Постанова від 08 жовтня 2026 р. у справі №305/3489/26 — Рахівський районний суд Закарпатської області

Єдиний унікальний номер 305/3489/26

Номер провадження 3/305/1467/26

ПОСТАНОВА

про закриття справи про адміністративне правопорушення

09.10.2026 м. Рахів

Суддя Рахівського районного суду Закарпатської області Ластовичак Віктор Юрійович, розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 185-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

До суду 08.10.2026 надійшли матеріали про адміністративне правопорушення, складені відділом прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип В) ІНФОРМАЦІЯ_3 , про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , а саме протокол від 23.09.2026 серії ЗхРУ № 360221 про адміністративне правопорушення за ознаками ч. 1 ст. 185-10 КУпАП, з додатками.

Як вбачається із матеріалів справи, 23.09.2026 о 19:40 год прикордонним нарядом "Група реагування", спільно з працівниками Національної поліції України, в межах прикордонної смуги на напрямку прикордонного знаку № 306, на відстані близько 200 метрів до державного кордону (територія Великобичківської об`єднаної територіальної громади Рахівського району Закарпатської області) затримано громадянина України ОСОБА_1 , який керуючи автомобільним транспортним засобом марки марки «Форд» реєстраційний номер НОМЕР_1 здійснив злісну непокору законній вимозі військовослужбовця Держприкордонслужби під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних з охороною державного кордону України, а саме 23.09.2026 о 18:10 год не виконав неодноразово повторювану законну вимогу старшого прикордонного наряду «Контрольний пост» солдата ОСОБА_2 на напрямку 302 прикордонного знаку щодо зупинки транспортного засобу та пред`явлення документів, що посвідчують особу (подавались голосом, жестами, за допомогою світлоповертача з диском червоного кольору та дорожнього знаку «СТОП») та вдався до втечі на автомобільному транспортному засобі в напрямку н.п. Великий Бичків, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 23 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» та п. 10, п. 11 Положення про прикордонний режим, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1147 від 28.07.1998 року, тобто вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 185-10 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився. Про день, час та місце розгляду справи повідомлявся шляхом направлення письмової повістки, заяв і клопотань не подавав, у матеріалах міститься письмова заява про розгляд справи без його участі.

У рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Враховуючи, що ч. 2 ст. 268 КУпАП у даному випадку не передбачено обов`язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, строки розгляду є обмеженими, суддя розглядає справу у відсутності такої особи, оскільки її можливо вирішити за наявними доказами.

Вивчивши матеріали справи, суддя приходить до висновку, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185-10 КУпАП, виходячи з такого.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення насамперед необхідно з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення і чи винна дана особа в його вчиненні.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, свідків, висновком експерта, речовими доказами, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Як визначено ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

У даному випадку до протоколу про адміністративне правопорушення додано протокол про адміністративне затримання ОСОБА_1 від 23.09.2026, яким зафіксовано лише факт затримання, протокол особистого огляду, огляду речей та вилучення речей і документів від 23.09.2026, згідно з яким у ОСОБА_1 вилучено паспорт громадянина України, рапорт лейтенанта ОСОБА_3 , а також витяги з книги прикордонної служби та зі штатного списку особового складу відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 », якими підтверджується факт несення служби відповідним нарядом у відповідний час.

У матеріалах про адміністративне правопорушення відсутні будь-які рапорт, пояснення чи інший документ безпосередньо від солдата ОСОБА_2 , якому нібито висловлено злісну непокору законній вимозі зупинки, відсутні відомості про точний зміст та спосіб пред`явлення ним цієї вимоги, а також відсутні докази у вигляді фото-, відеофіксації чи інших об`єктивних матеріалів, що підтверджували б факт ігнорування такої вимоги. Протокол та рапорт складено лейтенантом ОСОБА_3 , який про обставини, що мають значення для кваліфікації діяння за ч. 1 ст. 185-10 КУпАП, дізнався виключно з доповіді наряду «Контрольний пост», а не був їх безпосереднім очевидцем.

Протокол про адміністративне правопорушення підписано ОСОБА_1 особисто, однак від надання письмових пояснень по суті справи він, реалізуючи право, передбачене статтею 63 Конституції України, відмовився, про що в матеріалах зроблено відповідний запис. Наведені в рапорті лейтенанта ОСОБА_3 відомості про те, що ОСОБА_1 нібито усно пояснив причину невиконання вимоги зупинки, є переказом посадової особи зі слів затриманого, а не його власноручно підписаним поясненням, у зв`язку з чим суд не кладе ці відомості в основу висновку про винуватість окремо від інших доказів.

Жодних свідків правопорушення у протоколі не зазначено, що позбавляє суддю можливості їх викликати та отримати від них пояснення, а посадова особа, яка склала протокол ( ОСОБА_3 ), не була очевидцем самої події невиконання вимоги зупинки транспортного засобу, а перебувала в цей час у складі іншого наряду «Група реагування» і дізналася про обставини лише згодом, із доповіді наряду «Контрольний пост».

Таким чином, органом, який складав протокол про адміністративне правопорушення, не дотримано вимог щодо його належного оформлення та забезпечення доведення обставин відповідними доказами.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Тому суддя приходить до висновку, що до суду не надано належних, допустимих, достатніх та переконливих доказів учинення особою, стосовно якої складено протокол, адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185-10 КУпАП, і в його діях відсутній склад указаного правопорушення.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи положення ст. 40-1 КУпАП судовий збір стягненню з особи не підлягає.

Керуючись статтями 247, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

постановив:

Справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 185-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку її оскарження та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Рахівський районний суд.

Суддя Віктор ЛАСТОВИЧАК