Вирок від 07 жовтня 2026 р. у справі №766/2225/26 — Херсонський міський суд Херсонської області

Справа №766/2225/26

н/п 1-кп/766/3338/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.10.2026 м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області у складі

головуючого ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спеціального судового провадження (in absentia) кримінальне провадження №22026230000000111, за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Бугрувате Охтирського району Сумської області, громадянки України, зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України,

ВСТАНОВИВ

І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним. Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення

ОСОБА_5 , будучи громадянкою України, достовірно усвідомлюючи здійснення відкритої російської агресії проти України, яка розпочалася 24.02.2022 року повномасштабним російським військовим вторгненням на територію України, метою якого є повалення конституційного ладу, територіальної цілісності та захоплення її території, достеменно знаючи та розуміючи факт захоплення та подальшого незаконного утримання окупаційною адміністрацією російської федерації та збройними силами російської федерації території м.Херсон та Херсонської області, у червні місяці 2022 року, знаходячись на тимчасово окупованій території м.Херсон Херсонської області, більш точного часу та місця досудовим розслідуванням не встановлено, з ідеологічних та корисливих мотивів, погодилася на пропозицію невстановлених досудовим розслідуванням представників окупаційної адміністрації та діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, 14.06.2022 добровільно зайняла посаду в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території Херсонської області, а саме так званого «тимчасово виконуючого обов`язки спеціаліста відділу паспортно-візової служби управління громадської безпеки Головного управління МВС Херсонської області» (мовою оригіналу «временно исполняющего обязанности специалиста отдела паспортно-визовой службы управления общественной безопасности Главного управления МВД Херсонской области»).

Своїми діями ОСОБА_5 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.7 ст. 111-1 КК України, як добровільне зайняття громадянином України посади у незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території.

II. Застосовані правові процедури у кримінальному провадженні. Спеціальне судове провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia)

Вказане кримінальне провадження здійснювалось за відсутності ОСОБА_5 (in absentia), у зв`язку з її ухиленням від органу досудового розслідування та суду.

Обвинувачена в судові засідання не з`явилася, у зв`язку з чим, на підставі ухвали Херсонського міського суду Херсонської області від 21.05.2026 року, щодо ОСОБА_5 здійснювалось спеціальне судове провадження.

Досудове розслідування в даному кримінальному провадженні, відповідно до ухвали слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва від 12.02.2026, здійснювалось у спеціальному порядку.

Під час досудового розслідування повістки про виклик ОСОБА_5 та повідомлення про підозру публікувалися у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження — у газеті «Урядовий кур`єр» та на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора.

Під час судового провадження повідомлення, виклики та процесуальні документи також публікувалися у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження — у газеті «Урядовий кур`єр» та на офіційному вебсайті Херсонського міського суду Херсонської області.

Вказані факти, які підтверджені наявними в матеріалах кримінального провадження документами, дають підстави для висновку, що обвинувачена мала усвідомлювати, що проти неї розпочато кримінальне провадження, вона отримала чи мала би отримати оголошену підозру, відповідні виклики та пред`явлене обвинувачення, мала можливість бути обізнаною із усіма своїми правами, у тому числі, на захист та доступ до правосуддя.

Відтак, держава Україна під контролем сторони захисту та суду використала всі можливості для того, щоб обвинувачена мала право під час судового провадження як мінімум на такі гарантії: а) бути терміново і докладно повідомленою мовою, яку вона розуміє, про характер і підставу обвинувачення; б) мати достатній час і можливості для підготовки свого захисту, обрати захисника самостійно; в) захищати себе особисто або за участю обраного нею захисника, бути повідомленою про це право і мати призначеного захисника безплатно за рахунок держави.

Неявка обвинуваченої до суду свідчить, що вона відмовилася від свого права приймати участь у судовому розгляді.

Суд констатує, що як стороною обвинувачення в ході здійснення спеціального досудового розслідування, так і судом під час здійснення спеціального судового провадження (in absentia), були здійснені всі можливі передбачені законом заходи щодо дотримання прав обвинуваченої на захист та доступ до правосуддя.

