Постанова від 04 жовтня 2026 р. у справі №450/3774/26 — Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/3774/26 Провадження № 3/450/1952/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року суддя Пустомитівського районного суду Львівської області Добош Н.Б., розглянувши адміністративну справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130, ст. 124 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В :

11.07.2026 о 20год 57хв. в с.Бережани, вул.Шашкевича, 1 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Багі 3JBIBAX45MК000431 не обрав безпечної швидкості руху, не був уважним та здійснив перекидання транспортного засобу, внаслідок чого транспортний засіб отримав механічні пошкодження. Такими своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.3 б, 12.1 ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.

11.07.2026 о 20год 57хв. в с.Бережани, вул.Шашкевича, 1 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Багі 3JBIBAX45MК000431 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку на місці зупинки та у медичному закладі відмовився, що зафіксовано на нагрудну бодікамеру 907872. Від подальшого керування транспортним засобом відсторонений. Такими своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Представник ОСОБА_1 – Петруніна В.В. у судовому засіданні заперечила вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень. Подала письмове клопотання про закриття провадження у справі в якому вказала, що відповідно до п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14, судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Для притягнення до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли останній почав рухатись.

На підтвердження факту керування транспортним засобом поліцією надано відеозапис з камер вуличного відеоспостереження, на яких ніби вбачається, що саме ОСОБА_1 був водієм. У разі відсутності в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, будь-який інший наданий відповідачем відеозапис не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення., Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права викладений у постановах Верховного Суду від 30.05.2018 р. (справа N 337/3389/16-а), від 31.01.2019 р. (справа 464/2309/17), від 13.02.2020 р. (N 524/9716/16-а).

З протоколу вбачається, що технічний засіб відеозапису № 907872 (нагрудна камера) - пункту 10. В той же час зазначено, що до протоколу додаються інші матеріали справи, направлення водія для проведення огляду на стан сп`яніння, акт огляду на огляд на стан сп`яніння - пункту 11. З відеозапису, що долучено до матеріалів справи вбачається, що він відзнятий на власний технічний засіб працівника поліції, при цьому посилання на який саме технічний засіб такий доказ було здійснено протокол не містить, як і в принципі в протоколі не зазначено, що такий доказ долучається до постанови. З урахуванням сталої правової позиції інших судів, вважає, що відеодокази наявні у справі з камер вуличного відеоспостереження - не є належними та допустимими.

Через низьку якість відео - це прямо унеможливлює ідентифікувати особу, яка керувала транспортним засобом. На відеозаписі не вбачається момент настання ДТП, яке в тому ж числі інкримінується обвинуваченому. Тобто даний відеозапис не може підтверджувати ні особу, яка керувала, ні сам факт потрапляння у ДТП. В матеріалах справи є наявний відеозапис з нагрудної камери поліцейського. З цього відеозапису чітко вбачається, що одразу після приїзду на місце ДТП, інша особа неодноразово повідомляла поліцію про те, що саме він був за кермом. Інспектор з метою перевірки даного факту, відшукав відеозапис з вуличної камери відеоспостереження. Єдине що з цього відеозапису за можливе було встановити так це те, що у водія ТЗ ще до моменту настання ДТП, верхній одяг був чорного кольору. Проте як у обвинуваченого, так і в особи, яка повідомляла, що він був водії ТЗ - була вдягнута чорна футболка. Отже дане вкотре свідчить про те, що інспектор обмежився поверхневим розглядом справи, не допитав свідків події та не вчинив інших передбачених законом дій, задля встановлення реального водія. Як і абсолютно проігнорував інспектор поліції ту обставину, що інша особа визнавала факт того, що він був водієм. У відповідності до статті 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Оскільки поліцією на виконання статті 251 КУпАП не було надано доказів, які б беззаперечно доводили причетність обвинуваченого до ДТП, а також підтверджували факт керуванням транспортним засобом - вважає, що провадження у справі підлягає до закриття за ч. 1 п. 1 ст. 247 КУпАП. При цьому зауважує, що обвинувачений мав повне право не проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння, оскільки не був водієм (та про це неодноразово повідомляв), в свою чергу така відмова для нього не може породжувати притягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки така норма застосовується виключно до водіїв. Просила закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення за статтею 124 та 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Суд, вислухавши пояснення представника, дослідивши письмові докази по справі, оглянувши відео файли та фотосвітлини долучені до матеріалів справи, надавши оцінку дослідженим доказам у їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Згідно зі ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

З об`єктивної сторони правопорушення, передбачене ст. 130 ч. 1 КУпАП, полягає в керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За приписами п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно ст. 124 КУпАП, адміністративна відповідальність, передбачена цією статтею, настає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Оскільки диспозиція ст. 124 КУпАП не встановлює певних правил поведінки, а посилається на інші норми законодавчих актів, у даному конкретному випадку на п. п. 2.3 (б), 13.3 ПДР, то розглядаючи дану справу, суд має вирішити питання щодо винуватості особи у межах порушення вимог п. п. 2.3 (б), 12.1 ПДР, які зазначені працівником поліції в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 717021 від 11.07.2026 року.

