Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №455/1601/26 — Старосамбірський районний суд Львівської області

Справа № 455/1601/26

Провадження № 2/455/1018/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

09 жовтня 2026 року м.Старий Самбір

Старосамбірський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Івасенко С.М.,

секретаря судового засідання Бобельської Н.М.,

учасники справи - не з`явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю “УКР КРЕДИТ ФІНАНС” (далі – позивач, кредитор, кредитодавець) звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі – відповідачка, позичальниця) про стягнення заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії № 1675-3416 від 18.03.2026 продукту «MiniKasa»( далі – кредитний договір) у розмірі 23268,00 грн. та судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач та відповідачка уклали кредитний договір. Кредитор свої обов`язки виконав – надав кредит. Відповідачка належним чином взяті на себе зобов`язання, визначені кредитним договором, не виконала, що є підставою для стягнення заборгованості в судовому порядку.

31.08.2026 року суд відкрив провадження у справі та постановив слухати справу в порядку спрощеного позовного провадження. Суд не визнавав явку сторін обов`язковою.

Судове засідання, призначене на 22.09.2026 року, суд відклав на 09.10.2026 року, оскільки це була перша неявка відповідачки, повідомленої належним чином, і яка не проінформувала суд про причини неявки. Відзиву не подала.

В судове засідання, призначене на 09.10.2026 рік, сторони не з`явилися.

Позивач повідомлений про дату час та місце судового засідання через електронний суд. В розділі ХІ позовної заяви та в заяві від 06.08.2026 року міститься повідомлення, що позивач не заперечує проти розгляду справи без його участі та ухвалення заочного рішення.

Відповідачка викликалася до суду шляхом розміщення оголошення про виклик на сайті суду 22.09.2026 року, оскільки попередня судова повістка повернулася з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (трекінг R067268411671). Суд також повідомляв відповідачку про судове засідання через електрону пошту та СМС повідомлення на засоби зв`язку, зазначені в позовній заяві. Електронні сповіщення відповідачка отримала 22.09.2026 року.

Суд вжив всі можливі заходи для забезпечення права учасників справи бути повідомленими про дату, час і місце розгляду справи та брати особисту участь в судових засіданнях.

Суд на підставі частини другої статті 247 ЦПК України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, не здійснював фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши докази та здійснивши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також проаналізувавши їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, суд встановив такі фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

18.03.2026 року кредитор та відповідачка уклали кредитний договір. Кредитор мав відкрити кредитну лінію для позичальниці шляхом надання їй кредиту на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення її особистих потреб, а позичальниця зобов`язувалася повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитором проценти за користування кредитом та інші платежі, передбачені кредитним договором у порядку, передбаченому кредитним договором ( п.2.2.). Загальний розмір кредиту - 8400,00 грн. (п. 4.1.). Дата надання/видачі кредиту: 18.03.2026 (п. 4.2.). Строк кредитування, тобто, строк на який надається кредит позичальнику - 365 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальниці. Дата повернення (виплати) кредиту - 17.03.2027 року (п. 4.14). Мета отримання кредиту – для задоволення особистих потреб ( п. 2.3.). Нарахування процентів за користування кредитом мало здійснюватися на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування, починаючи з дати його видачі до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за стандартною процентною ставкою: - 1.00% за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення кредитного договору. В цей період можливе використання позичальником права користування кредитом за промо-ставкою та/або зниженою та/або пільговою процентною ставкою. - 0.74% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії кредитного договору і до закінчення строку його дії або до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту (до тієї із зазначених дат, яка настане раніше) ( п. 4.10). Комісія за видачу кредиту становила 15.00 % від суми виданого кредиту. Нарахування комісії за видачу кредиту здійснювалося на суму виданого за кредитним договором кредиту у день видачі кредиту (п. 4.11). У разі прострочення виконання відповідачем грошових зобов`язань за кредитним договором передбачено сплату 401500% річних відповідно до ст.625 ЦК України ( п. 8.2.). У разі прострочення позичальником сплати процентів за користування кредитом або комісії за видачу кредиту на строк понад один календарний місяць, кредитор мав право вимагати від позичальника повернення кредиту в повному обсязі та сплати процентів за весь строк фактичного користування до настання дати повернення кредиту, що встановлена п. 4.14 цього Договору. ( п. 8.3.).

