Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №598/1164/26 — Збаразький районний суд Тернопільської області

Справа № 598/1164/26

провадження № 2/598/1040/2026

РІШЕННЯ

іменем України

"08" жовтня 2026 р. Збаразький районний суд Тернопільської області

в складі: головуючої судді Щербатої Г.Р.

секретаря Казмірук Н.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Збаражі, в порядку спрощеного позовного провадження, справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Артеміда-Ф» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив :

Позивач ТОВ «Фінансова Компанія «Артеміда-Ф» звернулося в суд із позовом до відповідачки ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по договору про надання коштів у позику №541635 від 12.02.2020 року в сумі 11319,39 гривень.

Свої вимоги мотивує тим, що ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» та відповідачкою ОСОБА_1 був укладений електронний договору про надання коштів у позику №541635, за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи позивача, доступ до якої забезпечувався відповідачці через Веб-сайт або Мобільний додаток, у формі електронного документа з використанням відповідачкою електронного підпису. Відповідно до умов вказаного договору, ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» надало ОСОБА_1 кредит на споживчі потреби в сумі 2900,00 грн., строком на 30 днів, з фіксованою стандартною процентною ставкою, у розмірі 1,90% в день у межах строку кредиту, шляхом перерахування кредитних коштів на банківський картковий рахунок платіжної картки № НОМЕР_1 .

Порушивши умови кредитного договору, відповідачка ОСОБА_1 не виконує зобов`язання за договором про надання коштів у позику №541635 від 12.02.2020 року, в результаті чого виникла прострочена заборгованість що складає 11319,39 грн., з яких 2900,00 грн. – заборгованість за основним зобов`язанням, 6612,00 грн. – заборгованість за відсотками, 1807,39 грн. – інфляційне збільшення.

22.02.2021 року між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» укладений договір факторингу №015-220221, відповідно до умов якого, ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» відступило ТОВ «Сіроко Фінанс» право вимоги від відповідачки ОСОБА_1 кредитних коштів та відсотків за користування кредитом, право на одержання яких належить ТОВ «ЛІНЕУРА Україна», а ТОВ «Сіроко Фінанс» набуло право вимоги грошових коштів за договором про надання коштів у позику №541635 від 12.02.2020 року від відповідачки ОСОБА_1 в сумі 11319,39 грн.

21.10.2024 року між ТОВ «Фінансова Компанія «Артеміда-Ф» та ТОВ «Сіроко Фінанс» укладений договір факторингу №20241021/2, відповідно до умов якого, ТОВ «Сіроко Фінанс» відступило ТОВ «Фінансова Компанія «Артеміда-Ф» право вимоги від відповідачки ОСОБА_1 кредитних коштів та відсотків за користування кредитом, право на одержання яких належить ТОВ «Сіроко Фінанс», а ТОВ «Фінансова Компанія «Артеміда-Ф» набуло право вимоги грошових коштів за договором про надання коштів у позику №541635 від 12.02.2020 року від відповідачки ОСОБА_1 в сумі 11319,39 грн.

Окрім того, позивач просить стягнути із відповідачки судові витрати понесені на оплату судового збору в сумі 2662.40 грн. та на правничу допомогу в сумі 7000,00 грн.

Ухвалою Збаразького районного суду Тернопільської області від 16.06.2026 року справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін по справі.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений за місцем реєстрації про день та місце розгляду справи однак в позовній заяві зазначив про розгляд справи без участі уповноваженого представника позивача та не заперечує щодо ухвалення заочного рішення.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, хоча належним чином була повідомлена про день та місце розгляду справи, не повідомила суд про причини неявки, не направила суду заяву про розгляд справи за її відсутності та не подала відзив на позовну заяву.

Оскільки, особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, тому відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, суд вважає можливим проведення розгляду справи без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

24.09.2026 року через систему електронний суд відповідачка ОСОБА_1 подала відзив на позовну заяву, в якому просить позовні вимоги задовольнити частково. В обґрунтування заперечень вказала, що не зрозумілим є той факт за якою формулою відбувалось нарахування процентів, та який період. Не зрозумілим також є і розмір відсоткової ставки, за якою були нараховані проценти, з якої дати відбувалось нарахування процентів за відсотковою ставкою 1,90 %, а з якої дати відбувалось застосування ставки 693,50 %. Також, у відзиві ОСОБА_1 зазначила, що предметом спору є договір надання разового кредиту №541635 від 12.02.2020, в якому вказаний строк дії договору - 30 днів, тобто до 13.03.2020 року. Договір про надання коштів у позику №541635 від 12.02.2020 має чітко визначений строк дії і жодних доказів про продовження (пролонгації) строку його дії матеріали справи не містять. Позивач не є банківською установою, а є фінансовою установою, яка надає фінансові послуги. Отже, навіть якби у договорі про надання коштів у позику №541635 від 12.02.2020 і існувала умова одностороннього продовження строку кредитування, то вона в силу приписів ч.7 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» у наведеній вище редакції є нікчемною. За таких обставин вважає, що позовні вимоги ТОВ «Фінансова Компанія «Артеміда- Ф» підлягають частковому задоволенню, з урахування строку дії кредитного договору і строку виконання зобов`язання за цим договором, у розмірі 4553,00 гривень, виходячи з такого розрахунку: 2900, 00 грн. х 1, 90 % х 30 днів = 4553, 00 грн.. З позовними вимогами в частині стягнення з неї судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7 000. 00 грн. не погоджується, оскільки, вони є неспівмірними з предметом спору та обсягом наданих адвокатом послуг.