Так, участь захисника у даному кримінальному провадженні, залученого для здійснення захисту за призначенням, була забезпечена із самого початку кримінального переслідування обвинуваченого та здійснювалася до ухвалення вироку у справі. Захисник брав участь у кожній слідчій (розшуковій) дії, яка передбачала його обов`язкову участь, отримував усі процесуальні документи, що підлягали врученню обвинуваченій, брав участь у кожному судовому засіданні. Зауважень, клопотань чи заперечень з цього приводу від захисника протягом здійснення кримінального провадження не надходило.

Таким чином, судом установлено, що в даному кримінальному провадженні стороною обвинувачення вжито всіх передбачених законом заходів щодо дотримання прав підозрюваної на захист, з урахуванням встановлених законом особливостей спеціального досудового розслідування. При здійсненні судового провадження судом також здійснені всі передбачені законом заходи щодо дотримання прав обвинуваченої на захист та доступ її до правосуддя, з урахуванням установлених законом особливостей такого провадження.

ІІІ. Позиції сторін

Прокурор в судовому засіданні посилався на доведеність винуватості обвинуваченої в інкримінованому їй злочині, просив призначити ОСОБА_5 , покарання у виді позбавлення волі на строк 13 років з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органах на строк 15 років з конфіскацією всього належного їй майна.

Захисник зазначив, що органом досудового розслідування дії обвинуваченої неправильно кваліфіковані за ч.7 ст.111-1 КК України, оскільки посада, яку зайняла ОСОБА_5 в окупаційному органі, не пов`язана з виконання організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій. Обвинувачена фактично була технічним працівником, не наділеним правоохоронними функціями. Просив перекваліфікувати дії обвинуваченої на ч.2 ст.111-1 КК України та з урахувати особу ОСОБА_5 , яка вперше притягується до кримінальної відповідальності, призначити покарання в мінімальних межах санкції ч.2 ст.111-1 КК України.

ІV. Докази, які підтверджують встановлені судом обставини

Винуватість ОСОБА_5 у колабораційній діяльності, за встановлених судом обставин, підтверджується наступними доказами:

-показаннями свідка ОСОБА_6 , відповідно до яких, під час окупації м.Херсон російською федерацією вона влаштувалася працювати перекладачем у паспортно-візовій службі, яка відносилась до системи МВС та була створена окупаційною владою. Служба знаходилась за адресою: АДРЕСА_2 , займалася паспортизацією населення – видавала паспорти рф. Обвинувачена також працювала у вказаній службі на посаді спеціаліста. До обов`язків обвинуваченої входило внесення документів до загальної електронної бази. У серпні 2022 року в АДРЕСА_3 , відкрився ще один пункт видачі паспортів;

-показаннями свідка ОСОБА_7 , з яких вбачається, що він перебував в окупованому російською федерацією м.Генічеськ Херсонської області з лютого 2022 по вересень 2025 року. У 2022 року він був затриманий окупаційною владою, під час цього у нього відібрали документи громадянина України та в подальшому їх не повернули. Для виїзду з окупації йому необхідні були документи, що посвідчують особу, з цих підстав він був вимушений звернутися до окупаційних органів влади, зокрема, паспортно-візової та міграційної служби, які знаходились за адресою: АДРЕСА_4 . У вказаних службах він бачив, зокрема, ОСОБА_5 , яка на той час займалася оформленням адресних довідок;

-протоколами пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 23.01.2026, 10.12.2025, 05.12.2025, 06.07.2023, за участю свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_6 , які за загальними рисами обличчя впізнали ОСОБА_5 , як особу, яка під час окупації м.Херсон у 2022 році, зайняла посаду у паспортній службі окупаційної влади, що розташовувалася за адресою: АДРЕСА_2 ;

-протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 15.12.2025 за участю свідка ОСОБА_7 , який за загальними рисами обличчя впізнав ОСОБА_5 , як особу, яка з 2023 по 2025 роки перебувала на посаді в паспортно-візовій службі МВД рф у м.Генічеськ;

