Постанова від 07 жовтня 2026 р. у справі №751/9765/25 — Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа №751/9765/25

Провадження №3/751/94/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 року місто Чернігів

Новозаводський районний суд міста Чернігова

в складі: головуючого судді Діденко А.О.

секретаря судового засідання Рак Я.М.

з участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – адвоката Полянської К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -

Встановив:

09.11.2025 о 22 год. 35 хв. у м. Чернігів, вул. Елеваторна, 63, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Lexus RX350, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: почервоніння очей та розширені зіниці очей, які не реагують на світло, поведінка, яка не відповідає обстановці. Від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння відмовився у встановленому законом порядку, що було зафіксовано на персональний відеореєстратор бодікамеру. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху.

Також, 24.01.2026 о 14 год. 39 хв. у м. Чернігів, вул. Воскресенська, 24А, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volvo, д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, неприродна блідість обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку в медичному закладі ЧОПНЛ у лікаря-нарколога відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху.

Окрім цього, 27.01.2026 о 14 год. 09 хв. у м. Чернігів, вул. Воскресенська, 11, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volvo ХС 90, д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, порушення мови. Від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку в медичному закладі ЧОПНЛ у лікаря-нарколога відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху.

Також, 23.02.2026 о 20 год. 05 хв. у м. Чернігів, вул. Красносільського, 59, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volvo ХС 90, д.н.з. НОМЕР_3 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя та розширені зіниці очей, які не реагують на світло. Від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку в медичному закладі ЧОПНЛ у лікаря-нарколога відмовився на п/в 470628. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху.

За даними фактами відносно ОСОБА_1 складені протоколи про адміністративні правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Нормами чинного Кодексу України про адміністративні правопорушення не передбачено права на об`єднання справ про адміністративні правопорушення.

Проте відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування кожної справи.

Ознайомившись з даними адміністративними матеріалами, з огляду на положення ч. 2 ст. 36 КУпАП, беручи до уваги тотожність особи, що притягується до адміністративної відповідальності, та пов`язаність обставин інкримінованих адміністративних правопорушень, суд вважає за доцільне для повного, всебічного та об`єктивного розгляду об`єднати в одне провадження матеріали справ про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не прибув, про день та час розгляду справи повідомлений у встановленому порядку. Крім того, про час і місце судового розгляду було повідомлено захисника.

Стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – адвокат Полянська К.В. у судовому засіданні надала усні пояснення, а також письмові заперечення щодо адміністративних протоколів, детальний зміст яких буде наведено в судовому рішенні в розрізі кожного окремого протоколу.

До суду надійшло клопотання захисника особи, щодо якої складено адміністративний протокол – адвоката Полянської К.В. щодо відкладення розгляду справи, призначеного 08.10.2026, мотивоване участю в процесуальних діях у кримінальному провадженні.

Дослідивши матеріали провадження та зміст доводів клопотання суд дійшов висновку, що клопотання не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

У першу чергу слід відзначити, що до клопотання не долучено доказів участі у процесуальних діях в час, в який призначено судове засідання, а відтак клопотання про відкладення судового розгляду є бездоказовим.

Крім того, суд зауважує, що справа перебуває на розгляді суду протягом тривалого часу, що викликано, зокрема, передачею справ про адміністративні правопорушення №751/1179/26 та 751/1922/26 від іншого складу суду, значним обсягом матеріалів, зокрема відеозаписів на компакт-дисках тощо.

Суд бере до уваги також і те, що захисником в межах судового процесу фактично реалізовано процесуальне право на надання письмових та усних заперечень по кожному з адміністративних протоколів, а також право на виклик та допит свідків за участі сторони захисту, і станом на 08.10.2026 жодних невирішених клопотань сторони захисту в межах провадження не має. Перерва в судовому засіданні оголошувалася лише у зв`язку із необхідністю повного дослідження судом відеозаписів до всіх адміністративних протоколів, що з огляду на їх багатогодинний обсяг не є можливим у судовому засіданні за участі сторін, та про що клопотань учасниками не заявлялося. Отже, слід дійти висновку, що стороною захисту фактично реалізовано право на участь у судовому розгляді, доведення до суду власної позиції та доказів в її обґрунтування, а також право на участі у допиті свідків.

Крім того, суд приймає до уваги й те, що процесуальним законом визначено строк розгляду справи про адміністративні правопорушення, який згідно норм частини 1 статті 277 КУпАП становить 15 днів з моменту надходження адміністративного протоколу. Суд зауважує, що за певних умов (обсяг матеріалів справи, складність, процесуальна поведінка сторін, поточна завантаженість суду) відхилення від даного строку є припустимим, однак суд повинен дотримуватися критерію розумного строку розгляду справи.

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Беручи до уваги все наведене, з огляду на тривалість судового розгляду та кількість проведених по справі судових засідань, а також і те, що участь особи, щодо якої складено адміністративний протокол у розгляді справ даної категорії не є обов`язковою, суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні клопотання про відкладення судового розгляду та про необхідність продовження судового розгляду за відсутності учасників.

