Постанова від 07 жовтня 2026 р. у справі №450/249/24 — Львівський апеляційний суд

Справа № 450/249/24 Головуючий у 1 інстанції: Мельничук І. І.

Провадження № 22-ц/811/903/26 Доповідач в 2-й інстанції: Ванівський О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого : Ванівського О.М.,

суддів: Савуляка Р.В., Цяцяка Р.П.,

секретаря: Костюк С.О.

з участю: апелянта ОСОБА_1 та його представника – адвоката Бардина Р.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 26 січня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ», третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ», третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

В обґрунтування позову позивач зазначав, що 27.01.2023 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля AUDI A4, який перебував у його законному користуванні та яким він керував. ДТП сталася з вини водія автомобіля RENAULT MEGANE, яка, порушивши вимоги пункту 16.11 Правил дорожнього руху України, не надала перевагу в русі, внаслідок чого обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Факт порушення та вина іншого учасника ДТП підтверджені постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 22 березня 2023 року, якою водія автомобіля RENAULT MEGANE визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП. Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля винної особи була застрахована у ПрАТ «СК «УСГ», у зв`язку з чим позивач звернувся до страховика із заявою про виплату страхового відшкодування. Однак страховик безпідставно відмовив у здійсненні виплати, посилаючись на відсутність довіреності на право користування автомобілем, дійсної на момент виплати страхового відшкодування. Позивач вважає таку відмову необґрунтованою та такою, що суперечить нормам чинного законодавства, оскільки факт дорожньо-транспортної пригоди, вина відповідача та причинно-наслідковий зв`язок між діями винної особи і завданою шкодою встановлені постановою суду, яка набрала законної сили та є обов`язковою для суду при розгляді даної справи відповідно до частини шостої статті 82 ЦПК України. Крім того, відповідно до положень цивільного законодавства та Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик зобов`язаний відшкодувати майнову шкоду, завдану внаслідок страхового випадку, незалежно від того, чи є потерпілий власником транспортного засобу, за умови його правомірного володіння та користування таким майном. Позивач наголошує, що право законного володіння транспортним засобом є самостійним речовим правом, яке підлягає захисту нарівні з правом власності. Заподіяння шкоди майну, яким особа користується на законних підставах, надає їй право вимагати відшкодування завданих збитків, що підтверджується як нормами Цивільного кодексу України, так і усталеною судовою практикою Верховного Суду та Європейського суду з прав людини. З урахуванням викладеного, позивач вважає, що відмова страховика у виплаті страхового відшкодування порушує його майнові права та право на мирне володіння майном, а тому є підставою для судового захисту. У зв`язку із вищенаведеним, просить позов задоволити повністю.

Оскаржуваним рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 26 січня 2026 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ», третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди – відмовлено.

Дане рішення в апеляційному порядку оскаржив ОСОБА_1 .

В апеляційній скарзі зазначає, що суд помилково погодився з позицією страхової, що закінчення строку дії довіреності (25.02.2023) нівелює право на виплату, хоча саму заяву про відшкодування було подано правомірно під час дії довіреності (20.02.2023).

Вважає, що суд безпідставно відмовив через те, що позивач не є формальним власником автомобіля Audi A4. Позивач керував ним законно, а згідно з нормами ЦК України та практикою Верховного Суду, право на відшкодування має особа, яка фактично зазнала майнових втрат (водій/користувач).

Також апелянт зазначає, що факт наявності прав підтверджений матеріалами оформлення ДТП поліцією та іншою судовою постановою, яка має преюдиційне значення.

Просить рішення суду скасувати та постановити нове судове рішення, яким позов задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення апелянта ОСОБА_1 та його представника – адвоката Бардина Р.І. на підтримання апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити.

Згідно зі ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в Постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції не відповідає таким вимогам.

Положеннями частини 1 статті 264 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, суд першої інстанції виходив з того, що позивач ОСОБА_1 не надав доказів того, що саме йому, як титульному володільцю, заподіяно майнову шкоду пошкодженням автомобіля марки Audi А4 з номерним знаком НОМЕР_1 .