30.09.2026 року через систему електронний суд представник позивача подав відповідь на відзив, де зазначив, що правильність/законність нарахувань по договору №541635 про надання коштів у позику, в тому числі й на умовах фінансового кредиту від 12.02.2020 року здійснених первісним кредитором. Як вбачається із умов договору строк дії договору №541635 про надання коштів у позику, в тому числі й на умовах фінансового кредиту є від 12.02.2020 року по 13.03.2020 року. Строкові проценти згідно умов договору (згідно наданого первісним кредитором деталізованого розрахунку заборгованості) за даний період нараховані в розмірі 1653,00 грн. (3-я колонка) за відсутності жодного погашення боргу Відповідачем (0.00 грн.), - строкові відсотки становлять 1653.00 грн. (15-а колонка). Відповідно абсурдними і невідповідними матеріалам справи є домисли відповідача про непрозорий та суперечливий розрахунок позовних вимог. Договором №541635 про надання коштів у позику, в тому числі й на умовах фінансового кредиту від 12.02.2020 р., чітко визначено нарахування тих же процентів по договору після прострочення виконання грошового зобов`язання, і такі становлять 1.9% в день (п.п. 1.3.2., 1.3.3., 3.4.3. Договору), відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, що законно нараховані первісним кредитором - «з 4 (четвертого) дня прострочення заборгованості Товариство визнає заборгованість за позикою проблемною, розпочинає роботу по стягненню заборгованості та відновлює щоденне нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, таке нарахування здійснюється до дня повернення позики, але не більше ніж до 90-го дня прострочення. Кінцевим терміном погашення по договору є не пізніше 13.03.2020 р. (п. 1.2. Договору № 541635 про надання коштів у позику, в тому числі й на умовах фінансового кредиту від 12.02.2020 р. та графіку. Таким чином, з 13.03.2020р. по 10.06.2020р. (90 днів) первісним кредитором нараховані проценти згідно п.п. 1.3.2., 1.3.3., 3.4.3. Договору протягом 90 днів і згідно процентної ставки 1.9% згідно п.п. 1.3.2., 1.3.3., Договору. Дата початку нарахування 13.03.2020 року, дата закінчення нарахування 10.06.2020 року, кількість днів 90, заборгованість по тілу кредиту 2900,00 грн., відсоткова ставка в день 1.9%, сума прострочених відсотків 4959,00 грн.. Заборгованість відсотках за Договором позики у разі неповернення позичальником кредитних коштів: 2 900,00 х 1,9% х 90 = 4 959,00 грн. Загальна сума заборгованості по відсоткам нарахованих Кредитодавпем/Первісним кредитором та відступлена ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АРТЕМІДА-Ф» за Договором № 541635 про надання коштів у позику, в тому числі й на умовах фінансового кредиту від 12.02.2020: 1 653.00 (строкові відсотки згідно Основного договору) + 4 (відсотки згідно ч.2 ст.625 ЦК України) грн. = 6612,00 грн.

Договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається ч.1 ст.30 закону №5076-VI як «форма винагороди адвоката», але в розумінні ЦК становить ціну такого договору. Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст.30 закону №5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу. Разом, із тим, відповідачкою ОСОБА_1 в відзиві від 24.09.2026 року взагалі не дано оцінку фіксованому розміру адвокатського гонорару Бачинського О.М., натомість наведено невідповідну формальну аргументацію, що на її думку, вони є неспівмірними з предметом спору та обсягом наданих адвокатом послуг.

Дослідивши та оцінивши докази по справі суд вважає, що позовні вимоги підставні і підлягають до часткового задоволення.

