Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №607/1039/24 — Касаційний цивільний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року

м. Київ

справа № 607/1039/24

провадження № 61-10693св25

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28 листопада 2024 року під головуванням судді Вийванка О. М. та постанову Тернопільського апеляційного суду від 10 червня 2025 року у складі колегії суддів: Костіва О. З., Хоми М. В., Храпак Н. М., у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Волиньгаз» про стягнення коштів, що підлягають виплаті при звільненні та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

ВСТАНОВИВ

Короткий зміст позовних вимог

1. У січні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив:

- стягнути з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Волиньгаз» (далі - АТ «ОГС «Волиньгаз») на його користь заборгованість, що виникла в результаті невиплати на момент звільнення належних звільненому працівникові сум у розмірі 1 045 708,50 грн;

- стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за весь час затримки розрахунку в сумі 758 043,39 грн з подальшим нарахуванням середнього заробітку по день фактичної виплати прострочених сум за кожний робочий день, але не більше як до 27 квітня 2024 року.

2. В обґрунтування вимог вказував, що 23 червня 2022 року сторони уклали контракт, на підставі якого між сторонами виникли трудові правовідносини на умовах строкового трудового договору, в якому обумовлені істотні умови трудової угоди: строк його дії, права та обов`язки сторін, відповідальність сторін, умови матеріального забезпечення та організації праці, умови розірвання договору, в тому числі дострокового.

Згідно з рішенням Наглядової ради АТ «ОГС «Волиньгаз» від 12 травня 2023 року, протокол № 12/05-2023, вирішено виплатити голові та членам правління товариства премію (заохочення) за перші чотири місяці 2023 року, в тому числі директору з безпеки (позивачу) - 1 242 240 грн.

За наказом голови Правління АТ «ОГС «Волиньгаз» від 18 травня 2023 року № 80-ОП позивачу виплачено премію за підсумками роботи товариства за перші чотири місяці роботи 2023 року у розмірі, визначеному в протоколі засідання Наглядової ради товариства.

Згідно з наказом товариства від 27 жовтня 2023 року № 1 889-к/тр, на підставі рішення Наглядової ради товариства, ОСОБА_1 звільнено з роботи на підставі пункту 5 статті 41 КЗпП України, тобто достроково розірвано договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу у випадку припинення повноважень посадових осіб.

Цим наказом товариства передбачено виплату позивачу вихідної допомоги у розмірі шести середньомісячних заробітних плат та компенсацію за два календарних дні невикористаної основної щорічної відпустки.

Роботодавець письмово повідомив позивача при звільненні про нараховані суми, вручивши йому розрахунковий листок за жовтень 2023 року.

Згідно з розрахунковим листом на день звільнення йому здійснено виплату підприємством в сумі 905 393,19 грн.

Однак, в день звільнення виплату всіх сум, що належали позивачу від підприємства, не проведено, оскільки розрахунок суми до виплати відповідачем проведено неправильно.

Заборгованість відповідача, яка виникла у зв`язку з невиплатою належних ОСОБА_1 сум вихідної допомоги та компенсації за невикористану відпустку від підприємства, за його підрахунками, складає 1 786 816,56 грн (визначена вже з врахуванням всіх утриманих податків та зборів).

Отже, загальна невиплачена сума вихідної допомоги та компенсації за невикористану відпустку складає 1 045 708,50 грн (1 786 816,56-741 108,06).

З урахуванням того, що порушення прав позивача щодо виплати належних йому сум при звільненні тривав на момент подання позову, з відповідача слід стягнути суму середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більше як за 6 місяців.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області рішенням від 28 листопада 2024 року у задоволенні позову відмовив.

4. Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що премія у розмірі 1 242 240 грн, виплачена згідно з рішенням Наглядової ради товариства, не має постійного характеру та систематичності, а тому відноситься до передбачених підпунктами «б», «о» пункту 4 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок № 100) одноразових виплат (перелік яких в даному пункті не є вичерпним), тобто витрат, які не включаються при обчисленні середньої заробітної плати.

5. Тернопільський апеляційний суд постановою від 10 червня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення. Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28 листопада 2024 року залишив без змін.

6. Апеляційний суд керувався тим, що останніми місяцями роботи позивача є серпень та вересень 2023 року перед звільненням, тому заробітна плата саме за вказані місяці враховується при розрахунку середньомісячного заробітку, а тому виплачена ОСОБА_1 премія у травні 2023 року, за п`ять місяців до звільнення, правомірно не включена до калькуляції при розрахунку середньої заробітної плати.

