею відсутня (а.с.9-10).

До матеріалів справи також долучено виписку по кредиту № A31UCT155101128051, сформовану 29 вересня 2025 року, яка містить відомості про рух кредитної заборгованості за період з 20 травня 2021 року по 28 вересня 2025 року, зокрема про здійснені платежі, їх розподіл між тілом кредиту та процентами, нарахування, прострочену заборгованість та залишок заборгованості, який станом на 28 вересня 2025 року становив 127 938,42 грн (а.с.11 зв.ст. – 13).

Взяті на себе зобов`язання за кредитним договором відповідачка належним чином не виконувала, що створило заборгованість розмір якої, згідно з розрахунком позивача, станом на 29 вересня 2025 року складає 127 938,42 грн, із яких: 74 430,29 грн заборгованість за кредитом; 53 508,13 грн заборгованість за відсотками (а.с. 9-10).

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що між сторонами укладено кредитний договір, за умовами якого відповідачці надано кредит у розмірі 80 000 грн строком на 60 місяців із процентною ставкою 50 % річних. Банк свої зобов`язання за договором виконав, надавши відповідачці кредитні кошти, однак остання належним чином взяті на себе зобов`язання щодо їх повернення та сплати процентів не виконувала, унаслідок чого утворилася заборгованість.

Суд встановив, що за розрахунком банку станом на 29 вересня 2025 року заборгованість відповідачки становила 127 938,42 грн, з яких 74 430,29 грн – заборгованість за тілом кредиту та 53 508,13 грн – заборгованість за процентами, у зв`язку з чим дійшов висновку про наявність підстав для стягнення зазначеної суми.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частин першої і другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що зміст правочину може бути зафіксований в одному або кількох документах, які у своїй сукупності визначають його зміст та умови.

З матеріалів справи вбачається, що Анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, Заява про надання послуги «Швидка готівка» № A31UCT155101128051, паспорт споживчого кредиту та Таблиця обчислення загальної вартості кредиту містять взаємопов`язані відомості щодо особи позичальника та умов кредитування.

Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції (частина перша статті 640 ЦК України).

За змістом статей 641, 642 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

20 травня 2021 року відповідачка ОСОБА_1 оформила Заяву про надання послуги «Швидка готівка» № A31UCT155101128051, якою просила надати їй кредит у сумі 80 000 грн строком на 60 місяців – з 20 травня 2021 року по 20 травня 2026 року включно, із фіксованою процентною ставкою 50 % річних та щомісячним платежем у розмірі 3 692,81 грн.

Пунктом 20 зазначеної заяви передбачено, що ця Заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Паспортом банківського продукту та Таблицею обчислення загальної вартості кредиту становлять Договір.

Отже, умови кредитування визначені у взаємопов`язаних документах, які містять відомості про особу позичальника, суму та строк кредитування, процентну ставку, розмір щомісячного платежу, загальну вартість кредиту та порядок його погашення.

У заяві, паспорті споживчого кредиту та Таблиці обчислення загальної вартості кредиту зазначено, що 20 травня 2021 року о 16:53 підпис відповідачки підтверджено простим електронним підписом за ідентифікатором НОМЕР_2 . Зазначений номер телефону також вказаний як контактний номер відповідачки в матеріалах справи.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (стаття 1055 ЦК України).

За приписами статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами, а відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

На підтвердження виконання банком своїх зобов`язань надано меморіальний ордер від 20 травня 2021 року № TR.17766496.30626.65505, відповідно до якого здійснено операцію з видачі 80 000 грн із призначенням платежу: «Видача кредиту згідно договору № A31UCT155101128051 від 20/05/2021». Номер договору відповідає номеру Заяви про надання послуги «Швидка готівка».

Крім того, з виписки по кредиту вбачається подальше здійснення відповідачкою платежів у рахунок погашення кредитної заборгованості. Сам факт внесення платежів відповідачка не заперечує та в апеляційній скарзі посилається на їх загальну суму 51 748,84 грн.

Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13, за стандартом доказування, що ґрунтується на балансі ймовірностей, висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів має бути вірогіднішим, ніж протилежний. Аналогічний підхід до застосування стандарту «балансу ймовірностей» у цивільних справах визнає і Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 листопада 2007 року у справі «Бендерський проти України», заява № 22750/02.

У цьому контексті підлягає застосуванню концепція «негативного доказу»: певна обставина не може вважатися доведеною лише тому, що інша сторона її не спростувала, оскільки такий підхід суперечив би принципу змагальності (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13).

У постанові Верховного Суду від 06 квітня 2026 року у справі № 368/1257/21 зазначено, що позичальник має право заперечувати проти вимоги кредитодавця, посилаючись на те, що грошові кошти фактично ним не одержувалися або були одержані у меншій кількості, ніж зазначено у договорі. Тягар доведення таких обставин лежить на позичальнику, який заявляє відповідне заперечення.

Колегія суддів вважає зазначену правову позицію застосовною до правовідносин, що є предметом розгляду у цій справі.

У справі, що переглядається, АТ «А-Банк» на виконання своїх зобов`язань за кредитним договором надало відповідачці кредитні кошти у сумі 80 000 грн, що підтверджується меморіальним ордером від 20 травня 2021 року № TR.17766496.30626.65505 із призначенням платежу: «Видача кредиту згідно договору № A31UCT155101128051 від 20/05/2021».

