Постанова від 08 жовтня 2026 р. у справі №733/1487/26 — Ічнянський районний суд Чернігівської області

Ічнянський районний суд Чернігівської області

Провадження № 3/733/600/26

Єдиний унікальний №733/1487/26

Постанова

Іменем України

09 жовтня 2026 року м. Ічня

Ічнянський районний суд Чернігівської області

в складі: головуючого судді - Вовченка А.В.,

при секретарі Мошенець Л.М.

розглянувши матеріали, які надійшли від ВП №2 (м.Ічня) Прилуцького районного відділу поліції ГУНП у Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, офіційно не працевлаштованого, жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП- НОМЕР_1 ,

за ч. 2 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення

В С Т А Н О В И В :

20.08.2026 року о 00-05 ОСОБА_1 в м. Ічня по вул. Злагоди, 6, Прилуцького району Чернігівської області керував транспортним засобом автомобілем ВАЗ 2105 д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, неприродна блідість обличчя, нечітка мова. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку відмовився, що зафіксовано на боді камеру поліцейського. Правопорушення вчинено повторно протягом року, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч.2 ст.130 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання.

Як вбачається з протоколів про адміністративні правопорушення, вказані протоколи складено у присутності ОСОБА_1 , а відтак останньому відомо про наявність в провадженні суду справ стосовно нього.

Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 03квітня 2008року у справі "Пономарьова проти України" констатував, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Правопорушення, передбачені ч.2 ст. 130 КУпАП не входить до переліку справ, передбачених ч. 2 ст. 268 КУпАП, розгляд яких необхідно проводити з обов`язковою присутністю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а тому суддя, враховуючи неявку ОСОБА_1 без поважної причини у судове засідання, а також те, що від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, вважає за можливе справу розглядати без його участі.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія або бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вина ОСОБА_1 також підтверджена дослідженими матеріалами справи, в тому числі протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 750129 від 20.08.2026 року, довідкою старшого інспектора САП ВВГ Прилуцького РВП ГУНП Р.Кубрак від 27.08.2026 в якій зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 притягувався протягом року до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, копією адмінпракти постанови про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч. ст.130 КУпАП, довідкою начальника ГСЦ МВС Н.Івахненко від 26.08.2026, згідно якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не звертався до територіальних сервісних центрів МВС України для отримання посвідчення водія, копією постанови Ічнянського районного суду Чернігівської області від 10.09.2025 року, №733/1644/25, якою ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, відеозаписом з місця події за участі ОСОБА_1 , актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використання спеціальних технічних засобів, направленням на огляд транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 20.08.2026.

Відповідно до п. 1.10 ПДР України водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія відповідної категорії.

Згідно довідки начальника ГСЦ МВС Н.Івахненко від 26.08.2026, ОСОБА_1 не звертався до територіальних сервісних центрів МВС України для отримання посвідчення водія.

Відповідно до п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП, Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Дії, передбачені частиною другою цієї статті, вчинені особою, яка протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів

громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого, або адміністративний арешт на строк десять діб з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого, який є у приватній власності порушника, і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк десять діб з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого, який є у приватній власності порушника.

За таких обставин, суд доходить висновку, що відомості у протоколі про адміністративне правопорушення про те, що ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху є достовірними та підтверджені зазначеними вище доказами.

Обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, підтверджуються дослідженими в судовому засіданні відеозаписом.

Разом з тим, з матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 протягом року піддавався адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується відповідною постановою Ічнянського районного суду № 733/1644/25 від 10 вересня 2025року.

За таких підстав, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявні усі ознаки складу правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, а його вину доведено повністю.

Враховуючи суспільну небезпеку правопорушень та їх характер, суд вважає доцільним застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами без оплатного вилучення транспортного засобу в межах санкції ч.2 ст.130 КУпАП.

Відповідно до ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об`єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об`єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.

Матеріали справи не містять доказів про наявність зареєстрованого транспортного засобу за ОСОБА_1 , а тому оплатне вилучення до нього не застосовується.

При накладенні адміністративного стягнення, суд враховує характер скоєного правопорушення, особу правопорушника, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

На підставі ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 у дохід держави слід стягнути судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Керуючись ч.2 ст.130, 401, 221, 283-284 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

Притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч. 2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2 000 (двох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп.

Згідно ст.307КУпАП штраф повинен бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження- не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про адміністративне стягнення згідно зі ст.308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до відділу Державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: штраф в подвійному розмірі, тобто 68 000 гривень 00 копійок.

Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя А. В. Вовченко