Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №487/6753/26 — Миколаївський апеляційний суд

Справа № 487/6753/26

Провадження № 33/812/408/26

Головуючий судддя у першій інстанції Карташева Т. А.

Суддя-доповідач Токарєв А.Г.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

“07” жовтня 2026 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд

у складі: головуючого – судді Токарєва А.Г.

за участю секретарів Козленко Ю.В., Пшеняк М.В.

захисника Кубрак Ю.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Заводського районного суду м. Миколаєва від 03 вересня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

- визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп.

Встановлені судом першої інстанції обставини.

10.09.2026, близько 19:00 год, в м. Миколаєві, по вул. Індустріальна,1-Г, водій ОСОБА_1 рухався на автомобілі «Renault Megane» номерний знак НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, млява мова), від проходження медичного огляду за допомогою алкотестеру «Драгер», а також в медичному закладі, відмовився у встановленому законом порядку, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України.

Своїми діями ОСОБА_1 , вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову скасувати та закрити провадження по справі, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП у його діях.

Вважає, що суд не дотримався вимог ст.ст. 7,9 КУпАП, оскільки спрощено підійшов до розгляду справи. На думку апелянта, суд першої інстанції належним чином не з`ясував обставини справи, розглянувши справу поверхнево, послався лише на обставини, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення та обґрунтував вину лише формальним переліченням документів.

Зазначив, що дана апеляційна скарга подана з метою дотримання строків апеляційного оскарження постанови суду першої інстанції, оскільки ОСОБА_1 не отримував повний текст оскаржуваної постанови, тому після ознайомлення з матеріалами справи про адміністративне правопорушення, має намір уточнити (доповнити) апеляційну скаргу із викладенням мотивів та доказів незаконності, необґрунтованості, порушень норм матеріального та процесуального права постанови Заводського районного суду м. Миколаєва від 03 вересня 2026 року.

Позиція учасника судового провадження.

ОСОБА_1 належним чином повідомлений про дату та час апеляційного розгляду, до суду не з`явився, причини неявки не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи або здійснення судового провадження за його участю в режимі відеоконференції не подавав. Його неявка не перешкоджає апеляційному розгляду.

Захисник Кубрак Ю.В. підтримала апеляційну скаргу, просила її задовольнити.

Заслухавши думку учасника судового провадження на підтримку апеляційної скарги, дослідивши докази, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд встановив таке.

Положення закону, яким керувався суд апеляційної інстанції виходив при ухваленні рішення.

Згідно зі ст. 7 КУпАП Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом.

Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами

Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальності за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до частин 2, 3, 4 та 6 ст. 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з вимогами пункту 2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 № 1103 (далі - Порядок), огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ та МВС.

Пункт 3 зазначеного Порядку передбачає можливість проведення огляду як поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом, так і лікарем закладу охорони здоров`я.

Згідно з пунктами 6, 8 Порядку, водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Відповідно до п. 7 Р. І Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України N 1452/735 від 09.11.2015 (далі - Інструкція), у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при ухваленні рішення.

На переконання суду, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП доведена наявними у справі доказами, яким суд першої інстанції дав належну правову оцінку.

Дійшовши висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, як на докази його вини, в постанові суд посилається на:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 742347 від 10.08.2026, згідно з яким 10.09.2026, близько 19:00 год, в м. Миколаєві, по вул. Індустріальна, 1-Г, водій ОСОБА_1 рухався на автомобілі «Renault Megane» номерний знак НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, млява мова), від проходження медичного огляду за допомогою алкотестеру «Драгер», а також в медичному закладі, відмовився у встановленому законом порядку, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України;

- відеозапис, який є додатком до протоколу про адміністративне

правопорушення, з якого вбачається, що поліцейським неодноразово було запропоновано водієві ОСОБА_1 у встановленому законом порядку пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, як на місці зупинки, так і в медичному закладі, на що він відмовився;

- довідку Управлінні патрульної поліції в Миколаївській області від 11.08.2026, відповідно до якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 отримував (має) посвідчення водія на право керування транспортними засобами НОМЕР_2 від 08.03.2024.

Разом з тим з наявного в матеріалах справи направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, складеного о 19:08 год 10.08.2026 у водія ОСОБА_1 , в результаті огляду, проведеного поліцейським, виявлені ознаки сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, млява мова, нестійка хода.

Події, зафіксовані на відеозаписі є послідовними, узгоджуються між собою та містять інформацію щодо суті адміністративного правопорушення (відмова від проходження медичного огляду).

З відеозаписів, здійснених з транспортного засобу поліцейських та на нагрудний відео реєстратор поліцейських вбачається, що 10.08.2026, близько 19:00 год, під час руху транспортного засобу «Renault Megane» номерний знак НОМЕР_1 по вул. Індустріальна, 1-Г, в м. Миколаєві, за кермом перебуває чоловік в сірій футболці, інші пасажири в салоні автомобіля відсутні. В подальшому, не впоравшись з керуванням, водій вказаного автомобіля виїхав переднім правим колесом на бордюрний камінь, внаслідок чого транспортний засіб зупинився.

На момент наближення працівників поліції до транспортного засобу «Renault Megane» номерний знак НОМЕР_1 , який знаходився в нерухомому стані, багажник автомобіля був відчинений, а сам ОСОБА_1 , який був одягнений у сіру футболку, перебував на передньому пасажирському сидінні з відчиненими дверима. Будь-яких інших осіб в салоні автомобіля чи поруч з ним, окрім ОСОБА_1 , не знаходилось.

