Постанова від 07 жовтня 2026 р. у справі №466/8826/26 — Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/8826/26

Провадження № 3/466/2695/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року м. Львів

Суддя Шевченківського районного суду м. Львова Федорова О.Ф., розглянувши матеріали, які надійшли з Відділу поліції №1 Львівського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого у ТзОВ «Вест буд», який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

роз`яснені права відповідно до ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. 63 Конституції України, -

встановив:

25.09.2026 року до Шевченківського районного суду м. Львова надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА №023538 від 24.09.2026 року, встановлено, що 22.07.2026 року, біля 14 год. 00 хв., за адресою АДРЕСА_2 , громадянин ОСОБА_1 вчинив умисні дії психологічного характеру відносно дружини ОСОБА_2 , а саме: висловлював словесні образи, погрожував фізичною розправою, шарпав за одяг, забрав телефон, чим завдав шкоди психологічному здоров`ю, та тим самим вчинив психологічне та фізичне домашнє насильство. Такими діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

В судових засіданнях:

- особа, щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не визнав вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Надав пояснення щодо події, зазначеної у протоколі про адміністративне правопорушення, що на його думку події не відповідають дійсності. Пояснив, що 22.07.2026 року о 14 год. 00 хв., привіз мобільний телефон для старшої доньки, зайшовши на кухню, поспілкувався із дружиною, яка сказала, що поспішає до лікаря. Через деякий час до нього поступив дзвінок на телефон, від нового партнера дружини із погрозами. Зазначив, що насильства 22.07.2026 року не створював. Не пам`ятає події, що надсилав повідомлення іншим людям від імені дружини з її телефону. Вказав, що дружина написала заяву під тиском третьої особи. Просив суд закрити справу за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

- захисник особи, щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності – адвокат Кусь Ю.О. зазначив, що подія мала місце 22.07.2026 року, потерпіла ОСОБА_2 звернулась із заявою до поліції 23.07.2026 року, протокол про адміністративне правопорушення складено більше ніж через 2 місяці, а саме 24.09.2026 року. Вважає, що протокол про адміністративне правопорушення є недопустимим, оскільки суть правопорушення викладена некоректно. Надав письмові пояснення. Просив вирішити питання про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

- потерпіла ОСОБА_2 пояснила, що 22.07.2026 року в обідній час, ОСОБА_1 увірвався додому, почав шарпати за одяг, вирвав телефон, ображав її при дітях. поводився свавільно і грубо по відношенню до неї.

- представник потерпілої ОСОБА_2 – адвокат Петрик І.Я. зазначив, що протокол про адміністративне правопорушення складено пізніше, оскільки ОСОБА_1 не з`являвся за викликом поліції. Надав письмові пояснення. Просив застосувати щодо ОСОБА_1 адмінтративне стягнення у виді адміністративного арешту строком 9 діб.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку учасників та їх представників, також судом було досліджено аудіозапис, долучений до письмових пояснень, поданих адвокатом Петриком І.Я., після повного, всебічного та об`єктивного дослідження, суд в межах своєї компетенції дійшов висновку, що в діях особи, щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності, наявний склад адміністративного правопорушення, яке передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП і така особа повинна нести передбачену законом відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з вимогами ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, - тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.

Відповідно до п.п. 14, 17 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП підтверджується: поясненнями ОСОБА_2 наданими в суді; протоколом про адміністративне правопорушення; реєстрацією ЄО №20862 від 23.07.2026 року 16:16:18 про повідомлення на лінію 102; протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію; письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 23.07.2026 року; письмовими поясненнями ОСОБА_1 ; формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства; аудіозаписом, який було досліджено (заслухано) у судовому засіданні, з якого вбачається розмова чоловіка на підвищених тонах, плач дітей, слова образи чоловіка на адресу жінки, знімками листування з екрану телефону, долученими адвокатом Петриком І.Я. до матеріалів справи про адміністративне правопорушення.

На думку суду, всі обставини викладені у протоколі про адміністративне правопорушення викладено конкретно, з належним формулюванням у відповідності до змісту диспозиції статті (частини статті) КУпАП, що передбачає відповідальність за його вчинення та знайшли своє підтвердження в ході розгляду протоколу про адміністративне правопорушення.

Щодо пояснинь, які ОСОБА_1 надав у суді, то на думку суду, особа, щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не навів жодного та обґрунтованого доказу на спростування події, яка мала місце 22.07.2026 року, та не надав спростування інформації яка викладена у протоколі серії ВБА № 023538 від 24.09.2026 року. Проте підтвердив, що аудіозапис, який був досліджений судом у присутності всіх учасників є справжнім, і така подія мала місце.

Дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки він вчинив домашнє насильство фізичного та психологічного характеру, що підтверджуються зібраними по справі доказами.

Обставини, що пом`якшують відповідальність судом не встановлені.

Обставини, що обтяжують відповідальність, на думку суду, з врахуванням дослідженого аудіозапису, з якого вбачається, що подія мала місце у присутності дітей, то цей факт необхідно вважати, як обставини що обтяжують відповідальність.

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, докази подані учасниками, кожен окремо та у їх сукупності, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.

Суд, у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 22.12.2010 року №23-рп/2010 зазначає, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008 року, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

Згідно з правовою позицією, яка міститься у постанові Верховного Суду від 08.07.2020 року у справі №463/1352/16-а, у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, яка притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Матеріали справи містять беззаперечні докази вчинення ОСОБА_1 дій, передбачених статтею 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», які кваліфіковані як домашнє насильство та містять склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

За таких обставин, враховуючи особу, що притягується до адміністративної відповідальності, характер та ступінь правопорушення, наслідки, які були завдані правопорушенням, суд вважає за необхідне застосувати адміністративне стягнення в межах санкції статті яке передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП у виді штрафу.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2, 300-3 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

На підставі ч. 1 ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У відповідності до вимог п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи стягується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі викладеного та керуючись: ст. ст. 173-2, 283, 284 КУпАП, -

постановив:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , штраф у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 340 /триста сорок/ гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір на користь держави у розмірі 665 /шістсот шістдесят п`ять/ гривень 60 копійок.

Запропонувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , добровільно в 15-денний строк після вручення копії постанови сплатити штраф.

Копію постанови направити особі, яка притягнута до адміністративної відповідальності - для відома.

Постанову про накладення адміністративного стягнення, звернути до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.

Про виконання постанови, повідомити Шевченківський районний суд м. Львова.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 цього Кодексу, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.

Постанова суду про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена в порядку, визначеному цим Кодексом.

Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://sh.lv.court.gov.ua/sud1328/.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Львова.

Текст складено 08.10.2026 року.

Суддя О. Ф. Федорова