Заслухавши пояснення, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України за №1306 від 10 жовтня 2001 року, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Проходження огляду з метою виявлення стану сп`яніння передбачено імперативною нормою, яка передбачає обов`язкове проходження огляду на вимогу поліцейського у випадку виявлення ним ознак сп`яніння, незалежно від особистих обставин та бажання особи, щодо якої порушується таке питання.

Відповідно до пункту 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Щодо протоколу ЕПР1 №508450 від 09.11.2025

У судовому засіданні захисник ОСОБА_1 – адвокат Полянська К.В. заперечувала винуватість особи, щодо якої складено адміністративний протокол та зазначила, що відеозапис з бодікамери працівника поліції не є безперервним та є поділеним на 9 відеозаписів, що не відповідає вимогам законодавства щодо цілісності відеофайлу. Складання адміністративного матеріалу відбувалося на блок-посту під час повітряної тривоги, що створювало небезпеки життю та здоров`ю ОСОБА_1 . Працівниками поліції було здійснено безпідставну зупинку транспортного засобу з метою перевірки документів водія (ст. 32 Закону України «Про національну поліцію»), що не є підставою для зупинки транспортного засобу згідно вимог чинного законодавства. Час складення направлення на медичний огляд (22:40) не відповідає тому часу складання направлення, що зазначений у направленні (22:35). Працівниками поліції не було належним чином зафіксовано жодної об`єктивної ознаки наркотичного сп`яніння, зокрема відеозапис свідчить, що зіниці очей ОСОБА_1 активно реагують на світло (22:50:24) мають збільшений розмір, а о 22:50:36 помітно звужуються, а о 22:51:58 знову мають збільшений розмір. На відеозаписі відсутні ознаки поведінки, що не відповідає обстановці або порушення координації рухів чи мови. Спілкування працівників поліції із ОСОБА_1 носило характер залякування та психологічного тиску, погрожували безпідставним затриманням. О 23.19.49 ОСОБА_1 після спілкування за адвокатом підійшов до службового автомобіля та повідомив, що згоден пройти огляд, однак після закінчення повітряної тривоги. Працівники поліції проігнорували це, і продовжили складати адміністративний протокол за відсутності особи, яка в цей час перебувала в укритті, чим порушили її права.

З дослідження в судовому засіданні відеозапису з бодікамер працівників поліції вбачається наступне.

На відеозаписі зафіксовано, як працівники поліції перевіряють документи щодо військового обліку ОСОБА_1 та реєстрації транспортного засобу, а в подальшому працівники поліції проводить тест із заплющенням/розплющенням очей на предмет реакції зіниць очей на світло (22:39). У подальшому працівник поліції констатує ознаку «наявність розширених зіниць очей, які не реагують на світло» та пропонує ОСОБА_1 пройти огляд на визначення стану сп`яніння. У подальшому працівники поліції неодноразово пропонують пройти огляд на визначення наркотичного сп`яніння в лікаря-нарколога в медичному закладі, однак ОСОБА_1 у різний спосіб затягує час, зокрема на пропозиції пройти огляд на визначення стану наркотичного сп`яніння повідомляє, що він згоден пройти огляд на місці зупинки, попри роз`яснення працівників поліції на предмет того, що проходження огляду на визначення наркотичного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу чинним законодавством не передбачено. У подальшому ОСОБА_1 повідомляє, що потребує допомоги адвоката, та не надає жодної відповіді на пропозицію пройти огляд на визначення стану наркотичного сп`яніння (22:45). При цьому суд вважає, що слід розрізняти правомірну вимогу особи скористатися правничою допомогою від намагання затягнути час та уникнути проходження огляду за рахунок посилань на необхідність залучення захисника. Беручи до уваги те, що працівниками поліції надавалася достатня можливість зателефонувати захиснику та отримати правничу консультацію, або домовитися про приїзд адвоката за місцем проходження огляду, однак цього ОСОБА_1 зроблено не було, суд розцінює поведінку ОСОБА_1 саме як намагання затягнути час та скористатися викликом захисника як засобом уникнення проходження огляду. Також суд звертає увагу і на те, що попри достатньо чіткі роз`яснення працівників поліції на предмет того, що чинним законодавством не передбачено проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, ОСОБА_1 продовжив фактичні відмовлятися від проходження огляду в лікаря-нарколога із посиланням на бажання пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу (22:47 тощо). У подальшому ОСОБА_1 пояснює небажання їхати на проходження огляду до медичного закладу посиланням на те, що він не впевнений, що його доставлять назад працівники поліції (22:52 та 22:55 тощо). У подальшому ОСОБА_1 продовжує фактичну бездіяльність щодо проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння мотивуючи це необхідністю виклику адвоката, але після надання працівниками поліції часу для виклику адвоката такого виклику не здійснює (23:00-23:01). У подальшому, після початку процедури складення адміністративного протоколу, ОСОБА_1 здійснює телефонний виклик особі, яка називається адвокатом, після чого передає трубку працівникам поліції, після чого особа розпочинає суперечку із працівниками поліції на предмет законності зупинки транспортного засобу на блокпості у вечірній час з метою перевірки документів під час дії воєнного стану. Фактично дане спілкування між адвокатом та працівниками поліції зводиться лише до суперечки щодо законності зупинки транспортного засобу на блокпості в час дії воєнного стану. У подальшому продовжується бездіяльність ОСОБА_1 щодо проходження огляду, після чого (23.12) ОСОБА_1 повідомляє, що з огляду на початок режиму повітряної тривоги працівники поліції не мають права затримувати його транспортний засіб, та фактично відмовляється від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння вже під даним приводом. У подальшому ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду у зв`язку із тим, що він не може бути затриманий під час тривоги оскільки є військовослужбовцем (23.13). О 23 год 14 хв працівники поліції повторно повідомляють про складення адміністративного протоколу та розпочинають процедуру його складання.