7. Відповідач діяв відповідно до умов контракту і Порядку № 100, а тому правильно здійснив розрахунок та у повному обсязі виплатив позивачу вихідну допомогу.

8. Наведене експертом обґрунтування в судовій економічній експертизі не відповідає методиці визначення середньої заробітної плати, яка міститься в Порядку № 100.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги

9. У серпні 2025 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28 листопада 2024 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 10 червня 2025 року, в якій просить оскаржені судові рішення скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

10. Заявник зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій не врахували висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 червня 2021 року у справі № 904/5726/19 та від 16 січня 2019 року у справі

№ 753/15556/15-ц. Також, відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (про порядок проведення перерахунку розрахункових коштів для звільнених працівників).

11. Суди порушили норми статті 43 Конституції України, статей 2, 4, 263, 264 ЦПК України, статей 21, 24, 103 КЗпП України, Порядку № 100.

12. Невключення премії у розмірі 1 242 240 грн за чотири місяці роботи 2023 року при обрахунку середньої заробітної плати суперечить положенням пункту 2, 3, 7, 8 Порядку № 100.

Узагальнені доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

13. У листопаді 2025 року від АТ «ОГС «Волиньгаз» до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

14. Зазначає, що в пункті 9 контракту, укладеному сторонами, вказано про певні одноразові виплати (премії, заохочення) за певних умов, які відбуваються за рішенням Наглядової ради товариства і, що премія у розмірі 1 242 240 грн, виплачена у травні 2023 року за чотири місяці роботи, не має постійного характеру та систематичності, а тому відноситься до передбачених підпунктів «б», «о» пункту 4 Порядку № 100 одноразових виплат, які не включаються при обчисленні середньої заробітної плати.

Рух справи в суді касаційної інстанції

15. Верховний Суд ухвалою від 13 жовтня 2025 року відкрив касаційне провадження у цій справі та витребував справу із Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області.

16. 29 жовтня 2025 року цивільна справа № 607/1039/24 надійшла до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи, з`ясовані судами

17. Рішенням Наглядової ради АТ «ОГС «Волиньгаз» від 25 травня 2022 року, протокол № 25/05-2022, ОСОБА_1 з 01 липня 2022 року обрано до складу правління товариства на посаду директора з безпеки.

18. 23 червня 2022 року сторони уклали контракт, на підставі якого між сторонами виникли трудові правовідносини на умовах строкового трудового договору, в якому обумовлені істотні умови трудової угоди: строк його дії, права та обов`язки сторін, відповідальність сторін, умови матеріального забезпечення та організації праці, умови розірвання договору, в тому числі дострокового.

19. Згідно з пунктом 1.1 контракту за цим контрактом працівник приймається (наймається) на роботу в товариство до складу правління: членом правління товариства на посаду директора з безпеки, відповідно до рішення Наглядової ради товариства від 25 травня 2022 року (протокол № 25/05-2022).

20. Пунктом 6.1 контракту передбачено, що за виконання обов`язків, передбачених цим контрактом, працівнику встановлюється щомісячна винагорода (надалі - «Посадовий оклад») у розмірі, визначеному в додатку до цього контракту.

21. Згідно з пунктом 6.3 контракту працівник може отримувати додаткову винагороду за результатами діяльності товариства за рік (надалі - річна премія). Розмір річної премії та умови її виплати визначаються в додатку до цього контракту.

22. Ці умови контракту засвідчують, що працівнику виплачується в обов`язковому порядку щомісячна винагорода (посадовий оклад) та може виплачуватись річна премія за результатами діяльності товариства.

23. Відповідно до пункту 3 додатку до контракту з членом правління АТ «ОГС «Волиньгаз» від 23 червня 2022 року, підписаного з громадянином ОСОБА_1 (далі по тексту - додаток), працівнику може виплачуватись річна премія на умовах, в розмірі та порядку, визначеному пунктами 4-7 цього додатку.

24. Пункт 4 додатку категорично визначає, що виплата працівнику річної премії здійснюється за результатами оцінки індивідуальних показників ефективності, що встановлюються на поточний рік, та виключно за умови прийняття відповідного рішення комітетом з кадрів та винагород, а у разі якщо такий комітет не сформовано - Наглядовою радою товариства. Рішення оформляється протоколом засідання комітету з кадрів та винагород, а у разі якщо цей комітет не сформовано - протоколом засідання Наглядової ради товариства.

25. Згідно з пунктом 5 додатку річна премія працівника встановлюється в розмірі до 440 000 грн, що складає 100 % всього розміру річної премії.