-протоколом огляду від 26.08.2023, з додатком у виді оптичного DVD-R диску, згідно якого, оперативний працівник, на підставі доручення слідчого, здійснив огляд матеріалів кримінального провадження №22022000000000211, а саме, витягу з ЄРДР у кримінальному провадженні №22022000000000211, заяви ОСОБА_11 щодо надання згоди на проведення огляду квартири за адресою: АДРЕСА_5 , ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва у справі 761/26549/22 щодо надання дозволу на проведення обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_5 , протоколу проведення обшуку від 25.11.2022, згідно до якого, за місцем проживання ОСОБА_12 , за вказаною адресою проведено обшук, під час якого виявлено та вилучено: флеш носій, мобільний телефон марки Iphone 11, ноутбук чорного кольору «Samsung», постанови про визнання речовим доказом ноутбуку, флеш носія Kingston. Крім того, оглянуто зміст вказаного флеш носія Kingston, який містить 257 файлів, у тому числі текстові та електронні документи російської федерації складені від імені так званого керівництва «Главного управления МВД Херсонской области», зокрема, штатні розписи, накази про призначення на посади, серед яких №9 від 14.06.2022, виданий так званим «начальником ГУ МВД Херсонської області» ОСОБА_13 .. Вказані документи збережені на DVD-R диск;

-протоколом огляду від 10.01.2026, згідно якого слідчим оглянуто документи, збережені під час проведення огляду 26.08.2023, зокрема, штатну розстановку, де серед інших зазначено ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , її посада – «специалист отдела паспортной визовой службы управления общественной безопасности ГУ МВД», підрозділ – «паспортно-визовая служба», та дата прийому – 14.06.2022. Крім того, слідчим оглянуто наказ №9 від 14.06.2022, яким ОСОБА_5 призначено на посаду (мовою оригіналу) – «временно исполняющего обязанности специалиста отдела паспортно-визовой службы управления общественной безопасности Главного управления МВД». Зі змісту документу вбачається, що підставою призначення ОСОБА_5 на посаду була її особиста заява від 06.06.2022;

-протоколом огляду від 09.08.2023, з додатком у виді оптичного DVD-R диску, відповідно до якого, оперативним працівником, на виконання доручення слідчого №71/6/1/212-187 від 31.07.2023, оглянуто російський офіційний Інтернет-ресурс «Паспортно-визовый сервис МВД России», на якому наявна інформація щодо структури паспортно-візових сервісів російської федерації та нормативно-правові акти російської федерації, які регулюють їх сферу діяльності, зокрема: «Распоряжение правительства рф от 05.11.2009 №1638-Р «О создании Федерального государственного унитарного предприятия «Паспортно-визовый сервис» Федеральной миграционной службы»», «Приказ Министерства внутренних дел рф №10 от 16.01.2023 «Об утверждении Устава федерального государственного унитарного предприятия «Паспортно-визовый сервис» Министерства внутренних дел российской федерации»», зі змісту якого вбачається, що «Паспортно-визовый сервис» перебуває у віданні МВС російської федерації. Вказані відомості збережено на DVD-R диск;

-протоколом огляду від 11.10.2024, з додатком у виді оптичного DVD-R диску, відповідно якого, оперативним працівником, на виконання доручення слідчого, оглянуто веб-сайт Федеральної податкової служби рф та «Єдиного державного реєстру юридичних осіб рф», розміщений в інтернет мережі, з наявним посиланням, під час якого оглянуто виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб рф за №ЮЭ9965-24-139433113 від 11.10.2024, згідно якої, у вказаному реєстрі зареєстровано відомості про незаконно створений орган під назвою «Главное управление министерства внутренних дел российской федерации по Херсонской области». Оглянута виписка з реєстру була збережена на DVD-R диск;

