Постанова від 01 жовтня 2026 р. у справі №334/3901/26 — Запорізький апеляційний суд

Дата документу Справа № 334/3901/26

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження №33/807/881/26Головуючий у 1-й інстанції Гнатюк О.М.

Єдиний унікальний №334/3901/26Доповідач в 2-й інстанції Гончар О.С.

Категорія – ч.3 ст.172-20 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 року м.Запоріжжя

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Гончар О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Кравчуна Дмитра Вікторовича на постанову судді Дніпровського районного суду м.Запоріжжя від 21 травня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає у АДРЕСА_1 ,

притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.172-20 КУпАП,

ВСТАНОВИВ

Згідно з постановою суду, 13.04.2026 року о 02 год. 10 хв. ОСОБА_1 , перебував у стані наркотичного сп`яніння під час виконання обов`язків військової служби в умовах воєнного стану.

ОСОБА_1 визнано винним за ч.3 ст.172-20 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 гривень.

В апеляційній скарзі захисник Кравчун Д.В. просив скасувати постанову суду та закрити провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП адміністративного правопорушення.

Свої вимоги мотивував тим, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувся без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та захисника.

Апелянт вказує, що направлення і огляд ОСОБА_1 на стан сп`яніння проводився з порушенням встановленого законом порядку.

Захисник також посилається на те, що ОСОБА_1 у вказаний в протоколі час не виконував службові обов`язки, а тому відсутня об`єктивна сторона адміністративного правопорушення.

У судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 і його захисник Кравчун Д.В. не з`явились. Про дату, час і місце розгляду апеляційної скарги особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, було повідомлено у відповідності до Порядку надсилання судових повісток, повідомлень і викликів учасникам судового процесу, затвердженого наказом ДСА України від 23.01.2023 за №28, через додаток «Viber»; захисника повідомлено шляхом доставлення повістки в електронному вигляді до його електронного кабінету в системі «Електронний суд».

До початку апеляційного розгляду від захисника Кравчуна Д.В. надійшло клопотання про розгляд апеляційної скарги без його участі. Відповідно до ч.6 ст.294 КУпАП неявка ОСОБА_1 і його захисника Кравчуна Д.В. до суду не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги за їх відсутності в судовому засіданні.

Перевіривши матеріали справи, наведені у скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як вбачається з наданих матеріалів провадження ОСОБА_1 та його захисник дійсно не були присутні у судовому засіданні під час розгляду справи судом першої інстанції. Вказані учасники про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися у встановленому законом порядку, про що наявні відповідні довідки (а.п.47-48).

Судом першої інстанції не залишено поза увагою й зміст долученої до матеріалів справи заяви ОСОБА_1 , який вказував на визнання вини та наполягав на розгляді справи без його участі.

В подальшому ОСОБА_1 через захисника Кравчуна Д.В. реалізовано право на апеляційне оскарження постанови судді в межах встановленого законом процесуального строку.

Під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови ОСОБА_1 не був обмежений у передбачених ст.268 КУпАП правах, в тому числі і в праві користуватися правовою допомогою захисника, якому було надано можливість висловити свою позицію у попередніх засіданнях апеляційного суду, які відбувались дистанційно в режимі відеоконференції. Тому передбачені ст.268 КУпАП права особи, на переконання апеляційного суду, не порушено.

Крім того, чинним законодавством не передбачено необхідності обов`язкового скасування постанови суду першої інстанції у зв`язку з розглядом справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, або його захисника.

З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що висновки суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП адміністративного правопорушення засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 судом виконано вимоги ст.ст.280, 283 КУпАП та повно, всебічно розглянуто обставини справи, дотримано вимоги щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення.

Рішення суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП адміністративного правопорушення відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується відомостями, які зазначені у

- протоколі про військове адміністративне правопорушення №ДНЗ №240 від 13.04.2026 року, відповідно до якого 13.04.2026 року о 02 год. 10 хв. старший сержант ОСОБА_1 , будучи військовою службовою особою, проходячи військову службу на посаді помічника начальника 1-ї групи охорони та патрульно-постової служби 1-го взводу охорони та патрульно-постової служби 1-го взводу охорони та патрульно-постової служби 3-ї роти ВСП військової частини НОМЕР_1 , в умовах особливого періоду, виконуючи обов`язки військової служби за призначенням, перебував в стані наркотичного сп`яніння;

- висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, №1208 від 13.04.2026 року, згідно якого ОСОБА_1 перебуває в стані наркотичного сп`яніння (марихуана);

- копії дубліката військового квитка ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 , виданого 16.04.2008 року ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Дослідивши та проаналізувавши всі докази у їх сукупності, у суду апеляційної інстанції не виникає сумніву щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП адміністративного правопорушення.

Відповідно до абз.5 ст.1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

24 лютого 2022 року Указом Президента України №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" введено воєнний стан з 24.02.2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався та діяв на момент вчинення адміністративного правопорушення.

Отже, правопорушення було вчинено ОСОБА_1 в умовах особливого періоду, а саме під час воєнного стану.

Під час перевірки апеляційним судом матеріалів справи будь-яких істотних порушень, допущених під час їх оформлення, не встановлено.

Наявний в матеріалах справи протокол складено уповноваженою особою з дотриманням вимог ст.256 КУпАП та Інструкції зі складання протоколів та оформлення матеріалів про військові адміністративні правопорушення, затвердженої Наказом Міністерства оборони України від 23.10.2021 №329.

В ньому зазначено дату та місце його складення, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, місце, час вчинення адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, та докладно викладена суть адміністративного правопорушення.