З урахуванням обставин, зафіксованих на відеозаписі, зокрема затягування часу під різними приводами, у тому числі під приводом виклику адвоката, багаторазові вимоги щодо проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння на місці попри роз`яснення щодо неможливості проходження такого огляду на місці, та із посиланням на інші приводи для відмови, зокрема оголошення повітряної тривоги, суд погоджується із доводами адміністративного протоколу про наявність ознак наркотичного сп`яніння, до яких зокрема належить поведінка, що не відповідає обстановці. Вказана ознака є самостійною та достатньою підставою для висловлення вимоги проходження огляду. Крім того, суд погоджується із існуванням такої ознаки, як порушення мови, на чому наголошували працівники поліції неодноразово у ході спілкування із працівниками ОСОБА_1 .

Слід відзначити, що до повноважень працівників поліції належить визначення ознак наркотичного сп`яніння в особи та направлення особи на проходження огляду. Наявність однієї із передбачених законодавством ознак наркотичного сп`яніння є правовою підставою для направлення особи на проходження огляду, а суб`єктивна незгода особи із наявністю ознак не є підставою, що звільняє від обов`язку з проходження огляду.

Щодо доводів про нібито безпідставну зупинку транспортного засобу суд відзначає наступне.

Відповідно до Порядку встановлення особливого режиму в`їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, що затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 р. № 1455 (далі також Порядок 1455). блокпост - посилений контрольно-пропускний пункт, який за рішенням військового командування тимчасово встановлюється на вході/виході (в`їзді/виїзді) на територію/з території, де введено воєнний стан і встановлено особливий режим (за винятком державного кордону), на якому облаштовуються місця для перевірки осіб, транспортних засобів, багажу та вантажів, позиції вогневих засобів та бойової техніки, місця для відпочинку та забезпечення життєдіяльності особового складу, який виконує завдання на такому пункті, до складу якого можуть входити службові особи військових формувань та правоохоронних органів, які відповідно до закону залучені до здійснення заходів правового режиму воєнного стану .

Згідно із пунктом 1 статті 15 Порядку №1455 патрулям на території, де встановлено особливий режим, в установленому законодавством порядку надано право перевіряти в осіб документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, та перепустки, а в разі їх відсутності - затримувати відповідних осіб та доставляти до органів або підрозділів Національної поліції для встановлення особи; у разі потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, які перевозяться зазначеними особами.

Отже, зупинка транспортного засобу на території блокпосту для перевірки документів під час дії воєнного стану носить законний характер.

Щодо доводів захисника на предмет незаконних, як на його думку, дії працівників поліції в аспекті висловлення вимоги щодо проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння під час дії режиму повітряної тривоги суд зауважує, що ані Кодекс України про адміністративні правопорушення, ані Правила дорожнього руху, ані інші нормативні акти не передбачають жодної правової норми, яка би звільняла водія від обов`язку проходження огляду на визначення сп`яніння під час дії режиму повітряної тривоги.

Не знайшли свого підтвердження доводи про нібито факт здійснення тиску та ОСОБА_1 з боку працівників поліції під час складання адміністративного матеріалу, оскільки об`єктивно такі обставини на відеозаписі не зафіксовані.

Крім того, у разі незгоди із окремими аспектами поведінки працівників поліції особа не позбавлена права оскаржити їх дії, зокрема в адміністративному порядку шляхом звернення зі скаргою до вищестоящого органу. Однак доказів такого оскарження в межах даної справи не надано.

