Постанова від 07 жовтня 2026 р. у справі №523/4658/26 — Пересипський районний суд міста Одеси

Справа № 523/4658/26

Номер провадження 3/523/1316/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" жовтня 2026 р. м. Одеса

Суддя Пересипського районного суду м. Одеси Аліна С.С. розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.130 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

До Пересипського районного суду м.Одеси надійшла адміністративна справа щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП.

Працівником поліції в протоколі вказано про те, що 16.02.2026 року о 15:40:00 годин ОСОБА_1 у м. Одесі по вулиці Академіка Сахарова 40, керував транспортним засобом – автомобілем Jaguar f-pace, державний номер ДНЗ НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, огляд проводився, зі згоди водія на місці зупинки, за допомогою «Drager 6820», чим порушив п. 2.9.а Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 року № 1306, за що передбачена відповідальність за ст. 130 ч.1 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином. До суду надійшло письмове заперечення від представника ОСОБА_1 – адвоката Дерід Т.М. Вину ОСОБА_1 в скоєнні правопорушення спростовує наданими письмовими поясненнями та доводами наданими в поясненнях. В яких вказує, що ОСОБА_2 виявив бажання пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння. Працівниками поліції за допомогою приладу «Drager 6820» було проведено огляд. Після оголошення результату огляду ОСОБА_1 одразу висловив незгоду з показником приладу та наполягав на проведенні медичного огляду у закладі охорони здоров`я. Однак, всупереч вимогам чинного законодавства, працівники поліції не забезпечили медичний огляд водія, не доставили водія ОСОБА_1 до медичного закладу для проведення відповідного огляду, чим порушили Інструкцію про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, зареєстрованою 11.11.2015 (із змінами від 16.05.2025), а склали протокол на підставі показників алкотеста «Drager 6820».

З відеозапису з нагрудної камери поліцейського, зафіксовано, що ОСОБА_1 поводив себе відповідно до обстановки, що склалася, мав здорову координацію рухів, орієнтацію у просторі, вів себе ввічливо, відповідав на поставлені запитання, заперечуючи факт наявності в нього ознак алкогольного сп`яніння. Також, вказує, що в матеріалах справи відсутні лабораторні дослідження для визначення стану сп`яніння ОСОБА_1 які не проводилися у медичному закладі. У зв`язку з чим існують об`єктивні сумніви щодо вірності протоколу про перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння. В письмовому клопотанні просить суд закрити провадження по справі, за відсутності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, відповідно до ст.247 КУпАП, з наведених письмово підстав.

Відповідно до ст.268 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП не є обов`язковою.

Дослідивши матеріали справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 № 593105 від 16.02.2026 року (а.с.1), довідку з інформаційного порталу Національної поліції про те, що протягом року ОСОБА_1 не піддавався адміністративному стягненню за ст.130 КУпАП (а.с.5), відеозапис з портативних відеореєстраторів працівників поліції № ПВР 00015 (а.с.7), клопотання представника ОСОБА_1 – адвоката Дерід Т.М. ( арк.сп.18-23), суддя вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутня така обов`язкова ознака суб`єктивної сторони правопорушення як вина. Тому провадження по справі підлягає закриттю, на підставі п.1ч.1 ст.247 КпАП України, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КпАП України, виходячи з наступного.

Пунктом 2.9 а Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України, від 22.03.2017 р. встановлено, що водію забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (п.2.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306).

Відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.

Відповідно абзацу 2 ст.266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до роз`яснень, викладених у постанові Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2005 року (із змінами) «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп`яніння в заклади охорони здоров`я та проведення огляду з використанням технічних засобів (затверджена спільним наказом Міністерства внутрішніх справ, Міністерства охорони здоров`я та Міністерства юстиції України).

Порядок проходження огляду на стан ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції встановлений ст. 266 КУпАП, а також затверджено спільним Наказом МВС України та Міністерством охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015 Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції». Інструкцією передбачено, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Згідно п.3«Інструкції`ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Згідно п.4«Інструкції» оглядна стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом(далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Пунктом 7«Інструкції» передбачено, що разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі заклад охорони здоров`я).

У відповідності до п. 8 «Інструкції» форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.

Згідно п.9«Інструкції» з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

З дослідженого судом відеозапису з портативних відеореєстраторів співробітників патрульної поліції № ПВР 00015, який долучено до матеріалів справи ( арк.сп.7), вбачається, що працівниками поліції щодо ОСОБА_1 було проведено візуальний огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою алкотеста «Drager 6820». Після оголошення результату огляду ОСОБА_1 одразу висловив незгоду з показником приладу та наполягав на проведенні медичного огляду у закладі охорони здоров`я.