Даний процесуальний документ підписано особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. В частині роз`яснення змісту ст.63 Конституції України, прав та обов`язків згідно ст.268 КУпАП та у графі «другий примірник протоколу отримав» також наявні підписи ОСОБА_1 . Протокол не містить жодних зауважень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Крім того, у вказаному процесуальному документі ОСОБА_1 власноручно зазначено про визнання провини у вчиненні правопорушення.

Разом з тим, згідно із наявною в матеріалах справи заявою ОСОБА_1 про визнання вини та розгляд справи без його участі, вставлено, що вказаний документ містить аналогічні твердження особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Зміст заяви повністю узгоджується з наданими ОСОБА_1 рукописними поясненнями у протоколі про адміністративне правопорушення.

Надаючи юридичну оцінку наведеним в апеляційній скарзі захисника доводам в обґрунтування відсутності в діях ОСОБА_1 складу передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП правопорушення апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Об`єктивна сторона поставленого в провину ОСОБА_1 адміністративного правопорушення проявляється у перебуванні в стані наркотичного сп`яніння під час виконання обов`язків військової служби в умовах воєнного стану.

Апеляційна скарга захисника не містить переконливих відомостей про те, що за викладених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин ОСОБА_1 знаходився у відпустці або був увільнений від виконання обов`язків військової служби.

Разом із тим, апеляційний суд зважає на те, що відповідно до ч.4 ст.24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби:

1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять);

2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби;

3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника);

4) під час виконання державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою;

5) під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.

Так, у попередніх судових засіданнях, що відбувались за участі захисника Кравчуна Д.В. в режимі відеоконференції, апеляційним судом встановлено, що за викладених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин старший сержант ОСОБА_1 , проходячи військову службу на посаді помічника начальника 1-ї групи охорони та патрульно-постової служби 1-го взводу охорони та патрульно-постової служби 1-го взводу охорони та патрульно-постової служби 3-ї роти ВСП військової частини НОМЕР_1 , був зупинений на блокпосту на шляху прямування на службу.

Адресу вказаного місця конкретизовано у протоколі про військове адміністративне правопорушення та у постанові апеляційного суду вона не зазначається на підставі Закону України №2160-IX від 24.03.2022 року.

Таким чином, на момент, що передував часу проходження ОСОБА_1 процедури огляду на стан сп`яніння, останній відповідно до вимог п.2 ч.4 ст.24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» вважався таким, що виконує обов`язки військової служби.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази є допустимими і достатніми для визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП адміністративного правопорушення. А протилежні доводи апеляційної скарги захисника не є слушними та відхиляються апеляційним судом.

Суд апеляційної інстанції також враховує, що згідно з постановою Дніпровського районного суду м.Запоріжжя від 28.09.2026 року (справа №334/3819/26) ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення за те, що 13.04.2026 року о 02 год. 10 хв. останній керував транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння.

Зі змісту вказаного судового рішення встановлено, що у клопотанні захисника Кравчуна Д.В. про закриття провадження у справі №334/3819/26 останній, з-поміж іншого, посилався на факт виконання ОСОБА_1 обов`язків військової служби за наведених вище подій.

Крім того, під час судового розгляду справи №334/3819/26 за клопотанням захисника судом першої інстанції було призначено судово-медичну токсикологічну експертизу.

Згідно висновку експерта №8494 встановлено, що відібрані 13.04.2026 року у ОСОБА_1 зразки біологічного середовища містять речовину з групи особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено, що дають позитивні реакції на канабіноїди.

На переконання апеляційного суду, вказане судове рішення має преюдиційне значення у даній справі про адміністративне правопорушення, адже встановлені у ньому обставини відбувалися одночасно з подіями, що досліджуються в рамках даного провадження, в тому ж самому місці, а також за участі однієї і тієї ж особи – військовослужбовця ОСОБА_1 . Безпосередньо факт встановлення перебування даної особи в стані наркотичного сп`яніння, на переконання апеляційного суду, має значення у даному провадженні. Аналогічно має значення й факт виконання ОСОБА_1 обов`язків військової служби 13.04.2026 року.

При цьому, на переконання апеляційного суду, обставини недотримання встановленої законом процедури під час огляду на стан наркотичного сп`яніння ОСОБА_1 не знайшли свого підтвердження під час перевірки законності та обґрунтованості оскаржуваного судового рішення. До того ж доводи захисника в цій частині не містять жодного доказу на підтвердження тих обставин, на які посилається останній.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази у сукупності є допустимими і достатніми для визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП адміністративного правопорушення. А протилежні доводи апеляційної скарги захисника не є слушними та відхиляються апеляційним судом.

Постанова суду першої інстанції є законною, обґрунтованою та прийнятою з урахуванням усіх фактичних обставин справи. Підстави для її скасування та закриття провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, про що заявляються вимоги в апеляційній скарзі, відсутні.

Під час накладення адміністративного стягнення суд першої інстанції дотримався вимог ст.33 КУпАП, врахував конкретні обставини і характер вчиненого правопорушення, дані про особу порушника, ступінь його вини та наклав стягнення у мінімальному розмірі згідно санкції ч.3 ст.172-20 КУпАП.

Істотних порушень законодавства, що тягнуть скасування постанови суду першої інстанції, під час апеляційного розгляду справи не встановлено.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу захисника Кравчуна Дмитра Вікторовича залишити без задоволення.

Постанову судді Дніпровського районного суду м.Запоріжжя від 21 травня 2026 року в цій справі щодо ОСОБА_1 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя О.С. Гончар