Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №645/5552/19 — Касаційний цивільний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року

м. Київ

справа № 645/5552/19

провадження № 61-10170св25

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 23 червня 2025 року у складі колегії суддів: Яцини В. Б., Мальованого Ю. М., Тичкової О. Ю., у справі за позовом ОСОБА_2 , правонаступником якого є ОСОБА_3 , до ОСОБА_1 про поділ спільного сумісного майна подружжя,

ВСТАНОВИВ

Короткий зміст позовних вимог

1. У вересні 2019 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом.

2. Фрунзенський районний суд м. Харкова ухвалою від 24 березня 2021 року замінив первісного позивача - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на його правонаступника - ОСОБА_3 .

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Фрунзенський районний суд м. Харкова ухвалою від 12 березня 2024 року позовну заяву залишив без розгляду.

4. Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що позивачка в судове засідання неодноразово без поважних причин не з`являлася, тому має місце повторна неявка в судове засідання. При цьому, позивачка не була позбавлена можливості звернутися до суду із заявою про розгляд справи без її участі, але своїм правом не скористалася й жодних заяв суду не подавала. У матеріалах справи містяться повернуті конверти з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», інші засоби зв`язку в матеріалах справи відсутні, що є підтвердженням належного повідомлення судом позивачки про дату, час, місце судових засідань.

5. Харківський апеляційний суд постановою від 23 червня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення. Ухвалу Фрунзенського районного суду м. Харкова від 12 березня 2024 року залишив без змін.

6. Апеляційний суд керувався тим, що позивачка двічі поспіль належним чином повідомлялась про судові засідання у розумінні норми пункту 3 частини восьмої статті 128 ЦПК України, у справі містяться повернуті без вручення конверти з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Позивачка не повідомила суду інших засобів зв`язку та не скористалась правом на представництво її інтересів в суді адвокатом, таких відомостей в матеріалах справи немає, суд надсилав судові повістки за адресою, яку позивачка повідомила суду, і ці обставини не спростовані.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги

7. У серпні 2025 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Харківського апеляційного суду від 23 червня 2025 року, в якій просить оскаржене судове рішення скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

8. Наведені в касаційній скарзі доводи містять підстави, визначені абзацом 6 частини другої статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження.

9. Заявниця зазначає, що апеляційний суд ухвалою від 16 травня 2025 року призначив справу до розгляду на 26 червня 2025 року, проте проводив розгляд справи в інший день - 23 червня 2025 року та ухвалив цього ж дня постанову. Отже, апеляційний суд розглянув справу без участі заявниці, яка не неповідомлена належним чином про час та дату судового засідання.

10. Доказів про зміну дати судового засідання матеріали справи не містять.

11. Посилається на висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 361/161/13-ц, від 18 квітня 2022 року у справі № 522/18010/18, від 27 березня 2024 року у справі № 526/2771/21.

Відзив на касаційну скаргу від інших учасників справи не надходив

Рух справи в суді касаційної інстанції

12. Верховний Суд ухвалою від 11 вересня 2025 року відкрив касаційне провадження у цій справі та витребував справу із Немишлянського районного суду м. Харкова.

13. 30 вересня 2025 року цивільна справа № 645/5552/19 надійшла до Верховного Суду.

Позиція Верховного Суду

14. Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

15. Відповідно до положень частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

16. Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

17. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

18. Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

19. Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

20. Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

21. Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення (стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

22. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу, що принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представляти свою справу за таких умов, які не ставлять її у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною.