26. Відповідно до пункту 7 додатку до контракту виплата річної премії здійснюється в березні місяці наступного за звітним роком.

27. Одночасно, пунктом 9 додатку передбачено, що працівнику можуть сплачуватись інші місячні премії (заохочення), за рішенням Наглядової ради товариства.

28. Строк дії контракту з 01 липня 2022 року до 30 червня 2025 року (пункт 7.1 контракту).

29. Відповідно до пункту 5.2 контракту цей контракт припиняється, в тому числі, з ініціативи товариства до закінчення строку дії контракту, у разі прийняття загальними зборами акціонерів або Наглядовою радою рішення про дострокове припинення повноважень (відкликання) члена правління. Ця підстава для звільнення працівника може бути застосована не раніше, ніж з 01 січня 2023 року (пункт 5.3.5 контракту).

30. 12 травня 2023 року за рішенням Наглядової ради АТ «ОГС «Волиньгаз», протокол № 12/05-2023, вирішено виплатити голові та членам правління товариства премію (заохочення) за перші чотири місяці 2023 року, в тому числі директору з безпеки - 1 242 240 грн.

31. За наказом голови правління АТ «ОГС «Волиньгаз» від 18 травня 2023 року

№ 80-ОП ОСОБА_1 виплачено премію за підсумками роботи товариства за перші чотири місяці роботи 2023 року у розмірі, визначеному в протоколі від 12 травня 2023 року № 12/05-2023 засідання Наглядової ради товариства.

32. Згідно з наказом товариства від 27 жовтня 2023 року № 1 889-к/тр про припинення трудового договору (контракту), на підставі рішення Наглядової ради товариства ОСОБА_1 звільнено з роботи на підставі пункту 5 статті 41 КЗпП України.

33. Роботодавець письмово повідомив позивача при звільненні про нараховані та виплачені суми, вручивши йому розрахунковий листок за жовтень 2023 року.

34. Згідно з розрахунковим листом за жовтень 2023 року на день звільнення ОСОБА_1 нараховано 1 127 405,84 грн, з яких:

- 910 554,48 грн - вихідна допомога;

- 191 647,96 грн - компенсація за невикористані дні відпустки в жовтні 2023 року;

- 15 000 грн - посадовий оклад;

- 97,36 грн - індексація зарплати за жовтень 2023 року;

- 10 106,04 грн - компенсація за невикористані два дні відпустки.

35. З урахуванням сум, які підлягають утриманню, підприємством здійснено ОСОБА_1 виплату в сумі 905 393,19 грн, що стверджується повідомленням про нараховані та виплачені суми за жовтень 2023 року.

36. Із повідомлення Головного управління контррозвідувального забезпечення об`єктів критичної інфраструктури та протидії фінансуванню тероризму Департаменту захисту національної державності СБУ від 14 лютого 2023 року № 5/7/2/1/К-70/7 вбачається, що в межах функціональності Головним управлінням розглянуто заяву АТ «ОГС «Волиньгаз» щодо захисту прав, свобод та законних інтересів товариства від вчинених членами Наглядової ради та правління компанії кримінальних правопорушень (від 27 жовтня 2023 року № 43001-Сл-6578-1023). За результатами розгляду та проведеної перевірки встановлено, що в діях колишніх членів наглядової ради та правління АТ «ОГС «Волиньгаз» вбачаються ознаки кримінальних правопорушень, передбачених статтями 366, 364-1, 191 КК України. З урахуванням викладеного, заяву АТ «ОГС «Волиньгаз» з матеріалами перевірки направлено для розгляду по суті та прийняття відповідного процесуального рішення згідно чинного законодавства до Бюро економічної безпеки України.

37. За результатами проведення судової економічної експертизи Тернопільського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 28 червня 2024 року № СЕ-19/12-24/7358-ЕК вбачається, що документально не підтверджується нарахована сума вихідної допомоги згідно з наданого розрахунку, що здійснена АТ «ОГС «Волиньгаз» для свого співробітника ОСОБА_1 (посада - директор з безпеки АТ «ОГС «Волиньгаз») під час звільнення 27 жовтня 2023 року, а саме 910 554,48 грн, а також документально підтверджується сума вихідної допомоги, що мала би бути нарахована АТ «ОГС «Волиньгаз» для свого співробітника ОСОБА_1 (посада - директор з безпеки АТ «ОГС «Волиньгаз») під час звільнення 27 жовтня 2023 року, а саме 2 219 647,32 грн.

