Постанова від 08 жовтня 2026 р. у справі №950/2742/26 — Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 950/2742/26

Номер провадження 3/950/1131/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2026 року м.Лебедин

Суддя Лебединського районного суду Сумської області Бакланов Р. В.,

розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції № 3 (м. Лебедин) Сумського районного управління поліції ГУНП в Сумській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 756825 від 27 серпня 2026 року ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП у зв`язку з тим, що 27 серпня 2026 року у м. Лебедині він нібито керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння, після чого проходив огляд на стан алкогольного сп`яніння.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився.

Його захисник, адвокат Василець С.О., до суду також не з`явився, надіслав письмове клопотання про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

У клопотанні захисник, зокрема, посилається на те, що матеріали справи не містять належних і допустимих доказів факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Надані відеозаписи не фіксують моменту руху транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , а також обставин його зупинки працівниками поліції. На думку захисника, сам по собі факт перебування особи біля транспортного засобу, складання щодо неї протоколу, направлення на медичний огляд та навіть встановлення стану алкогольного сп`яніння не доводять обов`язкової ознаки складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме керування транспортним засобом у такому стані.

Дослідивши матеріали справи та доводи клопотання захисника, суд приходить до такого висновку.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах та в порядку, встановлених законом.

За змістом ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна конкретна особа у його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною першою ст. 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Отже, для притягнення особи до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння необхідним є доведення у сукупності щонайменше двох юридично значущих обставин: факту керування особою транспортним засобом та перебування цієї особи під час такого керування у стані алкогольного сп`яніння.

Недоведеність хоча б однієї з цих обставин виключає можливість висновку про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган або посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

З наданих суду матеріалів убачається, що працівниками поліції стосовно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення, направлення на огляд водія з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння та документи за результатами проведеного огляду.

Разом із тим сам протокол про адміністративне правопорушення є процесуальним документом, яким фіксується сформульоване працівником поліції обвинувачення, і за відсутності інших належних доказів не може сам по собі беззаперечно підтверджувати факт керування транспортним засобом.

Наявність документів щодо проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп`яніння також не є достатньою для притягнення його до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки результати такого огляду можуть підтверджувати стан особи на певний момент, однак не доводять самі по собі, що ця особа перед цим керувала транспортним засобом.

Вирішальним у цій справі є питання про доведеність факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом.

За змістом п. 1.10 Правил дорожнього руху водієм є особа, яка керує транспортним засобом. Керування транспортним засобом передбачає виконання особою функцій водія, тобто приведення транспортного засобу в рух та здійснення контролю за його переміщенням.

Судом встановлено, що наявні у матеріалах справи відеозаписи не містять безперервної фіксації руху транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , не зафіксовано моменту керування ним транспортним засобом та його зупинки працівниками поліції.

На відеозаписах відсутні об`єктивні дані, з яких можна було б безпосередньо встановити, що саме ОСОБА_1 до початку спілкування з працівниками поліції керував транспортним засобом.

Матеріали справи також не містять показань незаінтересованих свідків, які безпосередньо спостерігали керування транспортним засобом ОСОБА_1 , або інших об`єктивних доказів, які усували б сумнів щодо цієї обставини.

Посилання у протоколі на факт керування без його підтвердження іншими належними доказами не може вважатися достатнім для висновку про доведеність цієї обставини поза розумним сумнівом.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Хоча вказане положення Конституції безпосередньо сформульовано стосовно кримінального обвинувачення, закладений у ньому принцип презумпції невинуватості та недопустимості покладення відповідальності на підставі припущень застосовується і при вирішенні питання про адміністративну відповідальність карального характеру.

Суд не вправі самостійно усувати недоліки доказування, відшукувати докази винуватості особи чи доповнювати сформульоване працівниками поліції обвинувачення, оскільки це суперечило б принципам змагальності та безсторонності суду.

Сам факт того, що ОСОБА_1 перебував біля транспортного засобу, спілкувався із працівниками поліції, був направлений на огляд або пройшов такий огляд, не може замінити доказування факту керування транспортним засобом.

Для наявності складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, стан алкогольного сп`яніння має бути встановлений саме у водія, тобто особи, щодо якої належними та допустимими доказами доведено факт керування транспортним засобом.

Отже, навіть за наявності доказів, які могли б підтверджувати перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння, за відсутності належного підтвердження факту керування ним транспортним засобом цього недостатньо для встановлення повного складу адміністративного правопорушення.

Суд також враховує доводи захисника щодо процедури проведення огляду на стан сп`яніння.

Відповідно до ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння проводиться у порядку, встановленому законом, із застосуванням передбачених законом технічних засобів відеозапису, а за неможливості застосування таких засобів - у присутності двох свідків.

Дотримання встановленого порядку проведення огляду має істотне значення для допустимості отриманих за його результатами доказів.

Разом із тим навіть за умови визнання результатів медичного огляду належними доказами стану алкогольного сп`яніння вони не усувають встановленого судом недоліку доказування щодо факту керування транспортним засобом.

Відповідно до ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Оцінивши надані докази саме у їх сукупності, суд приходить до висновку, що матеріали справи не містять достатніх, належних і допустимих доказів того, що 27 серпня 2026 року ОСОБА_1 керував транспортним засобом.

Припущення щодо можливого керування транспортним засобом не можуть покладатися в основу постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

За таких обставин один з обов`язкових елементів складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не доведений.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що клопотання захисника - адвоката Васильця С.О. підлягає задоволенню, а провадження у справі щодо ОСОБА_1 - закриттю у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Керуючись ст. 7, 245, 247, 251, 252, 266, 280, 283, 284 КУпАП, суд

постановив:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: Роман БАКЛАНОВ