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду зважаючи на наступне.

Згідно статті 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Частинами першою та другою статті 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно зі статтею 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Судом встановлено, що відповідно до постанови Пустомитівського районного суду Львівської області від 22.03.2023 року у справі № 450/922/23, провадження № 3/450/780/23 вбачається, що 27.01.2023 року о 16:55 год. за адресою: Львівський район, с. Гамаліївка, автодорога М-06 530 + 650 м, водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «RENAULT MEGANE» номерний знак НОМЕР_2 , не надала дорогу транспортному засобу марки «Ауді» д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_1 . Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження. Такими своїми діями ОСОБА_2 порушила вимоги п.п. 16.11

ПДР України, із врахуванням постанови про виправлення описки від 04.08.2023 року.

Вищевказаною постановою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення. передбаченого ст. 124 КУпАП.

Така не оскаржувалась та набрала законної сили 04.04.2023 року.

Внаслідок зазначеної ДТП транспортний засіб – автомобіль марки AUDI модель A4 д.н.з. НОМЕР_4 отримав механічні ушкодження.

ОСОБА_1 01.02.2023 року у відповідності до вимог ст. 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», звернувся до ПАТ «СК «УСГ» з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду, яка мала місце 27.01.2023 року за участі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , розмір франшизи у такому вказано, що така складає 1000,00 грн. та надав пояснення про обставини настання ДТП.

У той же час, у матеріалах справи наявні два примірника заяви про виплату страхового відшкодування ОСОБА_1 , згідно долученої позивачем, як він зазначає, заяви про виплату страхового відшкодування, яка була повернута йому представником відповідача ПАТ «СК «УСГ», позивач 01.02.2023 року звернувся до ПАТ «СК «УСГ» із заявою про виплату страхового відшкодування, яка була зареєстрована ПАТ «СК «УСГ» за № ЗСЦВ-000000000005149, в якій просить відповідно до ст. 35 ЗУ «Про ОСЦПВВНТЗ» здійснити відшкодування оціненої шкоди заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди (ДТП), що сталася 27.01.2023 р. за адресою: Траса, Львівська область, Північний обхід м. Львова внаслідок якої було завдано шкоду: транспортному засобу Audi А4 з номерним знаком НОМЕР_1 ; згідно долученої копії відповідачем, останній звернувся 20.02.2023 року із такою заявою , та така була зареєстрована ПАТ «СК «УСГ» 06.02.2023 року за № ЗСЦВ-000000000005160, в якій ОСОБА_1 просить відповідно до ст. 35 ЗУ «Про ОСЦПВВНТЗ» здійснити відшкодування оціненої шкоди заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди (ДТП), що сталася 03.02.2023 р. за адресою: м. Винники, Львівська область, вул. Олександра ОСОБА_3 внаслідок якої було завдано шкоду: транспортному засобу BMW M3401 з номерним знаком НОМЕР_5 .

Разом з тим, із заявою про виплату страхового відшкодування 16.02.2023 року до ПАТ «СК «УСГ» звернувся ОСОБА_4 , яку було зареєстрована за № ЗСЦВ-000000000005149.

Згідно відповіді ПАТ «СК «УСГ» - ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , за вих. № ЗСЦВ-5149/3 від 26.04.2023 року, що 20.02.2023 року такі звернулися до ПАТ «Страхова компанія «УСГ» із заявою про виплату страхового відшкодування за шкоду заподіяну власнику транспортного засобу Audi A4, д.н.з. НОМЕР_1 , на підставі довіреності від 25.08.2022 року, однак довіреність від 25.08.2022 року припинила строк дії 25.02.2023 року, а тому на теперішній час останні не мають повноважень відповідно до даної довіреності на отримання страхового відшкодування, за шкоду завдану власнику вищевказаного транспортного засобу та повідомлено про необхідність надати документ, що посвідчує право на отримання страхового відшкодування та постанову суду, в іншому випадку ПАТ «Страхова компанія «УСГ» не матиме підстав для виплати страхового відшкодування за Полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № EP-211694667 від 25.10.2022 року.