-протоколом огляду від 06.03.2023, з додатком у виді оптичного DVD-R диску, відповідно до якого, оперативним працівником, на виконання доручення слідчого №71/22/1/109-893 від 02.02.2023, оглянуто публікацію, розміщену 22.07.2022 в загальнодоступній всесвітній мережі Інтернет на веб-сайті «Youtube», за відповідним посиланням, яка містять відеозапис під назвою: «Херсонцы массово получают паспорта россии». Зі змісту відеозапису вбачається, що особи зазначені як «голова військової цивільної адміністрації Херсонської області» ОСОБА_14 та «заступник голови ВЦА Херсонської області» ОСОБА_15 дають інтерв`ю, в якому повідомляють, що в м.Херсоні, на вулиці Стрітенській, почав працювати додатковий центр, де мешканці можуть отримати паспорти російської федерації. Відеозапис збережено на DVD-R диск;

-протоколом огляду від 30.03.2023, зі змісту якого вбачається, що слідчим проведено огляд адміністративної будівлі, розташованої за адресою: м.Херсон, вул.Стрітенська, 7А, під час якого виявлено та вилучено 103 документа, серед яких адресні довідки, копії свідоцтва про народження, карток платників податків, копії службових телеграм, списки працівників «Паспортно-візового сервісу», журнал виданих довідок;

-протоколом огляду від 24.04.2023, згідно до якого слідчий оглянув документи, вилучені 30.03.2023 під час проведення огляду адміністративної будівлі, розташованої за адресою: м.Херсон, вул.Стрітенська, 7А. Зокрема, «штатная расстановка управління по вопросам миграции ГУ МВД», де під №82 зазначена ОСОБА_5 , та її посада (мовою оригіналу) – «и.о. специалиста отдела паспортно-визовой службы управления общественной безопасности ГУМВД», зведена відомість «Паспортно-візового сервису» із зазначенням прізвищ працівників;

-протоколом огляду від 15.08.2023, з додатком у виді оптичного DVD-R диску, відповідно до якого, оперативним працівником, на виконання доручення слідчого №71/22/1/198-186, оглянуто російський офіційний Інтернет-ресурс «https://legalacts.ru», на якому наявний наказ МВС росії від 13.12.2019 №940 «Вопросы деятельности Главного управления по вопросам миграции Министерства внутренних дел российской федерации» та саме положення, яке регулює діяльність вказаного управління. Оглянуті правові акти були збережені на DVD-R диск;

-відомостями УСБУ в Херсонської області від 08.08.2025, наданими на виконання доручення слідчого за №71/6/373-5913 від 31.07.2025, з яких вбачається, що ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у період з лютого по липень 2022 року займала посаду в підрозділах федеральної міграційної служби на території м.Херсону;

-протоколом негласної слідчої (розшукової) дії – зняття інформації з електронних інформаційних систем від 08.09.2025, яким знято інформацію з терміналу, яким користувалася ОСОБА_16 ( НОМЕР_1 ), зокрема, зафіксовано переписку в Інтернет–месенджері «Telegram» у чаті під назвою «паспорный стол» за період з 28.06.2022 по 24.10.2022. У групі наявні відомості про абонента « ОСОБА_17 » з номером телефону НОМЕР_2 . Так у повідомленнях учасники групи обговорюють організацію роботи у так званій «паспортній службі» по проспекту Ушакова, а саме порядок реєстраційних дій за законодавством рф, список працівників, щоденний розподіл обов`язків між ними, а також питання щодо евакуації з м.Херсон. Так у переліку працівників, серед інших, зазначена « ОСОБА_5 - специалист ГУ с 14.06». У вказаний період на ОСОБА_5 покладалися обов`язки по веденню журналу записів, прийому документів;

-протоколом обшуку від 08.01.2026, згідно якого слідчим проведено обшук за місцем проживання обвинуваченої: АДРЕСА_1 , під час якого, серед інших речей виявив та вилучив основу для сім-карти за номером НОМЕР_2 ;

-протоколом огляду від 12.01.2026, з якого вбачається, що слідчим проведено огляд речей вилучених під час проведення обшуку за місцем проживання обвинуваченої, зокрема, основи для сім-карти за номером НОМЕР_2 , яку визнано речовим доказом;

-відомостями Державної міграційної служби, з яких вбачається, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримала паспорт громадянина України (МР241563);

V. Оцінка доказів. Мотиви суду щодо висунутого обвинувачення

Відповідно до ч.1 ст.84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Згідно з положеннями статті 85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення. (ст.86 КПК України)

За змістом ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини його вчинення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення, вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат. Згідно з вимогами цієї статті доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Аналізуючи надані стороною обвинувачення вищевикладені докази, суд дійшов висновку, що вони є належні, оскільки підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню.