Щодо протоколу ЕПР1 №574454 від 24.01.2026

У судовому засіданні захисник особи, щодо якої складено адміністративний протокол заперечила винуватість особи. Зазначила, що в матеріалах справи відсутній безперервний відеозапис з бодікамери працівника поліції, а наявний в матеріалах справи відеозапис розділений на частини та не містить всіх необхідних даних щодо процедури складення адміністративного протоколу. Працівниками поліції було здійснено безпідставну та невмотивовану зупинку транспортного засобу, зокрема не повідомлено її підстави. Зупинка транспортного засобу була здійснена під час повітряної тривоги, що зумовлювало ризик для життя особи та було протиправним. Після зупинки працівники поліції вимагали надати їм документи для перевірки лише водія в застосунку «Дія», ігноруючи можливість перевірки їх в паперовій формі та відмовлялися перевірити документи. У період 15:01:14 – 15:01:36 працівниками поліції здійснено візуальний огляд зіниць водія із застосуванням ліхтарика, що суперечить закону та не відповідає процедурі огляду, встановленій нормативними актами, оскільки згідно законодавства такий огляд здійснюється в медичному закладі у лікаря-нарколога. О 15:10:11 бодікамера знаходиться в патрульному автомобілі, тоді як спілкування в водієм веде інший працівник поліції і обставини спілкування не фіксуються на бодікамеру. Працівники поліції під час спілкування з ОСОБА_1 підвищували голос, та морально тиснули на нього. На відеозаписі відсутній момент складення адміністративного протоколу, що унеможливлює перевірку законності процедури складення (відеозапис закінчується тим, що працівники поліції виходять із медичного закладу разом із ОСОБА_1 і на цьому відеозаписи закінчується). Також відео фали містять значну кількість відсутніх фрагментів спілкування тривалістю від 2 до 6 секунд.

Допитаний в судовому засіданні працівник поліції ОСОБА_2 показав, що брав участь у складанні адміністративного протоколу щодо ОСОБА_1 24.01.2026. Причину зупинки транспортного засобу на даний час не пам`ятає. Пам`ятає, що транспортний засіб підпадав під орієнтування, однак точні деталі на даний час згадати не може. Зазначив, що ОСОБА_1 проявляв поведінку, що не відповідає обстановці, зокрема відмовлявся надати документи, що посвідчують особу, та намагався втекти, називався іменем іншої особи.

З відеозапису до адміністративного протоколу вбачається, що після зупинки транспортного засобу у ОСОБА_1 було виявлено та повідомлено ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп`яніння, якими згідно протоколу є звужені зіниці очей, що не реагують на світло, неприродна блідість обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці. Як вбачається із відеозапису з бодікамери працівника поліції, ці ознаки об`єктивно існували та являли собою правову підставу для направлення особи на огляд на визначення стану наркотичного сп`яніння. Так, наявність звужених зіниць у ОСОБА_1 неодноразово зафіксована на відеозаписі (зокрема 14.53, 14.55, 15.00, 15.01, 15.03, 15.04 тощо). При цьому суд нагадує, що до завдань судового розгляду не належить встановлення об`єктивного стану наркотичного сп`яніння, оскільки встановлення наявності або відсутності такого стану належить до завдань, що вирішуються саме у ході огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння, який здійснюється лікарем-наркологом в медичному закладі. Щодо ознаки «поведінка, яка не відповідає обстановці», то присутність такої ознаки об`єктивно вбачається з відеозапису. Зокрема на відеозаписі зафіксовано, як ОСОБА_1 назвався чужим ім`ям у ході встановлення даних про особу (час 14.53 – 14.55), що цілком правомірно кваліфіковано в протоколі саме як поведінка, що не відповідає обстановці.

Як вбачається із відеозапису, у подальшому ОСОБА_1 погодився на проходження огляду в лікаря-нарколога та був доставлений для проходження огляду до КНП «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня». Однак, у ході проходження огляду ОСОБА_1 біологічний матеріал (сечу) для проходження такого огляду не надав. Як вбачається із матеріалів відеозапису, ОСОБА_1 мав достатньо часу для здачі біологічного матеріалу та в цілому пробув у медичному закладі більше двох годин. Юридичні наслідки нездачі біологічного матеріалу роз`яснювалися ОСОБА_1 працівниками поліції та лікарем-наркологом. При цьому, у ході судового розгляду не було встановлено існування об`єктивних обставин, зокрема певних медичних діагнозів чи протипоказань у ОСОБА_1 , які би перешкоджали здачі даного біологічного матеріалу. З урахуванням наведеного дії ОСОБА_1 були цілком правомірно кваліфіковані саме як відмова від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння.

Не відповідають дійсності доводи заперечення на адміністративний протокол на предмет того, відеозапис не містить фіксації процедури складання адміністративного протоколу. Так, відеозапис до адміністративного протоколу містить процедуру роз`яснення прав та інші необхідні етапи складання адміністративного протоколу (17.10-17.12).

Суд відхиляє доводи на предмет неповноти відеозапису з бодікамери працівника поліції, оскільки в дійсності відеозапис містить належним чином та з достатньо повнотою зафіксовані обставини складання адміністративного протоколу.

Як і в попередньому випадку, не знайшли свого підтвердження доводи про нібито факт здійснення тиску та ОСОБА_1 з боку працівників поліції під час складання адміністративного матеріалу, оскільки об`єктивно такі обставини на відеозаписі не зафіксовані.