Також, згідно листа ПАТ «СК «УСГ» за вих. № ЗСЦВ-4149/12 від 13.12.2023 року – ОСОБА_1 вбачається, що ПАТ «СК «УСГ» розглянуло заяву від 06.11.2023 року (вх. № 01/77755 від 14.11.2023 року), та повідомлено, що згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу – автомобіль Audi A4, д.н.з. НОМЕР_1 , належить ОСОБА_5 , документів, що посвідчують право на отримання страхового відшкодування надано не було, таким чином немає підстав віднести останнього до категорії осіб, що мають право отримання страхового відшкодування за даним випадком, а відповідно не має підстав для виплати такого, однак в разі надання документів, які б підтверджували право на отримання страхового відшкодування за даним випадком, ПАТ «СК «УСГ» повернеться до розгляду заявленого випадку.

Згідно з відповіддю ПрАТ «СК «УСГ» за вих. № ЗСЦВ-5150/1 від 01.02.2023 року ОСОБА_6 , страховик підтвердив отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду від 27 січня 2023 року та реєстрацію страхового випадку. Страховою компанією зазначено перелік документів, які вже були подані разом із повідомленням, а також вказано на необхідність надання додаткових документів, зокрема медичних довідок, документів щодо причинно-наслідкового зв`язку між ДТП та ушкодженнями, товарних чеків і рішення суду, для прийняття рішення про виплату страхового відшкодування. Також повідомлено, що у разі потреби страховик може запросити додаткові документи чи відомості.

ПрАТ «СК «УСГ» за вих. № ЗСЦВ-5150/П від 12.05.2023 року було прийнято рішення виплатити ОСОБА_6 страхове відшкодування в розмірі 938,00 грн., за страховим випадком, що стався 27 січня 2023 р., згідно Полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № EP-211694667 від 25.10.2022 р. та Страхового Акту ЗЦВ-5150, затвердженого 12.05.2023 року.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду 06 червня 2018 року у справі № 597/1070/15-ц (провадження № 61-9445св18) зазначено, що пунктом 1 частини першої статті 395 ЦК України передбачено, що речовим правом на чуже майно є право володіння. За статтею 398 ЦК України право володіння виникає на підставі договору з власником або особою, якій майно було передано власником, а також на інших підставах, встановлених законом.

Таким чином, особа, яка хоч і не є власником, але має законне право володіння майном, має також право вимагати відшкодування шкоди, завданої цьому майну.

Враховуючи те, що відповідно до статей 386, 395, 396 ЦК України положення щодо захисту права власності поширюються також на осіб, які хоч і не є власниками, але володіють майном на праві господарського відання, оперативного управління або на іншій підставі, передбаченій законом чи договором (речове право), такі особи також мають право вимагати відшкодування шкоди, завданої цьому майну.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2021 року у справі № 147/66/17 (провадження № 14-95цс20) зазначено, що "факт правомірності володіння особою транспортним засобом є достатньою підставою для неї, щоб звернутися за захистом права щодо відшкодування шкоди, заподіяної вказаному майну.

За змістом частини другої статті 1187 ЦК України володільцем джерела підвищеної небезпеки є юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших правових підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Пунктом 2.2. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (в редакції, чинній на час вчинення ДТП) передбачено, що власник транспортного засобу, а також особа, яка використовує такий транспортний засіб на законних підставах, можуть передавати керування транспортним засобом іншій особі, що має при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Власник транспортного засобу може передавати такий засіб у користування іншій особі, що має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, передавши їй реєстраційний документ на цей транспортний засіб".

Якщо порушення речового права на чуже майно, з вини третіх осіб, завдало певних майнових збитків особі, якій належить це право, то ця особа може звернутися за захистом належних їй прав на підставі статті 396 ЦК України. Таким чином, спричинення шкоди користувачу майна випливає з факту його користування цим майном на достатній правовій підставі відповідно до пункту 2.2 Правил дорожнього руху (висновок Верховного Суду України в постанові від 03 грудня 2014 року у справі № 6-183цс14).