Разом з цим, крім зазначених доказів, як доказ вини обвинуваченої, прокурором надано протокол огляду від 15.01.2026, з якого вбачається, що оперативним працівником на виконання доручення слідчого №71/20-316 від 14.01.2026 проведено огляд носія інформації HDD Hitachi (sWDJLOONF), вилученого за місцем проживання ОСОБА_5 , під час якого не отримано інформацію, яка може мати відношення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Таким чином, вказаний протокол та сам носій є неналежними доказами, оскільки не містять інформації щодо предмету доказування у даному кримінальному провадженні.

Досліджені судом докази отримані в порядку встановленому КПК України, а отже є допустимими.

Показання свідка суд отримав усно під час судового провадження, письмові докази також досліджувались судом безпосередньо.

Крім того, суд визнає допустимим доказом показання свідка ОСОБА_7 , даних під час досудового розслідування, оскільки з об`єктивних причин сторона обвинувачення не змогла забезпечити його участь у судовому розгляді, разом з цим, допит вказаної особи під час досудового розслідування здійснювався в умовах воєнного стану та фіксувався технічними засобами відеофіксації, а отже, такі докази зібрано з дотриманням вимог ч.11 ст.615 КПК України. Вказані показання свідка повністю узгоджуються з іншими доказами у справі.

Слідчі дії у кримінальному провадженні вчиненні уповноваженими особами, у передбачений КПК України спосіб.

Суд приймає та покладає в основу свого висновку про винуватість ОСОБА_5 показання свідка ОСОБА_18 , протоколи пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, протоколи огляду від 10.01.2026, яким зафіксовано структуру та працівників органу окупаційної влади, де наявні відомості про обвинувачену та її посаду, наказ №9 від 14.06.2022, яким ОСОБА_5 призначено на посаду (мовою оригіналу) – «временно исполняющего обязанности специалиста отдела паспортно-визовой службы управления общественной безопасности Главного управления МВД», протокол негласної слідчої (розшукової) дії – зняття інформації з електронних інформаційних систем від 08.09.2025, протокол огляду від 24.04.2023, які містять відомості щодо діяльності окупаційного органу та обвинуваченої у ньому зокрема.

Вказані докази прямо підтверджують зайняття ОСОБА_5 посади в незаконному правоохоронному органі.

Інші докази, а саме відомості ДМС, протоколи огляду, підтверджують факт, що обвинувачена є громадянкою України, та факт створення на тимчасово окупованій території та діяльність незаконного правоохоронного органу окупаційної влади, у якому обвинувачена займала посаду.

Вирішуючи питання щодо наявності в діях обвинуваченої складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України, суд виходить з наступного.

Диспозицією ч.7 ст.111-1 КК України передбачена кримінальна відповідальність, зокрема, за добровільне зайняття громадянином України посади в незаконних судових або правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 №376, Херсонська міська територіальна громада перебувала під тимчасовою окупацією російської федерації у період з 01.03.2022 по 11.11.2022, м.Генічеськ з 24.02.2022 по теперішній час.

Дослідженими судом доказами встановлено, що в період тимчасової окупації на території Херсонської області представниками окупаційної адміністрації рф було створено незаконний орган, мовою оригіналу – «ГУ МВД Херсонской области».

Зі змісту ч.1 ст.2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» убачається, що до правоохоронних органів належать, зокрема, органи Національної поліції.

Оскільки незаконний орган (мовою оригіналу) - «главное управление министерства внутренних дел херсонской области», посаду в якому зайняла обвинувачена, виконував функції притаманні Національної поліції України, суд констатує, що вказаний незаконний орган необхідно вважати правоохоронним у розумінні ч.7 ст.111-1 КК України.

