Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №463/4861/25 — Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 463/4861/25

Провадження № 2/466/1423/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

«07» _жовтня 2026 року Шевченківський районний суд м.Львова у складі:

головуючої – судді ЛУЦІВ-ШУМСЬКОЇ Н.Л.

учасники справи

секретар ГУРАШ М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м.Київ, вул.Саксаганського, 133-А, ЄДРПОУ 37356833) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_1 , зареєстрований як ВПО за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

26.05.2025 ТзОВ «Споживчий центр» звернулось в Личаківський районний суд м.Львова через підсистему Електронний суд із позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за Кредитним договором (оферти) №22.02.2024-100001000 від 22.02.2024 року у розмірі 13 736,00 грн., а також судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 22.02.2024 року між ТзОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферти) №22.02.2024-100001000.

Відповідно до умов договору ОСОБА_1 отримав від ТОВ «Споживчий центр» кредитні кошти в розмірі 8 000,00 грн. на строк 42 дні, зі сплатою процентної ставки у розмірі 1,35 % за 1 (один) день користування кредитом протягом всього строку, на який надається кредит.

ТзОВ «Споживчий кредит» виконало взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит, відповідно до умов укладеного договору.

Однак, відповідач, всупереч умовам кредитного договору, порушив взяті на себе зобов`язання, що спричинило виникнення заборгованості, яка станом дату подання позову становить 13 736,00 грн. та складається з 8 000,00грн. - заборгованості за тілом кредиту, 3 4 536,00грн. - заборгованість за процентами, 1200,00грн. - комісія.

Просить позов задовольнити.

Ухвалою судді Личаківського районного суду м.Львова від 05.06.2025 року матеріали вказаної цивільної справи передано за підсудністю до Нововоронцовського районного суду Херсонської області.

Ухвалою судді Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 10.07.2025 справу прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін.

Згідно відповіді, сформованої засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» за запитом судді Нововоронцовського районного суду Херсонської області Гончаренко О.В. №2010624 від 14.11.2025 щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери, відповідач ОСОБА_1 зареєстрований як ВПО за адресою: АДРЕСА_1 .

Відтак, відповідно до ухвали судді Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 14.11.2025 вказані матеріали цивільної справи надіслані за підсудністю до Шевченківського районного суду м.Львова.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м.Львова від 09.01.2026 справу прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Копія позовної заяви з додатками скеровувалася позивачем відповідачу рекомендованим листом, що стверджується описом вкладення від 22.05.2025 Укрпошта ПВРЗ 21.05.2025(SHABATYN).

копія ухвали суду про відкриття провадження супровідним листом від 09.01.2026 року скерована відповідачу за вказаною у матеріалах справи адресою рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до п.3 ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Отже, суд вважає що відповідач належним чином повідомлявся про розгляд справи судом. У встановлений строк і станом на 07.10.2026 р. відповідач відзиву на позов не подав.

Враховуючи наведене, суд зі згоди позивача вирішує справу на підставі наявних у справі доказів відповідно до ст. 280 ЦПК України.

Згідно ст.247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З`ясувавши дійсні обставини справи, права та обов`язки сторін, дослідивши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з таких мотивів.

Як встановлено ст. ст. 1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк, або інша фінансова установа (кредитодавець), зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (ч. 1 ст. 205 ЦК України).

Особливості укладання договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Частиною 12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Судом встановлено, що 15.03.2023 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 виникли правовідносини у сфері договірних зобов`язань шляхом укладення кредитного договору (оферти) №22.02.2024-100001000, який підписано одноразовим ідентифікатором Е344. Відповідно до договору відповідачу надано кредит в розмірі 8000,00 грн., строком на 42 дні, зі сплатою процентної ставки у розмірі 1,35% за 1 (один) день користування кредитом протягом всього строку, на який надається кредит.

Кредитний договір (оферти) №22.02.2024-100001000 від 22.02.2024 був підписаний електронним цифровим підписом відповідача, відтворений шляхом використання ним одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача.

У даному випадку правовідносини між сторонами стосуються виконання договору кредиту, укладеного в електронному вигляді в інформаційно-телекомунікаційній системі.

Вказаний договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Товариство належним чином виконало свої зобов`язання за Договором кредиту, надавши позичальнику кредитні кошти в порядку, передбаченому умовами Договору кредиту.

ОСОБА_1 кредит в сумі 8 000,00грн. отримав 22.02.2024 року, що підтверджується квитанцією від 22.02.2024, ID операції: 2429030774.

Відповідач, всупереч умовам Кредитного договору, зобов`язання належним чином не виконав, суму кредиту не повернув, проценти за користування грошовими коштами не сплатив.

Відповідач, відповідно до розрахунку, станом на день подання позову до суду допустив заборгованість в сумі 13 736,00 грн., яка складається з 8 000,00 грн - заборгованості за тілом кредиту, 4 536,00 грн. - заборгованість за процентами, 1 200 грн. – комісія.

Вимоги про стягнення заборгованості за кредитом та процентами за користування ним суд визнає обґрунтованим.

Щодо вирішення вимоги про стягнення комісії за надання кредиту в розмірі 1 200,00 грн, яка визначена умовами кредитного договору, і є платою безпосередньо за надання кредитних коштів позичальнику, суд покликається на таке.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця для отримання, обслуговування та повернення кредиту.

Згідно з ч.2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування», до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахункове-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Як встановлено ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України є обов`язком фінансової установи, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту це обов`язок фінансової установи за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь фінансової установи. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самої фінансової установи та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії фінансової установи не є послугами, що об`єктивно надаються позичальнику.

Подібні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду від 09 грудня 2019 року в справі № 524/5152/15.

За таких обставин, умови договору щодо сплати позичальником на користь кредитодавця комісії за надання кредиту в розмірі 1 200,00 грн є нікчемними з моменту укладення договору, а відтак відсутні підстави визнати ОСОБА_1 боржником за цим платежем.

Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 8 000,00 грн. заборгованості по тілу кредиту та 4 536,00 грн. сума за відсотками.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України суд присуджує до стягнення з відповідача на користь позивача судові витрати.

Керуючись ст.ст.5,10,12,13,76,81,141,259,263,264,265, 280 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_1 , зареєстрований як ВПО за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м.Київ, вул. Саксаганського, 133-А, ЄДРПОУ 37356833) за кредитним договором (оферти) № 22.02.2024-100001000 від 22.02.2024 року заборгованість по тілу кредиті в розмірі 8 000,00 грн. (вісім тисяч гривень) та за відсотками в розмірі 4 536,00грн. (чотири тисячі п`ятсот тридцять шість гривень), а також 2 422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок) судового збору.

У стягненні платежу за комісією відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів.

Суддя Н. Л. Луців-Шумська