З відеозапису вбачається, що згідно встановлених правил контрольної перевірки водія, на предмет перебування в стані алкогольного сп`яніння, поліцейським не було прийнято рішення про письмове направлення ОСОБА_1 на медичний огляд і всупереч вимогам чинного законодавства працівники поліції не надали письмове направлення водію для огляду у медичному закладі та не забезпечили доставлення ОСОБА_1 до медичного закладу для проведення відповідного медичного огляду.

З відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду для перевірки на стан сп`яніння, але працівник поліції в порушення Пунктом 7 «Інструкції» не запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на наявність ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння у найближчому закладі охорони здоров`я.

З відеозапису з портативних відеореєстраторів співробітників патрульної поліції ПВР № 00015 та з матеріалів справи, не вбачається, що працівниками поліції видавалось письмове направлення в медичний заклад на огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, як це регламентується порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103.

Отже, в даному випадку, наявні порушення Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», яка затверджено спільним Наказом МВС України та Міністерством охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015.

В матеріалах справи відсутній як доказ письмовий медичний висновок про огляд ОСОБА_1 в медичному закладі на предмет його стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції.

З відеозапису який проводився працівниками поліції в салоні поліцейського автомобіля при спілкування з водієм вбачається, що після вимоги ОСОБА_1 щодо проведення медичного огляду, працівники поліції припинили належну відеофіксацію процесу.

З наступного відеозапису поліцейських видно, що поліцейські залишили салон службової автомашини, а їх відеореєстратор залишився в салоні службового автомобіля.

Дальше відеореєстратор поліції не фіксував дії та перемовин, а також подальший перебіг подій.

В період часу з 15:54 до 16:24 відеореєстратор взагалі був вимкнений, тобто не працював 30 хвилин.

Таким чином, як встановлено судом, безперервність відеофіксації працівниками поліції при встановлені обставин правопорушення працівниками поліції була порушена, а фактичні обставини не зафіксовані.

Саме у цей період, як встановлено судом, відбувались процесуальні дії, після заперечення ОСОБА_1 результатів огляду на місці та вимоги водія про проведення медичного огляду у закладі охорони здоров`я.

Із відеозапису також вбачається, що працівники поліції біля службового автомобіля радилися, між собою, як поступити в даному конкретному випадку щодо водія і щодо порядку оформлення адміністративних матеріалів щодо водія, висловлюючи різні припущення.

Із відеозапису вбачається, що працівники поліції о 16:24 повернулися до службового автомобіля та склали пояснення від імені ОСОБА_1 про те, що він нібито вживав келих пива, при цьому не було зазначено час та за яких обставин відбувалось таке вживання. Вказані пояснення були складені працівником поліції, та отримані без належного роз`яснення прав та правових наслідків їх надання.

Отже, із відеозапису вбачається, що водій давав різні пояснення.

Видно, що деякі пояснення водія є наслідком стороннього впливу працівників поліції, а тому не можна його пояснення вважати однозначними.

Таким чином, працівниками поліції не забезпечено безперервної відеофіксації подій, що ставить під сумнів об`єктивність та достовірність оформлених матеріалів.

Верховний Суд неодноразово зазначав, про недотримання процедури огляду на стан сп`яніння та істотні порушення порядку фіксації процесуальних дій ставлять під сумнів допустимість, належність, об`єктивність та достовірність доказів у справах за ст.130 КУпАП.

В матеріалах справи відсутні відомості про відсторонення працівниками поліції ОСОБА_1 від керування транспортним засобом та передачу його автомобіля іншій особі. З чого суд приходить до висновку що працівники поліції не встановили достатніх підстав для відсторонення водія від керування транспортним засобом.

Оскільки, відповідно до ст.266 КУпАП у випадку встановлення працівниками поліції водія у стані алкогольного оп`яніння працівники поліції зобов`язані відсторонити такого водія від керування транспортним засобом.

Що ставить під сумнів законність складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч 1ст. 130 КУпАП.

Згідно ч. 5 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність ч.1 ст. 9 КУпАП.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП, а суд не має права самостійно відшуковувати докази винуватості, так як перекладає на себе функцію обвинувачення.

Згідно з п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду від 23.12,2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.cт. 283, 284 КУпАП. У ній, зокрема, необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року №23-р 2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинності.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Так, у п.52 рішення ЄСПЛ від 05.02.2008 року «Романаускас проти Литви» судом констатовано, що національний суд повинен переконатися, що провадження в цілому, зокрема спосіб отримання доказів, було справедливим.

Враховуючи вищевикладене, адміністративна справа у відношенні ОСОБА_1 підлягає закриттю, так як у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст. 130 КУпАП.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 130, 247, 249, 251-252, 284, 289 КУпАП, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП закрити, за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.

Копію постановити направити для виконання до УПП в м.Одесі та правопорушнику.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Пересипський райсуд м. Одеси протягом 10 - ти днів з дня винесення постанови.

Суддя: Аліна С.С.