Щодо протоколу ЕПР1 №576846 від 27.01.2026

Захисник у судовому засіданні заперечила винуватість ОСОБА_1 та зазначила, що протокол було складено за відсутності правових підстав для зупинки транспортного засобу. Крім того, працівниками поліції було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на визначення алкогольного сп`яніння не за наслідками об`єктивно виявлених ознак алкогольного сп`яніння, а у зв`язку із попереднім складенням адміністративних протоколів: «У вас колись щось було». У подальшому родиться інше оціночне судження щодо перебування в нетверезому стані шляхом опитування про попередні факти проходження оглядів (14:10:15-14:10:31). У проміжку 14:11:27-14:11:40 працівником поліції здійснюються дії, що фактично мають характер попередньої візуальної діагностики, зокрема спостереження за станом зіниць при денному світлі, що не передбачено вимогами нормативних актів. Нібито виявлені ознаки наркотичного сп`яніння не підтверджені матеріалами відеофіксації. У проміжку 14:23:27 – 14:25:30 ОСОБА_1 прямо повідомляє про відсутність фізіологічної можливості в конкретний момент часу здати запропонований біологічний матеріал у виді сечі, однак пропонує здати інший біологічний матеріал у виді сечі, що виключає можливість кваліфікації дій ОСОБА_1 саме як ухилення від проходження огляду. Крім того, 03.02.2026 ОСОБА_1 пройшов медичний огляд у КНП «ЧОПНЛ» за результатами якого було встановлено відсутність ознак будь-якого виду сп`яніння.

Допитаний в судовому засіданні працівник поліції ОСОБА_3 пояснив, що транспортний засіб був зупинений у зв`язку із орієнтуванням, бо у водія був факт притягнення до кримінальної відповідальності. У водія було виявлено ознаки наркотичного сп`яніння, зокрема звужені зіниці очей, які не реагують на світло. У зв`язку із відмовою водія щодо проходження огляду було складено даний адміністративний протокол за ч. 1 ст. 130 КУПАП.

Досліджуючи зміст адміністративного протоколу та долучених до нього доказів, у тому числі відеозапису, суд доходить наступного висновку.

Суд частково погоджується із доводами захисника в тій частині, що в межах даної справи існує окрема неповна відповідність дій працівників поліції вимогам чинного законодавства. Однак вищевказані недоліки не є підставою для визнання адміністративного протоколу недопустимим доказом.

Суд вважає за необхідне звернути увагу, що в даному випадку після зупинки транспортного засобу працівниками поліції було озвучено причину зупинки – наявність відомостей у внутрішній інформаційній базі працівників поліції. Цей факт об`єктивно вбачається із відеозапису з бодікамери, так і фактично визнався в ході допиту в судовому засіданні свідка. Дана причина на відеозаписі озвучується працівником поліції наступним чином:

- «є інформація що водій керував транспортним засобом в стані наркотичного сп`яніння.. - коли? – ну як коли, ви ж знаєте коли вас зупиняли, коли здавали аналізи біологічні .. 20.09…» (час 14 год 09 хв);

- «Ну у вас колись… щось було… - ну зараз же нічого немає … - ви коли здавали біологічні матеріали востаннє? – в суботу … - є у вас висновок з собою? – ще немає висновку … значить нетверезі, так?» (час 14 год 10 хв);

- «Ви колись же ж керували транспортним засобом в стані наркотичного сп`яніння? От і перевіряємо … - І що мені кожен день тепер з вами спілкуватися? – Дивіться, у вас на разі є висновок, що ви тверезі? » (час 14.11.);

- «Давайте перевіримо ваші ознаки, якщо будь виявлені ознаки … вийдіть будь-ласка з транспортного засобу» (час 14.11.).

Тобто, фактично працівниками поліції не приховувалося, що причиною для зупинки є саме факт попереднього складення щодо нього адміністративного протоколу.

Водночас судом береться до уваги усталена судова практика на предмет про те, що порушення, допущене працівниками поліції в ході зупинки транспортного засобу, саме по собі не є підставою для визнання протоколу у справі про адміністративне правопорушення недопустимим доказом. Такі обставини можуть слугувати окремою підставою оскарження правомірності дій працівників поліції та в разі їх підтвердження в установленому порядку – слугувати підставою для притягнення працівників поліції до визначеної законом відповідальності, зокрема дисциплінарної.

Так, у постанові Хмельницького апеляційного суду від 26 грудня 2024 року в справі № 680/495/24 було зазначено наступне: стосовно доводів сторони захисту про перевищення працівником поліції своїх службових обов`язків, яке полягає у незаконній зупинці транспортного засобу, що потягло безпідставне проведення огляду на виявлення стану алкогольного сп`яніння у водія, то апеляційний суд з таким твердженням погодитися не може. Законність підстави зупинки транспортного засобу не охоплюється диспозицією ст.130 КУпАП і дії працівників поліції щодо законності таких підстав зупинки можуть бути оскаржені в окремому порядку, зокрема, в адміністративному із наданням суду відповідних доказів на підтвердження таких обставин