Позичальниця підтвердила, що інформація (дані, документи, відомості) особистого кабінету є її контактними даними, які були зазначені нею під час укладення кредитного договору та дають можливість позичальнику отримувати інформацію та повідомлення від кредитодавця, копіювати, завантажувати таку інформацію та/або документи на свій персональний комп`ютер або інший пристрій, створювати копії документів (в т.ч. паперові) та обрав наступні канали комунікації, взаємодії та інформування: телефонний (інформування за номерами телефонів в тому числі з використанням сучасних сервісів передачі даних (Viber, WhatsApp, Telegram, тощо); електронний (з використанням адреси електронної пошти та/або Особистого кабінету); поштовий (за місцем проживання/перебування/реєстрації), усі зазначені канали є рівноцінними та не визначаються позичальником як пріоритетні ( п. 9.2.).

Перед укладенням договору було здійснено електронну ідентифікацію та верифікацію відповідачки для входу в особистий кабінет, відповідно до п.3.5. кредитного договору. Кошти кредиту мали надаватися шляхом безготівкового переказу кредиту на банківський рахунок позичальниці шляхом використання вказаних нею реквізитів електронного платіжного засобу (п. 4.6). Номер особистого електронного платіжного засобу позичальниці – НОМЕР_1 ( розділ 13).

Невід`ємною частиною кредитного договору були додатки: (1) Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), (2) Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором (Графік платежів за Договором) відповідно до Методики Національного банку України ( п. 12.23.).

Кредитний договір містить і інші умови, пов`язані з його укладенням та виконанням.

Директор позивача підписав кредитний договір та додатки до нього кваліфікованим електронним підписом. Відповідачка підписала кредитний договір електронним цифровим підписом (одноразовими ідентифікаторами А8507).

18.03.2025 року відповідач електронним цифровим підписом (одноразовим ідентифікатором A7555) підтвердив ознайомлення з Паспортом споживчого кредитування, та цього ж дня ознайомився з Правилами відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) продукту «MiniKasa», що підтверджується електронним цифровим підписом (одноразовим ідентифікатором A8507).

На виконання п. 4.1.,4.2.,4.6. кредитного договору 18.03.2026 року позивач перерахував кошти відповідачці в розмірі 8400,00 грн на платіжну картку НОМЕР_2 через систему платежів EasyPay з призначенням платежу: "Видача кредитних коштів за договором 1675-3413, 2026-03-18 Ліщинська Х.Б, 3855305026, що підтверджується копіями довідки ТОВ « ФК « Контрактовий дім» від 08.07.2026 року № 648193-1772232351-08072026 та довідкою директора ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» Є.Резуєва.

10.07.2026 року позивач скерував на адресу відповідачки вимогу про дострокове повернення кредиту, що підтверджується копіями вимоги №1675-3413 та списку поштових відправлень №21218-04-110-113. Вимагав від позичальника сплатити заборгованість за кредитом на банківські реквізити позичальника. Попередив, що у разі невиконання буде змушений звернутися до суду з позовною заявою про стягнення кредитної заборгованості.

Заборгованість за кредитним договором, яка розрахована позивачем, станом на 08.07.2026 рік становила 23268,00 грн, з яких заборгованість по основному боргу - 8400,00 грн., по процентам – 9408,00 грн, по комісії – 1260 грн та по відсотках за ст. 625 ЦК України – 4200,00 грн. Кредитор здійснював нарахування відсотків за ставкою 1,0 % з 18.03.2026 року до 07.07.2026 року. Відповідачка погашення заборгованості не здійснювла.

Позивач зареєстрований як юридична особа, основним видом діяльності якої є кредитування, що підтверджується копіями виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Свідоцтвом № ІК №116 від 01.08.2013 підтверджується, що позивач зареєстрований як фінансова установа.

Із встановлених обставин вбачається, що спір виник щодо заборгованості, яка утворилася внаслідок неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за кредитним договором. Між сторонами виникли зобов`язальні правовідносини на основі споживчого кредиту, що врегульовано статтею 1054 ЦК України із врахуванням Закону України »Про споживче кредитування» та Закону України »Про електронну комерцію».

Відповідачка підписала кредитний договір та додатки до нього за допомогою електронного підпису, що відповідає положенням та абзацу другого частини другої статті 639 ЦК. Вказану позицію детально розкрив Верховний Суд у своїй постанові від 12 січня 2021 року по справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243 св 20), яку суд враховує при застосуванні відповідних норм права згідно із частиною четвертою статті 263 ЦПК України.

Необхідність виконання належним чином взятих на себе зобов`язань, обов`язковість договору і наслідки не виконання зобов`язання передбачені статтями 525, 526, 530 , 610, 611 ЦК.

Кредитор виконав належним чином взятий на себе обов`язок надати кредит, що підтверджується копією довідки ТОВ « ФК « Контрактовий дім» від 08.07.2026 року. У цьому документі зазначено дату видачі, суму, номер договору та номер платіжної картки. Цей номер платіжної картки відповідає номеру платіжної картки, яку зазначив відповідач в кредитному договорі.