Як вбачається х матеріалів справи, ОСОБА_1 на момент ДТП був водієм пошкодженого транспортного засобу «Ауді» д.н.з. НОМЕР_3 .

Позивачем до позовної заяви додані копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, довіреність, яка видана на ім`я ОСОБА_4 , на підставі якої останній мав право розпоряджатися автомобілем «Ауді» д.н.з. НОМЕР_3 , що свідчить про правомірність володіння останнього вказаним легковим автомобілем на момент ДТП.

Відповідно до постанови Пустомитівського районного суду Львівської області від від 04.08.2023 року у справі №450/922/23, в такій встановлено, що в час ДТП ОСОБА_1 керував транспортним засобом AUDI, модель А 4 номерний знак НОМЕР_3 - отже мав посвідчення водія і реєстраційний документ на цей транспортний засіб.

У постанові Касаційного господарського суду від 08.04.2019р. справа №910/14693/17, Верховний Суд зазначив, що якщо не доведено, що водій неправомірно заволодів автівкою, то відсутні підстави для відмови у виплаті страхового відшкодування страховиком.

Відносини страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регламентує, зокрема, Закон України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон № 1961-IV).

У разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний: дотримуватися передбачених правилами дорожнього руху обов`язків водія, причетного до дорожньо-транспортної пригоди; вжити заходів з метою запобігання чи зменшення подальшої шкоди; поінформувати інших осіб, причетних до цієї пригоди, про себе, своє місце проживання, назву та місцезнаходження страховика та надати відомості про відповідні страхові поліси; невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов`язок, він має підтвердити це документально (стаття 33 Закону №1961-IV).

У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи (пункт 22.1 статті 22 Закону).

Страховик зобов`язаний після отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування (пункт 34.1 статті 34 Закону№ 1961-IV).

Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування, яка має містити певні відомості та визначені Законом додатки до заяви (пункт 35.1 статті 35 Закону № 1961-IV).

Підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної витати), є неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров`ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди ( підпункт 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону № 1961-IV).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 правомірно володів легковим автомобілем «Ауді» д.н.з. НОМЕР_4 в момент ДТП, а також звернувся у встановлений Законом строк до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» із заявою про отримання страхового відшкодування, отже не виплата Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» страхового відшкодування є неправомірною.

Вказане відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій у постанові від 12 травня 2022 року у справі № 623/290/21 (провадження № 61-9224св21).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 грудня 2021 року у справі № 147/66/17 (провадження № 14-95цс20) послідовно наголошує, що основний тягар відшкодування шкоди, спричиненої за наслідками ДТП, повинен нести страховик та саме він є належним відповідачем у справах за позовами про відшкодування шкоди в межах страхової суми.

Оскільки відповідачем, в порушення вимог чинного законодавства, не відшкодовано шкоду, завдану в ДТП 27.01.2023 року майну - транспортному засобу «Ауді» д.н.з. НОМЕР_4 , відповідні позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» підлягають до задоволення.

Згідно Висновку експерта № 29 за результатами проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи по цивільній справі 450/249/24 від 19.03.2025 року вартість відновлювального ремонту автомобіля «Audi A4 1,8i 4dr 6MT» ідентифікаційний номер НОМЕР_6 реєстраційний номер НОМЕР_7 , внаслідок ДТП 27.01.2023 року, після огляду оцінювачем п. ОСОБА_7 07.02.2023 року станом на дату розрахунку калькуляції необхідного відновлювального ремонту згідно матеріалів справи (98-107 справи) згідно з актом огляду від 07.02.2023 року (стр.101 справи) та фотографій на електронному носії (стр.161 справи) станом на дату ДТП з врахуванням (включенням) та без врахування ПДВ у вартості нових складових ( запчастин), без врахування (включення) ПДВ у вартості матеріалів та із середньостатистичною регіональною вартістю ремонтно-відновлювальних робіт (ні з, ні без ПДВ) становить: 812 049,66 грн. (без врахування ПДВ на складові), 956 985,26 грн. (з врахуванням ПДВ на складові); вартість матеріального збитку – 341 140,32 грн.; вартість автомобіля в пошкодженому стані після ДТП (з урахуванням аварійних пошкоджень) станом на дату ДТП 27.01.2023 року в даному випадку становить рівним утилізації автомобіля, визначається як сума ринкової вартості технічно справних складників та вартості металобрухту складників, які залишились становить: 146 371,44 грн.