Позиція Верховного Суду

38. Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

39. Відповідно до положень частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

40. Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

41. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

42. Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

43. Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

44. Згідно з частиною першою статті 21 КЗпП України особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (у тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення та організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

45. Відповідно до статті 44 КЗпП України визначено, що у разі припинення трудового договору з підстав, зазначених у пункті 5 частини першої статті 41 КЗпП України, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток.

46. Згідно зі статтею 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується. Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається цим Кодексом, Законом України «Про оплату праці» та іншими нормативно-правовими актами.

47. За змістом статті 2 Закону України «Про оплату праці» до структури заробітної плати входять основна заробітна плата, додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

48. Згідно зі статтею 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова) заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.

49. У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити неоспорювану ним суму.

50. Відповідно до статті 117 КЗпП України у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більше як за шість місяців.

51. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більше як за період, встановлений частиною першою цієї статті.

52. Таким чином, закон покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать. У разі невиконання такого обов`язку виникають передбачені статтею 117 КЗпП України правові підстави для застосування матеріальної відповідальності.

53. Звертаючись до суду з позовом, позивач посилався на те, що відповідач не виплатив належні йому суми вихідної допомоги та компенсації за невикористані відпустки, оскільки при обчисленні середньої заробітної плати, не врахував виплачену позивачу премію у розмірі 1 242 240 грн.

54. У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 19 лютого 2024 року у справі № 760/1125/20-ц (провадження № 61-12476сво21), зазначено, що за нормами трудового права премії виплачуються працівникові як заохочувальна, а також як обов`язкова складова частини заробітної плати (виробнича премія).

55. Питання преміювання практично не входить до сфери державного регулювання оплати праці, постаючи як предмет локальної (положення про преміювання, інші локальні акти) та договірної (колективні договори та угоди, конкретні трудові договори) регламентації.

56. Будучи складовими структури заробітної плати, заохочувальні та виробничі премії відрізняються за підставами нарахування й виплати.

57. У тому разі, якщо премія виплачується як заохочення за плідну працю або інші досягнення працівника в роботі, тоді її нарахування і виплата повністю залежить від оцінки праці та волі роботодавця.

58. Заохочувальна виплата у виді премії може застосовуватися роботодавцем до працівника, а може і не застосовуватися, і тому за своєю правовою природою заохочувальна премія не є гарантованою для працівника і може йому не нараховуватися роботодавцем.

59. Відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

60. Пунктом 2 Порядку № 100 передбачено, що для обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток або для виплати компенсації за невикористані відпустки проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. У всіх інших випадках середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата. Якщо протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата, працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.

61. Перелік виплат, що включаються у розрахунок середньої заробітної плати, врегульовано розділом ІІІ Порядку.

62. Відповідно до пункту 3 Порядку № 100 при обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім визначених у пункті 4 цього Порядку.

63. Суми нарахованої заробітної плати, крім премій (в тому числі за місяць) та інших заохочувальних виплат за підсумками роботи за певний період, враховуються у тому місяці, за який вони нараховані, та у розмірах, в яких вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт.

64. Премії (в тому числі за місяць) та інші заохочувальні виплати за підсумками роботи за певний період під час обчислення середньої заробітної плати враховуються в заробіток періоду, який відповідає кількості місяців, за які вони нараховані. Для цього до заробітку відповідних місяців розрахункового періоду додається частина, яка визначається діленням суми премії або іншої заохочувальної виплати за підсумками роботи за певний період на кількість відпрацьованих робочих днів періоду, за який вони нараховані, та множенням на кількість відпрацьованих робочих днів відповідного місяця, що припадає на розрахунковий період. Якщо період, за який нараховано премію чи іншу заохочувальну виплату, працівником відпрацьовано частково, під час обчислення середньої заробітної плати враховується сума в розмірі не більше фактично нарахованої суми премії чи іншої заохочувальної виплати.

65. При обчисленні середньої заробітної плати для оплати за час відпусток або компенсації за невикористані відпустки, крім зазначених вище виплат, до фактичного заробітку включаються виплати за час, протягом якого працівнику зберігається середній заробіток (за час попередньої щорічної відпустки, виконання державних і громадських обов`язків, службового відрядження, вимушеного прогулу тощо) та допомога у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю.

66. Пунктом 4 Порядку № 100 передбачено, що при обчисленні середньої заробітної плати не враховуються, зокрема: б) одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо); о) грошова винагорода за сумлінну працю та зразкове виконання службових обов`язків.

67. З огляду на наведене за змістом Порядку № 100 премії (в тому числі за місяць) та інші заохочувальні виплати за підсумками роботи за певний період під час обчислення середньої заробітної плати враховуються в заробіток періоду, який відповідає кількості місяців, за які вони нараховані, починаючи з місяця, в якому вони нараховані (за механізмом, визначеним абзацом третім пункту 3 Порядку № 100).

68. Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що згідно з контрактом, укладеним 23 червня 2022 року АТ «ОГС «Волиньгаз» та ОСОБА_1 , як членом правління АТ «ОГС «Волиньгаз», та додатком до нього, за виконання обов`язків, передбачених контрактом, працівнику ОСОБА_1 встановлено щомісячний посадовий оклад у розмірі 110 000 грн, куди включено ті види матеріального заохочення, що відображають характер та інтенсивність його роботи (режим роботи, виконувані функції, робоче навантаження, минулі досягнення, відпрацьований стаж, професійну майстерність тощо), та визначено розмір річної премії працівника у 440 000 грн, що складає 100 % всього розміру річної премії.

69. У пункті 9 додатку до контракту сторони погодили, що працівнику можуть сплачуватися інші премії (заохочення) за рішенням Наглядової ради товариства.

70. Тобто, у пункті 9 додатку до контракту сторонами передбачено саме одноразові виплати (премії, заохочення), що мають разовий характер, застосовуються як захід заохочення працівника та не характеризуються постійним характером та систематичністю.

71. Таким чином, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, встановивши, що премія у розмірі 1 242 240 грн, яка виплачена ОСОБА_1 на підставі рішення Наглядової ради АТ «ОГС «Волиньгаз» відноситься до передбачених підпунктами «б», «о» пункту 4 Порядку № 100 одноразових виплат (перелік яких не є вичерпним), тобто витрат роботодавця, що не включаються для обчислення середньої заробітної плати для виплати компенсації за невикористані відпустки та вихідної допомоги при проведенні розрахунків при звільненні з позивачем, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

72. Подібні висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 04 серпня 2026 року у справі № 344/577/24, від 04 червня 2025 року у справі № 344/17183/23, від 05 червня 2025 року у справі № 344/17185/23.

73. Разом з тим, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що наведені в судовій економічній експертизі обґрунтування експерта, у зв`язку із чим вказана премія врахована при визначені розміру середнього заробітку позивача, не відповідає методиці визначення середньої заробітної плати, яка міститься в Порядку № 100.

74. Доводи касаційної скарги про неврахування судами висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 червня 2021 року у справі № 904/5726/19 та від 16 січня 2019 року у справі № 753/15556/15-ц відхиляються касаційним судом, оскільки обставини, встановлені судами у вказаних справах не є подібними обставинам, встановленим у справі, яка переглядається.

75. Посилання на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (про порядок проведення перерахунку розрахункових коштів для звільнених працівників) є необґрунтованими, оскільки подібні висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 04 серпня 2026 року у справі № 344/577/24, від 04 червня 2025 року у справі № 344/17183/23, від 05 червня 2025 року у справі № 344/17185/23.

76. У листопаді 2025 року від ОСОБА_1 до Верховного Суду надійшла відповідь на відзив.

77. Відповідно до частини першої статті 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. За змістом статей 392-395 ЦПК України заявами по суті справи в суді касаційної інстанції є саме касаційна скарга та відзив на касаційну скаргу.

78. У цій справі суд касаційної інстанції не вважав за необхідне та не надавав учасникам справи дозволу на подання додаткових пояснень щодо окремих питань, які б виникли при розгляді справи в суді касаційної інстанції, у зв`язку із чим Верховний Суд не вбачає підстав для надання детальної відповіді на інші аргументи учасників справи по суті спору, які не наведені в касаційній скарзі та відзиві на неї (постанова Великої Палати Верховного Суду від 25 січня 2022 року у справі № 761/16124/15-ц (провадження № 14-184цс20).

79. Колегія суддів перевірила доводи касаційної скарги на предмет законності судового рішення виключно в межах заявлених в суді першої інстанції вимог та які безпосередньо стосуються правильності застосування судами норм матеріального і дотримання норм процесуального права, у зв`язку із чим, не вдається до аналізу і перевірки інших доводів, які за своїм змістом зводяться до необхідності переоцінки доказів та встановлення обставин, що за приписами статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Висновок за результатами розгляду касаційної скарги

80. Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

81. З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.

Щодо судових витрат

82. Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України у разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанцій, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

83. Оскільки оскаржені судові рішення підлягають залишенню без змін, то розподілу судових витрат Верховний Суд не здійснює.

Керуючись статтями 401, 406, 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28 листопада 2024 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 10 червня 2025 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:І. В. Литвиненко

А. І. Грушицький

Є. В. Петров