Водночас відповідачка не довела належними та допустимими доказами, що кредитні кошти фактично не отримувала або що вони були отримані нею у меншому розмірі, ніж зазначено у Заяві про надання послуги «Швидка готівка» та меморіальному ордері. Навпаки, матеріали справи містять виписку по кредиту, з якої вбачається подальше здійснення відповідачкою платежів у рахунок погашення кредитної заборгованості, загальна сума яких, за її ж твердженням, становить 51 748,84 грн.

За таких обставин надані позивачем докази у своїй сукупності є достатніми та більш вірогідними, ніж протилежне твердження про ненадання кредитодавцем кредитних коштів.

Доводи апеляційної скарги про недоведеність укладення між сторонами кредитного договору та належності відповідачці електронного підпису також не спростовують висновків суду першої інстанції. Належність відповідачці електронного підпису оцінюється у сукупності з іншими доказами у справі, зокрема змістом оформлених 20 травня 2021 року документів, зазначенням у них одного і того ж ідентифікатора простого електронного підпису, меморіальним ордером про видачу кредиту та подальшим здійсненням відповідачкою платежів у рахунок кредитної заборгованості.

Посилання апелянтки на відсутність належних доказів направлення оферти та її акцепту також не заслуговують на увагу, оскільки Заява про надання послуги «Швидка готівка» містить волевиявлення відповідачки щодо отримання кредиту на визначених у ній умовах, а подальше надання банком кредитних коштів за зазначеною у заяві кредитною операцією підтверджує виникнення між сторонами відповідних кредитних правовідносин.

Не заслуговують на увагу і доводи апеляційної скарги про неузгодженість умов кредитування. Як зазначено вище, у Заяві про надання послуги «Швидка готівка» № A31UCT155101128051 визначено суму кредиту – 80 000 грн, строк кредитування – 60 місяців з 20 травня 2021 року по 20 травня 2026 року включно, процентну ставку – 50 % річних та розмір щомісячного платежу – 3 692,81 грн. Таблиця обчислення загальної вартості кредиту містить графік його погашення та розподіл платежів між сумою кредиту і процентами. Отже, зазначені документи містять конкретні та взаємопов`язані умови кредитування.

Помилкове посилання банку в позовній заяві на строк кредитування 63 місяці не свідчить про неузгодженість сторонами цієї умови договору, оскільки у Заяві про надання послуги «Швидка готівка» від 20 травня 2021 року та Таблиці обчислення загальної вартості кредиту строк кредитування визначено у 60 місяців, з 20 травня 2021 року до 20 травня 2026 року включно. Саме ці умови покладено судом в основу оцінки спірних правовідносин.

Доводи апеляційної скарги про те, що вся сума внесених відповідачкою платежів у розмірі 51 748,84 грн підлягає зарахуванню виключно в рахунок погашення тіла кредиту, також є необґрунтованими.

Із виписки по кредиту вбачається, що внесені відповідачкою кошти зараховувалися як у рахунок погашення тіла кредиту, так і в рахунок процентів.

Отже, визначення залишку основного боргу шляхом простого віднімання загальної суми внесених платежів від суми отриманого кредиту не враховує фактичного порядку зарахування здійснених платежів.

За розрахунком заборгованості, станом на 29 вересня 2025 року, заборгованість відповідачки становить 127 938,42 грн, з яких 74 430,29 грн – заборгованість за тілом кредиту та 53 508,13 грн – заборгованість за процентами. Наявність здійснених відповідачкою платежів зазначеного розрахунку не спростовує, оскільки такі платежі не були зараховані виключно на погашення основної суми кредиту.

Доводи апеляційної скарги про відсутність підстав для стягнення процентів також є необґрунтованими. Розмір процентної ставки та порядок сплати процентів погоджені сторонами у Заяві про надання послуги «Швидка готівка», а відповідні відомості містяться також у паспорті споживчого кредиту та Таблиці обчислення загальної вартості кредиту.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено укладення між сторонами кредитного договору, надання відповідачці кредитних коштів у сумі 80 000 грн, погодження сторонами умов кредитування та здійснення відповідачкою платежів у рахунок погашення кредитної заборгованості. Доказів повного повернення кредитних коштів та процентів за користування ними відповідачка не надала.

Отже, доводи апеляційної скарги щодо неукладення кредитного договору, неналежності електронного підпису, ненадання кредитних коштів, неузгодженості умов кредитування, неправильного зарахування здійснених платежів та безпідставності нарахування процентів не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відтак колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за тілом кредиту в сумі 74 430,29 грн та за процентами в сумі 53 508,13 грн, а всього – 127 938,42 грн.

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення (частина 1 статті 374 ЦПК України).

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина 1 статті 375 ЦПК України).

За результатами апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалено відповідно до норм матеріального права, з додержанням норм процесуального права, і підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги немає.

Таким чином, апеляційну скаргу відповідачки необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Висновки суду щодо судових витрат

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідачку; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина 1 та 2 статті 141 ЦПК України).

Оскільки апеляційна скарга залишена апеляційним судом без задоволення, тому відсутні підстави для відшкодування заявнику апеляційної скарги судових витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись статтями 367-369, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Приходько Діани Валеріївни залишити без задоволення.

Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 21 травня 2026 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий - М.В. Нестеренко

Судді: О.І. Собина

М.В. Щербаченко