Вирок від 08 жовтня 2026 р. у справі №303/8590/26 — Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа №303/8590/26

Провадження №1-кп/303/564/26

ВИРОК

Іменем України

09 жовтня 2026 року м.Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в складі: головуючої ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Мукачеві кримінальне провадження №12026071120000369 стосовно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , одруженого, з середньо-спецiальною освiтою, ранiше не судимого, громадянина України

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 369 КК України,-

з участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_3

В С Т А Н О В И В:

Формулювання обвинувачення, встановлених органом досудового розслідування обставин, що не оспорюються учасниками кримінального провадження.

26 вересня 2026 року, близько о 06 години 49 хвилин ОСОБА_3 на проміжку дорожнього шляху по вулиці Вокзальна (Енгельса) в місті Мукачево, Мукачівського району неподалік будинку № 11, під час керування автомобілем марки «Ford Transit» синього кольору з державним номерним знаком НОМЕР_1 , був зупинений працівниками сектору реагування патрульної поліції ВП №1 Мукачівського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області, під час порушення правил дорожнього руху відповідно до пункту 2.9 (в) ПДР України (керування ТЗ із неосвітленим у темну пору доби номерним знаком).

У подальшому ОСОБА_3 під час спілкування з працівниками сектору реагування патрульної поліції, бажаючи уникнути притягнення до адміністративної відповідальності виник умисел спрямований на пропозицію і надання неправомірної вигоди службовій особі, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, тобто діючи з прямим умислом, звернувся до поліцейського сектору реагування патрульної поліції ВП №1 Мукачівського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області, сержанта поліції ОСОБА_6 та інспектора сектору реагування патрульної поліції ВП №1 Мукачівського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області, капітана поліції ОСОБА_7 , з пропозицією надання неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів у сумі 4000 гривень.

Після чого, ОСОБА_3 підійшов до відкритих пасажирських дверей припаркованого службового автомобіля марки «Renault Duster», державний номерний знак НОМЕР_2 , дістав зі своєї сумки грошові кошти в сумі 4000 гривень та поставив їх зверху на документи та передав грошові кошти разом з документами інспектору СРПП відділу поліції №1 Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області, капітану поліції ОСОБА_7 , за умови не складання за вище вказане порушення правил дорожнього руху постанови, передбаченої частиною 1 статті 121-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, і як наслідок, не притягнення його до адміністративної відповідальності, чим самим запропонував службовим особам сектору реагування патрульної поліції ВП №1 Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області, а саме поліцейському ОСОБА_6 та ОСОБА_7 надання неправомірної вигоди.

Вказані вище дії ОСОБА_3 кваліфіковано за частиною 1 статті 369 КК України, пропозиція службовій особі надати їй неправомірну вигоду, а так само надання такої вигоди за не вчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує та надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю, у вчиненому щиросердно розкаявся, підтвердив, що викладені вище факти та обставини вчинення кримінального правопорушення, відповідають дійсності. Зокрема, підтвердив що 26 вересня 2026 року зранку був зупинений працівниками поліції неподалік вулиці Вокзальна в місті Мукачево. Керував автомобілем марки «Ford Transit» з державним номерним знаком НОМЕР_1 . З метою не складання стосовно нього постанови про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 121-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, запропонував і передав працівнику поліції 4000 гривень. Внаслідок чого було зафіксовано факт кримінального правопорушення. Просив врахувати що він є особою з інвалідністю, тому просив розстрочити сплату штрафу, при призначенні такої міри покарання.

Слід зазначити, що обвинувачений у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті.

На підставі частини 3 статті 349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

За згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів, стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений та інші учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій не має, а також роз`яснює їм, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Відповідно до частини 2 статті 22 КПК України сторони мають рівні права на збирання та подання до суду доказів. В судовому засіданні обвинувачений не оспорював фактичні обставини справи, при яких здійснив пропозицію службовій особаі надати їй неправомірну вигоду, а так само надатакої вигоди за не вчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує та надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.

Статтею 6 Європейської конвенції з прав людини, визначено що кожен при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом встановленим законом.