За вказаних обставин, доводи захисника, що орган у якому обвинувачена зайняла посаду не є правоохоронним та не виконував таких функцій є безпідставними, оскільки так званий «отдела паспортно-визовой службы управления общественной безопасности» був структурним підрозділом так званого «главного управления министерства внутренних дел херсонской области».

Обвинувачена є громадянкою України.

Оцінюючи питання добровільності дій обвинуваченої, суд враховує, що під час судового розгляду не встановлено обставин, які б свідчили про вчинення нею відповідних дій під впливом фізичного чи психічного примусу.

Натомість, досліджені судом докази свідчать про наявність у обвинуваченого реальної можливості відмовитися від зайняття посади у незаконному правоохоронному органі. Так, наказ про призначення ОСОБА_5 на посаду містить відомості, що таке призначення здійснено на підставі її особистої заяви.

Твердження сторони захисту, що діями ОСОБА_5 не завдано ніякої шкоди, вона виконувала виключно технічну роботу та не була наділена управлінським повноваженням, суд вважає такими, що не мають правового значення для кваліфікації дій обвинуваченої за ч.7 ст.111-1 КК України, оскільки для кваліфікації дій за зазначеною нормою визначальним є встановлення факту добровільного зайняття громадянином України посади в незаконному судовому або правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території, за умови доведеності всіх інших обов`язкових ознак складу кримінального правопорушення.

Крім того, суд зазначає, що суспільна небезпечність дій, що інкримінуються ОСОБА_5 полягала в тому, що особа допомагала агресору створити вертикаль незаконних органів влади, яка є основою функціонування державного механізму загалом. Саме така форма колабораційної діяльності порівняно з іншими, визнається законодавцем найбільш суспільно небезпечною. Зайнявши посаду у незаконному правоохоронному органі та виконуючи обов`язки, ОСОБА_5 фактично вчинила дії на забезпечення функціонування незаконного правоохоронного органу, а зміст виконаної нею роботи в цьому конкретному випадку не впливає на кваліфікацію її дій.

Таким чином, дії ОСОБА_5 , яка будучи громадянкою України, добровільно зайняла посаду в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території Херсонської області, утворюють об`єктивну сторону кримінального правопорушення в якому вона обвинувачується.

Отже, сукупність досліджених судом достовірних доказів у своєму взаємозв`язку поза розумним сумнівом доводять, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , це діяння містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України, і вона винна у вчиненні цього кримінального правопорушення.

VI. Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання

Обставини, які відповідно до ст.66 КК України пом`якшують покарання, судом не встановлені.

Обставиною, яка відповідно до ст.67 КК України обтяжує покарання, суд визнає вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.

VІІ. Мотиви призначення покарання

Згідно зі ст. 50, 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

При призначенні ОСОБА_5 покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого нею кримінального правопорушення, яке у відповідності до ст.12 КК України відносяться до категорії особливо тяжких злочинів, особу винної, яка на обліку лікаря нарколога, психіатра не перебуває, вперше притягується до кримінальної відповідальності, відсутність обставин, які пом`якшують покарання, та обставину, яка обтяжує покарання - вчинення кримінального правопорушення з використанням умов воєнного стану.

Враховуючи підвищену суспільну небезпеку вчиненого обвинуваченою кримінального правопорушення проти основ національної безпеки України в умовах воєнного стану, що посягає на захист інтересів громадян, суспільства та держави, на її суверенітет, територіальну цілісність, недоторканість та обороноздатність, а також на суспільні відносини, які забезпечують саме існування України як суверенної, незалежної, демократичної і правової держави та дані про особу обвинуваченої, суд дійшов висновку, що виправлення та перевиховання ОСОБА_5 можливо лише в умовах ізоляції її від суспільства.

Також, обвинуваченій має бути призначене обов`язкове додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

Крім того, оскільки обвинувачена вчинила особливо тяжкий злочин проти основ національної безпеки України, з корисливого мотиву, суд вважає необхідним застосувати до неї додаткове покарання у виді конфіскації майна.