До вищевказаного Висновку також долучено підтверджуючі документи ТзОВ «Експертиза» на 13 арк.; калькуляція необхідного відновлювального ремонту № 2 на 9 арк.; вартість працездатних складових калькуляції № 2/1 на 3 арк.

Вказаний висновок відповідає вимогам Закону України "Про судову експертизу", Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" та Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України 24.11.2003№ 142/5/2092 (у редакції, чинній на час оцінки), а також містить відомості про те, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а отже з огляду на ст.ст. 76, 106 ЦПК України є належним та допустимим доказом, що узгоджується із позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 522/1029/18 (провадження № 14-270цс19), постановах Верховного Суд від 01 квітня 2020 року у справі № 676/90/17-ц (провадження № 61-11873св19), від 25 травня 2020 року у справі № 475/793/17 (провадження № 61-19975св18) та від 21 жовтня 2020 року у справі № 303/2642/18 (провадження № 61-21118св19), від 30 червня 2021 року у справі № 523/7115/18 (провадження № 61-6241св21).

Із визначеного експертами стає очевидним що різниця до ДТП і після ДТП складає (341 140,32грн. - 146 371,44грн.) = 194 768,88грн. На ремонт автомобіля AUDI A4 реєстраційний номер НОМЕР_1 , який перебував у користуванні позивача ОСОБА_1 , позивач витратив 170 000,00 грн. (т.2 а.с.13).

Матеріальну шкоду в розмірі 159 000,00 грн. позивач ОСОБА_1 заявив в позовних вимогах до відповідача ПрАТ «Страхова компанія «УСГ», оскільки таку суму виплати йому назвав і сам відповідач на що позивач і погоджується.

Отже, до стягнення з ПрАТ «Страхова компанія «УСГ» на користь ОСОБА_1 підлягає борг по страховому відшкодуванню за шкоду завдану майну в розмірі 159 000 грн.

Враховуючи те, що судом першої інстанції неповно з`ясовано фактичні обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, постановлене ним рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового про задоволення позову.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина 13 статті 141 ЦПК України).

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем ОСОБА_1 понесено витрати на проведення експертизи у розмірі 8 000 грн, які підлягають до стягнення з ПрАТ «Страхова компанія «УСГ» на користь ОСОБА_1 .

Крім того з ПрАТ «Страхова компанія «УСГ» на користь ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 1590 грн. та судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 2385 грн.

Керуючись ст.ст.367, 368, п.2 ч.1 374, 376, 381- 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити.

Рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 26 січня 2026 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ», третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про відшкодування майнової (матеріальної) шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, — задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» на користь позивача ОСОБА_1 відшкодування майнової (матеріальної) шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у розмірі 159 000,00 грн. (сто п`ятдесят дев`ять тисяч гривень).

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» на користь позивача ОСОБА_1 витрати на проведення судової авто-товарознавчої експертизи у розмірі 8 000,00 грн. (вісім тисяч гривень) грн.

Стягнути з відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» на користь позивача ОСОБА_1 судовий збір, сплачений за подання позовної заяви, у розмірі 1590,00 (одна тисяча п?ятсот дев?яносто) грн.

Стягнути з відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» на користь позивача ОСОБА_1 судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги, у розмірі 2385,00 (дві тисячі триста вісім десять п?ять) грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 08 жовтня 2026 року.

Головуючий : Ванівський О.М.

Судді: Савуляк Р,В.

Цяцяк Р.П.