Рішення від 01 жовтня 2026 р. у справі №675/735/26 — Ізяславський районний суд Хмельницької області

Справа № 675/735/26

Провадження № 2/675/836/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" жовтня 2026 р. м. Ізяслав

Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Короля О.В., за участю секретаря судового засідання Беліци М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цмвільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про визнання права власності на майно в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (по тексту рішення – ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 (по тексту рішення – ОСОБА_2 ), ОСОБА_3 (по тексту рішення – ОСОБА_3 ) про визнання права власності на 1/2 частини житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 , в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 (по тексту рішення – ОСОБА_4 , сподкодавець), яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Ізяславського районного суду Хмельницької області від 18.05.2026 таку позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі. Справу визначено розглядати за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче судове засідання для розгляду справи 17.06.2026 на 12 год. 00 хв.

Ухвалою Ізяславського районного суду Хмельницької області від 17.06.2026 прийнято до розгляду зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про визнання права власності на 1/2 частини житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 , в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обгрунтування заявлених вимог позивач за первісним позовом покликається на наступні обставини.

Так вказує, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_4 залишилося спадкове майно, зокрема, і у вигляді житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що по АДРЕСА_1 , однак являючись спадкоємцем за заповітом, відповідно одним зі спадкоємців за заповітом та за законом, який прийняв спадщину, позбавлений можливості отримати свідоцтво про право на спадщину на частину вказаного вище будинку, так як відсутні правовстановлюючі документи на вказане майно.

Позовні вимоги за зустрічним позовом обгрунтовані наступними обставинами.

Так ОСОБА_2 вказує, що являється спадкоємцем за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 своєї матері ОСОБА_4 .

Звертає увагу, не заперечуючи позовних вимог за первісним позовом, що як і ОСОБА_1 позбавлена можливості релізувати спадкові права на частину вказаного вище будинку, оскільки на нього відсутні правовстановлюючі документи.

Сторони по справі як за первісним, так і за зустрічним позовом, представник позивача за первісним позовом у судове засідання 22.09.2026 не з`явилися, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином, усі просили проводити розгляд справи за їх відсутності, не заперечуючи заявлених позовів.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Частиною четвертою статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

У частині п`ятій статті 268 ЦПК України зазначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 23.09.2026, є дата складення повного судового рішення, - 02.10.2026.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, докази на їх підтвердження, оцінка та мотиви суду

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , про що 17.02.2005 виконавчим комітетом Плужненської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області внесено актовий запис про смерть №14, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 15.09.2016.

Згідно відомостей, які містить повідомлення Ізяславської державної нотаріальної контори від 21.04.2026 №375/02-14 вбачається, що після смерті ОСОБА_4 заведено спадкову справу №449/2016.

Крім цього, тут же зазначено, що спадкоємцями за заповітом являються діти спадкодавця ОСОБА_1 та ОСОБА_5 . Також констатовано, що спадкове майно складається з житлового будику, який розташований в АДРЕСА_1 , однак видати свідоцтво на спадщину на житловий будинок немає можливості, оскільки відсутній правовстановлючий документ на такий житловий будинок на ім`я спадкодавця.

Разом з цим спадкова справа за №449/2016, яка заведена після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та копія якої надана Ізяславською державною нотаріальною конторою містить відомості про прийняття спадщини ОСОБА_3 , ОСОБА_1 - синами останньої, ОСОБА_2 – дочкою.

При цьому, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (до зміни імені – ОСОБА_6 ) є спадкоємцями ОСОБА_4 за заповітом, згідно якого спадкодавець заповіла їм все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що їй належатиме на день смерті

Суд констатує, що спадщину після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 прийняли, однак їм відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на належну частину житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 , з огляду на відсутність правовстановлюючих документів.

Така обставина підтверджується вже зазначеним вище повідомленням Ізяславської державної нотаріальної контори від 21.04.2026 №375/02-14.

Як встановлено з довідки Плужненської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області №942 від 12.09.2025 згідно записів в погосподарській книзі №5 за 2001-2005 роки власником житлового будинку в АДРЕСА_1 рахується ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно рішення виконавчого комітету Плужненської сільської ради від 23.12.2024 №180 житловому будинку по АДРЕСА_1 , власником якого рахується ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , присвоєно поштову адресу: АДРЕСА_1 .

Як вбачається з матеріалів справи правовстановлючі документи на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що по АДРЕСА_1 , відсутні.

Тим самим, судом встановлено, що до складу спадкового майна входить будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що по АДРЕСА_1 , який до дня смерті належав спадкодавцю ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд враховує наступне.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно зі ст.ст. 1216, 1217 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Суд визнає доведеною обставину про відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно, на частину якого просять визнати право власності позивачі за первісним та зустрічним позовами, які є спадкоємцями за заповітом, що не заперечується і відповідачем ОСОБА_3 – спадкоємцем за законом.

Як видно із матеріалів справи, на даний час позивачі за первісним та зустрічним позовами позбавлені можливості вирішити питання оформлення належної частки спадщини у позасудовому порядку.

Згідно з ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

При цьому згідно приписів ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року передбачено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду з правилами позовного провадження.

Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

З огляду на спорудження (садибного) житлового будинку ще задовго до 1991 року, який є об`єктом спадкування, то судом також враховано правову позицію ВС, викладену в постанові по справі №1540/3952/18 від 15.01.2021, де підкреслено, що індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, збудовані у період до 5 серпня 1992 року, не підлягають проходженню процедури прийняття в експлуатацію.

На переконання суду, спадщину після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивачі за первісним та за зустрічним позовами, як її діти, та за заповітом, прийняли в установленому порядку, однак свідоцтво про право на спадщину на спадкове майно - житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 , в частці 1/2 кожен, не отримали в зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на нього, а відтак відповідно до ст. 1262 ЦК України мають право на оформлення спадщини та відповідне право власності на спадкове майно.

З огляду на зазначене вбачається, що обставини, викладені позивачами у первісній позовній заяві та зустрічному позові, в обґрунтування позовних вимог знайшли своє підтвердження письмовими доказами, наявними в матеріалах справи, є достовірними та обґрунтованими, сумніву в суду не викликають, а тому, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог, а відтак первісний позов і зустрічний позов підлягають до задоволення у повному обсязі.

Керуючись статтями 392, 1216, 1217, 1218, 1223, 1268, 1269, 1270 ЦК України, ст.ст. 2-13, 247, 264, 265 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Первісний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 ) право власності на 1/2 частини житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зустрічний позов ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ), РНОКПП - НОМЕР_3 ) право власності на 1/2 частини житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 02.10.2026.

Суддя Олександр Король