Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №742/5130/26 — Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2/742/3378/26

Єдиний унікальний № 742/5130/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2026 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

в складі: головуючого-судді Павлов В.Г.,

секретаря судового засідання Рубан Ж.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду м. Прилуки цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором –

ВСТАНОВИВ:

І. Суть справи.

15.09.2026 р. представник ТОВ «ФК «Кредит Капітал» звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №С01.230.72494 від 23.09.2016 р., укладеного між ПАТ «Ідея Банк» та відповідачем, у розмірі 25 680,73 грн., а також сплаченого судового збору у розмірі 2 662,40 грн., та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» посилалось на те, що 23.09.2016 р. між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено угоду №С01.230.72494 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки. Відповідно до умов якої відповідачці відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 у валюті гривня з кредитним лімітом 5 000 грн процентною ставкою 42% річних. Відповідачка користувалася кредитними коштами проте взяті на себе зобов`язання не виконала у зв`язку з чим за нею утворилася заборгованість у розмірі 25 680,73 грн.

26.11.2020 р., за договором факторингу №12/84 укладеним між ПАТ «Ідея Банк» та ТОВ «ФК «Кредит Капітал», до останнього перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором №С01.230.72494 від 23.09.2016 р.

За вищенаведених обставин, позивач просив стягнути із ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за вищезазначеним договором в сумі 25 680,73 грн. та судові витрати.

Відповідач відзиву на позов не подала.

ІІ. Заяви ( клопотання) учасників справи.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в поданому клопотанні просив справу розглядати без його участі, позовні вимоги підтримує, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач повідомлялася про розгляд справи шляхом направлення ухвали про відкриття провадження у справі рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу зареєстрованого місця її проживання, який повернутий до суду із зазначенням причини невручення "адресат відсутній за вказаною адресою".

У постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18 наведено позицію, що у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням, зокрема на відсутність (вибуття) адресата, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 16.09.2026 р. відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

Судом на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Враховуючи неявку у судове засідання відповідача, яка належним чином була повідомлена про дату, час та місце судового засідання, ненадходження від неї відзиву на позовну заяву, суд на підставі ст.280 ЦПК України вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

23.09.2016 р. між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено угоду №С01.230.72494 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки, яка нею власноручно підписана. Відповідно до умов якої відповідачці відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 у валюті гривня з кредитним лімітом 5 000 грн. процентною ставкою 42% річних.

Відповідно до виписки по рахунку № НОМЕР_1 складеної 26.11.2020 р. за період з 27.09.2016 по 26.11.2020 (у виписці відображається по 28.02.2018) наданої АТ «Ідея Банк» вбачається користування ОСОБА_1 кредитними коштами /а.с.9 зв.-13зв./.

26.11.2020 р. між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено договір факторингу №12/84, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №С01.230.72494 від 23.09.2016 р. у розмірі 25 680,73 грн., що підтверджується копією зазначеного договору факторингу та витягу з реєстру боржників до вказаного договору /а.с.14-15зв/.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №С01.230.72494 від 23.09.2016 р. станом на 10.09.2026 за ОСОБА_1 рахується заборгованість у розмірі 25 680,73 грн, з яких: 11 072,57 грн – заборгованість за тілом кредиту, 14 608,16 грн. – заборгованість за відсотками /а.с.13 зв./

Позивач 10.09.2026 р. звертався до відповідача з досудовою вимогою щодо погашення заборгованості за кредитним договором та повідомляв про відступлення права вимоги /а.с.16 /.

V. Норми права, що підлягають застосуванню:

Згідно ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до ч.1 ст.626, ст.629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч.2 ст.639 ЦК України).

Частиною першою ст.526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно п.1 ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 ЦК України).

Статтями 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

VI.Оцінка Суду.

Судом встановлено, що між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено угоду №С01.230.72494 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки від 23.09.2016 р., у письмовій формі, який містить підписи сторін, при цьому підпис уповноваженої особи банку відтворено за допомогою аналога власноручного підпису (факсиміле).

Відповідно до ст. 207 ЦК України використання аналога власноручного підпису допускається за згодою сторін та не свідчить про недійсність правочину.

Доказів заперечення відповідачем факту укладення договору або недійсності підпису матеріали справи не містять.