На думку суду, таке покарання буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження нових кримінальних правопорушень.

VIІІ. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд

12.02.2026 слідчим суддею Центрального районного суду м. Миколаєва щодо ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

З метою забезпечення виконання вироку, суд вважає необхідним продовжити строк дії запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва від 12.02.2026 накладено арешт на майно ОСОБА_5 , а саме: 1. однокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_6 . (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 651345365101), 2) 2/3 частки однокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна: 28227050), 3) транспортний засіб: ДНЗ: НОМЕР_3 , свідоцтво: НОМЕР_4 від 02.10.2019, марка: CHEVROLET AVEO 1498, (2007), чорний, № двиг.: НОМЕР_5 , № куз.: НОМЕР_6 .

Крім того, ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 20.01.2026, накладено арешт на речі, вилучені під час проведення 08.01.2026 року обшуку за місцем проживання обвинуваченої, а саме: 1) зошит бузкового кольору, що починається словами на першому аркуші « ОСОБА_19 »; 2) блокнот з мушлею на титульній сторінці, що містить рукописні записи, які починаються словами «воля 3914484»; 3) аркуш паперу з даними облікових записів, що починається словами «World of Tanks»; 4) блокнот темно-коричневого кольору, який містить рукописні записи, що починаються словами « НОМЕР_7 »; 5) основа від сім-карти за номером НОМЕР_8 ; 6) носій інформації HDD «Hitachi» (s/n: WDJLOONF); 7) копії паспортів громадян України ОСОБА_5 та ОСОБА_20 , які визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч.4 ст.174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Враховуючи, що обвинуваченій призначається додаткове покарання у виді конфіскації майна, підстав для скасування арешту її майна немає.

Разом з цим, арешт накладений на майно, яке визнано речовими доказами, з метою вирішення їх долі, відповідно до положень ст.100 КПК України, підлягає скасуванню після набрання вироком законної сили.

Відповідно до ч.9 ст.100 КПК України, речові докази, які не мають ніякої цінності та доказового значення у кримінальному провадженні: зошит, який містить записи логіни та паролі до облікових записів, блокнот із записами, аркуш паперу з даними облікових записів, блокнот темно-коричневого кольору, копії паспортів громадянина України на ім`я ОСОБА_5 та ОСОБА_20 , підлягають знищенню. Основу для сім-карти за номером НОМЕР_2 , відомості про який наявні в протоколі НСРД, необхідно залишити в матеріалах кримінального провадження. Носій інформації HDD Hitachi (sWDJLOONF) підлягає конфіскації.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст. ст. 369-371, 373-374 КПК України, суд,

У Х В А Л И В

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України, та призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк 13 (тринадцять) років з позбавленням права обіймати посади в органах державного управління, місцевого самоврядування, правозахисних та правоохоронних органах на строк 14 (чотирнадцять) років, з конфіскацією всього належного їй майна.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Початок строку відбуття покарання у виді позбавлення волі обчислювати з моменту приведення вироку до виконання.

Строк додаткового покарання у вигляді позбавлення права обчислювати з моменту відбуття обвинуваченою основного покарання.

Арешт накладений ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 12.02.2026 року на майно обвинуваченої залишити без змін до виконання вироку в частині конфіскації майна.

Арешт накладений ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 20.01.2026 року на речові докази, після набрання вироком законної сили, скасувати.

Речові докази: зошит, який містить записи логіни та паролі до облікових записів, блокнот із записами, аркуш паперу з даними облікових записів, блокнот темно-коричневого кольору, копії паспортів громадянина України на ім`я ОСОБА_5 та ОСОБА_20 – знищити, основу для сім-карти за номером НОМЕР_2 залишити в матеріалах кримінального провадження, носій інформації HDD Hitachi (sWDJLOONF) – конфіскувати.

На вирок може бути подана апеляційна скарга протягом 30 (тридцяти) днів з дня проголошення до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та захиснику.

СуддяОСОБА_1