Судом встановлено, що 12.02.2020 року між ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» та відповідачкою ОСОБА_1 був укладений електронний договір про надання коштів у позику №541635 від 12.02.2020 року, за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «ЛІНЕУРА Україна», доступ до якої забезпечувався відповідачці через Веб-сайт або Мобільний додаток. Електронна ідентифікація ОСОБА_1 здійснювалася при вході відповідачки в особистий кабінет, шляхом перевірки ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» правильності введення одноразового ідентифікатора направленого ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» на номер мобільного телефону відповідачки, вказаний при вході та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету, документа. Електронний договір про надання коштів у позику №541635 від 12.02.2020 року підписаний з використанням відповідачкою електронного підпису.

Відповідно до умов кредитного договору №541635 від 12.02.2020 року, ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» надало ОСОБА_1 кредит в сумі 2900,00 грн., строком на 30 днів, із фіксованою стандартною процентною ставкою, у розмірі 1,90% в день або 693,50% річних на залишок фактичної заборгованості за кредитом (а.с.7-8).

Кредитні кошти в сумі 2900,00 грн., згідно договору про надання коштів у позику №541635 від 12.02.2020 року, перераховані ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» через ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» ОСОБА_1 12.02.2020 року на карту № НОМЕР_1 (а.с.20).

22.02.2021 року між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» укладений договір факторингу №015-220221, відповідно до умов якого, та на підставі платіжної інструкції №41 від 25.05.2021 року, відступило ТОВ «Сіроко Фінанс» право вимоги від відповідачки ОСОБА_1 кредитних коштів та відсотків за користування кредитом, право на одержання яких належить ТОВ «ЛІНЕУРА Україна», а ТОВ «Сіроко Фінанс» набуло право вимоги грошових коштів за договором про надання коштів у позику №541635 від 12.02.2020 року від відповідачки ОСОБА_1 в сумі 11319,39 грн. (а.с.9-12).

21.10.2024 року між ТОВ «Фінансова Компанія «Артеміда-Ф» та ТОВ «Сіроко Фінанс» укладений договір факторингу №20241021/2, відповідно до умов якого, та на підставі витягу з реєстру прав вимог №20241021/2, акту приймання-передавання реєстру боржників від 21.10.2024 року, платіжної інструкції №840 від 29.10.2024 року, відступило ТОВ «Фінансова Компанія «Артеміда-Ф» право вимоги від відповідачки ОСОБА_1 кредитних коштів та відсотків за користування кредитом, право на одержання яких належить ТОВ «Сіроко Фінанс», а ТОВ «Фінансова Компанія «Артеміда-Ф» набуло право вимоги грошових коштів за договором про надання коштів у позику №541635 від 12.02.2020 року від відповідачки ОСОБА_1 в сумі 11319,39 грн. (а.с.13-19).

Із розрахунку заборгованості за договором про надання коштів у позику №541635 від 12.02.2020 року, вбачається, що ОСОБА_1 зобов`язання по кредитному договору належним чином не виконує, внаслідок чого виникла заборгованість по кредитному договору в сумі 11319,39 грн., а саме: 2900,00 грн. – заборгованість за основним зобов`язанням, 6612,00 грн. – заборгованість за відсотками нарахована за період з 13.03.2020 року по 10.06.2020 року за 90 днів, 1807,39 грн. – інфляційне збільшення (а.с.21-22).

Відповідно до ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Як слідує із змісту ст.639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем він вважається укладеним в письмовій формі.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору.

Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (Кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини першої та другої статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами або законом про банки і банківську діяльність. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Як слідує із змісту ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ч.2 ст.1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Статтями 610, 611 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Із змісту ст.512 ЦК України слідує, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги);

Відповідно до ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Таким чином, встановивши факт укладення між ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» та відповідачкою ОСОБА_1 кредитного договору, а також факт отримання відповідачкою коштів за договором кредиту та їх неповернення у відповідності до умов вказаного договору, у строки визначені сторонами, суд погоджується із наявністю підстав для стягнення з відповідачки на користь фактора ТОВ «Фінансова компанія «АРТЕМІДА-Ф» – позивача по справі, заборгованості за тілом кредиту в розмірі 2900,00 гривень.

Відповідно до положень п.1.2 Договору про надання коштів у поику №541635 від 12.02.2020 року кредит надавався строком на 30 днів, дата повернення кредиту не пізніше 13.03.2020 року.

Разом з тим, пунктом 1.7 передбачено,що у випадку неможливості виконання зобов`язань за Договором у повному обсязі у встановлений термін, Клієнт має право ініціювати продовження строку користування позикою та зміну дати повернення позики, шляхом укладення Додаткової угоди до Договору позики, у порядку, передбаченому в Правилах. Товариство залишає за собою право відмовити Клієнту у продовженні строку користування позикою.

Однак, матеріали справи не містять та позивачем не надано суду доказів, що відповідачем, з часу отримання кредиту, сплачувались кошти на погашення заборгованості та, що строк кредитування відповідача за Договору про надання споживчого кредиту №541635 від 12.02.2020 року був продовжений кредитодавцем, тобто з ОСОБА_1 не було погоджено продовження строку користування кредитом, шляхом укладення Додаткової угоди до Договору позики.