Під час спілкування з ОСОБА_1 , поліцейським виявлено у нього ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нестійку ходу, мляву мову. Отже у поліцейського були наявні підстави пропонувати ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою алкотестеру «Драгер» або у медичному закладі. Проте на вказану пропозицію поліцейського ОСОБА_1 категорично відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, незважаючи на роз`яснення поліцейського, що відмова від огляду на стан сп`яніння, зокрема у закладі охорони здоров`я, тягне за собою настання адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

При цьому з відеозапису з нагрудного відео реєстратора вбачається, що на запитання поліцейського ОСОБА_1 неодноразово пояснював, що вживав алкогольні напої 10.08.2026, а щодо причини керування транспортним засобом в стані сп`яніння, пояснив, що пробив колесо, після чого зателефонував приятелю на якого наразі чекає (07:32 хв.), також пояснив, що хотів поставити автомобіль до гаражу (14:25 хв.).

Із відеозапису вбачається повідомлення поліцейським ОСОБА_1 про зафіксований відеореєстратором факт керування останнім транспортним засобом, до виявлення поліцейським у нього ознак алкогольного сп`яніння, а також зауваження поліцейського, що статус діючого військового, жодним чином не дозволяє ОСОБА_1 керувати транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння, з чим останній погоджується та пропонує вирішити питання не оформлення відносно нього матеріалів про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП.

З матеріалів справи вбачається, що при складенні протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 ознайомився з його змістом без будь-яких зауважень з приводу інкримінованого йому правопорушення, про що свідчать підписи останнього у відповідних графах протоколу, та не виклав жодних заперечень проти нього.

Крім того, зміст відеозапису свідчить про те, що відео зйомка працівниками поліції проводилась на законних підставах, відповідно до вимог ст. 40 Закону України "По національну поліцію". Відеозапис події відповідає вимогам ст. 251 КУпАП, відповідно до вимог якої доказом є показання технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису. При цьому, тривалість та зміст відеозапису дозволяють встановити повні та необхідні відомості щодо обставин відмови особи від огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Колегія суддів зазначає, що не зважаючи на те, що протокол серії ЕПР1 №742347 від 10 серпня 2026 року про адміністративне правопорушення не підписано посадовою особою, яка його склала, посилання захисником у своїх письмових поясненнях на неналежність, як доказу даного документу, не впливає на суть інкримінованого ОСОБА_2 порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху України.

З дослідженого відеозапису з нагрудного відеореєстратора поліцейського вбачається, що встановлення особи ОСОБА_1 , виявлення ознак алкогольного сп`яніння та оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, здійснює інспектор УПП в Миколаївській області старший лейтенант поліції Драгальчук А.М., який на початку відеозапису повідомляє ОСОБА_1 особисто свою посаду та анкетні дані. Вказані обставини поза розумним сумнівом доводять складення протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №742347 від 10 серпня 2026 року саме ОСОБА_3 .

Протокол про адміністративного правопорушення серії ЕПР1 №742347 від 10 серпня 2026 року, відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, та складений з урахуванням вимог Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення, оскільки містить виклад суті вчиненого правопорушення та є джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу, яка його вчинила.

ОСОБА_1 в тексті протоколу не зазначив будь-яких доказів, які б спростовували вчинення ним інкримінованого правопорушення. Разом з тим матеріали провадження не містять відомостей неправомірних дій працівників поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, а також відомостей щодо оскарження цих дій та інформації щодо результатів такого оскарження.

Оцінивши досліджені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи, суддя першої інстанції дійшов висновку, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , дійсно керував транспортним засобом за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №742347 від 10 серпня 2026 року та відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами в їх сукупності.

За такого суддя суду першої інстанції обґрунтовано зробив висновок про доведеність факту відмови водія ОСОБА_1 від огляду на стан алкогольного сп`яніння, тобто про вчинення ним адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Апеляційний суд вважає, що у справі, яка переглядається, дотримано судом стандарт доведення висунутого ОСОБА_1 обвинувачення у вчиненні передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП правопорушення поза розумним сумнівом. В цьому разі стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, які є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинено і особа, яка притягнута до адміністративної відповідальності, або відносно якої закрито адміністративне провадження з нереабілітуючих підстав, є винною у вчиненні цього правопорушення. У цій справі належними та допустимими доказами доведено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та його відмова від огляду на стан алкогольного сп`яніння, а доказів протилежного матеріали справи не містять.

Доказів, які спростовують правильність висновків суду першої інстанції, апелянтом не надано, не встановлено їх і при апеляційному перегляді.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що у рішенні по справі «О`Галлоран та Франціє проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року Європейський суд з прав людини постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Апеляційний суд наголошує, що користування джерелом підвищеної небезпеки покладає на водія транспортного засобу певні додаткові обов`язки, які пов`язані із необхідністю забезпечення безпечного використання транспортних засобів і таке обмеження прав конкретної особи повністю відповідає інтересам суспільства щодо забезпечення безпеки дорожнього руху.

Отже, суд першої інстанції в межах наданих йому матеріалів справи про адміністративне правопорушення провів судовий розгляд, дослідив надані йому докази, з`ясував обставини, що підлягали з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення та ухвалив законну, обґрунтовану постанову.

Порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б могли вплинути на правильність прийнятого судом першої інстанції рішення, апеляційним судом не встановлено.

З огляду на викладене апеляційним судом не були встановлені невідповідність протоколу про адміністративне правопорушення вимогам закону, зокрема статті 256 КУпАП, або складання цього протоколу неповноважною особою, а тому відсутні підстави для закриття справи про адміністративне правопорушення у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення з мотивів, на які посилається апелянт.

З огляду на викладене, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції дійшов законного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підстав для скасування постанови суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції не знаходить, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

При цьому, апеляційний суд також враховує, що адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, є небезпечним як для самого правопорушника так і для інших учасників дорожнього руху.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Заводського районного суду м. Миколаєва від 03 вересня 2026 року щодо ОСОБА_1 , – без змін.

Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя А.Г. Токарєв