Така позиція повністю узгоджується зі сталою апеляційною практикою у справах даної категорії, зокрема: постанови Хмельницького апеляційного суду у справах №688/1959/20, №686/8878/20, №672/1223/23, № 686/28677/23; постанова Київського апеляційного суду від 09.10.2024 у справі №759/19292/23; постанова Тернопільського апеляційного суду від 11.07.2025 у справі №595/804/25; постанові Одеського апеляційного суду від 27.08.2025 у справі № 505/1412/25. Подібна за змістом правова позиція була висловлена Чернігівським апеляційним судом у постановах від 17.03.2025 у справі №738/2704/24, від 17.03.2025 у справі №747/398/24 та від 19.02.2025 у справі №750/17801/24, від 16.10.2025 у справі 751/5868/25 та від 11.12.2025 у справі №751/6769/25; Одеським апеляційним судом у постанові від 19.08.2024 у справі № 512/961/23 та від 19.08.2024 у справі № 947/36081/23; Київським апеляційним судом у постанові від 09.06.2025 у справі № 375/885/25 від 09.12.2024 у справі № 369/9223/24, від 05.10.2023 у справі № 760/17715/22 та від 19.06.2023 у справі № 379/430/23; постанові Тернопільського апеляційного суду від 22.07.2025 у справі № 607/10583/25 та від 30.04.2025 у справі № 596/235/25; у постановах Харківського апеляційного суду від 17.06.2025 у справі № 643/8653/24 та від 03.06.2025 у справі № 645/1374/25; постановах Сумського апеляційного суду від 25.07.2025 у справі № 591/446/25, від 03.09.2020 у справі № 585/1205/20 та від 29.05.2020 у справі № 950/501/20 та багато ін.

При цьому суд вважає за необхідне окремо акцентувати увагу на тому, що дана судова практика має на даний час статус саме усталеної практики, тобто певної сформованої позиції, яка превалює при вирішенні судами даної категорії справ. Дана судова практика, яка свідчить про те, що навіть у разі неповідомлення працівниками поліції про причини зупинки транспортного засобу, або не підтвердження у ході судового розгляду наявності підстав для зупинки транспортного засобу, така обставина не звільняє водія від обов`язку проходження огляду на визначення стану сп`яніння, є достатньо чітко сформованою, поширеною незалежно від регіону України та доступною для ознайомлення.

При цьому суд повністю підтримує таку практику та не вбачає ані найменшої причини відступати від неї у межах даної справи. Керування автомобілем є діяльністю, що пов`язана із джерелом підвищеної небезпеки, і така діяльність створює небезпеку для життя як самого водія, так і інших осіб. У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини дійшов висновку, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Отже, у разі виявлення працівниками поліції у водія наявності ознак алкогольного або наркотичного сп`яніння, такий водій підлягає безумовному обов`язку пройти огляд на визначення наявності стану сп`яніння незалежно від підстав зупинки транспортного засобу. У разі ж виявлення факту перебування у стані сп`яніння водій має бути відсторонений від керування транспортним засобом, оскільки його дії створюють небезпеку для оточуючих. Факт керування транспортним засобом у стані сп`яніння є підставою для відповідальності за ст. 130 КУпАП незалежно від підстав зупинки транспортного засобу.

Водночас у тому разі, якщо водій незгоден або вважає незаконними дії працівників поліції саме щодо підстав зупинки транспортного засобу, такий водій не позбавлений права оскаржити у визначеному законом порядку дії працівників поліції і вимагати притягнення їх до відповідальності. Однак це питання не входить до кола обставин, що підлягають вирішенню при розгляді адміністративних справ, провадження в яких здійснюється за ст. 130 КУпАП.

Принагідно суд зауважує, що жодних доказів оскарження законності дій працівників поліції щодо зупинки транспортного засобу суду не надано.

Крім того суд зауважує, що не будь-які посилання на недотримання працівниками поліції вимог законодавства при складанні адміністративного протоколу автоматично тягнуть за собою недопустимість всіх отриманих доказів, на що посилається захисник. Порушення повинно мати певний ступінь суттєвості, наприклад порушувати базові права людини, свідчити про вагоме перевищення працівниками поліції своїх повноваження або про отримання доказів у спосіб, що не передбачений законом. Однак саме незгода водія, навіть аргументована, з підставами зупинки транспортного засобу, особливо здійсненої в період воєнного стану, не є настільки суттєвим втручанням в права особи, яке потенційно могли би потягнути за собою недопустимість всіх зібраних у справі доказів.

Водночас суд не може не звернути увагу на те, що в подальшому, під час спілкування із водієм працівниками поліції було виявлено ознаки, які можуть бути об`єктивно трактовані як ознаки наркотичного сп`яніння.

Так, під час дослідження відеозапису (час відеозапису 14 год 11 хв – 14 год 12 хв) встановлено, що працівникам поліції проведено тести на предмет реакції зіниць очей особи на світло. Як вбачається із даного тесту, результати якого якісно зафіксовані на відеозаписі, ОСОБА_1 дійсно має виражено звужені зіниці очей, які дійсно не реагували на зміну інтенсивності освітлення (закривання джерела світла долонями рук).

Даний факт є достатньо підставою для направлення водія на проходження огляду на визначення стан наркотичного сп`яніння. Суд нагадує, що такі ознаки, як звужені зіниці очей, тремтіння пальців рук та інше можуть бути викликані іншими обставинами, аніж наркотичне сп`яніння. Однак визначення таких причин не належить до компетенції працівників поліції, а належить до функцій спеціалізованого лікаря – нарколога, та має здійснюватися в умовах медичного закладу.