Таким чином, позикодавець має право стягнути заборгованість по нарахованих та несплачених процентах за користування кредитними коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування 30 днів, тобто до 13 березня 2020 року.

При цьому, згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором про надання споживчого кредиту №541635 від 12.02.2020 року, слідує, що нарахування процентів за користування кредитними коштами здійснювалося за період з 12.02.2020 року по 13.03.2020 року за 30 днів та з 13.03.2020 року по 10.06.2020 року за 90 днів, за відсотковою ставкою 1,90% в день, що становить 120 календарний день, тобто здійснено нарахування процентів за користування кредитними коштами поза межами строку кредитування (а.с.17-19).

Таким чином, виходячи із суми позики у розмірі 2900,00 грн., узгодженої сторонами процентної ставки у розмірі 1,9% за день та строку користування кредитом, визначеного у п.12 Договору тривалістю 30 днів, заборгованість відповідачки за відсотками за договором №541635 від 12.02.2020 року, за період з 12.02.2020 року по 13.03.2020 року*1,9% = 55,10 грн. сума коштів, що має сплачуватися відповідачкою щоденно протягом строку дії договору за користування отриманими у позику коштами, 55,10 грн.*30 днів (строк дії договору) = 1653,00 грн., що відповідає сукупній вартості позики за процентною ставкою, зазначеної у п.1.5 даного договору№541635 від 12.02.2020 року.

Висновок суду по даній справі узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, яка зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

Проаналізувавши докази представлені позивачем, суд вважає, що не виконання відповідачкою умов кредитного договору порушило право позивача на повернення кредитних коштів, процентів за користування кредитом, що підлягає захисту, шляхом стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості по кредитному договору в сумі 4553,00 грн., а саме: 2900,00 грн. – заборгованість за основним зобов`язанням, 1653,00 грн. – заборгованість за відсотками.

Як вбачається із п.18 прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за інфляційним збільшенням в розмірі 1807,39 грн. до задоволення не підлягають відповідно до п.18 прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

За приписами статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір, покладаються пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу, з метою розподілу судових витрат, учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За подання до суду першої інстанції позовної заяви позивач сплатив 2662,40 грн. судового збору.

Оскільки суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову на загальну суму 4553 грн. 00 коп., тому вимоги позивача щодо стягнення витрат понесених на оплату судового збору підлягають задоволенню на 40,22% від заявленої ціни позову 11319,39 грн.

Отже, із ОСОБА_1 на користь позивача необхідно стягнути судовий збір, сплачений за розгляд справи в суді у розмірі 1070,90 грн.

Визначаючи розмір судових витрат, пов`язаних з наданням позивачу професійної правничої допомоги, що підлягає стягненню із відповідача, суд враховує: складність справи; обсяг надання правничої допомоги, що була необхідна для підготовки позовної заяви, в тому числі і для збору доказів, та участі адвоката в судових засіданнях, співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката у даній справі.

Стягуючи з відповідачки на користь позивача судові витрати, понесені позивачем у даній справі на правову допомогу, суд бере до уваги договір про надання правової допомоги від 09.06.2026 року №211100042; акт №1 наданих послуг від 09.06.2026 року до договору про надання правової допомоги, платіжну інструкцію від 10.06.2026 №3124 про оплату наданих послуг за договором про надання правової допомоги від 09.06.2026 року №211100042.

Суд, враховуючи вищенаведені обставини в їх сукупності, та відповідно до принципу змагальності сторін, передбаченого ст.12 ЦПК України, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 2500,00 грн. витрат понесених позивачем на оплату професійної правничої допомоги.

Керуючись ст.ст. 526, 549, 550, 1054, п.18 прикінцевих та перехідних положень ЦК України, ст. ст. 4, 12, 81, 263, 265, 268, 352 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_2 ), проживаючої по АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Артеміда-Ф» (код ЄДРПОУ 42655697, IBAN НОМЕР_3 відкритий в ПуАТ «КБ «АКОРДБАНК», МФО банку - 380634), 4553,00 грн. заборгованості за договором про надання коштів у позику №541635 від 12.02.2020 року.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_2 ), проживаючої по АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Артеміда-Ф» (код ЄДРПОУ 42655697, IBAN НОМЕР_3 відкритий в ПуАТ «КБ «АКОРДБАНК», МФО банку - 380634), понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2500,00 гривень та сплачений судовий збір в сумі 1070,90 гривень.

В задоволенні решти позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо рішення суду не було вручене у день його, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення складено та підписано 08 жовтня 2026 року.

Суддя Галина ЩЕРБАТА