Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №459/594/26 — Сокальський районний суд Львівської області

Справа № 459/594/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2026 року Сокальський районний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Веремчук О. А.

за участю секретаря: Баран О.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сокаль в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора УПП у Львівській області Шабатура Ольги Василівни та Головного управління національної поліції у Львівській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача та просить скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення, якою на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу.

Свої вимоги мотивує наступним.

Постановою від 13.02.2026р. на нього накладено стягнення за вчинення правопорушення.

Зазначив, що викладені в постанові обставини не відповідають дійсності.

Порушення ним правил дорожнього руху не було, оскільки він не вчиняв жлдного порушення ПДР та працівник поліції упереджено віднісся до позивача, що відіграло роль при оцінці доказів, оскільки поліцейський оцінив їх на власний розсуд.

Представник відповідача Головного управління національної поліції у Львівській області надав відзив на позов, в якому просив відмовити у задоволенні позоних вимог.

На підставі ч.4 ст.229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши докази по справі, суд дійшов наступного висновку.

Виходячи із змісту частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Дані положення кореспондуються в статті 8 Закону України «Про національну поліцію» від 2 липня 2015 року№ 580-VIII.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Дані положення кореспондуються в статті 8 Закону України «Про національну поліцію» від 2 липня 2015 року№ 580-VIII.

Згідно копії постанови по справі про адміністративне правопорушення серія ЕНА №6658493 від 13.02.2026р., на позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340грн. за те, що він 13.02.2026р. о 10.17год. по вул.Львівська, в м.Шептицький Львівської області, керував транспортним засобом, "Фіат Добло" д.н.з. НОМЕР_1 , здійснив перетин вузької суцільної лінії, чим порушив п.4.8.е Правил дорожнього руху України. Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.1 ст.122 КУпАП.

Дана постанова, винесена уповноваженою особою, дата та час її складання відповідає даті вчинення правопорушення, штраф у разі невиконання постанови в добровільному порядку зазначено в розмірі 680грн. (подвійний).

Покликання позивача на незаконність постанови зводяться до незгоди з накладенням на нього штрафу та жодним чином не спростовують викладених в цій постанові обставин.

На спростування своєї вини позивач не навів суду обставин, які спростовують вчинення ним правопорушення зазначеного у вищевказаній постанові, не надав суду доказів своєї невинуватості та не надав суду доказів того, що він не порушував Правил дорожнього руху України.

Частиною 1 ст.122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Відповідно до п. 8.2.е. Правил дорожнього руху України дорожні знаки поділяються на: таблички до дорожніх знаків. Уточнюють або обмежують дію знаків, разом з якими вони встановлені

Згідно п.34 ПДР горизонтальна розмітка має таке значення:

1.1 (вузька суцільна лінія) - поділяє транспортні потоки протилежних напрямків (осьова розмітка) на дорогах з двома чи трьома (2 + 1) смугами руху в обох напрямках, позначає межі смуг руху у попутному напрямку (розділювальна розмітка), позначає межі проїзної частини, на які в`їзд заборонено (напрямні острівці та острівці безпеки); розділяє пішохідний і велосипедний рух на суміжних пішохідних та велосипедних доріжках, позначених знаком 4.18; розділяє смуги на велосипедних доріжках з двостороннім рухом у разі наближення до велосипедного переїзду, позначеного розміткою 1.15.

Також, згідно п.34 ПДР: перетинати забороняється лінії 1.1 і 1.3. Лінію розмітки 1.11 перетинати заборонено з боку суцільної лінії розмітки. Лінію 1.2, якою позначено край проїзної частини, перетинати дозволяється (якщо це не заборонено встановленими дорожніми знаками).

Враховуючи зазначене, судом не встановлено обставин, які свідчать про незаконність оскаржуваної постанови та підстав для її скасування, оскільки позивачем порушено вимоги п.8.4.е Правил дорожнього руху України, за що його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП.

Суд визнає дану постанову такою, що відповідає меті накладення адміністративного стягнення, якою є виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень (ст.23 КУпАП).

Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати у справі О Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства від 29.06.2007 зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

На підставі викладеного, суд не знаходить жодних підстав для скасування оскаржуваної постанови та задоволення позову.

Разом з цим, за приписами ст.222 КУпАП розгляд справ про адміністративні правопорушення правил дорожнього руху, зокрема ч.1 ст.122 КУпАП покладено на органи Національної поліції.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Згідно ч.1 ст.13 Закону України "Про Національну поліцію" систему поліції складають: 1) центральний орган управління поліцією; 2) територіальні органи поліції.

Відповідно до ч.1 ст.17 цього Закону поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Приписами ч.3 ст.288 КУпАП визначено порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, передбачено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі можна оскаржити у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачених ч.1 ст.122 КУпАП інспектори відповідного орану поліції діють не як самостійний суб`єкт владних повноважень, а від імені органів Національної поліції, а саме - від імені Департаменту патрульної поліції Національної поліції України і її територіальних органів.

Отже, відповідні інспектори не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями ст.222 КУпАП покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративне правопорушення, передбачені зокрема ч.1 ст.122 КУпАП.

Використання у зазначених вище нормах формулювань "від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення", "розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у ст.222 - 244-20 КУпАП" вказує на те, що відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади - суб`єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17.09.2020 року по справі №742/2298/17 та від 26.12.2019 року по справі №724/716/16-а та відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, підлягає врахуванню судом при розгляді цієї справи.

Так, Верховний Суд у вказаній справі виклав правовий висновок про те, що у справах про оскарження постанов про адміністративне правопорушення належним відповідачем у таких справах є саме орган, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.

А тому, інспектор УПП у Львівській області Шабатура О.В. не може бути відповідачем у даній справі, а належним відповідачем є Департамент патрульної поліції, як орган Національної поліції, від імені якого інспектор уповноважений накладати адміністративні стягнення та розглядати справи про адміністративні правопорушення у даній справі.

В той же час, ОСОБА_1 , звертаючись до суду з даним позовом недобросовісно покликався на обставини, які не відповідають дійсним подіям, чим намагався уникнути обов`язків у правовому полі та відповідальності за вчинене ним правопорушення.

Керуючись ст.ст.5, 19, 241-245, 286 КАС України, суд

в и р і ш и в:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до інспектора УПП у Львівській області Шабатура Ольги Василівни та Головного управління національної поліції у Львівській області – відмовити.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину рішення воно може бути оскаржене протягом десяти днів з дня складання повного судового рішення.

Відомості, які зазначаються в рішенні суду відповідно до п.4) ч.5 ст.246 КАС України та не проголошуються, відповідно до ч.2 ст.250 КАС України.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: інспектор УПП у Львівській області Шабатура Ольги Василівни, місце праці: м.Львів, вул.Перфецького, 19

Відповідач: Головне управління Національної поліції у Львівській області, ЄДРПОУ:40108823, місцезнаходження: пл.Генерала Григоренка,3, м.Львів.

Головуючий: О. А. Веремчук