У порушення вимог Закону, відповідач в односторонньому порядку відмовилася від належного виконання договірних зобов`язань, в установлені строки заборговані суми не повернула.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Надані позивачем докази, суд визнає належними і допустимими, також достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідачки заборгованості.

В свою чергу, відповідачка не надала доказів, які б підтверджували належне виконання нею зобов`язань або/чи які б спростовували суму заборгованості перед позивачем та позовні вимоги взагалі.

Водночас, визначаючи розмір заборгованості відповідача, суд зобов`язаний належним чином дослідити подані стороною докази (у цьому випадку - зроблений позивачем розрахунок заборгованості), перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю або частково - зазначити правові аргументи на їх спростування та навести в рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов`язок суду. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру стягуваних сум нарахувань Вказану позицію висловив Верховний Суд у своїй постанові від 12 січня 2021 року по справі № 462/5025/20 (провадження № № 61-11608св22), яка враховується судом при застосуванні відповідних норм права згідно із частиною четвертою статті 263 ЦПК.

Суд погоджується із розрахованою сумою заборгованості по тілу кредиту та процентів, нарахованих відповідно до п. 4.10., п.10.1 кредитного договору.

Суд погоджується із розрахованою сумою комісії за надання кредиту.

У паспорті споживчого кредитування та кредитному договорі зазначено, що до загальних витрат включено комісію, пов`язану з наданням кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо. Отже, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право фінансових установ встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Споживач не зобов`язаний сплачувати кредитодавцю будь-які платежі, не зазначені в договорі про споживчий кредит та/або не враховані в розрахунку денної та орієнтовної річної процентної ставки, що зазначені в договорі про споживчий кредит, крім платежів за споживчим кредитом, які не включаються до розрахунку загальних витрат за споживчим кредитом у випадках, передбачених цим Законом (ч. 6 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування»).

Згідно послідовності дій при укладення кредитного договору позивач вчиняв дії щодо підготовки та оброблення документів, а тому позивач мав право на отримання комісії з позичальника за ініціювання кредиту. Подібний висновок міститься в постанові Верховного Суду по справі № 756/6038/20 від 12 квітня 2022 року. А тому вимоги в частині стягнення несплаченої комісії за видачу кредиту в розмірі 1260,00 грн є підставними.

Однак суд не погоджується з аргументами позивача про наявність у нього права стягувати проценти по ст. 625 ЦК України та вважає, що вони не підлягають стягненню з відповідача з таких підстав.

Законом України № 2120-IX від 15.03.2022 року розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18 такого змісту:

" У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) ".

А тому суд вважає, що відсотки як відповідальність за порушення грошового зобов`язання відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України за кредитним договором, нарахованих з 08.04.2026 до 02.05.2026 року підлягали списанню кредитором відповідно до п. 18 "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України.

Враховуючи вищенаведене суд виснує, що позов слід задовольнити частково та стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість у розмірі 19068,00 грн, з яких заборгованість по основному боргу - 8400,00 грн., по процентам – 9408,00 грн, по комісії – 1260,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивач сплатив 2662,40 грн. судового збору.

Позовні вимоги задоволені частково в розмірі 19068,00 грн, що становить 81,95 % (19068,00 х 100 %/23268), а тому судовий збір у пропорційному розмірі 2181,84 грн потрібно покласти на відповідачку.

Керуючись ст.12, 13, 81, 89, 141, 247, 259, 263-265, 268, 280-282, 352, 354 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю « УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “УКР КРЕДИТ ФІНАНС” заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 1675-3416 від 18.03.2026 продукту «MiniKasa» у розмірі 19068 гривень 00 копійок ( дев`ятнадцять тисяч шістдесят вісім гривень 00 коп), з яких:

-заборгованість за кредитом – 8400 гривень;

-заборгованість за нарахованими процентами – 9408,00 гривень;

-заборгованість по комісії – 1260,00 гривень.

В решті позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “УКР КРЕДИТ ФІНАНС” судові витрати, що становлять 2181 гривень 84 копійок (дві тисячі сто вісімдесят одну гривню 84 копійок) судового збору.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільного процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 09 жовтня 2026 року.

Учасники справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю “УКР КРЕДИТ ФІНАНС”, місцезнаходження: м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 407, код юридичної особи в ЄДР 38548598, рахунок у форматі IBAN: НОМЕР_3 UAH.

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Суддя С.М. Івасенко