Як вбачається із відеозапису, в подальшому ОСОБА_1 погодився пройти огляд на визначення стану наркотичного сп`яніння в лікаря-нарколога.

Однак, будучи доставленим до медичного закладу КНП «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня», у подальшому ОСОБА_1 біологічну речовину для проведення тестування не здав, пославшись при цьому на неможливість здати зразки біологічної речовини (сечі) для аналізу (16.11. та 16.15).

У даному випадку суду також не надано медичних документів, які би свідчили про існування в ОСОБА_1 об`єктивних медичних діагнозів, які би перешкоджали здачі відповідної біологічної речовини для аналізу. При цьому суд бере до уваги загальну тривалість перебування ОСОБА_1 в медичному закладі, яка становила близько двох годин, і на думку суду є об`єктивно достатньо для здачі відповідної речовини.

За таких умов дії ОСОБА_1 були вірно кваліфіковані саме як відмова від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння.

Щодо протоколу ЕПР1 №599241 від 23.02.2026

Захисник у судовому засіданні заперечував винуватість підзахисного і зазначив, що працівники поліції ще до проведення будь-якого огляду фактично сформували своє власне суб`єктивне бачення щодо нібито перебування ОСОБА_1 у стані сп`яніння, з окрема обговорювали стан водія ще до моменту повідомлення йому ознак сп`яніння та висловлювали суб`єктивні судження про перебування особи в стані сп`яніння, що свідчить про їх упередженість. Після того, як версія працівників поліції щодо нібито ознак алкогольного сп`яніння була спростована дослідженням за допомогою приладу «Драгер» на місці, працівники поліції змінили свою думку та почали висловлювати безпідставні вимоги пройти огляд на визначення стану наркотичного сп`яніння. При цьому висловлені ознаки не підтверджуються медичними висновками чи іншими належними та допустимими доказами. ОСОБА_1 не відмовлявся пройти огляд та висловив згоду пройти огляд на місці. Працівники поліції поводилися агресивно, нервово, періодично перебивали ОСОБА_1 чим психологічно тиснули на нього. Замість суцільного відеозапису всупереч вимогам закону на диску містяться 19 файлів із порушеною нумерацією та хронологією, запис є неповним. Крім того, спілкування між працівниками поліції свідчить про те, що вони початково були орієнтовані на повідомлення водієві ознак сп`яніння та були зацікавлені та упереджені щодо ОСОБА_1 .

Дослідивши наявні докази, встановивши обставини справи та оцінивши аргументи сторін суді дійшов наступних висновків.

Як вбачається із відеозапису, здійсненого за допомогою бодікамери працівників поліції на місці події, працівники поліції прибули на місце настання дорожньо-транспортної пригоди, одним із учасників якої був транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 . Свою причетність до дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 не заперечував (20 год 42 хв). У ході спілкування ОСОБА_1 було повідомлено про виявлені ознаки, спочатку, алкогольного сп`яніння. ОСОБА_1 добровільно погодився пройти огляд на визначення алкогольного сп`яніння, результат – негативний. У ході спілкування працівниками поліції проведено тест із заплющенням/роз плющенням очей (20.46) та простягання долонь випрямлених рук, (20.46) та констатовано наявність таки ознак, як звужені зіниці очей, що не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук. У зв`язку із цим ОСОБА_1 запропоновано пройти огляд на визначення стану наркотичного сп`яніння в лікаря-нарколога в медичному закладі (20.57). Початково ОСОБА_1 погодився пройти огляд але повідомив, що йому потрібно завезти ліки додому. У подальшому працівниками поліції повторно запропоновано пройти огляд на визначення стану наркотичного сп`яніння, однак ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду під приводом нагальної необхідності повертатися додому, власної позиції щодо можливості проходження огляду на місці та незгоди із діями працівників поліції (21.15).

Дослідженням відеозапису з бодікамер працівників поліції підтверджується існування такої ознаки, як зокрема розширені зіниці очей, які достатньо чітко зафіксовані в період 20.45 – 20.47 та 20.54-20.57. При цьому, в транспортному засобі працівників поліції в момент фіксації наявне доволі яскраве освітлення, що зазвичай викликає зворотну реакцію зіниць – їх звуження у зв`язку із дією яскравого світла.

Також відеозапис фіксує стан кольору шкіри ОСОБА_1 , який дійсно відповідає ознаці блідого кольору шкіри.

Суд зауважує, що визначення передбачених в пунктах 3 та 4 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що затверджена наказом МОЗ України та МВС України 09.11.2015 № 1452/735 ознак наркотичного сп`яніння належить до повноважень уповноваженої особи зі складу працівників поліції.

Відповідно до вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України за № 1306 від 10 жовтня 2001 року, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Отже, виявлення ознак наркотичного сп`яніння утворює для особи обов`язок проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння в лікаря-нарколога.