23. Наприклад, ЄСПЛ зазначив, що загальна концепція справедливого судового розгляду, яка охоплює фундаментальний принцип змагальності процесу, вимагає, щоб особу, щодо якої порушено провадження, було поінформовано про цей факт. Принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представляти свою справу за таких умов, які не ставлять її у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною. Кожній стороні має бути забезпечена можливість ознайомитись із зауваженнями або доказами, наданими іншою стороною, у тому числі із апеляційною скаргою іншої сторони, та надати власні зауваження з цього приводу. Під загрозою стоїть упевненість сторін у функціонуванні правосуддя, яке ґрунтується, inter alia, на усвідомленні того, що вони мали змогу висловити свою позицію щодо кожного документа в матеріалах справи. Тому на національні суди може покладатися обов`язок з`ясувати, чи були судові повістки або інші документи завчасно отримані сторонами, та, у разі потреби, зафіксувати таку інформацію у тексті рішення. У разі невручення стороні належним чином судових документів вона може бути позбавлена можливості захищати себе у провадженні (KHARCHENKO v. UKRAINE, № 37666/13, § 6, 7, ЄСПЛ, від 03 жовтня 2019 року).

24. Право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції, має на увазі право на «усне слухання». Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип. Право на публічний розгляд було б позбавлене смислу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість приймати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (TRUDOV v. RUSSIA, № 43330/09, § 25, 27, ЄСПЛ, від 13 грудня 2011 року).

25. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи (частина друга статті 211 ЦПК України).

26. Відповідно до частини першої статті 366 ЦПК України після проведення підготовчих дій суддя-доповідач доповідає про них колегії суддів, яка вирішує питання про проведення додаткових підготовчих дій у разі необхідності та призначення справи до розгляду. Про дату, час та місце розгляду справи повідомляються учасники справи, якщо справа відповідно до цього Кодексу розглядається з їх повідомленням.

27. Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою (частина перша статті 368 ЦПК України).

28. Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу (частина третя статті 368 ЦПК України).

29. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

30. У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 522/18010/18 зазначено, що обов`язок суду повідомити учасників справи про місце, дату і час судового засідання є реалізацією однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства - відкритості судового процесу. Невиконання (неналежне виконання) судом цього обов`язку призводить до порушення не лише права учасника справи бути повідомленим про місце, дату і час судового засідання, але й основних засад (принципів) цивільного судочинства.

31. Аналіз матеріалів справи свідчить, що Харківський апеляційний суд ухвалою від 16 травня 2025 року призначив справу до розгляду на 26 червня 2025 року о 10:50 год. Роз`яснив, що про дату, час та місце розгляду справи повідомити учасників справи.

32. Суд апеляційної інстанції направляв судові повістки, проте вони повертались «за закінченням терміну зберігання» або «адресат відсутній за вказаною адресою».

33. Харківський апеляційний суд постановою від 23 червня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення. Ухвалу Фрунзенського районного суду м. Харкова від 12 березня 2024 року залишив без змін.

34. У заяві від 25 червня 2025 року представниця заявниці просить надати матеріали справи для ознайомлення та відкласти розгляд справи, яка призначена до розгляду на 26 червня 2025 року.

35. Отже, ОСОБА_1 не могла бути обізнана про розгляд справи 23 червня 2025 року, оскільки апеляційний суд призначив справу до розгляду на 26 червня 2025 року.

36. За таких обставин, ОСОБА_1 не була належним чином повідомлена про розгляд справи судом апеляційної інстанції саме 23 червня 2025 року.

Висновок за результатами розгляду касаційної скарги

37. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.

38. Оскільки ОСОБА_1 обґрунтовує касаційну скаргу тим, що апеляційний суд не повідомив її про розгляд справи 23 червня 2025 року, і ця обставина підтверджена, оскаржена постанова апеляційного суду підлягає обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

39. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 411 ЦПК України).

40. За наведених обставин постанова апеляційного суду не може вважатися законною і обґрунтованою, оскільки апеляційний суд ухвалив судове рішення з порушенням норм процесуального права, а тому оскаржуване судове рішення апеляційного суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Щодо судових витрат

41. Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України у разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанцій, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

42. Враховуючи, що справа направляється на новий розгляд до суду апеляційноїінстанції, Верховний Суд не здійснює розподіл судових витрат.

Керуючись статтями 401, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

2. Постанову Харківського апеляційного суду від 23 червня 2025 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:І. В. Литвиненко

А. І. Грушицький

Є. В. Петров