Таким чином, суд вважає що органом досудового розслідування дії обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфіковані вірно, його вина доведена у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною1 статті 369 КК України.

Наданими суду доказами, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_3 підтверджується, що останній раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває,

Позиції учасників судового розгляду.

Прокурор, вважаючи доведеною вину обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, пропонував суду призначити йому покарання за частиною 1 статті 369 КК України у виді штрафу.

Обвинувачений, визнаючи вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, не заперечуючи проти запропонованої прокурором міри покарання, просив суд його суворо не карати та призначити мінімальне покарання та розстрочити сплату суми штрафу.

Захисник у судовому засіданні просив суд суворо не карати обвинуваченого та призначити мінімальне покарання, просив врахувати майновий стан обвинуваченого.

Мотиви призначення покарання.

Призначаючи покарання обвинуваченому суд керується статтями 65-67 КК України.

Також судом беруться до уваги, роз`яснення, які містяться у пункті 3 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» із змінами, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з кваліфікації злочинів, а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, тощо).

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_3 згідно статті 66 КК України, суд визнає щире каяття у скоєному та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 згідно статті 67 КК України, судом не встановлено.

У відповідності до п. 4,5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року N 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» виходячи з того, що встановлення пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин має значення для правильного його призначення, судам необхідно всебічно досліджувати матеріали справи щодо наявності таких обставин і наводити у вироку мотиви прийнятого рішення.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує данні про особу, характер та ступінь суспільної небезпеки ним вчиненого, а також те що вчинене ним кримінальне правопорушення в силу статті 12 КК України є не тяжким злочином.

Суд враховує, що обвинувачений повністю визнав свою вину, по місцю проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває.

Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, суд вважає за можливе у даному випадку призначити йому мінімальне за видом та розміром покарання, передбачене санкцією частини 1 статті 369 КК України, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим.

При викладеному, з урахування всіх обставин справи, мотиву вчинення кримінального правопорушення, особи обвинуваченого, суд вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових правопорушень буде призначення покарання у виді штрафу.

Стосовно позиції сторони захисту щодо розстрочення сплати суми штрафу суд враховує зазначені вище обставини, та вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у виді штрафу, з урахуванням статті 53 КК України.

Відповідно до положень частини 4 статті 53 КК України з урахуванням майнового стану особи суд може призначити штраф із розстрочкою виплати певними частинами строком до одного року.

Враховуючи майновий стан обвинуваченого, суд вбачає наявність обставин, які ускладнюють виконання судового рішення, тому вважає за можливе розстрочити сплату штрафу на 10 місяців рівними частинами.

Вирішення цивільного позову та мотиви інших рішень.

Запобіжний захід стосовно обвинуваченого не застосовувався.

Цивільний позов не заявлено.

Процесуальні витрати відсутні.

Долю речових доказів вирішити в порядку статті 100 КПК України.

Арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді Мукачівського міськрайонного суду від 29 вересня 2026 року слід скасувати, з урахуванням вимог статті 174 КПК України.

З урахуванням наведеного та керуючись ст.ст.373-376 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 369 КК України.

ОСОБА_3 призначити покарання за частиною 1 статті 369 КК України у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Клопотання обвинуваченого про розстрочку виплати суми штрафу задовольнити.

На підставі частини четвертої статті 53 КК України розстрочити сплату призначеного ОСОБА_3 штрафу у розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок шляхом його сплати рівними частинами на 10 місяців по 1 700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 копійок щомісячно, починаючи з дня набрання вироком законної сили.

Роз`яснити ОСОБА_3 обов`язок сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили, а у разі розстрочення сплати штрафу у порядку та строки, визначені судом, і повідомити про сплату штрафу (чергової його частини) уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання шляхом пред`явлення документа про сплату штрафу.

Речові докази: DVD диск - зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Речові докази: грошові кошти в сумі 4000 гривень, які знаходяться на зберіганні в кімнату зберігання речових доказів відділу поліції №1 Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області - конфіскувати в користь держави.

Арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді Мукачівського міськрайонного суду від 29 вересня 2026 року – скасувати.

Вирок може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Відповідно до частини 6 статті 376 КПК України копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.

Головуюча ОСОБА_8