Згідно п. 2.3. б ПДР водій для забезпечення безпеки дорожнього руху зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Відповідно до п.12. 1 ПДР під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Що стосується покликань захисника щодо відсутності на відеозаписах факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом суд зазначає наступне.

З відеозапису вбачається, що коли працівник поліції запитує хто перебував за кермом, чоловік, який в подальшому представився як ОСОБА_2 о 21год 28хв повідомляє «давайте я був». Натомість, ОСОБА_1 на запитання працівника поліції запитує хто перебував за кермом, вказує: «цікаве питання, не пам`ятаю, до того я був».

Працівник поліції уточнює та запитує хто був за кермом на момент перекидання транспортного засобу, на що чоловік, який в подальшому представився як ОСОБА_2 вказує: « виходить я був». Працівник поліції запропонував останньому пред`явити посвідчення водія та реєстраційни документ на транспортний засіб. На запитання чи вживав ОСОБА_2 алкогольні напої, останній підтверджує. Працівник поліції пропонує пройти огляд на стан сп`яніння ОСОБА_2 . У відповідь на 21год 31хв ОСОБА_2 вказує: «я не був водієм, але був». Після цього на повторне запитання працівника поліції хто керував транспортнм засобом на момент перекидання, ОСОБА_1 вказує: «я не пам`ятаю, можливо я. Ми просто постійно мінялись»(21год 31хв відеозапису). ОСОБА_2 при цьому вказує: «давайте я буду». При цьому ОСОБА_1 вказує о 21год 31хв: «можна я буду».

Як вбачається з відеозаписів працівниками поліції ознайомлено ОСОБА_1 із протоколом про адміністративне правопорушення за ст.124 КУпАП та при цьому ОСОБА_1 вказував, що він не відмовлявся від проходження від огляду на стан алкогольного сп`яніння . Також у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР № 717021 ОСОБА_1 вказав, що від тесту на алкогольне сп`яніння не відмовлявся.

Як вбачається з відеозаписів працівниками поліції ознайомлено ОСОБА_1 із протоколом про адміністративне правопорушення за ст.130 КУпАП та при цьому ОСОБА_1 вказував, що він не відмовлявся від проходження від огляду на стан алкогольного сп`яніння . Також у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР № 717030 ОСОБА_1 вказав, що від тесту на алкогольне сп`яніння не відмовлявся.

Відтак із дослідженого відеозапису, а також пояснень ОСОБА_1 , які він зазначив у протоколі вбачається, що такими підтверджено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом.

Покликання представника про те , що долучений до матеріалів справи відеозапис відзнятий на власний технічний засіб працівника поліції, спростовується оглянутим у судовому засіданні відеозаписом з якого вбачається, що такий є відеозаписом з нагрудного відеореєстратора працівника поліції № 907872, якому також зазначено у протоколі № 717030, рапорті від 11.07.2026

Відповідно до ч.2 ст.266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Розглядаючи матеріали справи в межах наявних доказів, незважаючи на заперечення вини ОСОБА_1 приходжу до висновку, про те, що ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.5, 2.3б, 12.1 ПДР і вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 та адміністративне правопорушення передбачене ст.124 КУпАП, його вина доведена матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 717021 від 11.07.2026; рапортом; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відеозаписом, фотосвітлинами, протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 717030 від 11.07.2026, схемою місця ДТП,

Оцінені судом докази доводять винуватість ОСОБА_1 у порушенні вимог 2.5, 2.3б, 12.1 України.

Тому враховуючи наведене, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Доводи представника наведенні в клопотанні є формальними і жодним чином не свідчать про невинуватість ОСОБА_1 також не спростовують наявних у справі доказів на підтвердження вчинення ним адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП та ст.124 КУпАП.

Вирішуючи питання про вид стягнення, з врахуванням особи правопорушника, враховуючи характер вчинених правопорушень приходжу до висновку, що на ОСОБА_3 , слід накласти адміністративне стягнення із рахуванням ст.36 КУпАП в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, що передбачає відповідальність за вчинене правопорушення у виді штрафу в розмірі 1 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 (один ) рік.

Керуючись ст.ст. 36, 283, 284, 307, 308 КУпАП, суддя,-

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП та ст.124 КУпАП.

Відповідно до ст. 36 КУпАП накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 (один ) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , в дохід держави 665, 60 гривень судового збору.

Роз`яснити, що відповідно до вимог частини першої статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.

СуддяН. Б. Добош