У своїй практиці суд зазначав, що в окремих випадках суд вдається до ретроспективної оцінки на предмет обґрунтованості виявлених ознак наркотичного сп`яніння. Однак така оцінка суду не є доцільною для кожного випадку судового розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП. Такі випадки зумовлені наявністю виключних та об`єктивних підстав вважати, що наведені у адміністративному протоколі обставини справи очевидно не відповідають обставинам справи, що зафіксовані належними та допустимими доказами. Інший підхід суперечить змісту норм чинного законодавства, які покладають на водіїв обов`язок проходження огляду на визначення сп`яніння, та визначають повноваження працівників поліції щодо виявлення таких ознак наркотичного сп`яніння.

Суд бере до уваги також і загальний контекст обставин даної справи, зокрема поведінку особи, щодо якої складено адміністративний протокол, яка підпадає під характеристику поведінки, що не повною мірою відповідає обстановці. Так, як вбачається із відеозаписів з бодікамер працівників поліції ОСОБА_1 неодноразово роз`яснювалися норми чинного законодавства, які визначають порядок проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння. На відміну від огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння, огляд на визначення стану наркотичного сп`яніння проводиться не за допомогою приладу «Драгер» на місці, а в лікаря-нарколога у медичному закладі.

Відповідно до пункту 7 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що затверджена наказом МОЗ України та МВС України 09.11.2015 № 1452/735 (далі Інструкція), установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Заразом згідно пунктів 6 та 7 Інструкції проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове. Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп`яніння.

Отже, проведення огляду на предмет наявності наркотичного сп`яніння здійснюється із обов`язковим врахуванням результатів лабораторного дослідження, проведення якого на місці зупинки транспортного засобу не є можливим.

Попри те, що порядок проходження огляду ОСОБА_1 неодноразово роз`яснювався, висловлення вимоги проходження огляду на місці свідчить про свідомі дії, спрямовані на ухилення від проходження огляду.

Крім того, суд бере до уваги і таку вагому обставину, як наявність підстав вважати, що транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 брав участь у дорожньо-транспортній пригоді, у контексті чого відмова водія від проходження огляду на визначення стану сп`яніння тим більше носить неприпустимий характер.

За наведених умов суд вважає, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме – відмовився від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння, чим порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху.

Суд відхиляє посилання захисника на проходження ОСОБА_1 огляду в лікаря-нарколога в межах процедури допуску до державної таємниці, оскільки норами чинного законодавства не передбачено права водія відмовитися від проходження огляду відповідно до пункту 2.5. Правил дорожнього руху на стан наркотичного сп`яніння в тому разі, якщо в певний період часу водій проходив огляд в межах допуску до державної таємниці.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130КУпАП, підтверджується: протоколами про адміністративні правопорушення; направленнями на огляд водія з метою виявлення стану сп`яніння, в яких вказані ознаки сп`яніння та відповідно до яких огляд не проводився у зв`язку з відмовою; рапортами поліцейських БУПП в Чернігівській області ДПП; відеозаписами з нагрудної камери поліцейського, що міститься на доданих до протоколів оптичному диску.

У пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Решта доводів сторони захисту не відповідають усталеній судовій практиці розгляду справ про адміністративні правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП та спростовуються встановленими у ході розгляду справи обставинами, а тому не потребують деталізованої оцінки в судовому рішенні.

За вказаних обставин суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП При визначенні виду стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини та майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність правопорушника згідно зі ст. ст. 34, 35 КУпАП суд не вбачає.

Згідно з ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які розглядаються одночасно одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладаються в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

За таких обставин, з урахуванням обставин та характеру вчинених правопорушень, їх наслідків, особи правопорушника, матеріального становища, на підставі ст. 36 КУпАП шляхом поглинення менш серйозного адміністративного стягнення більш серйозним, суд вважає за можливе остаточно призначити адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню в дохід держави судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп.

Керуючись ст.ст. 1, 9, 23, 33, 36, ч. 1 ст. 130, 245, 283, 284 п. 1, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

постановив:

Адміністративну справу №751/9765/25 (провадження №3/751/94/26) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, адміністративну справу №751/864/26 (провадження №3/751/526/26) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, адміністративну справу №751/1179/26 (провадження №3/751/575/26) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та адміністративну справу №751/1922/26 (провадження №3/751/691/26) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП – об`єднати в одне провадження, присвоївши об`єднаній справі присвоїти номер №751/9765/25, номер провадження №3/751/94/26.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, та накласти на нього адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу у розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн (отримувач коштів: ГУК у Чернігівській області/21081300, код отримувача (код ЄДРПОУ): 37972475, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA528999980313070149000025001, КБКД: 21081300, призначення платежу*21081300, серія протоколу, № протоколу, ПІБ), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп. на користь ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача – Казначейство України, МФО 899998, рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106.

Роз`яснити правопорушнику, що згідно зі ст. 307 КУпАП штраф повинен бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі її оскарження – не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, згідно з ч. 1 ст. 308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Згідно зі ст. 291 КУпАП постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

На постанову протягом десяти днів з дня її винесення може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Новозаводський районний суд м. Чернігова.

Суддя: А.О. Діденко