Постанова від 08 жовтня 2026 р. у справі №733/1451/26 — Ічнянський районний суд Чернігівської області

Ічнянський районний суд Чернігівської області

Провадження № 3/733/590/26

Єдиний унікальний №733/1451/26

Постанова

Іменем України

09 жовтня 2026 року м. Ічня

Ічнянський районний суд Чернігівської області

в складі: головуючого судді - Вовченка А.В.

при секретарі Мошенець Л.М.,

розглянувши матеріали справи, що надійшли від ВП №2 Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, паспорт громадянина України НОМЕР_1 ,

за ч. 3 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 750123 від 20.08.2026 року, складеного поліцейським ВП №2 (м. Ічня) Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області старшим сержантом поліції Герасименком Сергієм Олександровичем, 20.08.2026 року о 00:05 год. в м. Ічня по вул. Злагоди, 6 Прилуцького району Чернігівської області водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 2105, д.н.з. НОМЕР_2 , у якого в темну пору доби не світились задні габаритні вогні, чим порушив п. 31.4.7 (е) ПДР України (повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених ч. 1–2 ст. 121 КУпАП). Дії ОСОБА_1 кваліфіковано органом поліції за ч. 3 ст. 121 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання, причини неявки суду не повідомив.

Європейський суд з прав людини в п.41 рішення у справі Пономарьов проти України від 03.04.2008 року зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов`язки.

Згідно ст. 268 КУпАП справа розглядається у присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Проаналізувавши всі надані суду по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Згідно з ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому

законом. Провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

У відповідності до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Цією ж нормою закону передбачено, що для притягнення особи до адміністративної відповідальності її дія або бездіяльність повинна бути протиправною, тобто порушувати встановлений законом порядок.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Об`єктивна сторона складу правопорушення це система передбачених адміністративно-правовою нормою ознак, що характеризують зовнішню сторону проступку; протиправне діяння (бездіяльність); шкідливі наслідки діяння; причинний зв`язок між діянням (бездіяльністю) та наслідками.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд повинен з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як доказ вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення суду надано матеріали справи, зокрема протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 750123 від 20.08.2026 року.

Згідно з підпунктом «е» пункту 31.4.7 ПДР України, забороняється експлуатація транспортних засобів, якщо відсутній передбачений конструкцією бампер або задній захисний пристрій.

Згідно з ч. 1 ст. 121 КУпАП , керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з ч. 2 ст. 121 КУпАП, керування водієм транспортним засобом, який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів, що має несправності, передбачені частиною першою цієї статті, або технічний стан і обладнання якого не відповідають вимогам стандартів, правил дорожнього руху і технічної експлуатації, тягне за собою накладення штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з ч. 3 ст. 121 КУпАП, керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов`язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з ч. 4 ст. 121 КУпАП, повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частинами першою - третьою цієї статті, тягне за собою накладення штрафу в розмірі від п`ятидесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців або адміністративний арешт на строк від п`яти до десяти діб .

Отже, наведений у протоколі опис фактичних обставин не відповідає складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 121 КУпАП. Зі змісту протоколу вбачається, що ОСОБА_1 інкриміновано керування транспортним засобом, у якого в темну пору доби не світилися задні габаритні вогні, тобто порушення, пов`язане з технічним станом зовнішніх світлових приладів транспортного засобу. Водночас ч. 3 ст. 121 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом, що підлягає обов`язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов. Жодних відомостей щодо непроходження транспортним засобом обов`язкового технічного контролю протокол не містить.

Крім того, зазначене у протоколі посилання на підпункт «е» пункту 31.4.7 ПДР України також не відповідає описаному порушенню, оскільки цей підпункт стосується відсутності передбаченого конструкцією бампера або заднього захисного пристрою, тоді як ОСОБА_1 інкриміновано несправність зовнішніх світлових приладів — задніх габаритних вогнів.

Таким чином, у протоколі наявна невідповідність одночасно між фактичним описом діяння, положеннями ПДР України, які, за твердженням органу поліції, порушено, та частиною ст. 121 КУпАП, за якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності, що свідчить про неналежну юридичну кваліфікацію інкримінованого діяння.

Водночас посилання у протоколі на повторне протягом року вчинення порушення також не узгоджується з обраною органом поліції кваліфікацією за ч. 3 ст. 121 КУпАП, оскільки повторність вчинення порушень, передбачених частинами першою – третьою цієї статті, є кваліфікуючою ознакою складу, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП.

Таким чином, органом поліції допущено невірну кваліфікацію фактичних обставин, викладених у протоколі, оскільки описане діяння не містить ознак правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 121 КУпАП.

Суд не вправі змінювати кваліфікацію наданих на розгляд матеріалів.

Крім того, у протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 інкримінується повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого ч. 1–2 ст. 121 КУпАП. Водночас будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження факту повторності до матеріалів справи не долучено.

Разом із тим суд позбавлений можливості самостійно збирати докази у справах про адміністративні правопорушення.

Положеннями ч.1 ст.11 Загальної Декларації прав людини від 10.12.1948 р. та ч. 2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 01.11.1950 р. передбачено, кожен, кого обвинувачено у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Аналогічна норма міститься й в ст. 62 Конституції України.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи, що в судовому засіданні наявними в справі матеріалами не було доведено наявності події та складу адміністративного правопорушення, інкримінованого ОСОБА_1 , суд приходить до переконання, що провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 247, 278, 283, 284 КпАП України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.121 КУпАП України - закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня вручення постанови особі, що притягуєтьсядо відповідальності.

Постанова набирає чинності після закінчення строку на її оскарження, а у разі її оскарження після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя А. В. Вовченко