За таких обставин, судом встановлено, що між ОСОБА_1 та АТ «Ідея Банк» виникли договірні відносини, оскільки між ними був укладений відповідний Договір кредитної лінії.

На переконання суду, вказаний правочин є правомірним, адже в розумінні ст. 204 ЦК України його недійсність прямо законом не встановлена. Відомості щодо визнання даного Договору недійсними у суду відсутні, зустрічний позов стороною відповідача не заявлено.

За приписами п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України). Тобто, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Частиною 1 статті 1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч.1 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Суд бере до уваги, що доказів на підтвердження того, що договір факторингу №12/84, укладений між первісним кредитодавцем відповідача АТ «Ідея Банк» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» скасований, матеріали справи не містять. Відповідачем чинність вказаного Договору факторингу не ставиться під сумнів.

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Враховуючи, що відповідач ОСОБА_1 отримала кошти за угодою №С01.230.72494 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки від 23.09.2016 р, проте не виконала взяті на себе зобов`язання та в добровільному порядку у строки, передбачені договором, отримані в кредит кошти не повернула, стороною відповідача розрахунок такої заборгованості не спростовувався, оскільки останньою будь-яких заперечень щодо його змісту до суду не надано, тому суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» щодо стягнення з ОСОБА_1 суми заборгованості за кредитом та нарахованими відсотками на загальну суму в розмірі 25 680,73 грн.

Суд також зазначає, відповідно до ст. 257 ЦПК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України згідно із Законом № 540-IX від 30.03.2020 було доповнено пунктом 12, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою КМУ від 11 березня 2020р. №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 12 березня 2020 р. на всій території України карантин.

Постановою КМУ від 27 червня 2023 р. №651«Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» відмінено з 24 год. 00 хв. 30.06.2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Відповідно до п. 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Тобто, має місце зупинення перебігу строку позовної давності. За таких обставин суд, беручи до уваги період виникнення відповідних кредитних відносин, які є предметом розгляду даної цивільної справи, приходить до висновку, що строк позовної давності для звернення до суду з вищевказаною позовною заявою позивачем не пропущено.

Враховуючи вищевикладене, та з урахуванням того, що за приписами ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання, за умов відсутності інших обставин, що мають істотне значення, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з ОСОБА_1 суми заборгованості за кредитом та нарахованими відсотками в розмірі 25 680,73 грн.

VІІ. Розподіл судових витрат.

Згідно ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст.141 ЦПК України у зв`язку із задоволенням позову з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн.

Згідно ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

У позовній заяві зазначено про понесення позивачем витрат на правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн, які представник позивача просив стягнути з відповідача на користь позивача, на підтвердження чого надав копію договору про надання правової допомоги №0107 від 01.07.2025 р., Акт №1798 наданих послуг (правової (правничої допомоги) від 10.09.2026 р., детальний опис наданих послуг до акту та ордер /а.с.17 зв.-18/

Аналіз норм статей 137,141 ЦПК України дає підстави для висновку, що вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 р. у справі №755/9215/15 зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

При цьому, принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який включає такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Крім того, врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи.

Ураховуючи предмет і підстави заявленого позову, який розглянуто судом у порядку спрощеного позовного провадження, незначну складність справи, усталену судову практику з розгляду даної категорії справи, відсутність необхідності в витребуванні доказів, обсяг виконаних адвокатом робіт, яка полягала у складенні позовної заяви, на підставі поданих позивачем документів, співмірність наданих послуг із складністю справи, суд вважає, що розмір заявлених витрат на правничу допомогу є завищеним.

Враховуючи принципи розумності і співмірності, складність справи, обсяг фактично наданих адвокатом послуг, обґрунтованість та пропорційність розміру заявлених витрат на правничу допомогу, які позивач поніс до предмета спору, суд дійшов висновку наявність підстав для часткового відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3 000,00 гривень.

Керуючись ст.ст.2,5,10-13,81,141,206,258-259,265,268,273 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №С01.230.72494 від 23.09.2016 р. у розмірі 25 680 (двадцять п`ять тисяч шістсот вісімдесят) грн 73 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит Капітал» витрати на оплату судового збору в сумі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп. та 3 000 (три тисячі) грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте Прилуцьким міськрайонний суд Чернігівської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, 4-й поверх, м. Львів, Львівська область, 79029.

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .

Суддя В.Г. Павлов